Рішення

від 07.11.2019 по справі 344/209/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/209/18

Провадження № 2/344/841/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 200 000,00 дол. США, що згідно курсу НАБ становить 5 571 187 грн. заборгованості за договором позики(розпискою) від 18.12.2014 року; 418 211,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості; 1 308 082,53 грн. пені за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року; стягнення 8 000,00 грн. витрат по оплаті судового збору,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 200 000,00 дол. США, що згідно курсу НАБ становить 5 571 187,00 грн. заборгованості за договором позики(розпискою) від 18.12.2014 року; 418 211,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості; 1 308 082,53 грн. пені за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року; стягнення 8 000,00 грн. витрат по оплаті судового збору, посилаючись на те, що 18.12.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач, як позичальник, отримав від позивача, як позикодавця у позику грошові кошти у сумі 200 000 доларів США, які зобов`язався повернути в повному обсязі не пізніше 03.03.2015 року. Станом на момент звернення до суду із позовною заявою, відповідач своїх зобов`язань за договором позики від 18.12.2014 року, які полягали у поверненні позивачу отриманих в позику грошових коштів в обумовлений строк не виконав взагалі, а тому з 03.03.2015 року відповідач є боржником, який прострочив зобов`язання. Так, внаслідок прострочення відповідачем виконання зазначеного вище зобов`язання, позивачу завдані збитки у розмірі не повернутої відповідачем позики, а саме 200 000 доларів США, що на момент звернення до суду із позовною заявою еквівалентно 5 571 187,00 гривень за офіційним курсом НБУ (1 долар США = 27,855935 гривень).

Оскільки, зобов`язання відповідача було визначено в іноземній валюті, то інфляційні витрати не нараховуються. Разом з тим, на момент прострочення зобов`язання, а саме 03.03.2015 року прострочене зобов`язання відповідача становило 200 000 доларів США, що еквівалентно 4 964 131,60 гривень.

Виходячи з викладеного, розрахунок трьох процентів річних складає: 3% х 4 964 131,60 грн (сума простроченого зобов`язання станом на 03.03.2015) х 1025 днів (кількість днів з 03.03.2015 до 22.12.2017) / 365 (кількість днів у році) = 418 211,09 грн. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних за період з 03.03.2015 року до дати звернення до суду із позовною заявою, що складає 418 211,09 грн. Крім того, стягненню з відповідача на користь позивача за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року за прострочення зобов`язання підлягає пеня у розмірі 1 308 082,53 грн.

22.02.2018 року відповідач подав відзив відповідно до якого повідомив, що не укладав такого договору позики, не писав такої розписки (не складав/не писав її текст) і не підписував її, а кошти, зазначені в розписці від ОСОБА_1 не отримував. Дана обставина може бути підтверджена шляхом проведення почеркознавчої експертизи(а.с.70).

16.05.2018 року ухвалою Івано-Франківського міського суду призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 200 000,00 дол. США, що згідно курсу НАБ становить 5 571 187 грн. заборгованості за договором позики(розпискою) від 18.12.2014 року; 418 211,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості; 1 308 082,53 грн. пені за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року; стягнення 8 000,00 грн. витрат по оплаті судового збору - судову почеркознавчу експертизу(а.с.139).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з"явились, 25.10.2019 року та 04.11.2019 року подали заяви, відповідно до яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задоволити, розглянути справу без їхньої участі(т.2 а.с.1-5 ).

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав заяву, відповідно до якої просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позову заперечує (а.с. 7).

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов договору позики (розписки) внаслідок чого ОСОБА_1 позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за вказаним договором позики (розпискою).

Статтею 1046 Цивільного Кодексу України визначено зміст договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, розписки від 18.12.2014 року укладеної між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 відповідно до якої відповідач отримав в борг 200 000 дол. США та зобов"язувався повернути борг позивачеві до 03.03.2015 року (а.с.135).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, в даному випадку - розписки позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає платі у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки, відповідач заперечує факт написання, підписання розписки та отримання коштів у розмірі 200 000, 00 дол. США від позивача, судом було призначено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта №1.1.-193/18 від 31.07.2018 року встановлено: 1. Вирішити питання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 , який здійснений в нижній частині розписки від 18.12.2014 року, ОСОБА_2 , чи іншою особою?" не є можливим по причині обмеженого об"єму почеркового матеріалу в досліджуваних підписах, що не дозволяє виявити сукупність ознак, які індивідуалізують почерк певної особи. 2. Рукописні написи(основний текст): "Розписка Я ОСОБА_2 паспорт серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав в якості позики у сумі 200000 дол США (двісті) тисяч. Зобов"язуюсь повернути всю суму позики не пізніше 03.03.2015 р.18.12.2014 року ОСОБА_2 " у розписці від 18.12.2014 року виконані не гр. ОСОБА_2 , а іншою особою(а.с.159-182).

Таким чином, судом встановлено, що розписку було написано не відповідачем ОСОБА_2 , а іншою особою.

А тому, беручи до уваги вищенаведене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором позики(розпискою) від 18.12.2014 року 200 000,00 дол. США, що згідно курсу НАБ становить 5 571 187 грн. слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача - 418 211,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості та 1 308 082,53 грн.- пені за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року, то дані позовні вимоги є похідними від первісної позовної вимоги у задоволенні якої судом відмовлено, а тому в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 533, 625, 1046, 1049 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 200 000,00 дол. США, що згідно курсу НАБ становить 5 571 187 грн. заборгованості за договором позики(розпискою) від 18.12.2014 року; 418 211,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості; 1 308 082,53 грн. пені за період з 22.12.2016 року по 22.12.2017 року; стягнення 8 000,00 грн. витрат по оплаті судового збору- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 13.11.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.