Рішення

від 13.11.2019 по справі 640/998/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2019 року №640/998/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод

до Антимонопольного комітету України

третя особа Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця"

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод (03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 17, код ЄДРПОУ- 23518596) з позовом до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 45, код ЄДРПОУ-00032767), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року №629-р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 09.11.2018 року №24-29/02-14885 про залишення заяви Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 без розгляду;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України прийняти до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року №629-р.

23.01.2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.02.2019 року до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фірма Дарниця (вх.№03-14/3870/19) (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 13, код ЄДРПОУ- 00481212) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 року Приватне акціонерне товариство Фармацевтична фірма Дарниця залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивачем аргументовано позовні вимоги з урахуванням наступного.

Антимонопольний комітет України своїм рішенням від 22.12.2015 року №629-р надав ПрАТ ФФ Дарниця дозвіл на придбання акцій Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод , що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління компанії.

05.09.2018 року позивач, в порядку передбаченому ст. 58 Закону України Про захист економічної конкуренції , звернувся до АМКУ із заявою №0918/05-01 про перегляд Рішення №629-р. Разом із заявою позивач подав до АМКУ докази того, що Рішення №629-р прийняте відповідачем на підставі недостовірної інформації, поданої з боку ПрАТ ФФ Дарниця , та без врахування істотних обставини, які не були і не могли бути відомі органам АМКУ на дату винесення Рішення №629-р.

18.09.2018 року, за результатами розгляду Заяви про перегляд, відповідачем було прийнято рішення №24-28/02-12199 про залишення Заяви про перегляд без руху, з огляду на те, що Заява про перегляд подана без додержання вимог, викладених в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції України, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 року №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження АМКУ від 29.06.1998 року №169-р. (зі змінами), оскільки відсутні підстави для перегляду рішення АМКУ від 22.12.2015 року №629-р.

Крім того, Рішенням №24-28/02-12199 Позивачу було запропоновано у тридцятиденний строк (з дня отримання цього рішення) надати інформацію щодо підстав для перегляду Рішення №629-р та докази на їх підтвердження.

23.10.2018 року Позивач, у встановлений строк, подав до АМКУ заяву №б/н про усунення недоліків Заяви про перегляд, в якій повторно повідомив про наявність підстав для перегляду рішення АМКУ від 22.12.2015 року №629-р. та надав докази на їх підтвердження.

За результатами розгляду поданих Позивачем Заяви про перегляд та Заяви про усунення недоліків, - Відповідачем 09.11.2018 року винесено рішення №24-29/02-14885 про залишення Заяви про перегляд без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням АМКУ, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відповідач 08.02.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод у повному обсязі.

Третя особа, ПрАТ ФФ Дарниця , також заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, про що зазначено у наданих суду 05.03.2019 року та 26.04.2019 року поясненнях.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до змісту ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав юридичних, фізичних осіб у публічно-правових відносинах.

Частиною 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено предметну складову спору, що підлягає розгляду, виключно господарськими судами, - захист економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, захист від недобросовісної конкуренції, в тому числі спори, пов`язані з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що стосовно підсудності вищевказаної категорії спорів склалась неоднорідна практика внаслідок неоднакового правозастосування, а саме.

Як вбачається зі змісту Постанови Верховного Суду від 01.02.2019 у справі № 808/3041/14, у частині першій статті 60 Закону № 2210-III встановлено, що рішення органів АМК можуть повністю або частково оскаржуватися до господарського суду.

Однак, на противагу даній позиції Верховного Суду, в Постанові від 19.12.2018 у справі №821/4050/14 Верховний Суд не поставив під сумнів підвідомчість судам адміністративної юрисдикції спору стосовно протиправності рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та розглянув даний спір у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд звертає увагу на те що, позивач, оскаржуючи дії та рішення Антимонопольного комітету України від 09.11.2018 року №24-29/02-14885 про залишення заяви Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 без розгляду, мотивує це тим, що фактично оскаржується не саме рішення по суті, а процес його прийняття, який на переконання позивача є необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржується не рішення прийняте по суті, де вирішено питання захисту економічної конкуренції, а оскаржуються процедурні дії та рішення суб`єкта владних повноважень, вчинені під час розгляду скарги.

Необхідно зазначити, що відповідачем подавалось клопотання про закриття провадження у справі, враховуючи, на думку відповідача, не підвідомчість спору юрисдикції адміністративних судів, проте, беручи до уваги наведене вище судові висновки, клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, а справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується вирішення спору по суті, суд бере до уваги наступне.

Статтею 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, є, зокрема: здійснення держаного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та з інших підстав, передбачених законом.

Отже, відповідно до положень Закону України Про Антимонопольний комітет України , на АМКУ, як на державний орган із спеціальним статусом, покладено обов`язок із забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі й шляхом перевірки та перегляду власних рішень.

Згідно з абз. 2, 3 ч. 1 ст. 58 Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, зокрема, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

Частиною 3 ст. 58 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за результатами перегляду рішення органи Антимонопольного комітету України можуть, зокрема, скасувати рішення та прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 Закону, ч. 1 ст. 30 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

У свою чергу, у ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції наведені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, якими, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порядок перегляду рішень АМКУ врегульовано розділом Х Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5 (далі - Правила), зокрема, у пункті 47 Правил визначено основні вимоги до оформлення заяви про перегляд рішення, прийнятого АМКУ та порядок та строки подачі такої заяви.

Так, Правилами передбачено, що заява особи про перегляд рішення подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону України Про захист економічної конкуренції , зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України Про захист економічної конкуренції та доказів на їх підтвердження.

Згідно із пунктом 48 Правил, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил. Заява про перегляд залишається без розгляду і повертається заявнику, якщо її подано до Комітету чи територіального відділення Комітету після закінчення строків, зазначених у частині другій статті 58 Закону України Про захист економічної конкуренції . У разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків.

Якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету приймають розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. З прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення (абз. 1, 3 п. 49 Правил).

Як вбачається зі змісту Заяви про перегляд та Заяви про усунення недоліків, позивач повідомив відповідачу про незаконність Рішення №629-р, як такого, що прийняте АМКУ: на підставі недостовірної інформації, поданої з боку ПрАТ ФФ Дарниця , що є підставою для перегляду Рішення №629-р, згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 58 ЗУ Про захист економічної конкуренції ; без врахування істотних обставини, які не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України на дату винесення рішення, що є підставою для перегляду Рішення №629-р, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 58 ЗУ Про захист економічної конкуренції .

Доводи відповідача і третьої особи про відсутність підстав для перегляду Рішення №629-р суд сприймає критично з огляду на те, що рішенням АМКУ від 07.12.2017 року №672-р. було встановлено факт вчинення з боку ПрАТ ФФ Дарниця порушення, передбаченого п. 15 ст. 50 ЗУ Про захист економічної конкуренції , що полягає у поданні АМКУ недостовірної інформації у заявах від 20.05.2015 року №15-01/380-ЕКк та від 18.12.2015 року №15-01/766-ЕКк.

Зокрема, у рішенні АМКУ від 07.12.2017 року №672-р. зазначено, що ПрАТ ФФ Дарниця у заяві від 20.05.2015 року № 15-01/380-ЕКк подало недостовірну інформацію щодо його відносин контролю. З урахуванням зазначеного АМКУ дійшов висновку, що заява від 18.12.2015 року № 15-01/766-ЕКк розглянута на основі недостовірної інформації, оскільки вона розглядалася на підставі документів, які були додані до заяви від 20.05.2015 року № 15-01/380-ЕКк.

При цьому суд враховує, що рішення АМКУ від 07.12.2017 року №672-р. є чинним, а штрафні санкції, передбачені цим рішенням, 20.12.2017 року сплачені ПрАТ ФФ Дарниця , що підтверджується листом АМКУ про розгляд запиту на отримання публічної інформації від 23.02.2018 року №100-29/02-2323.

Суд наголошує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 58 Закону України Про захист економічної конкуренції , прийняття Антимонопольним комітетом України рішення на підставі недостовірної інформації, що призвело до його незаконності або необґрунтованості, є однією з підстав для перегляду зазначеного рішення АМКУ.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача про те, що характер впливу поданої ПрАТ ФФ Дарниця недостовірної інформації на законність і обґрунтованість рішення №629-р не був досліджений АМКУ ані під час прийняття Рішення №629 р, ані під час розгляду справи №24-26.13/95-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді подання з боку ПрАТ ФФ Дарниця недостовірної інформації, за результатами якого на порушника був накладений штраф (рішення АМКУ від 07.12.2017 р. № 672-р).

Також суд не погоджується з твердженням відповідача про відсутність у нього обов`язку переглянути Рішення №629-р.

Враховуючи, що подані позивачем до АМКУ заява про перегляд та заява про усунення недоліків відповідають вимогам п. 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМКУ від 19.04.1994 р. № 5, суд вважає, що позивачем виконано всі умови, необхідні для відкриття АМКУ провадження у справі щодо перегляду рішення.

При цьому суд наголошує, що у разі дотримання заявником умов, передбачених п. 49 Правил, відкриття провадження у справі щодо перегляду рішення є обов`язком, а не правом АМКУ.

Доводи відповідача і третьої особи про те, що позивачем пропущено тримісячний строк на оскарження рішення АМКУ №629-р., суд відхиляє як безпідставні, оскільки предметом оскарження у цій справі виступає протиправна бездіяльність АМКУ щодо розгляду заяв позивача про перегляд зазначеного рішення, а не його оскарження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.

Рішення державного органу є законним тоді, коли компетентні суб`єкти, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішують справу (розглядають заяву) відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнання одних і відхилення інших доказів, має бути обов`язково обґрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду в цій справі відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності та законності його дій щодо розгляду заяв Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року та від 23.10.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року №629-р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 09.11.2018 року №24-29/02-14885 про залишення заяви Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 без розгляду.

Зобов`язати Антимонопольний комітет України прийняти до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод від 05.09.2018 року №098/05-01 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року №629-р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод (03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 17, код ЄДРПОУ- 23518596) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 763, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) за рахунок Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 45, код ЄДРПОУ-00032767).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Вєкуа Н.Г.