Ухвала

від 08.01.2020 по справі 640/998/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 січня 2020 року

м. Київ

справа № 640/998/19

провадження №61-63ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС про захист прав споживача, притягнення до відповідальності, визнання договору недійсним в частині, визнання договору розірваним, повернення коштів, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд до товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС (далі - ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ) з позовом, у якому просила притягнути до відповідальності ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС у відповідності до вимог чинного законодавства України та стягнути з нього штраф на користь держави; визнати недійсними пункти 5.3 та 7.3 договору про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладеного між нею та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ; визнати розірваним договір про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладений між нею та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ; стягнути з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на її користь: суму в розмірі 6 805,80 грн: суму збитків - 60 435,08 грн; 50 000 грн - на відшкодування моральної шкоди..

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними з моменту укладення пункти 5.3. та 7.3 договору про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . Визнано розірваним договір про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . Стягнуто з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на користь ОСОБА_1 загальну суму збитків (майнову шкоду) у розмірі 60 435,08 грн

та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року - скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі є вимоги як майнового характеру - стягнення 117 240,88 грн ( 6 805,80+60 435,08 + 50 000) , так і немайнового характеру - притягнення відповідача до відповідальності, визнання частково недійсним договору, визнання договору розірваним.

Вимоги майнового характеру, 117 240,88 грн станом на момент вчинення процесуальної дії не перевищують п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС про захист прав споживача, притягнення до відповідальності, визнання договору недійсним в частині, визнання договору розірваним, повернення коштів, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька