Постанова

від 03.12.2019 по справі 640/998/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 грудня 2019 року

м. Харків

справа № 640/998/19

провадження № 22-ц/818/4280/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю.,

ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року в складі судді Чередник В.Є.,

у с т а н о в и в :

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС (далі - ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ) та просила:

- притягнути до відповідальності ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС у відповідності до вимог чинного законодавства України та стягнути з нього штраф на користь держави;

- визнати недійсними пункти 5.3 та 7.3 Договору про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладеного між нею та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ;

- визнати розірваним Договір про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладений між нею та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС ;

- стягнути з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на її користь: суму в розмірі 6 805 грн 80 коп.; суму збитків - 60 435 грн 08 коп.; 50 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 14 листопада 2017 року між нею та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС укладено Договір про надання послуг № 2237. Пунктом 2.1 зазначеного Договору встановлено, що Виконавець надає Замовнику на території України наступні послуги: передача Інформації Замовнику й у чергові частини Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом; надання Інформації Замовнику про місцезнаходження транспортного засобу за його запитом; надання Замовнику Web-доступу до Інформації щодо транспортного засобу (BENISH GUARD ONLINE). Розділом 1 цього ж Договору визначено, що Інформація - відомості (повідомлення) про місцезнаходження транспортного засобу Замовника, про незаконне заволодіння транспортним засобом, а також інші відомості в залежності від домовленостей Виконавця та Замовника. Згідно з пунктом 2.3 вказаного Договору транспортний засіб Замовника: автомобіль марки Toyota LC 200, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

12 листопада 2018 року невстановленими особами було здійснено спробу заволодіти її транспортним засобом, чим завдано збитків у розмірі 60 435 грн 08 коп. На підставі вчинених дій 13 листопада 2018 року було відкрито кримінальне провадження № 12018220490004838, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вважає, що ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС всупереч умов Договору не виконало своїх зобов`язань та не надало належним чином послугу Замовнику, а саме - не надано інформацію Замовнику й у чергові частини Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом.

В грудні 2018 року вона звернулася до ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС із вимогою (претензією) про розірвання укладеного 14 листопада 2017 року Договору про надання послуг № 2237, повернення коштів та відшкодування збитків. Однак отримала відповідь про те, що ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС не несе відповідальності за збитки Замовника. Вказаними діями ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 50 000 грн.

21 лютого 2019 року ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС подало відзив на позовну заяву, в якому просило в задоволенні позову відмовити.

Відзив мотивовано тим, що позивачем не доведено в чому полягає порушення її прав, як споживача послуг ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . Відповідач не надає послуг з фізичної охорони транспортного засобу, страхування ризиків його пошкодження, гарантування безпеки зберігання транспортного засобу тощо. Оскільки вказані види послуг не передбачені Договором про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано недійсними з моменту укладення пункти 5.3. та 7.3 Договору про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . Визнано розірваним Договір про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . Стягнуто з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на користь ОСОБА_1 загальну суму збитків (майнову шкоду) у розмірі 60 435 грн 08 коп. та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до статтей 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також відшкодування збитків та моральної шкоди. Нормами Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності; по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Укладений між сторонами Договір містить в собі несправедливі умови щодо виключення відповідальності відповідача та обмеження прав позивача з цього приводу, тому Договір має бути визнаний недійсним в окремій його частині з моменту укладання, а саме - пункти 5.3 та 7.3 є несправедливими та такими, що порушують принцип добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Також підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення майнової шкоди в розмірі 60 435 грн 08 коп. та моральної шкоди - 5 000 грн, оскільки вони знаходяться у причинному зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків з боку ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС , як Виконавця за Договором про надання послуг. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Крім того, суд першої інстанції вважав, що підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 щодо розірвання Договору, оскільки є встановлений судом факт істотного порушення Договору з боку ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС , а саме - пункту 2.1, який передбачає надання Замовником послуги у вигляді передачі Інформації Замовнику й у чергову частину Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимоги про притягнення ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС до відповідальності та стягнення штрафу на користь держави, суд першої інстанції вважав, що такі вимоги не підлягають розгляду у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим, позивачу роз`яснено право звернутися з відповідною скаргою до органу, який є компетентним розглядати скарги споживачів щодо порушення їх прав. Також суд першої інчтанції вважав, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС 6 805 грн 80 коп., сплачених в якості оплати за Договором, оскільки під час його дії позивач не зверталась до відповідача із заявою про його дострокове розірвання.

17 липня 2019 року ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС подало апеляційну скаргу. Посилаючись на підстави, передбачені статтею 376 ЦПК України, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 січня 2019 року про забезпечення позову; стягнути з позивача на користь товариства понесені судові витрати та понесені збитки.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено, в чому полягає порушення його прав, як споживача послуг ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС . За умовами Договору позивач міг розраховувати виключно на отримання інформаціних послуг у вигляді надання інформації, яка передбачена Договором. Відповідач не надає послуг з фізичної охорони транспортного засобу, страхування ризиків його пошкодження, гарантування безпеки зберігання транспортного засобу тощо. Оскільки вказані види послуг не передбачені Договором про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Визнавши пункти Договору недійсними, суд першої інстанції порушив принцип свободи договору. Порядок розірвання Договору передбачений його умовами, а саме пунктом 10.3. Позивач вказаного порядку не дотримався, а тому Договір вважається пролонгованим. Підстав для розірвання Договору в судовому порядку позивачем на наведено, а суд задовольнив вказану позовну вимогу без жодного обгрунтування.

25 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін; стягнути з ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на її користь витрати на професійну правничу допомогу.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, ухваленим на підставі поданих нею доказів, яким надана належна оцінка, з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що 14 листопада 2017 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 2237, згідно з умовами якого відповідач прийняв на себе зобов`язання надавати позивачу перелік визначених Договором послуг.

Пунктом 2.1 зазначеного Договору встановлено, що Виконавець надає Замовнику на території України наступні послуги:

- передача Інформації Замовнику й у чергові частини Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом;

- надання Інформації Замовнику про місцезнаходження транспортного засобу за його запитом;

- надання Замовнику Web-доступу до Інформації щодо транспортного засобу (BENISH GUARD ONLINE).

Розділом 1 цього ж Договору визначено, що Інформація - відомості (повідомлення) про місцезнаходження транспортного засобу Замовника, про незаконне заволодіння транспортним засобом, а також інші відомості в залежності від домовленостей Виконавця та Замовника.

Транспортний засіб Замовника: автомобіль марки Toyota LC 200, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (пункт 2.3 Договору).

Пунктами 3.4.5 та 3.4.6 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язується негайно повідомляти за телефонними номерами, наданими Замовником, Замовника або його довірених осіб про ризик незаконного заволодіння транспортним засобом та негайно передати до чергової частини Патрульної служби Національної поліції України Інформацію про ризик незаконного заволодіння транспортним засобом Замовника у випадку, якщо Виконавець не має можливості зв`язатися із Замовником або його довіреними особами, а також за дорученням Замовника чи його довірених осіб.

22 листопада 2017 року ОСОБА_1 сплатила 6 805 грн 80 коп. за рахунком ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС за Договором про надання послуг від 14 листопада 2017 року № 2237.

Пунктом 10.1 вказаного Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами або їхніми повноважними представниками і здійснення Замовником усіх передбачених договором платежів, і діє протягом одного року, тобто до 13 листопада 2018 року.

Під час дії договору з 14 листопада 2017 року по 13 листопада 2018 року сторони про його розірвання не заявляли, Замовник претензій щодо неналежного виконання своїх обов`язків Виконавцем не пред`являв, Виконавець претензій щодо виконання Замовником своїх зобов`язань, зокрема стосовно своєчасної та повної оплати послуг Виконавця, також не пред`являв.

13 листопада 2018 року за заявою позивача було відкрито кримінальне провадження № 12018220490004838 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною першою статті 289 КК України за фактом замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки Toyota LC 200, державний номер НОМЕР_1 .

Згідно з статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 628, 638 ЦПК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послуги, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно із частиною першою статті 906 цього Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плати, підлягають відшкодуванню виконавцеві, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності з частиною першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За змістом статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Підставою для розірвання Договору позивач вказує на невиконання ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС його умов та ненадання передбаченої Договором послуги, а саме - не надано інформацію Замовнику й у чергову частину Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Виконавець надає Замовнику на території України послугу - передача Інформації Замовнику й у чергові частини Патрульної служби Національної поліції України з метою попередження незаконного заволодіння транспортним засобом .

Виконавець зобов`язується негайно повідомляти за телефонними номерами, наданими Замовником, Замовника або його довірених осіб про ризик незаконного заволодіння транспортним засобом. Негайно передати до чергової частини Патрульної служби Національної поліції України Інформацію про ризик незаконного заволодіння Транспортним засобом Замовника у випадку, якщо Виконавець не має можливості зв`язатися із Замовником або його довіреними особами, а також за дорученням Замовника чи його довірених осіб (пункти 3.4.5 та 3.4.6 Договору).

Таким чином, Виконавець взяв на себе обов`язок передати Замовнику й у чергові частини Патрульної служби Національної поліції України інформацію у разі спроби незаконного забоводіння транспортним засобом - автомобілем марки Toyota LC 200, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12 листопада 2018 року до чергової частини Київського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від позивача про те, що невстановлена особа намагалась незаконно заволодіти транспортним засобом. За вказаною заявою 13 листопада 2018 року відкрито кримінальне провадження № 12018220490004838 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15 та частиною першою статті 289 КК України.

Однак доказів факту заволодіння транспортним засобом не надано. Транспортний засіб не намагались завести або увімкнути систему запалювання автомобіля без ключа або від`єднати чи пошкодити систему BENISH GUARD. Крім того, автомобіль не переміщували.

Отже, висновок суду першої інстанції про неналежне виконання ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС обов`язків за Договором про надання послуги, що є підставою для розірвання Договору від 14 листопада 2017 року № 2237, є помилковим.

Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 60 435 грн 08 коп. та 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди задовленню не підлягають, як похідні від вимоги про розірвання Договору про надання послуги від 14 листопада 2017 року № 2237.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В апеляційній скарзі ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 січня 2019 року про забезпечення позову, якою накладено арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться у нього на відповідних рахунках, у розмірі ціни позову 117 240 грн 88 коп.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частинами дев`ятою, десятою статті 158 ЦПК України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За правилами статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, підстави для подальшого забезпечення позову відсутні.

У зв`язку з викладеним, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 січня 2019 року, підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстави для стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Оскільки ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС не надано доказів понесення вказаних витрат вони не підлягають стягненню на його користь.

Доводи апеляційної скарги про відшкодування збитків у зв`язку з забезпечення позову не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС не позбавлено можливості звернутися до суду з відповідним позовом в порядку, передбаченому статтею 159 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

При зверненні у суд апеляційної інстанції ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС сплатило судовий збір в розмірі 3 286 грн 72 коп., що документально підтверджується платіжним дорученням від 20 серпня 2019 року № 92 (а. с. 7 т. 2).

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги судовий збір в розмірі 3 286 грн 72 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС .

Керуючись ст. ст. 133, 141, 158, 367, ч. 1 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1 - 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2019 року - скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС про захист прав споживача, притягнення до відповідальності, визнання договору частково недійсним, визнання договору розірваним, повернення коштів, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС судовий збір в розмірі 3 286 грн 72 коп. (три тисячі двісті вісімдесят шість грн 72 коп.).

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та збитків - відмовити.

Скасувати арешт грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС , які знаходяться у нього на відповідних рахунках, у розмірі ціни позову 117 240 грн 88 коп., накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2019 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.П. Коваленко

О.Ю. Тичкова