Ухвала

від 13.11.2019 по справі 815/2119/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2119/17

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кравця О.О.,

суддів Домусчі С.Д. , Коваля М.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. по справі №815/2119/17 позивач Підприємство "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

відповідач Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. у задоволенні позову Підприємству "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було відмовлено .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 р. були витребувані докази.

05.11.2019 року на вказані рішення та ухвалу суду Підприємством "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до апеляційного суду була подана апеляційна скарга, яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Кравця О.О., суддів Домусчі С.Д. та Коваля М.П.

Судом апеляційної інстанції було встановлено , що 13 лютого 2019 року Одеським окружним адміністративним судом було постановлено судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На зазначене рішення суду Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 01.03.2019 року подало апеляційну скаргу безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду, яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В..

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишено без руху у зв`язку з тим, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги не в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. повернуто скаржнику.

Повторно на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подало апеляційну скаргу. Апелянтом надано заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишено без руху у зв`язку з тим, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

04 липня 2019 року Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подало до суду заяву, в якій апелянт просить відстрочити сплату судового збору за апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання рішенням по справу законної сили, оскільки сума судового збору є надмірно великою.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року заява Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволена частково, продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Станом на 10 вересня 2019 року Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не виконали вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 р., клопотань щодо продовження строку на усунення недоліків або звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору апелянтом до суду не надано.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року апеляційна скарга "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. повернута скаржнику .

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відмовлено Підприємству "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року.

На зазначене рішення суду Засновник та єдиний бенефіціар Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Чудновець Геннадія Миколайовича 08.08.2019 року та 20.08.2019 року подав апеляційну скаргу безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду, яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Федусика А.Г.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року апеляційну скаргу Засновника та єдиного бенефіціара Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 залишено без руху для надання апелянтом поважних підстав, для поновлення строку на апеляційне оскарження, сплати судового збору або надання вмотивованого клопотання та доказів в підтвердження своєї позиції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Засновника та єдиного бенефіціара Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р.

29.10.2019 року на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. Підприємство "ТИРАС" у вигляді Товариство з обмеженою відповідальністю раніше повторно подало апеляційну скаргу, яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В..

30.10.2019 року до суду надійшла заява представника ТОВ "ТИРАС" адвоката Буяклу Н.Я. про відкликання апеляційної скарги.

04.11.2019 року до суду повторно надійшла апеляційна скарга Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. , яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.

11.11.2019 року ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариство з обмеженою відповідальністю - залишена без руху.

Однак Підприємство "ТИРАС" у вигляді Товариство з обмеженою відповідальністю 05.11.2019 року також подало до апеляційного суду ще одну апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. та на ухвалу від 16.01.2019 року з клопотанням про поновлення строку, , яка в порядку автоматичного розподілу передана колегії суддів , у складі судді-доповідача Кравця О.О., суддів Домусчі С.Д. та Коваля М.П..

У клопотанні про поновлення строку апелянт посилається на той факт, що причиною пропуску строку були об`єктивні причини у вигляді неможливістю сплатити судовий збір.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (див., рішення у справі Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62 та у справі Воловік проти України (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, § 45).

Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі Zvolskэ and Zvolskб v. the Czech Republic, заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).

Спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, рішення у справі Monnell and Morris v. the United Kingdom від 2 березня 1987 року, Серія A № 115, p. 22, § 56, і рішення у справі Helmers v. Sweden від 29 жовтня 1991 року, Серія A № 212-A, p. 15, § 31); вимоги до прийнятності апеляції щодо суті закону мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги (рішення у справі Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року).

За правилами частин 1 та 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права і обов`язки.

Учасники справи, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.1 та 2 ст.45 КАС України ,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Таким чином , з урахуванням встановлених обставин справи ,апеляційний суд визнає дії представника апелянта щодо повторної подачі апеляційної скарги 05.11.2019 року на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. та на ухвалу від 16.01.2019 року, яке не підлягає окремому оскарженню, до вирішення питання про можливість відкриття провадження за апеляційною скаргою від 04.11.2019 року,що знаходится у провадженні колегії суддів , у складі судді-доповідача Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В. - зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню адміністративного судочинства, із метою маніпуляції з автоматизованим розподілом справ між суддями, наслідком якого є повернення апеляційної скарги .

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для повернення апеляційної скарги Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю.

Керуючись ст. ст. 3, 44,45 , 298, 325, 328, 329 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Кравець О.О. Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.