Рішення

від 15.02.2007 по справі 2-21/2007р.

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2 - 593/2006р

Справа

№2 - 593/2006р.

2

-    21/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15

лютого 2007 року                                        м.

Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі:  

головуючої судді                          Демченко B.C.

при

секретарі                               Саєнко

Т.І.

за участі: позивачки                                      ОСОБА_1.

представника позивачки              ОСОБА_2.

представників відповідача           Паніна

В.П., Демченко В.В.

представників третьої особи на стороні відповідача

ОСОБА_3.,

ОСОБА_4.

Розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу

провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої

дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань в м. Звенигородці №

1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням

здоров'я під час виконання трудових обов'язків

встановив:

Позивачка

звернулася з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку " Укрпошта" в

особі Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового

зв'язку " Укрпошта"

з позовом про відшкодування майнової шкоди в сумі 968,02 коп. та

моральної шкоди в сумі 25000

гривень заподіяних їй внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання

трудових обов'язків. Потім збільшила позовні вимоги в частині розміру майнової

шкоди до 3318 гривень,

78 коп. Позов

обґрунтовувався тим, що 11

березня 2006 року

близько 12 години 30 хвилин вона під

час виконання своїх трудових обов'язків диспетчера Звенигородського центру

поштового зв'язку впала на підлогу в приміщенні сортувальні вдарилася головою

об підлогу та втратила свідомість. Потім була госпіталізована до

Звенигородської центральної районної лікарні, де було встановлено діагноз - струс головного

мозку. Оскільки ушкодження її здоров'я пов'язано з виконанням трудових

обов'язків відповідач зобов'язаний відшкодувати їй майнову шкоду, пов'язану з

витратами на придбання ліків в сумі 472

грн.02 коп., доплатити їй 1775

гривень 78 коп.

втраченого заробітку та виплатити моральну шкоду яку вона оцінює в 25000 гривень і судові

витрати.

Під час судового

розгляду справи суд за згодою позивачки та її представника керуючись ст. 33 ЦПК України, ст.

9 Закону України " Про охорону

праці" від 14.10.1992

року з наступними змінами і доповненнями визнав належним відповідачем в

справі Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань в м. Звенигородці № 1 та залучив до

участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору на стороні відповідача Українське державне підприємство

поштового зв'язку "

Укрпошта" в особі

2

Черкаської дирекції Українського державного підприємства

поштового зв'язку "

Укрпошта".

Під час судового

розгляду справи позивачка та її представник зменшили розмір позовних вимог в

частині відшкодування майнової шкоди і простять стягнути з відповідача 472 гривні 02 коп. витрат на

придбання ліків та судові витрати -

1071,46 гривень за оплату судово - медичної експертизи, 150 гривень, за надання правової допомоги представником.

Моральну шкоду,

яку позивачка оцінює в 25000

гривень позивачка обґрунтовує тим, що після нещасного випадку, який

трапився з нею, в трудовому колективі Звенигородського райвузла зв'язку

склалася "нездорова" обстановка. Вона постійно відчувала вороже

ставлення до себе з боку керівництва, а інші працівники перестали з нею

спілкуватися. Внаслідок чого вона звільнилася з роботи на підставі угоди

сторін.

Представники

відповідача Панін В.П. і Демченко

В.В. позов не визнали просять в його задоволенні відмовити, посилаючись на те,

що згідно Закону України "

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату

працездатності " робочі

органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

проводять страхові виплати застрахованим особам за шкоду заподіяну їм внаслідок

нещасного випадку , що

стався з працівником під час виконання ним трудових обов'язків. Підставою для

оплати потерпілому витрат на медичну допомогу та інших соціальних виплат є акт

розслідування нещасного випадку форми Н -

5 і Н - 1. якого у

позивачки немає. Нещасний випадок який трапився з позивачкою розслідуваний

комісією та складені акти форми Н-5 і НПВ, якими підтверджується, що нещасний

випадок, що стався з диспетчером ОСОБА_1. 11

березня 2006 року о 12 годині 30 хвилин в

приміщенні Звенигородського вузла поштового зв'язку не пов'язаний з

виробництвом. Оскільки вона тимчасово втратила працездатність не під час

виконання трудових обов'язків, а під час обідньої перерви, яка не включається в

робочий час. До такого ж висновку прийшла комісія територіального управління

Держпромгіртехнагляду по Черкаській області за наслідками розгляду скарги

позивачки. Тому підстав для виплат позивачці соціальних виплат та задоволення

позову немає.

Представники

третьої особи ОСОБА_3.,

ОСОБА_4. просять в задоволенні позову відмовити. Посилаючись на

те, що нещасний випадок, який трапився з позивачкою не пов'язаний з

виробництвом так як стався 11

березня 2006 року о 12 годині 30 хвилин під час

обідньої перерви. Згідно ст. 66

КЗпП України перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий

час. Ніяких розпоряджень, від адміністраціїї підприємства щодо виконання своїх

трудових обов'язків під час обідньої перерви диспетчер ОСОБА_1. 11 березня 2006 року не

одержувала.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили суду:

ОСОБА_5. те, що 11 березня 2006 року під обід

вона заходила в приміщення сортувальні Звенигородського райвузла зв'язку і

бачила що ОСОБА_1. сиділа на стільці, їй працівники надавали допомогу. На

голові у неї була велика гематома. Потім "

швидка допомога" госпіталізувала її до лікарні. Після цього, як їй

стало відомо, стан здоров'я ОСОБА_1. був незадовільний, вона тривалий час

лікувалася.

ОСОБА_6. те, що 11 березня 2006 року близько 13 години він не

зміг зайти в приміщення сортувальні Звенигородського райвузла зв'язку через те,

що там на підлозі лежала ОСОБА_1., яка впала. Потім він допомагав їй дійти до

машини " швидкої

допомоги" та повідомив про нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1. її

сина.

Судом встановлено, що:

з 18.10.2004 року позивачка

працювала диспетчером Звенигородського центру поштового зв'язку /а.с;8/.

11 березня 2006 року близько 12 годин 30 хвилин ОСОБА_1.

в приміщенні сортувальні Звенигородського центру поштового зв'язку впала.

Внаслідок розслідування

нещасного випадку, який трапився з позивачкою було встановлено, що нещасний

випадок не пов'язаний з виробництвом та складено акти від 14

з

квітня 2006

року за формою Н-5 і НПВ./а.с. 10-16/;

Позивачка не

погодилася з висновками розслідування про обставини та причини нещасного

випадку і оскаржила їх до територіального управління Держпромгіртехнагляду по

Черкаській області.

Внаслідок

перевірки скарги ОСОБА_1. комісія створена начальником Уманської державної

інспекції охорони праці вирішила, що нещасний випадок який трапився з

диспетчером Звенигородського ВУПЗ ОСОБА_1. 11 березня 2006

року близько 12 години 30 хвилин не

пов'язаний з виробництвом. Тому висновок комісії з розслідування вказаного

нещасного випадку,акт розслідування від 14.04.2006

року правильний - даний

нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом / а.с. 90

/.

Під час судового

розгляду справи позивачка підтвердила, що нещасний випадок з нею трапився під

час обідньої перерви, яка на їх підприємстві встановлена з 12 години до 12 години 45 хвилин. 11 березня 2006 року вона не

отримувала завдання від начальника Звенигородського ВуПЗ виконувати свої

трудові обов'язки під час обідньої перерви.

Вислухавши

пояснення позивачки, її представника ,

представників відповідача,, третьої особи, свідків, вивчивши матеріали

справи суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав:

Ст. 173 КЗпП України

встановлено, що працівникові відшкодовується шкода заподіяна каліцтвом або

іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Згідно

ст. 9 Закону

України " Про

охорону праці" від 14.10.1992

року з наступними змінами і доповненнями відшкодування шкоди, заподіяної

працівникові внаслідок ушкодження здоров'я здійснюється Фондом соціального

страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України " Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання ,

які спричинили втрату працездатності".

Згідно ст.13

Закону України від 23.09.1999

року з наступними змінами і доповненнями "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання ,

які спричинили втрату працездатності" підставою для оплати потерпілому

витрат на медичну допомогу та інших страхових виплат є акт розслідування

нещасного випадку за встановленою формою.

Під час судового

розгляду справи було встановлено, що нещасний випадок який трапився з

позивачкою 11 березня 2006 року близько 12 години 30 хвилин внаслідок

якого вона тимчасово втратила працездатність не пов'язаний з виробництвом.

Даний факт підтверджується актами розслідування нещасного випадку від 14.04.2006 року форми Н-5,

і НПВ, а також протоколом засідання комісії по перевірці скарги ОСОБА_1. до

теруправління Держпромгірнагляду по Черкаській області від 22.06.2006 року .

Вказане рішення

комісії Держпромгірнагляду від 22.06.2006

року позивачка у встановленому п.38 Порядку розслідування та обліку

нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,

затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 не оскаржувала.

Згідно ст. 11,60 ЦПК України суд

розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог. Кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Суд вважає, що

оскільки нещасний випадок, який трапився з позивачкою 11 березня 2006 року близько 12 години 30 хвилин в

приміщенні сортувальні Звенигорордського центру поштового зв'язку не пов'язаний

з виробництвом, підстав для стягнення витрат на лікування позивачки та

моральної шкоди в порядку визначеному Законом України "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання ,

які спричинили втрату працездатності" немає, тому в позові слід

відмовити.

4

На підставі ст. 173 КЗпП України, ст. т. 9 Закону України "

Про охорону праці" від 14.10.1992

року з наступними змінами і доповненнями, ст.10,13, 14 Закону України

від 23.09.1999 року з

наступними змінами і доповненнями "Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання , які

спричинили втрату працездатності", ст. 7,14,27,37,38 Порядку розслідування та ведення

обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 керуючись ст. 10,11, 60,61, 208,209,212- 215 ЦПК

України суд,-

вирішив:

в задоволенні

позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання

апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано,набирає законної сили після

розгляду справи апеляційним судом Черкаської області.

Заяву про

апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду

Черкаської області через Звенигородський районний суд..

Суддя