Ухвала

від 12.11.2019 по справі 1940/1266/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2019 року

Київ

справа №1940/1266/18

адміністративне провадження №К/9901/22895/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Блажівська Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №1940/1266/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕС.ГРУП" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язаня вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

8 серпня 2019 року Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служби України) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №1940/1266/18.

Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2019 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідачем не обґрунтовано вимоги касаційної скарги та не надано документ про сплату судового збору.

У межах строку, встановленого судом, скаржник усунув недоліки касаційної скарги надавши додаткові обґрунтування вимог касаційної скарги та платіжне доручення від 9 жовтня 2019 року №177 щодо сплати судового збору.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній від 27 листопада 2017 року №14 та є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цієї податкової накладної.

Оцінивши предмет та характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, колегія суддів дійшла висновку про те, що ця справа є справою незначної складності.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 333 КАС України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №1940/1266/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписН. Є. Блажівська