Ухвала

від 12.11.2019 по справі 826/16769/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2019 року

Київ

справа № 826/16769/18

адміністративне провадження № К/9901/27301/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 у справі №826/16769/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОТЕРМ до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018. Касаційну скаргу направлено засобами поштового зв`язку 27.09.2019.

ГУ ДФС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте ухвалою Верховного Суду від 13.09.2019 касаційну скаргу було повернуто. На думку скаржника, обмеження фінансування видатків на сплату судового збору є незалежною від учасника судового процесу обставиною та є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду з касаційною скаргою. Зазначає, що ним постійно вживалися заходи щодо реалізації свого права на касаційне оскарження та недопущення повернення первинної скарги. Проте ГУ ДФС не мало можливості первинно подати касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір. Посилається на те, що нормами КАС України визначено право сторони на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення. При цьому, Кодекс не врегульовує питання визначення строку на повторне звернення з касаційною скаргою, натомість установлює крайній строк для її подання, який становить один рік.

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1921 грн.

На виконання вимог цієї ухвали, від ГУ ДФС 16.10.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження та продовжити строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. При цьому повторне звернення із касаційною скаргою відбулось в межах річного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, доводи ГУ ДФС, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання ГУ ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 у справі №826/16769/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду