Ухвала

від 11.11.2019 по справі 911/4095/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" листопада 2019 р. Справа№ 911/4095/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Ворзельської селищної ради Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 19.06.2019 р. (повний текст складено 22.07.2019 р.)

у справі № 911/4095/15 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом фізичної особи-підприємця Назарука Юрія Панасовича

до Ворзельської селищної ради

про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Назарук Юрій Панасович звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Ворзельської селищної ради про визнання співвласником на 9/10 спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю - лазню-сауну, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у звязку з тим, що в результаті зроблених позивачем за власні кошти поліпшень, спрямованих на покращення технічного стану орендованого майна - нежилого приміщення площею 170,3 кв.м. переданного в оренду позивачу, створилась нова річ і відповідно, як стверджував позивач, він, як особа, що здійнила такі поліпшення став співвласником нової речі.

В ході розгляду спору було виявлено обставини, які свідчать про неможливість судом самостійно визначити які саме поліпшення були здійснені позивачем, встановити їхню вартість, дослідити чи має орендоване приміщення ознаки нової речі і чи можна відокремити ці поліпшення, у зв`язку з чим, судом призначено будівельно-технічну експертизу.

06.05.2019 р. фізичною особою-підприємцем Назаруком Юрієм Панасовичом подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій він, з врахуванням результатів проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, просив визнати право спільної часткової власності у відсотковому співвідношенні: другий поверх лазні-сауни належить фізичній особі-підприємцю Назаруку Юрію Панасовичу на праві приватної власності; перший поверх у відсотковому співвідношенні - 19 % належить Ворзельській селищній раді; 81 % належить фізичній особі-підприємцю Назаруку Юрію Панасовичу .

Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2019 р. у справі № 911/4095/19 позов задоволено повністю: визнано за фізичною особою-підприємцем Назаруком Юрієм Панасовичем право власності на частку в майні: нежитлове приміщення будівлі лазні-сауни площею 319,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 81 %; стягнуто з Ворзельської селищної ради на користь фізичної особи-підприємця Назарука Юрія Панасовича 17 716,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи та 14 600,00 грн. судового збору; стягнуто з Ворзельської селищної ради в дохід державного бюджету України 69 632,95 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ворзельська селищна рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Отже, виходячи із предмету позову, з урахуванням висновку експертів зробленого за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 7952/16-42/7953/16-42 від 14.03.2019 р., сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржене рішення суду становить 126 349,42 грн. (84 232,95 грн. * 150 %).

В порушення вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати 126 349,42 грн. судового збору до ухвалення судового рішення апеляційним судом, яке обґрунтовано відсутністю необхідної суми коштів на бюджетному рахунку селищної ради.

Відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

З наведеної правової норми вбачається, що законодавець чітко визначив осіб та підстави, за наявності яких суд має право звільнити від сплати судового збору чи відстрочити сплату судового збору. Разом з тим, зазначені заявником в клопотанні підстави не передбачені вказаною нормою, а отже клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Окрім цього, частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване апелянтом рішення прийнято судом першої інстанції 19.06.2019 р., повний текст складено 22.07.2019 р., а отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 12.08.2019 р.

Апеляційна скарга, відповідно до штампу подана апелянтом до суду першої інстанції - 14.08.2019 р., тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги. Разом з цим, відповідного клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не подано.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що:

- відповідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою;

- згідно п. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ворзельської селищної ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 19.06.2019 р. у справі № 911/4095/15 залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали апелянт має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 126 349,42 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.

Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений цією ухвалою: в частині ненадання доказів сплати судового збору апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Всі документи та письмові докази подаються через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, літера А (І поверх).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова