Постанова

від 31.10.2019 по справі 520/6281/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5993/19

Номер справи місцевого суду: 520/6281/18

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2019 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 520/6281/18

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І.,

учасники справи:

- позивач - Фірма Інтер-Авто у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю,

- відповідач - ОСОБА_1 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія ,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовною заявою Фірми Інтер-Авто у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою адвоката Можина Олександра Васильовича, поданою від імені ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Калініченко Л.В. о 15 годині 55 хвилині 11 квітня 2019 року, повний текст рішення складено 19 квітня 2019 року,

встановив:

У травні 2018 р. Фірма Інтер-Авто у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ: 1) матеріальну шкоду в сумі - 120 708,84 грн.; 2) витрати на проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків в сумі - 9 000,00 грн.; 3) судові витрати в сумі - 1 810,64 грн..

ТОВ обґрунтовує свої вимоги тим, що 13 лютого 2018 року, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Мазда , СХ-5, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі напроти будинку 55-А, порушуючи п.10.1 Правил дорожнього руху, була неуважною, не врахувала дорожньої обстановки та перед початком руху не впевнилася в безпеці свого маневру, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 1111 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

Після контактування з автомобілем ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не зупинився і здійснив наїзд на будівлю автосалону Мазда , який розташований за адресою - АДРЕСА_1 .

Внаслідок наїзду на будівлю автосалону було пошкоджено як саму будівлю, так і два автомобіля марки Мазда СХ-5 та марки Мазда СХ-3, що знаходились в будівлі та були виставлені для продажу.

Постановою Київського районного суду м. Одеси у справі №520/4375/18 від 25.04.2018 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 340,00 грн.

Власником пошкодженої будівлі є - ТОВ, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 від 05.12.2005 року, зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.09.2006 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССА НОМЕР_4 .

Власником пошкоджених автомобілів марки Мазда СХ-5, та марки Мазда СХ-3, також є - ТОВ, що підтверджується видатковими накладними №1080437 ВН 068028 від 28.12.2017 року і №1080451 ВН 068083 від 29.12.2017 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час настання пригоди була застрахована в страховій компанії ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (поліс № АК/2800269, який на момент ДТП був дійсним). Відповідно до полісу №АК/2800269 франшиза становить - 1 000,00 грн..

Порядок страхового відшкодування шкоди, нанесеної забезпеченим транспортним засобом, регулюється Законом України №1961-ІУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону №1961-ІУ, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить - 100 000,00 грн. на одного потерпілого.

Для визначення розміру нанесеної шкоди ТОВ звернулося до судових експертів і отримало наступні висновки, що підтверджують розмір матеріальної шкоди:

- відповідно до висновку судового експерта Крутих Є.О. № 303021180 від 04.04.2018 року, матеріальна шкода, нанесена шляхом пошкодження автомобіля марки Мазда , СХ-5, становить - 60 212,75 грн.;

- відповідно до висновку судового експерта Крутих Є.О. № 30322180 від 04.04.2018 року, матеріальна шкода, нанесена шляхом пошкодження автомобіля марки Мазда , СХ-3 становить 76 041,37 грн.;

- відповідно до висновку судового експерта Чорної Ю.П. №11/2018 від 06.04.2018 року, відповідно до якого матеріальна шкода, нанесена шляхом пошкодження нежитлової будівлі автосалону ТОВ становить - 83 454,72 грн..

Загалом розмір спричиненої ТОВ шкоди становить - 219 708,84 грн..

За висновки експертів ТОВ сплатило - 9 000,00 грн., а саме: за складання висновку №11/2018 - 6000,00 грн.; висновку №303021180 - 1500,00 грн.; висновку №30322180 - 1500,00 грн., відповідно до актів приймання-передачі висновків.

Страховик - ПрАТ УПСК зобов`язаний сплатити потерпілому страхове відшкодування з вирахуванням суми франшизи в межах ліміту свої відповідальності, а саме в сумі - 99 000 грн., з розрахунку - 100 000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого) - 1 000,00 грн. (сума франшизи).

Отже, до стягнення з ОСОБА_1 підлягає різниця між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, а саме в сумі - 120 708,84 гривень, з розрахунку - 219 708,44 грн. - 99 000,00 грн..

Оскільки відповідачем вказана сума різниці страхового відшкодування добровільно не відшкодована, ТОВ вимушено звернутись до суду з вищевказаним позовом (а. с. 1 - 5).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2019 р. вищезазначений позов ТОВ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі - 120 708,84 грн., суму витрат на встановлення вартості завданого матеріального збитку в сумі - 9000,00 грн., що в загальному розмірі складає - 129 708,84 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ витрати по сплаті судового збору в сумі - 1 810,64 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з вини ОСОБА_1 було пошкоджено належні позивачу автомобілі марки Мазда СХ-5 та марки Мазда СХ-3, а також будівля автосалону. Загальна вартість матеріального збитку завданого позивачеві внаслідок ДТП, яке мало місце 13.02.2018 року з вини відповідача, згідно наданих до суду висновків №11/2018, №303021180, №30322180 експертних досліджень, становить - 219 708, 84 грн.. За складення вказаних висновків експертних досліджень позивачем сплачено - 9 000,00 грн.. Розмір матеріальної шкоди визначено з врахуванням суми страхового відшкодування, яка підлягає сплаті страховою компанією - 99 000,00 грн., та франшизи - 1 000,00 грн. (а. с. 110 - 115 зворотна сторона).

Адвокат ОСОБА_3 О.В., діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі - 24 870, 09 грн.. Зобов`язати ТОВ передати ОСОБА_1 замінені запчастини автомобіля марки Мазда СХ - 3 , а саме - бампер передній, гратка радіатора, панель крила, вітрове скало, а також пошкоджені алюмінієві двері будівлі салону з пошкодженим склінням.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що помилково визначено вартість лако-фарбних матеріалів у сумі - 28 000,00 грн. у той час як їх вартість становить - 1 343,10 грн.. ТОВ продало вказані автомобілі ( Мазда СХ - 3 , Мазда СХ - 5 ) за суму, яка вище зазначеної експертом ринкової вартості цих автомобілів, а отже з відповідача було необґрунтовано стягнуто суму втрати товарної вартості вказаних автомобілів. Суд не вирішив питання про покладення на ТОВ обов`язку з передачі відповідачу замінених пошкоджених запчастин. Недоведеною є вартість пошкоджених вхідних дверей автосалону в розмірі - 62130,00 грн.

Крім того, апелянт заперечує щодо висновків експертиз (№11/2018, №303021180, №30322180), та посилається на невірність цих висновків. Вважає, що загальний розмір збитків є завищеним, підлягає зменшенню на суму - 104 838,75 грн., а стягненню підлягає сума у розмірі - 15 870,09 грн..

Адвокат Можин О. ОСОБА_4 . - представник Кірзімової ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ - адвокат Румянцев О.Г. просить скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що незалежно від того, за яку ціну позивач продав автомобілі через завдані ОСОБА_1 пошкодження, автомобілі зазнали втрату товарної вартості, розмір якої було законно стягнуто з відповідача оскаржуваним рішенням. Також зазначає, що доводи апелянта, як і його розрахунок вартості нанесеної шкоди не відповідає вимогам достовірності та об`єктивності для встановлення вартості завданої шкоди.

Представник ТОВ - адвокат Румянцев О.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Представник ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія у судове засідання не з`явився. Товариство про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином. Від ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, вимоги заяви ПАТ Українська пожежно-страхова компанія про розгляд справи за відсутності їх представника, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших її учасників, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника ПАТ Українська пожежно-страхова компанія .

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мір не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявний у справі, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 81, 263, 264 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Між тим під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повній мірі дотримано правил визначених пунктом 9 постанови пленуму Верховного Суду України № 6 в редакції від 24.10.2013 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , з огляду на наступне.

На підставі наявний у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 13.02.2018 року близько 11:00 години, керуючи транспортним засобом марки Mazda CX-5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі, напроти буд. 55а, в порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, була неуважною, не врахувала дорожньої обстановки та перед початком руху не впевнилася в безпеці свого маневру,

внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки ВАЗ1111 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

Після контактування з автомобілем ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не зупинився і здійснив наїзд на будівлю автосалону марки Мазда , який розташований за адресою - АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_2 Люстдорфська дорога, АДРЕСА_1 .

Внаслідок наїзду на будівлю автосалону, було пошкоджено як саму будівлю (вхідні двері), так і два автомобіля марки Мазда СХ-5, та марки Мазда СХ-3, що знаходились в будівлі та були виставлені для продажу.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2018 року по справі №520/4375/18, водія ОСОБА_1 визнано винною в порушенні Правил Дорожнього Руху, що призвело до зіткнення автомобілів, і відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності з підстав, визначених ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримали пошкодження наступне рухоме і нерухоме майно, у тому числі:

- нежитлова будівля № АДРЕСА_1 розташована АДРЕСА_1 , яка складається з автосалону Мазда , під літ. А , цеху ріхтовки та фарбування літ. Б , цеху електрообладнання та шиномонтажу літ. В , автомийки літ. Г , прохідної літ. Д , трансформаторної підстанції літ. Е , насосної літ. З , загальною площею 2837 кв.м., навісу літ. Ж , відображених у технічному паспорті від 14.04.2006 року, що належить на праві приватної власності Фірмі Інтер-Авто у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, на підставі свідоцтва про право власності від 05.07.2006 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на яке зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН 04.09.2006 року за №3653 в книзі 55неж-80, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.09.2006 року за №11719785;

- автомобіль марки Mazda CX-3 , номер кузова НОМЕР_5 , належний Фірмі Інтер-Авто у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, який був придбаний останнім, що підтверджується видатковою накладною №1080451_ВН_068083 від 29 грудня 2017 року;

- автомобіль марки Mazda CX-5 , номер кузова НОМЕР_6 , належний Фірмі Інтер-Авто у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, який був придбаний останнім, що підтверджується видатковою накладною №1080437_ВН_068028 від 28 грудня 2017 року.

Під час розгляду справи, відповідачем не оспорювався факт пошкодження вказаного майна, внаслідок заданої дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2018 року з вини ОСОБА_1 , та факт належності вказаного майна позивачеві - Фірмі Інтер-Авто у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з висновком №30322180 експертного авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу марки Mazda CX-3 , номер кузова НОМЕР_5 , складеного 04.04.2018 року судовим експертом ОСОБА_7 Є.О., встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 лютого 2018 року, становить 76041 гривня 37 копійок.

Згідно з висновком №303021180 експертного авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу марки Mazda CX-5 , номер кузова НОМЕР_6 , складеного 04.04.2018 року судовим експертом ОСОБА_7 Є.О., встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 лютого 2018 року, становить 60212 гривень 75 копійок.

Згідно з висновком №11/2018 за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 06 квітня 2018 року судовим експертом Чорною Ю.П., встановлено, що ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт (з урахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів), які необхідно виконати для усунення пошкоджень у нежитловій будівлі автосалону Фірми Інтер-Авто у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю по вулиці АДРЕСА_1 , 55А, в місті Одесі, спричинених дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобіля марки СХ-5, що сталася 13 лютого 2018 року, складає 83454 гривні 72 копійки.

Позивачем сплачено за висновки експертів 9000 гривень 00 копійок, а саме:

- за складання висновку №11/2018 - 6000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №9615 від 30 березня 2018 року та актом№8-18 прийому-передачі висновку №11/2018 від 12.04.2018 року за вих. №011-18;

за складання висновку №303021180 - 1500,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №9611 від 28 березня 2018 року та актом надання послуг №126 від 05.04.2018 року;

- за складання висновку №30322180 - 1500,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №9610 від 28 березня 2018 року та актом надання послуг №125 від 04.04.2018 року.

На час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 лютого 2018 року, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки Мазда СХ-5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована громадянином ОСОБА_1 в ПрАТ Українська Пожежно-Страхова Компанія , що підтверджується полісом №АК/2800269, у відповідності до якого страховий ліміт за завдану майнову шкоду встановлений в сумі 100000 гривень, за шкоду життю і здоров`ю в сумі 200000 гривень, франшиза у розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з вимогами цієї статті коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

У разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо завищення вартості лако-фарбних матеріалів, що суму втрати товарної вартості вказаних автомобілів сплачено позивачу покупцями цих автомобілів, виходячи з наступного.

Позивачем продано вказані автомобілі в задовільному стані, а отже вчинено заходи щодо приведення цих автомобілів в задовільний стан після їх пошкодження ОСОБА_1 .. Вказане підтверджується, зокрема, копіями актів виконаних робіт щодо приведення вказаних автомобілів до задовільного стану, копіями реєстраційних книжок, відповідно до яких вищенаведені автомобілі знаходились в задовільному стані під час їх продажу позивачем (а. с. 190 - 195).

З тих самих підстав апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що з відповідача було необґрунтовано стягнуто суму втрати товарної вартості вказаних автомобілів, яку вже фактично було стягнуто з покупців автомобілів.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновками вказаних експертиз є неспроможними, так як у апеляційного суду відсутні підстави не довіряти вказаним експертним висновкам. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції неодноразово було запропоновано стороні відповідача заявити клопотання про проведення судової експертизи, але сторона відповідача вказаним правом не скористалася.

З огляду на вказане, недоцільним є заперечення апелянта в апеляційній скарзі щодо розбіжностей у розмірі ціни пошкоджених алюмінієвих дверей між письмовими доказами наданими сторонами. Стороною відповідача не було заявлено клопотання про проведення судової експертизи з посиланням на вказані розбіжності, а отже доводи відповідача щодо невірності встановленої висновком експертизи №11/2018 розміру шкоди є недоведеними. Крім того, стороною відповідача не доведено, що саме наданий відповідачем рахунок від 19.07.2018 року № 20 є вірним, оскільки з нього не можна встановити ідентичність технічних характеристик цих вхідних дверей (товщина скла, розмір алюмінієвого профілю тощо) технічним характеристикам пошкоджених дверей.

Разом з тим, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 , постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З урахуванням вищевказаного обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо необхідності покладення судом обов`язку передачі пошкоджених речей позивачем відповідачу після відшкодування шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а тому є безпідставними, недоведеними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині не вирішення питання про передачу майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення резолютивної частини рішення, за вищевказаного обґрунтування .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Можина Олександра Васильовича, подану від імені ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2019 року - змінити. Доповнити резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту:

Зобов`язати Фірму Інтер-Авто у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю передати ОСОБА_1 після отримання повного відшкодування збитків пошкоджені запчастини автомобіля Мазда СХ - 3 - бампер передній, гратка радіатора, панель крила, вітрове скло, а також пошкоджені алюмінієві двері з пошкодженим склінням .

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 13 листопада 2019 року

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе