Рішення

від 13.11.2019 по справі 514/1702/14-ц

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1702/14-ц

Провадження по справі № 2/514/107/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.,

при секретарі - Чолак Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеської області, співвідповідача Головного управління Держпраці в Одеській області про встановлення факту трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Тарутиського районного суду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Арцизького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеської області, співвідповідача Головного управління Держпраці в Одеській області про встановлення трудових відносин, в якому просить суд встановити факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з селянським фермерським господарством Валентина (код ЄДРПОУ 22513088) у період з 01.05.2012 року по 03.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 працював механіком та за сумісництвом охоронцем у СФГ ОСОБА_6 з травня 2012 року.

Того ж часу між ОСОБА_7 та керівником СФГ Валентина стався конфлікт в результаті якого ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження від яких він загинув.

Оскільки вказаний нещасний випадок мав місце на виробництві, ОСОБА_9 , як дружина померлого, має право на отримання від держави соціальних та страхових витрат, що передбачені діючим законодавством України.

Оскільки між ОСОБА_7 та СФГ Валентина не було належним чином оформлено трудових відносин, які тривали з травня 2012 року до моменту смерті, відсутній наказ про прийом на роботу, ОСОБА_9 не в змозі отримати соціальні та страхові виплати.

Вважає, що ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з СФГ Валентина з травня 2012 року по 03.09.2014 року.

Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідач Арцизьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що Арцизьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області не є належним відповідачем по вказаній справі, оскільки відсутній предмет спору з позивачем, у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити.

Співвідповідач Головне управління Держпраці в Одеській області нада відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що останнім місцем роботи ОСОБА_7 було ТОВ Делени , де він працював трактористом - машиністом з 11 серпня 2011 року по 09 вересня 2013 року. Данні про те, що ОСОБА_7 після звільнення з ТОВ Делени подав заяву до СФГ Валентина про прийняття на роботу, видача наказу чи розпорядження, відсутні. Не зазначено, що саме трудові відносини, а не цивільно - правові відносини виникли між СФГ та ОСОБА_7 Заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Арцизького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Співвідповідач Головне управління Держпраці в Одеській області в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_11 є дружиною померлого ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 25.02.1984 року ( а.с. 3).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.09.2014 року (а.с.4).

Відповідно до повідомлення реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції від 06.01.2015 року, внесено запис №1581110013000080 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СФГ Валентина , 22513088 (а.с. 28).

Згідно довідки ТОВ Делени від 11.12.2014 року, ОСОБА_7 працював у ТОВ Делени трактористом з 11.08.2011 року, звільнений 09.09.2013 року, наказ №160-к. (а.с.34).

Відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати СФГ Валентина за звітний період з жовтня 2013 року по вересень 2014 року, відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_7 відсутні. (а.с.35-47).

Згідно довідки Тарутинського районного центру зайнятості від 06.04.2015 року, данні щодо працевлаштування ОСОБА_7 за період 2012-2014 рік відсутні (а.с. 60).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з положеннями статті 24 КЗпП України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Виходячи зі змісту статті 21 КЗпП України трудовий договір спрямований на здійснення та забезпечення трудових функцій працівника.

Згідно зі статтею 626 ЦК України цивільно-правовий договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тобто предметом трудового договору є праця людини, а предметом цивільно-правових відносин - результат такої праці.

Роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовий договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності.

Як було встановлено в судовому засіданні, згідно відомостей про нарахування заробітної плати, в період з жовтня 2013 року по вересень 2014 року заробітна плата ОСОБА_7 не нараховувалась і не виплачувалась, податок на доходи фізичних осіб не нараховувався та не сплачувався до бюджету, виплати будь-яких доходів згідно звітності форми № 1-ДФ відсутні.

Довідкою Тарутинського районного центру зайнятості від 06.04.2015 року, повідомлено, що данні щодо працевлаштування ОСОБА_7 за період 2012-2014 рік відсутні.

Відповідно до статті 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку згідно пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб-підприємців членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 38 Порядку факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Суд не бере до уваги покази свідків, які були допитані під час судового розгляду, згідно показів яких, відомо про загибель ОСОБА_12 , разом з тим об`єктивних пояснень, які б давали підстави для висновку про наявність між ОСОБА_8 та СФГ Валентина трудових відносин суду не надано і судом таких не встановлено.

На підставі викладених норм права та досліджених доказів у судовому засіданні, позивачем не доведено обставини, що ОСОБА_7 , перебував у трудових відносинах з СФГ Валентина , оскільки відсутня заява про прийняття на роботу та трудова книжка, не доведено факту роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця та докази виплати заробітної плати за трудовим договором також відсутні. Тому на підставі встановленого суд дійшов висновку про те, що правовідносини між ОСОБА_7 та СФГ Валетина не є трудовими відносинами.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеської області, співвідповідача Головного управління Держпраці в Одеській області про встановлення факту трудових відносин - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 14.11.2019 року.

Суддя П.А. Кравченко