Рішення
Іменем України
Справа № 711/901/19
Номер провадження 2/712/1330/19
05 листопада 2019 р. Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.
представника позивача адвоката Поставничого Р.В.
представника відповідача та третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Міщенка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, скасування реєстраційних записів,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи
01.02.2019 року ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ) звернувся до суду із позовом до ТОВ "Тітан" (вул. М.Залізняка, 138, м.Черкаси), посилаючись на те, що відповідно до статуту ТОВ Тітан в редакції згідно протоколу № 8 від 5 квітня 2011р. являвся учасником товариства та розмір частки якого у статутному фонді складав 1%. Іншими учасниками були його батько ОСОБА_4 (49% вартістю 27 930 грн.), ОСОБА_5 (49% вартістю 27 930 грн.), ОСОБА_1 (1%). ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилась спадщина на частку у статутному капіталі. Спадщину позивач прийняв, так як проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 , інших спадкоємців немає. За життя батько позивача заповіт не склав, а отже спадкування після його смерті повинно здійснюватись за законом. Пунктом 3 рішення загальних зборів товариства від 10 лютого 2014 року було вирішено передати товариству частку в статутному капіталі ОСОБА_4 в розмірі 49% вартістю 27 930 грн. терміном на один рік до 10 лютого 2015 року для надання можливості правонаступникам ОСОБА_4 на заявлення права вступу до товариства, в іншому випадку після закінчення даного терміну його частка розподіляється між учасниками товариства рівномірно. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2015 року у справі № 925/458/15 позов визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Тітан", оформлене протоколом № 1 від 10 лютого 2014 року, так встановлений, що підпис на протоколі від 10.02.2014 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Зазначає, що як спадкоємець свого батька неодноразово звертався до ТОВ Тітан та просив визнати учасником ТОВ з розміром частки у статутному фонді (капіталі) 50 (п`ятдесят) відсотків згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 р. по справі №925/458,15, однак відповіді від ТОВ Тітан не отримав. У січні 2019 року позивач звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на частку учасника ТОВ Тітан (код ЄДРПОУ 21358585, місцезнаходження якого: м. Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 138), що складає 49% статутного капіталу - 27930,00 (двадцять сім тисяч дев`ятсот тридцять) гривень, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час вивчення документів спадкової справи, було встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який був наданий спадкоємцем ОСОБА_2 , у графі переліку засновників (учасників) ОСОБА_4 , не значиться. Крім того, під час судового розгляду та після набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2015 року у справі № 925/458/15, ТОВ Тітан вчинило реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, на підставі яких нотаріус Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв"язку з викладеним, позивач змушений звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів та просить суд:
1) визнати за позивачем право власності на частку у статутному капіталі ОСОБА_6 Наумовича ТОВ Тітан (ідентифікаційний код юридичної особи 21358585) у розмірі 27 930,00 (двадцать сім тисяч дев"ятсот тридцять) грн. (розмір частки в статутному капіталі в гривнях) 49 % (розмір частки в статутному капіталі у відсотках), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) визнати за позивачем, який був одним із засновників ТОВ Тітан (ідентифікаційний код юридичної особи 21358585) право власності на частку у статутному капіталі у розмірі 570,00 (п`ятсот сімдесят) грн. (розмір частки в статутному капіталі в гривнях) 1 % (розмір частки в статутному капіталі у відсотках), яка станом на 5 квітня 2011р. на праві власності належала ОСОБА_2 ;
3) скасувати реєстраційні записи, а саме:
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.04.2011 10261070005003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 30.10.2012 10261070006003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна складу підписантів
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 21.11.2012 10261070007003312; ОСОБА_7 ; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності
- Підтвердження відомостей про юридичну особу; 05.03.2014 10261060008003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 11.03.2014 10261070009003312; Литвин Олексій Вікторович;Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 25.04.2014 10261070010003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 28.05.2014 10261070011003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 23.05.2015 10261070014003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 01.07.2015 10261070017003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 15.07.2015 10261070018003312; Тарадай Марина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 16.07.2015 10261070019003312; Базилевська Ірина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації
- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 03.03.2016 10261050021003312; Зеленько ОСОБА_8 ; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників
- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.03.2016 10261070022003312; ОСОБА_9 Марина Петрівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна відомостей про керівника юридичної особи;
4) судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач у відзиві на позов від 13.05.2019 року позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. В обгрунтування заперечень зазначає, що позивачем не доведено його право на спадщину на частку у статутному фонду в обсязі, належному померлому ОСОБА_4 . Наявність спільної реєстрації не є доказом постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 з спадкодавцем ОСОБА_4 , зокрема, останній орієнтовно з 2009 року постійно проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 , по АДРЕСА_3 . За таких обставин ОСОБА_2 не може вважатись таким, що прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом з спадкодавцем. Також вказує, що позивач жодним чином не обґрунтовує свою вимогу про скасування реєстраційних записів та не доводить її жодним достовірним доказом. Також просив суд застосувати позовну давність при вирішенні справи, враховуючи, що після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 року протягом 2014-2016 років учасники ТОВ Тітан здійснювали дії щодо перерозподілу часток учасників товариства, які, в свою чергу неодноразово розрорядились своїм правом власності на відповідну частку у статутному капіталі товариства, про що достеменно знав позивач, який у січні 2015 року звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ТІТАН", оформлене протоколом від 10 лютого 2014 року, але після ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області 03 листопада 2015 року у справі № 925/458/15 за даним позовом не вчинив жодної дії, спрямованої на реалізацію своїх прав на участь в товаристві чи отримання частки у майні товариства. Зазначає, що таким чином позивач пропустив трирічний строк позовної для звернення з вимогою про визнання права власності на частку в товаристві та скасування реєстраційних записів.
Третя особа ОСОБА_1 скерувала до суду пояснення від 28.08.2019 р., в яких просила у задоволенні позову відмовити, вважала необгрунтованим посилання позивача ОСОБА_2 на норми ст.1218, 1268 ЦК України , а також Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 2018 року - в частині обгрунтування наявності у нього права на частку у статутному капіталі ОСОБА_4 ТОВ Тітан , яке має перейти до нього без згоди товариства. Зазначала, що позивач в порушення ст.58 Конституції здійснює посилання та обґрунтовує позовні вимоги положеннями Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року, не зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності указаним Законом; а тому до спірних правовідносин підлягають до застосування положення Закону України "Про господарські товариства" редакції станом на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно саме в редакції на вказану дату підлягають до застосування й інші правові акти, зокрема ЦК України, а також положення Статуту ТОВ Тітан . Вважала, що обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 з посиланням на положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютогого 2018 року є безпідставними.Адже, намагаючись з посиланням на недіючі на час виникнення правовідносин зі спадкування норми ст.23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року, позивач вказує, що до нього, як єдиного спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4 , перейшла частка останнього учасника товариства, і для цього не потрібно було нічиєї згоди, в т.ч. й інших учасників товариства. ВЗаконі України Про господарські товариства та в ЦК України, у редакції станом на 24.10.2012 року, це питання було врегульовано, що свідомо упускає позивач. Звертаючись з позовом, позивач мав визначитися, яке його цивільне право порушене. Водночас, як стверджує позивач, у нього виник спір з ТОВ Тітан з невизнання його учасником товариства з розміром частки у статутному фонді (капіталі), нижче, у своєму ж позові він вказує, що звернувся до 2-ї Держнотконтори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частку учасника ТОВ що складає 49% статутного капіталу, але не отримав , оскільки в реєстрі ОСОБА_4 як учасник ТОВ Тітан не значиться. При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою та, зокрема, особисті немайнові права, а ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає право участі у товаристві особистим немайновим правом. Тому, враховуючи цей аспект, можна стверджувати, що самі корпоративні права не можуть бути самостійним об`єктом спадкування, спадкується можливість вступу до товариства за згодою товариства або право на одержання частини майна товариства, якщо спадкоємець не вступив до товариства. Але позивач, звертаючись до суду, не надав жодного доказу на підтвердження звернення до ТОВ Тітан з приводу прийняття товариства з часткою 49%, яка належала його покійному батьку ОСОБА_4 , а також оформлення його спадкових прав щодо частки останнього в товаристві. Стаття 55 Закону України Про господарські товариства (у редакції на час відкриття спадщини),- передбачає, що при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або при товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Але й такої вимоги до Товариства позивач з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 не подавав, тобто протягом майже семи років. Тому, оскільки позивач не вчинив дій, які б вказували на правонаступництво прав і обов`язків колишнього власника 49% частки ТОВ Тітан Гейзбурга О. ОСОБА_11 ., а його посилання на протилежне є голослівним і не підтверджене жодними доказами, то зі сторони ТОВ Тітан та інших учасників товариства було прийняте рішення про перерозподіл часток учасників товариства, яке не оскаржувалось та є чинним, а визнаний рішення господарського суду недійсним протокол зборів перерозподілу часток не вирішував. Після того як відбувся перерозподіл часток між учасниками товриства ОСОБА_1 , набула права власності на 98% часток у статутному капіталі ТОВ "Тітан", оскільки свою частку в товаристві мені уступила учасник ТОВ Тітан ОСОБА_12 Ю. Після чого вона продала 48% частки в товаристві ОСОБА_13 , який, у свою чергу, після виходу з товариства, продав її ОСОБА_14 , а у неї вказану частку придбав ОСОБА_3 , який і по сьогодні володіє нею. Оскільки ОСОБА_2 ухилявся від участі в управлінні ТОВ "Тітан", то на підставі ст. 64 Закону України Про господарські його було виключено з товариства, його частку в розмірі 2% було передано ТОВ Тітан . Таким чином станом на день звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом власником 50% часток в статутному капіталі ТОВ Тітан є ОСОБА_1 , 48% статутного капіталу перебуває у власності третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , а 2% статутного капіталу (які раніше й належали ОСОБА_2 ) - знаходяться у власності ТОВ Тітан . Тому вважає безпідставними позовні вимоги, оскільки позивач після смерті його батька протягом майже семи років не дбав про спадкове майно, питання про включення його в склад учасників ТОВ Тітан з розміром частки 49% перед товариством та рештою засновників не ставив. Крім того, враховуючи ту обставину, що на час набуття ОСОБА_4 права власності на 49% часток в статутному капіталі ТОВ Тітан він був одружений з гр. ОСОБА_15 (мамою позивача), то в силу положень нормативних актів, які регулюють режим спільного сумісного майна подружжя, з указаних 49% частки в статутному капіталі ТОВ Тітан на день смерті ОСОБА_4 останньому належала лише 1/2 частина, тобто тільки 24,5%. Крім того, крім позивача ОСОБА_2 право на спадкування після смерті ОСОБА_4 також мала дружина останнього - гр. ОСОБА_15 , яка пережила спадкодавця (пОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і є особою, яка проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 станом на 24.10.2012 року. Отже, з 24,5% частки в ТОВ Тітан , які на день смерті ОСОБА_4 належали останньому, -позивач міг претендувати на 12,25%, якби дотримався процедури отримання прав учасника товариства після смерті ОСОБА_4 . Крім того, враховуючи зміст позовних вимог ОСОБА_2 , про визнання власності на частку в статутному капіталі, навіть за умови їх задоволення, для чого у суду немає підстав, це не потягло б зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, оскільки вказані позивачем реєстраційні дії були вчинені протягом 2011-2016 року з різних підстав і різними реєстраторами, дії яких позивач не оскаржує, а правовстановлюючих документів, які б слугували підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій позивач не тільки не оскаржує, а й не вказує і не обґрунтовує, яким чином кожна реєстраційна дія порушує його право, що потребує захисту. Також просила суд застосувати позовну давність при вирішенні справи, враховуючи, що позивач пропустив трирічний строк позовної для звернення з вимогою про визнання права власності на частки в товаристві в частині скасування реєстраційних записів.
Представник позивача адвокат Поставничий Р.В в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові. У наданому в ході судового розгляду поясненнях заперечив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЗУ "Про господарські товариства", який був чинним станом на день смерті ОСОБА_4 . 17.06.2018 р. набрав чинності ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та ч. 1 ст.23 вказаного Закону передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. В Прикінцевих та перехідних положеннях вищезазначеного закону (п.З) зазначено, протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Оскільки Статут ТОВ ТІТАН не містить вимоги про обов`язкову згоду інших часників на вступ до Товариства спадкоємця, положення п.З Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю до правовідносин щодо набуття участі у Товаристві спадкоємця ОСОБА_2 не застосовуються. Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно даних Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 14.01.2019 року № 544-01-01 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований з 09.12.1987 р. по 24.04.2013 р. за адресою: АДРЕСА_2 . (копія додається) та разом з ним був зареєстрований позивач, щодо реєстрації ОСОБА_15 не зазначено. На час розгляду справи вказана довідка Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 14.01.2019 року № 544-01-01 не визнана недійсною та не відкликана органом, який її видав. Отже, ОСОБА_2 постійно проживав разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тому вважається таким, що прийняв спадщину. Законодавство не обмежує право спадкоємців на оформлення свідоцтва певними строками. Спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право звернутися із заявою про одержання свідоцтва у будь-який час після прийняття спадщини. Вважав, що посилання ТОВ ТІТАН на необхідність застосування до правовідносин (в частині визнання права власності на частку в статутному порядку спадкування) приписів ЗУ Про господарські товариства , які були в період після відкриття спадщини померлого учасника ОСОБА_4 протягом наступних шісти місяців, встановлених для прийняття спадщини, оскільки ТОВ ТІТАН помилково ототожнює встановлений законом строк для спадщини та строк для вступу ОСОБА_2 до Товариства, реалізація цього права залежить від наявності доказу набуття права на спадщину, який ОСОБА_2 не отримав через незаконні дії ТОВ ТІТАН , так як з Витягу з Єдиного державного реєстру, який був наданий позивачу у січні 2019 року його батькоу графі переліку засновників (учасників) не значиться. У зв`язку із тим, що підтвердження права на спадщину у ОСОБА_2 не з`явилося, так як не отримав свідоцтва про право на неї (із зазначенням спадщини - частка ОСОБА_2 49% у капіталі ТОВ ТІТАН ), до спірних правовідносин щодо набуття участі у ОСОБА_2 , підлягають застосування норми саме ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який набув чинності 17.06.2018 р. Інші доводи Гейзбург ОСОБА_17 відхиляє виходячи з наступного. ОСОБА_2 надіслав директору ТОВ Тітан листа, в якому вказував, що є правонаступником ОСОБА_4 та просив визнати його учасником товариства з розміром частки у статутному фонді 50 % згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 р. по справі № 925/458,15. (копія додається), після отримання листа ТОВ ТІТАН не призначило загальні збори та не вирішувало питання виплати ОСОБА_2 його частки у грошовому вираженні. Враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , відомості про інших спадкоємців відсутні, позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, але не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через наявність вказаних реєстраційних дій та просить суд їх скасувати. Заперечив проти пропуску трирічного строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки позивач про порушення своїх прав на спадкування частки у статному фонді ТОВ Тітан дізнався тільки у січні 2019 року, коли йому нотаріусом було відмовлено у офорленні спадкових прав через відстутність реєстрації права власності спадкодавця на вказане спадкове майно.
Представник відповідача адвокат Міщенко С.В., який діяв також в інтересах третьої особи ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити за необгрунтованістю з підстав, викладених у відзиві та поясненні третьої особи. Також підтримав заяви відповідача та третьої особи про застосування строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з ?явився, причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Хід розгляду справи
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.02.2019 р. справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м.Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.03.2019 р. в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.03.2019 р. позовну заяву залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків. Заявою від 11.04.2019 р. недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.04.2019 р. прийнято справу до свого провадження, відкрито провадження у справі та розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.07.2019 р. задоволено клопотання про долучення письмових доказів та залучено до участі в справі в якості третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 11.09.2019 р. провадження у цивільній справі в частині вимог про визнання за ОСОБА_2 , який був одним із засновників ТОВ Тітан (ідентифікаційний код юридичної особи 21358585) право власності на частку у статутному капіталі у розмірі 1 %, яка станом на 5 квітня 2011р. на праві власності належала ОСОБА_2 закрито, роз`яснено, що справи, які виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між юридичною особою та учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, відносяться до юрисдикції господарських судів у порядку господарського судочинства. В іншій частині відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Міщенко Сергія Валентиновича про закриття провадження у справі.
2.Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_2 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_15 . (а.с.13)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції серія - НОМЕР_1 , актовий запис № 2661. (а.с.12)
Станом на 24 жовтня 2012 року товариство діяло на підставі Статуту, затвердженого зборами засновників від 5 квітня 2011 року, протокол № 8. (а.с.16-24) . Відповідно до пункту 6.3 Статуту товариства його учасниками були фізичні особи: ОСОБА_4 із часткою в статутному капіталі 49 %, ОСОБА_5 із часткою в статутному капіталі 49 %, ОСОБА_2 із часткою в статутному капіталі 1 %, ОСОБА_1 із часткою в статутному капіталі 1 %.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена 23.04.2013 р. у Другій черкаській державній нотаріальній конторі 23.04.2013 р. на підставі кредиторської претензії ОСОБА_18 на суму 381000 грн. В матеріалах спадкової справи (а.с. 82-91) відсутні заяви від будь-яких осіб про прийняття спадщини чи відмову від спадщини, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
В судовому засіданні встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 з ним постійно проживали та були зареєстровані син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується адресною карткою на вказану квартиру (а.с.221-222). При цьому оскільки сторонами надані довідки від 14.01.2019. № 544-01-10 (а.с.15) та від 02.08.2019р. № 16549-01-10 (а.с.165)Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради з суперечливими відомостями в частині реєстрації матері позивача ОСОБА_15 , суд бере до уваги саме адресну картку на квартиру, що є первинним документом, який містить дані про реєстрацію осіб у квартирі. Крім того, факт реєстрації та проживання до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_15 підтверджується ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.10.2016 р. та виданим у 2015 році судовим наказом за заявою про стягнення житлово-комунальних послуг (а.с.162-163).
10 лютого 2014 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ Тітан , оформленого протоколом №1, було вирішено: обрати головою зборів ОСОБА_1 , а секретарем - ОСОБА_2 , продовжувати діяльність товариства на підставі модельного статуту, прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_19 , її частка в статутному капіталі становить 49% розміру статутного капіталу, передати товариству частку в статутному капіталі ОСОБА_4 в розмірі 49 %, що становить 27 930 грн. терміном на 1 рік, а саме до 10 лютого 2015 року для надання можливості на заявлення права вступу до Товариства правонаступниками ОСОБА_4 , після закінчення даного терміну його частка розподіляється між учасниками Товариства рівномірно; призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 10 лютого 2014 року; провести державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 р. у справі № 925/458/15 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Тітан (а.с.25), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року, визнано недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН", оформлене протоколом № 1 від 10 лютого 2014 року. Судами встановлено, що спірне рішення, оформлене зазначеним протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТІТАН" від 10.02.2014, є недійсним в силу недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів учасників ТОВ "ТІТАН" та оформлення зборів учасників фіктивним протоколом. Недотримання передбачених законодавством вимог щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства призвели до того, що позивач як учасник товариства не зміг взяти участь у цих зборах, відповідно, є порушеним передбачене п.8.1.1 Статуту, ст. 88 ГК України, ст. 10 ЗУ "Про господарські товариства" право позивача брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч.4 ст.82 ЦПК України).
22 квітня 2014 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ Тітан , оформленого протоколом №2 (а.с.200-202), було вирішено:у зв`язку з тим, що до загальних зборів не надано документів про спадкові права на частку померлого ОСОБА_4 , перерозподілити частку 49 % ОСОБА_4 , придбану ТОВ Тітан , між його учасниками - ОСОБА_19 , - 96 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 2% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 2 % статутного капіталу, після відступлення ОСОБА_19 своєї частки ОСОБА_1 частка останньої становить 98 % статного капіталу, провести державну реєстрацію змін.
Згідно пояснення ОСОБА_1 після набуття права власності на 98 % часток у статутному капіталі 48% частку вона ОСОБА_20 ОСОБА_13 , який у свою чергу після виходу з товариства продав її ОСОБА_14 , а у неї вказану частку придбав ОСОБА_21 Вказані пояснення позивачем не були оспорені та спростовані.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.04.2015 р. у справі № 711/10122/14-ц визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_4 (а.с.243-245).
08 лютого 2016 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ Тітан , оформленого протоколом №9 (а.с.203-217), за участю учасників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (98% частка у статутному фонді) було вирішено виключити з складу учасників ОСОБА_2 в зв`язку з не виконанням обов`язків, передбачених Статутом товариства та його частку 2% залишити товариству, провести державну реєстрацію змін.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 09.01.2019 р.(а.с. 34-37) засновниками ТОВ Тітан є ОСОБА_1 (розмір внеску 28500 грн.), ОСОБА_3 (розмір внеску 27360 грн.), ТОВ "Тітан" (розмір внеску 1140 грн.); розділ дані про реєстраційні дії містить відомості про такі реєстраційні написи :
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.04.2011 10261070005003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності;
-внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 30.10.2012 10261070006003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна складу підписантів;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 21.11.2012 10261070007003312; ОСОБА_7 ; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності;
- підтвердження відомостей про юридичну особу; 05.03.2014 10261060008003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації,
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 11.03.2014 10261070009003312; Литвин Олексій Вікторович;Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 25.04.2014 10261070010003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 28.05.2014 10261070011003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 23.05.2015 10261070014003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 01.07.2015 10261070017003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 15.07.2015 10261070018003312; Тарадай Марина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 16.07.2015 10261070019003312; Базилевська Ірина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації;
- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 03.03.2016 10261050021003312; Зеленько ОСОБА_8 ; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.03.2016 10261070022003312; ОСОБА_22 Петрівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна відомостей про керівника юридичної особи.
Постановою від 18.01.2019 р. нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на частку учасника ТОВ Тітан , що складає 49 % статутного капіталу вартістю 27 930 грн. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю за даними ЄДРПОУ реєстрації спадкодавця ОСОБА_23 учасника вказаного товариства. (а.с.14).
23.01.2018 р. позивач звернувся до ТОВ Тітан з заявою про вступ до товариства як правонаступника ОСОБА_4 , яким мав частку статутного капіталу 49%. (а.с. 31).
26.06.2019 р. позивач звернувся до прокуратури Черкаської області з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 03.07.2019 р. за вказаною внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбачного ч.1 ст.191 КК України. (а.с.139-140).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України ). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та ЖК України
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст.ст. 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводувизнання права власності позивача на частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан" в порядку спадкування після смерті батька та регулюються нормами цивільного законодавства,що встановлюють порядок переходу прав та обов`язків померлої особи (спадкодавця) за правом спадкування до однієї або кількох осіб (спадкоємців).
При цього вказані норми підлягають застосуванню у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з моменту відкриття спадщини, оскільки відповіднодо ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ч.1 ст.1261 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. (ч.1 ст.1267 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. (ст.1298 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 55 Про господарські товариства в редакції, чинній на час відкриття спадщини 24.10.2012 ІНФОРМАЦІЯ_4 . при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Відповідно до ст.ч.5 ст.147 ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до п.10.1 Статуту ТОВ "Тітан" у редакції, чинній на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядок вступу учасника до товариства визначається згідно з чинним законодавством України за рішенням учасників товариства.
Отже, необхідно враховувати, що спадкування частки учасника підприємницького товариства допускалось ст.147 ЦК України, ст.55 Закону України "Про господарські товариства", чинних на момент набуття позивачем право на спадщину після смерті батька, і не підпадало під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкувалось не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Вирішуючи вимоги про визнання права власності на належну ОСОБА_4 в розмірі 49% частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан", суд виходить з того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. До предмету доказування в справах даної категорії відноситься наявність права на спадкування, коло спадкоємців, а також наявність реєстрації права власності спадкодавця на частку у статуному капіталі.
Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, суд доходить до висновку, що позивачем не доведено його право на спадкування як єдиного спадкоємця після смерті ОСОБА_4 , виходячи з такого.
Судом встановлено, що протягом встановленого законом шестимісячного строку будь-які особи не звертались до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи відмову від спадщини, а спадкова справа заведена у Другій черкаській державній нотаріальній конторі на підставі кредиторської претензії. Разом з тим, зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті постійно проживали та були зареєстровані син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_15 . Таким чином, оскільки позивач та його мати постійно проживали зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті та не відмовились від спадщини, вказані особи вважаються такими, що прийняли спадщину в силу ст. ч.3 ст.1268 ЦК України як спадкоємці першої черги за законом.
Доводи представника позивача про те, що мати позивача відмовилась від спадшини батька згідно з рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.04.2015р. у справі № 711/10122/14-ц суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, виходячи з такого.
Як вбачається з вказаного рішення, після спливу шестимісячного строку після смерті батька позивач звернувся до Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. (не за місцем відкриття спадкової справи) з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_4 , в чому йому було відмовлено і в зв`язку з цим останній звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до Черкаської міської ради та ОСОБА_15 про визнання права власності на вказану квартиру в порядку спадкування. В ході розгляду справи № 711/10122/14-ц мати позивача ОСОБА_15 не заперечувала проти оформлення сином спадкових прав на квартиру та заявила про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 . Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.04.2015р. у справі № 711/10122/14-ц визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що на підставі договору купівлі продажу від 01.03.2001 року належала його батьку - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, як встановлено ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, в даному випадку спадкоємці ОСОБА_4 мали право відмовитись від спадщини до 24 квітня 2013 року.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки ОСОБА_15 в ході судового розгляду справи № 711/10122/14-ц у 2015 році заявила про відмову від оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 після спливу строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, отже така відмова по суті була формою реалізації процесуальних прав останньої як відповідача, однак в силу категоричного припису ч.1 ст.1273 ЦК України ОСОБА_15 не може вважатись такою, що не прийняла спадщину після смерті чоловіка.
Доводи представника позивача про те, що після смерті матері ОСОБА_15 25.11.2015 року він є єдиним спадкоємцем не були підтверджені в ході судового розгляду належними і допустими доказами. Зокрема, позивачем не доведено, що інші особи, крім нього, не звертались з заявами про прийняття спадщини та не проживали з ОСОБА_15 на момент її смерті. Крім того, обгрунтування позивачем його позовних вимог не стосувалось оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_15 , у позовній заяві останній не посилався на вказані обставини. Оскільки у позовній заяві позивач ставив питання про право на спадщину тільки після смерті батька та до закінчення підготовчого провадження не скористався передбаченим законом процесуальним правом на уточнення чи доповнення предмету та підстав позовних вимог, тому зміна підстав позову на стадії судового розгляду порушить принцип змагальності та рівності сторін у реалізації процесуальних прав.
Враховуючи викладене, доводи позивача про відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 спростовані зібраними у справі доказами. Разом з тим, належність позивача до кола спадкоємців ОСОБА_4 знайшло підтвердження та не оспорювалось відповідачем, при цьому перешкоди у оформленні позивачем спадкових прав на відповідну частку у статутному фонді ТОВ "Тітан"у нотаріальному порядку фактично полягали в тому, що хоча на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . батько позивача ОСОБА_4 був зареєстрований власником частки у статутному капіталі в розмірі 49 %., однак на момент звернення позивача у січні 2019 року до нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено в зв`язку з відсутністю реєстрації права власності спадкодавця на частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан", яка була припинена внаслідок здійснення в 2014-2016 роках ряду реєстраційних дій з приводу зміни складу учасників товариства.
Звертаючись до суду з даним позовом для відновлення реєстрації права власності спадкодавця на частку у статутному капіталі ТОВ Тітан , позивачем заявлені вимоги про скасування вказаних реєстраційних записів щодо юридичної особи ТОВ "Тітан" з тих підстав, що внаслідок таких записів було порушене право позивача на спадщину шляхом припинення реєстрації права спадкодавця частки у статутному капіталі ТОВ "Тітан".
Отже питання про належність на праві власності спадкодавця спірного спадкового майна (корпоративної частки) є похідним від наявності підстав для скасування спірних реєстраційних записів.
Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, суд виходить з такого.
У статті 124 Конституції закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджуєтьсязакріпленням у Конституції принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій) до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, уякому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 4 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Позивачем оскаржуються записи про вчинені реєстраційні дії з метою захисту цивільного права на оформлення спадкових прав на частку у статутному фонді товариства. Такий спір не є публічно-правовим, оскільки має приватно-правовий характер, а тому підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Саме такий правовий висновок викладено у постановах Великої палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року, від 30 жовтня 2018 року та від 11 грудня 2018 року.
Відповідно до ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Суд виходить з того, що підставами здійснення реєстраційних дій є відповідні правовстановлюючі документи щодо змін відомостей про юридичну особу, зокрема рішення загальних зборів, оформлені протоколами. Тому вимога про скасування державної реєстраційної дії є похідною й залежить від доведеності незаконності правовстановлюючого документа, на підставі якого здійснена така державна реєстраційна дія, чи встановлення порушення ним права чи охоронюваного законом інтерсу особи, яка звернулась до суду.
Щодо реєстраційного запису "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.04.2011 10261070005003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності" суд вважає, що вимоги про його скасування не підлягають до задоволення, оскільки вказана реєстраційна дія здійснена 19.04.2011 року до виникнення у позивача права на спадщину 24.10.2012р., а тому не може порушувати зазначене право.
Позовні вимоги про скасування державної реєстрації реєстраційних дій "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 30.10.2012 10261070006003312; Литвин Олексій Вікторович; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна складу підписантів", "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 21.11.2012 10261070007003312; ОСОБА_7 ; Виконавчий комітет Черкаської міської ради; зміна видів діяльності" не підлягають до задоволення, оскільки судом не встановлено, що наслідком таких дій було припинення реєстрації права спадкодавця на частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан", оскільки за даними державного реєстру вони не стосувались зміни складу засновників, а отже порушення внаслідок таких дій права позивача на спадщину не доведено.
Щодо реєстраційних записів "Підтвердження відомостей про юридичну особу; 05.03.2014 10261060008003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації" та "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 11.03.2014 10261070009003312; Литвин Олексій Вікторович;Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів" судом встановлено, що державна реєстрація зазначених реєстраційних дій здійснена на підставі рішення загальних зборів товариства від 10 лютого 2014 року про передачу товариству частки в статутному капіталі ОСОБА_4 в розмірі 49% з подальшим рівномірним розподілом між учасниками у випадку не заявлено до 10 лютого 2015 року вимог його правонаступниками.
Оскільки, вказане рішення загальних зборів від 10 лютого 2014 року було визнане недійсним рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 р. у справі № 925/458/15 та внаслідок таких дій було передано ТОВ "Тітан" частку у статутному капіталі спадкодавця ОСОБА_4 , у даному випадку внаслідок припинення реєстрації права спадкодавця на частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан" без законних підстав порушено права позивача на спадщину після смерті ОСОБА_4
Однак, в ході розгляду справи відповідачем була зроблена заява про застосування строків позовної давності, яка обґрунтовувалась тим, що про порушення своїх прав спадкоємця на частку у статутному капіталі ТОВ "Тітан" на підставі рішення загальних зборів товариства від 10 лютого 2014 року про передачу товариству частку в статутному капіталі ОСОБА_4 позивач дізнався у травні 2014 року, проте позов був поданий тільки у лютому 2019 року після спливу строку позовної давності у червні 2017 року.
Заперечуючи проти заяви про застосування строків позовної давності представник позивача вказував на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався тільки у січні 2019 року, коли отримав відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки вважав, що на виконання рішення від 03.11.2015 року внесені на його підставі реєстраційні написи скасовані.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ст.261 ЦК України).
Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.(ст.264 ЦК України).
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Загальний строк позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України становить 3 роки.
Згідно вимог ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції /пункт 1 статті 32 Конвенції/ наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу /судове рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова Компанія Юкос проти Російської Федерації п. 570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства п. 51.
Вищезазначене дає підстави для висновку про те, що здійснення і захист цивільних прав тісно пов`язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються в часі. Обмеження строку для розгляду спору стимулює учасників процесу до надання доказів, підвищує їх достовірність і тим сприяє встановленню судами істини, а відтак - ефективному поновленню порушеного права. Встановлення строку позовної давності також сприяє стабілізації цивільних правовідносин, усуненню невизначеності у відносинах між їх учасниками.
Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 р. у справі № 925/458/15 позивач ОСОБА_2 зазначав, що про порушення своїх прав внаслідок рішення загальних зборів від 10.02.2014 р. дізнався у червні 2014 року з витягу з ЄРД та послідуючого візиту до реєстраційної служби.
Отже перебіг строку позовної давності на захист порушеного права позивача на спадщину розпочався у червні 2014 року, оскільки саме рішенням загальних зборів 10.02.2014 р. частку спадкодавця ОСОБА_4 передано ТОВ "Тітан" і з даним рішенням позивач ознайомився у червні 2014 року, що встановлено рішенням суду від 03.11.2015р. у справі № 925/458/15 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Тітан" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 10.02.2014р.
Суд також виходить з того, внаслідок пред`явлення позивачем позову до ТОВ "Тітан" до господарського суду Черкаської області з відкриттям провадження у справі № 925/458/15 ухвалою суду у березні 2015 року (а.с.229) трирічний строк позовної давності був перерваний та після переривання сплинув в березні 2018 року, тому з даним позовом до ТОВ "Тітан" позивач звернувся до суду у лютому 2019 року після спливу трирічного строку позовної давності.
Посилання представника позивача на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався тільки у січні 2019 року при звернені до нотаріуса, оскільки вважав, що на виконання рішення від 03.11.2015 року внесені на його підставі реєстраційні написи скасовані, суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, виходячи з такого.
У справі за № 6-2469цс16 Верховним Судом України сформульовано правову позицію про те, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
В судовому засіданні відповідачем було доведено наявність об`єктивної можливості позивача дізнатись про те, що реєстрація права власності спадкодавця ОСОБА_4 на частку у статуному капіталі не була відновлена після набрання рішенням суду у справі № 925/458/15 законної сили 12.01.2016 року, що не було спростовано позивачем. Зокрема, дізнатись про хід виконання рішення у справі № 925/458/19 та реєстраційні дії щодо товариства ОСОБА_2 мав можливість як позивач у справі № 925/458/19, а також учасник ТОВ "Тітан" до лютого 2016 року, крім того, відомості ЄРДР з 2016 року перебувають у загальному доступі в мережі "Інтернет" згідно з Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, отже те, що позивач тільки у січні 2019 року отримав витяг з вказаного державного реєстру щодо ТОВ "Тітан" залежало виключно від його волі та не було пов`язано із існуванням об`єктивних для цього перешкод упродовж періоду з березня 2015 по березень 2018 року. Крім того, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ позивач ОСОБА_2 з 19.05.2010р. є засновником та керівником ТОВ "Практик юст", при цьому видами діяльності даного товариства є адвокатська, нотаріальна та інша юридична діяльність. (а.с.166), отже здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері юриспруденції позивач мав можливість ефективно реалізувати свої права на звернення до суду для захисту порушеного права у межах передбаченого законом строку позовної давності.
Оскільки в ході розгляду справи відповідач заявив про застосування судом строків позовної давності при вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що порушене право позивача на спадщину внаслідок державної реєстрації реєстраційних дій на підставі протоколу загальних зборів від 10 лютого 2014 року не підлягає захисту внаслідок спливу позовної давності, оскільки на момент звернення досуду з даним позовом позивачем пропущений строк позовної давності.
Позовні вимоги про скасування реєстраційних записів "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 25.04.2014 10261070010003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів;" "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 28.05.2014 10261070011003312; Литвин Олексій Вікторович; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 23.05.2015 10261070014003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 01.07.2015 10261070017003312; Цап Олена Михайлівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 15.07.2015 10261070018003312; Тарадай Марина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 16.07.2015 10261070019003312; Базилевська Ірина Анатоліївна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна додаткової інформації"; "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 03.03.2016 10261050021003312; ОСОБА_24 ; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна складу або інформації про засновників"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.03.2016 10261070022003312; ОСОБА_22 Петрівна; Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради; зміна відомостей про керівника юридичної особи" не підлягають до задоволення, оскільки правовстановлюючі документи, як були підставами вчинення вказаних дій, позивачем не долучені до справи та не досліджувались в судовому засіданні, а тому не можуть оцінюватись судом. Таким чином, оскільки вказані правовстановлюючі документи не визнані незаконими і не скасовані, відсутні підстави для скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій, які є похідними від чинності правостановлюючого документа, в іншому випадку право власності третіх осіб на належні їм частки у статутному фонді буде припинене без законних підстав.
Крім того, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за пред`явленим позовом - суб`єкт порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
При цьому визначення предмета та підстав заявленого позову належить виключно позивачу. Також позивач на свій розсуд визначає відповідача - особу, яка відповідати за позовом та згідно з ст.51 ЦПК України залучення співвідповідача відбувається тільки за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження.
Таким чином, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи судом були залучені у якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що не відповідає їх процесуальному статусу як учасників спірних матеріальних правовідносин, виходячи із змісту заявлених позивачем позовних вимог про скасування реєстрації права власності вказаних осіб на частки у статутному капіталі ТОВ "Тітан".
Таким чином, оскільки суб`єктний склад відповідачів визначає позивач на свій розсуд та в даній справі ним не залучено в якості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є також учасниками спірних матеріальних правовідносин, заявлені вимоги про скасування реєстрації їх учасниками товариства не підлягають до задоволення, оскільки в такому випадку рішення буде порушувати процесуальні права осіб, не залучених до участі у справі в якості відповідачів, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, оскільки внаслідок відмови у задоволенні вимог про скасування реєстраційних записів реєстрація права власності спадкодавця на зазначене спадкове майно не є відновленою.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою від позову понесені позивачем судові витрати не підлягають до відшкодування відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1261, 1267, 1268, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан та її державної реєстрації, скасування державної реєстрації реєстраційних дій щодо юридичної особи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Дата виготовлення повного тексту рішення 14 листопада 2019 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Відповідач: ТОВ Тітан , ЄДРПОУ 21358585, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 138.
Треті особи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_6
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2019 |
Оприлюднено | 15.11.2019 |
Номер документу | 85646261 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні