Ухвала

від 15.11.2019 по справі 922/584/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 922/584/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна"

до Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування рішення державного кадастрового реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр) звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/584/19.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно частини другої статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

У касаційній скарзі Держгеокадастр без обґрунтування стверджує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник наводить зміст статей 137, 202 Земельного кодексу України; частини першої статті 1, частини першої статті 6, частини першої статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3 613-VI; підпункту 2 пункту 73, пунктів 91-137 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051; статтю 55 Закону України "Про землеустрій", не вказуючи про їх неправильне застосування і не обґрунтовуючи цього.

Далі, посилаючись на статтю 2, частину першу статті 5, частину першу статті 74, частину першу статті 76, частину другу статті 80, статтю 231, частини першу - п?яту статті 263 ГПК України; статті 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України Скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягало неправильне застосування цих норм, обмежуючись лише констатацією того, що ця справа повинна розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства. Тобто в цьому випадку не вказує, який важливий для правильного вирішення цієї справи наслідок застосування норм цих статей до встановлених у справі обставин суди не врахували.

Отже, зміст касаційної скарги зводиться до посилань на перелік норм, які на думку Скаржника, були порушені, проте не зазначено, у чому саме полягає порушення або неправильне застосування зазначених норм права судами першої та апеляційної інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.

Таким чином, Скаржнику необхідно обґрунтувати, в чому, на його думку, полягало неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами, що призвело до прийняття оскаржуваних судових рішень у справі № 922/584/19.

Відповідно до частин першої, другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Останнім днем оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, повний текст якої підписано 04.10.2019, відповідно до приписів статті 288 ГПК України, є 24.10.2019. Однак Скаржник направив касаційну скаргу лише 30.10.2019, що підтверджується відміткою календарного штампу на конверті, в якому вона надійшла, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Скаржник посилається на те, що отримав повний текст вищевказаної постанови лише 11.10.2019, про що свідчить відмітка про отримання вхідної кореспонденції за № 9-2885/0/65-19 від 11.10.2019. При цьому, до касаційної скарги не додано доказів, на підставі яких можна достовірно встановити, що примірник цієї постанови отриманий скаржником 11.10.2019, оскільки зазначена відмітка, виконана Скаржником на примірнику судового рішення, таким доказом вважатись не може.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, Скаржнику необхідно надати підтверджене належними доказами обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/584/19 залишити без руху та надати Скаржнику строк для усунення недоліків до 02.12.2019, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв