Постанова

від 26.05.2020 по справі 922/584/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/584/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - не з`явився;

відповідач - не з`явився;

третя особа-1 - не з`явився;

третя особа-2 - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр)

на рішення Господарського суду Харківської області (суддя Лаврова Л. С.) від 10.07.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Здоровко Л. М., судді Бородіна Л. І., Мартюхіна Н. О.) від 01.10.2019 у справі

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна" (далі - ПСП "Імені Ватутіна", Позивач)

до Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни (далі - Реєстратор, Відповідач)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та Держгеокадастру

про скасування рішення державного кадастрового реєстратора,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 28.02.2019 ПСП "Імені Ватутіна" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Реєстратора про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію у Державному земельному кадастрі (далі - Рішення) земельної ділянки загальною площею 31,4003 га, кадастровий номер 6325784500:01:001:0437, яка знаходиться на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (далі - Земельна ділянка).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Реєстратор неправомірно вніс відомості до Державного земельного кадастру про Земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; право постійного користування ОСОБА_1 Земельною ділянкою припинено ще у 2004 році, оскільки відповідний державний акт визнано недійсним; Земельної ділянки з площею 31,4003 га не існує, а земельна ділянка з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 перебуває у законній оренді Позивача; реєстрація Земельної ділянки здійснена без згоди власника, а лише на підставі недійсного державного акта про право постійного користування земельною ділянкою і технічної документації із землеустрою.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, позов задоволено; Рішення визнано протиправним та скасовано.

2.2. Рішення судів мотивовані відсутністю доказів того, що ОСОБА_1 є належним користувачем Земельної ділянки державної власності або особою, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що може бути підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у користування із земель державної власності. Зазначені обставини свідчать, що державна реєстрація Земельної ділянки проведена за заявою особи, яка не має права на таке звернення. Натомість ПСП "Імені Ватутіна", яке є належним землекористувачем, не має можливості зареєструвати право оренди Земельної ділянки.

Оскільки Позивач обґрунтовував позовні вимоги наявністю у нього права оренди та відсутністю права постійного користування Земельною ділянкою у ОСОБА_1, а також відсутністю у нього права звернутись до Реєстратора із заявою про реєстрацію у Державному земельному кадастрі Земельної ділянки на підставі державного акта, який визнано недійсним, суди дійшли висновку, що спір у цій справі пов`язаний з порушенням прав Позивача на Земельну ділянку і має цивільно-правовий характер.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 30.10.2019 Держгеокадастр звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та закрити провадження у цій справі.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Позов у цій справі повинен розглядатись в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, оскільки державна реєстрація Земельної ділянки, яка вчинена Реєстратором, є дією спеціально уповноваженої особи при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, в тому числі при наданні адміністративних послуг, що узгоджується з приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. ПСП "Імені Ватутіна" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що ПСП "Імені Ватутіна" зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, проте ухвалою цього суду від 18.12.2018 у справі № 520/11522/18 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз`яснено, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

5.3. Також ПСП "Імені Ватутіна" звергалося до Шевченківського районного суду Харківської області з аналогічним позовом, проте ухвалою цього суду від 14.01.2019 у справі № 637/11/19 відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено, що вирішення цього спору віднесено до юрисдикції господарського суду Харківської області.

5.4. Зі змісту позовної заяви та предмету позову випливає, що Позивач заявив вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Реєстратора, яким порушено право Позивача на користування Земельною ділянкою. Позивач реалізував право на доступ до суду за захистом свого приватного права у розумінні національного законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

5.5. Інші доводи, наведені у відзиві, подібні до мотивів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 16.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держгеокадастру; розгляд справи призначено на 28.01.2020; встановлено строк для подання відзиву до 31.12.2019.

6.2. Ухвалою Суду від 28.01.2020 справу № 922/584/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

6.3. Ухвалою від 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 922/584/19 на розгляд колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6.4. Ухвалою Суду від 06.03.2020 прийнято касаційну скаргу Держгеокадастру до розгляду; розгляд справи призначено на 07.04.2020.

6.5. 07.04.2020 справа № 922/584/19 не була розглянута Верховним Судом.

6.6. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2020 призначено розгляд цієї касаційної скарги у судовому засіданні на 26.05.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 07.05.2001 ОСОБА_1 видано державний акт про право постійного користування землею площею 31,4003 га, серія та номер ІІІ-ХР № 006213 (далі - Державний акт).

7.2. Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Адміністрація) № 394 від 19.11.2004 у зв`язку із тим, що земельна ділянка використовувалась способами, які суперечать екологічним вимогам, Державний акт визнано недійсним; земельну ділянку передано до земель запасу.

7.3. Листом Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23,29-128/120-17 повідомлено про визнання недійсним Державного акта на підставі розпорядження Адміністрації № 394 від 19.11.2004.

7.4. Наявні в матеріалах справи докази визнання недійсним Державного акта ОСОБА_1 не спростовані.

7.5. До суду не надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки державної власності або особою, якій за рішенням органу виконавчої влади або місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної власності.

7.6. В листі Держгеокадастру № 31-20-14-14168/0/19-17 зазначено, що земельна ділянка була передана до земель запасу та згодом земельна ділянка загальною площею 69,0052 га (39,0673 га та 29,9379 га) передана в оренду ПСП "Імені Ватутіна" на підставі Договору оренди, який зареєстрований 14.06.2005 за № 040570400001 строком на 15 років.

7.7. 14.06.2005 ПСП "Імені Ватутіна" та Адміністрація уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 69,0052 га строком на 15 років. Договір оренди зареєстрований у Центрі ДЗК 14.06.2005 за № 040570400001 (далі - Договір).

7.8. Відповідно до пункту 39 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір укладено строком на 15 років, термін його дії закінчується 14.06.2020.

7.9. За Договором в користування Позивачу передано земельну ділянку площею 69, 0052 га.

7.10. За відомостями довідки № 0-20-0.23,29-112/120-17 від 05.09.2017 Держгеокадастру за Позивачем на підставі Договору обліковуються дві земельні ділянки площею 29,9379 га кадастровий номер 6325784500:01:001:0437 (спірна земельна ділянка) та площею 39,0673 га кадастровий номер 6325784500:02:002:0203.

7.11. Договір є чинним, доказів розірвання або припинення його дії в матеріалах справи немає.

7.12. 30.05.2017 ОСОБА_1 подав заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 31,4003 га разом з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена ТОВ ГК "Геопром" 22.05.2017 на підставі Державного акта.

7.13. 06.06.2017 на підставі зазначеної технічної документації Реєстратор зареєстрував за ОСОБА_1 Земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

7.14. 21.11.2018 в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 зареєстрована земельна ділянка загальною площею 29,9379 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ - 6306765032018.

7.15. Земельна ділянка з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 площею 29, 9379 га перебуває в оренді у Позивача за Договором. Відомості саме щодо цієї земельної ділянки були внесені 06.06.2017 Реєстратором до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, однак з іншою площею - 31,4003 га та іншим цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

7.16. ПСП "Імені Ватутіна" зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстратора про визнання протиправним та скасування Рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі № 520/11522/18 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом та роз`яснено Позивачу, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

7.17. Також ПСП "Імені Ватутіна" зверталося до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію земельної ділянки. Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 14.01.2019 у справі № 637/11/19 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за цим позовом та роз`яснено Позивачу, що вирішення цього спору віднесено до юрисдикції Господарського суду Харківської області.

7.18. Внесення 06.06.2017 Реєстратором спірних відомостей до Державного земельного кадастру надало можливість державному реєстратору Печенізької РДА Харківської області Зоткіну С. В. зареєструвати 30.08.2017 речове право - право постійного користування ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку на підставі Державного акта.

7.19. 24.05.2019 ПСП "Імені Ватутіна" зверталось до Реєстратора із заявою про внесення відомостей про земельну ділянку загальною площею 29, 9379 га з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 відповідно до укладеного та зареєстрованого Договору і на підставі здійсненої технічної документації із землеустрою, однак 06.06.2017 Реєстратор прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей з підстави перетину цієї ділянки із земельною ділянкою загальною площею 31,4003 га з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, відомості про яку вже були внесені 06.06.2017 на підставі заяви про державну реєстрацію, яка подана ОСОБА_1 30.05.2017.

7.20. ПСП "Імені Ватутіна" зверталось до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.08.2017 щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою площею 31,4003 га з цільовим призначенням - для фермерського господарства. Однак, провадження у справі № 637/116/18 було закрито, оскільки спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, а не цивільного.

7.21. У межах справи № 637/116/18 ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ПСП "Імені Ватутіна" та Адміністрації про визнання недійсними розпорядження Адміністрації № 394 (2004 року) "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою фермерським господарством "Горожанівське", від 01.04.2005 № 96 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди ПСП "Імені Ватутіна" на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу розташованих на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області" та Договору, однак цей спір не було розглянуто по суті.

7.22. У Харківському окружному адміністративному суді розглядається справа № 2040/6583/18 за позовом ОСОБА_1 до Реєстратора, треті особи Держгеокадастр, ПСП "Імені Ватутіна" про визнання дій Реєстратора про внесення змін у Державний земельний кадастр інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 щодо розміру земельної ділянки, цільового призначення та виду використання, а також виключення правовстановлюючих документів протиправними; зобов`язання внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, зазначивши: площа земельної ділянки - 31, 4003 га, цільове призначення та вид використання - для фермерського господарства, документи, що посвідчують право - Державний акт. Розгляд справи № 2040/6583/18 зупинено до розгляду судом справи № 922/584/19.

7.23. За Інформацією з Державного реєстру речового права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, здійсненого судом у межах розгляду справи № 922/584/19, за ОСОБА_1 зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою.

7.24. За інформацією Державного реєстру речового права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься чинний запис про внесення 06.06.2017 Реєстратором відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, однак з іншою площею - 31,4003 га та іншим цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

8.2. Частиною першою статті 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8.3. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

8.4. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

8.5. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

8.6. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не робить спір публічно-правовим та не відносить його до справ адміністративної юрисдикції.

8.7. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

8.8. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

8.9. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 810/184/18 (провадження № 11-1295апп18).

8.10. Звертаючись з позовом у цій справі ПСП "Імені Ватутіна" обґрунтувало позовні вимоги тим, що Реєстратор своїм Рішенням порушив його права користування земельною ділянкою, яка передана в оренду за Договором, у зв`язку неправомірним внесенням відомостей до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки.

8.11. Фактично Позивач обґрунтував свої позовні вимоги наявністю у нього права оренди земельної ділянки, яке набуто на підставі Договору, та відсутністю у ОСОБА_1 права постійного користування цією ділянкою. Отже Позивач має приватноправовий інтерес, по захист якого він звернувся до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки Третьої особи.

8.12. Оскільки на підставі державної реєстрації спірної земельної ділянки у Третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється Позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 810/184/18.

8.13. Беручи до уваги, що спір у цій справі має приватноправовий характер Суд відхиляє протилежні доводи Держгеокадастру, викладені у підпункті 4.1 цієї постанови.

8.14. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

8.15. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

8.16. Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (стаття 12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

8.17. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у відповідній редакції).

8.18. Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

8.19. Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 637/116/18.

8.20. Положеннями статті 13 ЦПК України, зокрема визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

8.21. Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема, впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову, право позивача заявити клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

8.22. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

8.23. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

8.24. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

8.25. Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності (користування) на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для його державної реєстрації, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства

8.26. Судами встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437 площею 29,9379 га перебуває в оренді у Позивача за Договором. Відомості саме щодо цієї земельної ділянки були внесені 06.06.2017 Реєстратором до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, однак з іншою площею 31,4003 га та іншим цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

У подальшому Реєстратор на підставі заяви ПСП "Імені Ватутіна" від 14.06.2017 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру вніс зміни до характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, зазначена площа 29,9379 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виключено відомості щодо підстави права постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою - Державного акта, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-6306765032018.

Внесення 06.06.2017 Реєстратором спірних відомостей до Державного земельного кадастру надало можливість державному реєстратору Печенізької РДА Харківської області Зоткіну С.В. зареєструвати 30.08.2017 речове право - право постійного користування ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку на підставі Державного акта.

За інформацією Державного реєстру речового права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься чинний запис про внесення 06.06.2017 Реєстратором відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6325784500:01:001:0437, однак з іншою площею - 31,4003 га та іншим цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

8.27. Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

8.28. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами або органами державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

8.29. Тобто, якщо на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною чи іншою особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Аналогічні правові висновки викладені у пунктах 38-40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 637/116/18.

8.30. Беручи до уваги наведені висновки та враховуючи, що обставини створення фермерського господарства і набуття ним права користування спірною ділянкою на час звернення з позовом у справі не встановлювались Суд доходить висновку, що відповідачем у цій справі має бути ОСОБА_1 , а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

8.31. Проте суди попередніх інстанцій встановили, що ПСП "Імені Ватутіна" зверталося з аналогічними вимогами спочатку до Харківського окружного адміністративного суду, а потім до Шевченківського районного суду Харківської області, який ухвалою від 14.01.2019 у справі № 637/11/19 відмовив у відкритті провадження у цивільній справі та роз`яснив Позивачу, що вирішення цього спору віднесено до юрисдикції Господарського суду Харківської області.

8.32. Суд вважає, що з огляду на висновок щодо юрисдикційності цього спору закриття провадження у господарському судочинстві за аналогічними вимогами Позивача поставить під загрозу сутність його прав на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, які гарантовані Конвенцією.

8.33. У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява № 21851/03) ЄСПЛ погодився з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту.

8.34. У статті 6 Конвенції, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

8.35. Під доступом до правосуддя за стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

8.36. Разом з тим, ЄСПЛ зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає від держави передбачити процесуальні засоби для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо підсудності справ (див. рішення щодо прийнятності "Лойен проти Франції" (Loyen v. France) (§ 39 рішення від 9 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України" ("Bulanov and Kupchik v. Ukraine", заяви № 7714/06 та № 23654/08), на що також звернула увагу Велика Палата Верховного Суду вказавши, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (пункт 28 постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 370/1547/17).

8.37. Суд вважає, що непослідовність національних судів створила Позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. Тому розгляд цього спору має завершитися за правилами господарського судочинства.

8.38. За наведених обставин Суд доходить висновку, що спір правильно вирішено у порядку господарського судочинства, оскільки існують істотні перешкоди, що унеможливлюють його розгляд в цивільному судочинстві. Суд звертається mutatis mutandis до подібного висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 591/3999/17-ц (провадження № 14-407цс19).

8.39. З огляду на викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за її подання покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/584/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв