Ухвала

від 15.11.2019 по справі 910/2344/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2344/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеганс Україна"

про стягнення 387 242,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр") звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/2344/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у цій справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Як свідчать матеріали справи, АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеганс Україна" (далі - ТОВ "Елеганс Україна") з позовом про стягнення пені за договором про надання послуг № 041/0917/т від 26.09.2017 за другим та третім етапами в розмірі 387 242,00 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо дотримання строків надання послуг за етапами.

Також у позовній заяві позивач зазначив, що, оскільки ціна позову у цьому господарському провадженні не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму, вважає за можливе та не заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено строк для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції, пославшись на пункт 2 частини п`ятої статті 12, частину першу статті 247 ГПК України, зазначив, що ціна позову у цій справі перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак ця справа є незначної складності, вимог щодо необхідності розгляду такої справи лише за правилами загального позовного провадження ГПК України не передбачено, а ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відтак ця справа є малозначною, для якої пріоритетним є швидке вирішення.

Таким чином, ця справа визнана судом малозначною відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 12 ГПК України.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Таким чином, пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Тобто особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадках.

У поданій касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" не зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики або те, що справа становить значний суспільний інтерес або виняткове значення для скаржника, а також не зазначає про інші випадки, за яких судові рішення у цій малозначній справі підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/2344/19 має бути відмовлено.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/2344/19.

2. Повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" матеріали касаційної скарги з додатками на 52 аркушах, в тому числі роздруківку платіжного доручення №2256450 від 24.10.2019 на суму 11 618,00 грн; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова