Рішення

від 06.11.2019 по справі 181/596/19

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/596/19

Провадження № 2/181/137/19

"06" листопада 2019 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретарів судового засідання Запорожченко Л.П. та Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Мрія до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, фермерського господарства Птиця А.П. та ОСОБА_1 , третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, визнання та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

за участі сторін по справі:

представників позивача приватного сільськогосподарського підприємства Мрія :

ОСОБА_2 та адвоката Федорової О.В.,

представника відповідачів ФГ Птиця А.П. та ОСОБА_1 - адвоката Рябенка В.В.,

представника відповідача Межівської селищної ради Дніпропетровської області

Гейнле О.М.,

представника третьої особи Межівської РДА Дніпропетровської області - Москаленка І.Л.,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулося ПСП Мрія з позовом до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, фермерського господарства Птиця А.П. та ОСОБА_1 , третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, визнання та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, 08 грудня 2014 року, згідно розпорядженням Межівської РДА №Р-522/0/313-14, №Р-523/0/313-14 та №Р-524/0/313-14 від 20 листопада 2014 року, між позивачем та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договори оренди земельних ділянок, які є не витребуваними паями, що розташовані на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, а саме: пай № НОМЕР_1 площею 7,7989га, пай № НОМЕР_2 площею 6,6064га, та пай № НОМЕР_3 площею 6,5182га, та додаткові угоди №40, №41 та №44 від 20 квітня 2018 року про перегляд розміру орендної плати. Строк дії договорів становить п`ять років - до 08 грудня 2019 року, на підставі акту прийому-передачі земельні ділянки передані у користування ПСП Мрія . Договори оренди зареєстровано виконавчим комітетом Райпільської сільської ради Межівського району, про що зроблені запис в Книзі реєстрації договорів.

До закінчення строку дії договорів оренди, а саме 04 квітня 2019 року, між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ Птиця А.П ОСОБА_3 були укладені договори оренди земельних ділянок №4, №5 та №6 строком на 49 років, які 04 квітня 2019 року зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Петропавлівської районної державної адміністрації Руденко Ю.П. Про це стало відомо позивачу навесні 2019 року при виконанні невідомими особами сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках за допомогою спеціалізованої техніки. За заявою директора ПСП Мрія було внесено до ЄРДР відомості та розпочато кримінальне провадження по факту самовільного захоплення земельної ділянки загальною площею 39,9918га, серед яких маються земельні ділянки з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666. Наголошується про порушення переважного права орендаря ПСП Мрія на переукладання договору оренди землі після витребування власником свого земельного паю у зв`язку з укладанням договору оренди з новим орендарем без розірвання договору оренди землі з ПСП Мрія .

Згідно п.п.2, 3 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою КМУ №119 від 24 січня 2000 року, реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної ради за місцем розташування земельної частки (паю). Державним реєстратором не було перевірено, на території якої сільської ради знаходиться земельна ділянка та чи відбувалась реєстрація договорів оренди з іншими особами.

В п.6 договорів оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року, які укладено між ПСП Мрія та Межівською РДА, встановлений п`ятирічний термін їх дії, у разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку із п.34 даного договору, яким серед іншого передбачено, що дія договору оренди припиняється у разі витребування паю його власником та в цьому випадку орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки, що свідчить про переважне право у ПСП Мрія на переукладання договору. В разі відсутності бажання власника земельного паю, останній мав направити пропозицію позивачу про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки власнику, однак цього зроблено не було та земельна ділянка у ПСП Мрія не вилучалась. Така поведінка орендодавця є недобросовісною, а про укладання ОСОБА_1 договорів оренди земельних ділянок з ФГ Птиця А.П. позивачу стало відомо після появи сільськогосподарської техніки на земельній ділянці, яку орендує ПСП Мрія . Вважають договори оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 з ФГ Птиця А.П ОСОБА_3 укладеними до закінчення строку дії попередніх договорів та з порушенням переважного права попереднього орендаря, тому є недійсними. Рішення Межівської селищної ради Дніпропетровської області №926-18/VII, №927-18/VII та №928-18/VII від 28 березня 2019 року Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 є незаконними, оскільки прийняті без дослідження протоколу розподілу земельних паїв. Межівська селищна рада при винесенні вказаного рішення не повідомила власника землі та орендаря землі ПСП Мрія , яке призвело до укладання недійсних договорів з ФГ Птиця А.П. .

Позивач під час розгляду справи збільшив позовні вимоги та просив визнати договори оренди земельних ділянок площею 6,6064га, 7,7989га та 6,5182га (кадастрові номера НОМЕР_4 :02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 відповідно), розташованих на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, укладені 04 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Птиця А.П ОСОБА_3 недійсними, визнати недійсними та скасувати рішення Межівської селищної ради Дніпропетровської області №926-18/VII, №927-18/VII та №928-18/VII від 28 березня 2019 року Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 .

У запереченні проти заяви про збільшення розміру позовних вимог представник відповідачів ФГ Птиця А.П. та ОСОБА_1 - адвокат Рябенко В.В. вказує на те, що п.6 оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року, які укладено між ПСП Мрія та Межівською РДА, встановлений п`ятирічний термін його дії. В разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку з п.34 даного договору, яким, серед іншого, передбачено, що дія договору оренди припиняється у разі витребування паю його власником та в цьому випадку орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки. У ОСОБА_1 не було обов`язку повідомляти позивача про виділення їй в натурі не витребуваної частки (паю), а ПСП Мрія мало усвідомлювати ризик припинення права оренди, який міг статись у будь-який момент у разі витребування паю його власником. Зауважується, що нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) є землі приватної власності, які знаходяться в тимчасовому управлінні (розпорядження) відповідного органу місцевого самоврядування. В розпорядженнях Межівської РДА №Р-522/0/313-14, №Р-523/0/313-14 та №Р-524/0/313-14 від 20 листопада 2014 року вказано, що земельні ділянки, які передаються в оренду ПСП Мрія є не витребуваними паями колишнього КСП АДРЕСА_1 , а додаткові угоди до договору оренди про збільшення розміру орендної плати не пройшли державної реєстрації.

За відсутності волевиявлення сторін на поновлення договору оренди на новий строк та недотриманням встановленої ст.33 Закону України Про оренду землі процедури виключає наявність переважного права ПСП Мрія на укладення нового договору оренди земельної ділянки з її власником.

ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок, на реалізацію свого конституційного права приватної власності уклала договори оренди земельних ділянок з ФГ Птиця А.П. , державна реєстрація яких відбулась 04 квітня 2019 року. Спеціальне законодавство передбачає право на переукладання договору оренди і не може бути примусом для власника земельної ділянки.

01 січня 2019 року на законодавчому рівні районні державні адміністрації втратили право приймати рішення щодо виділення в натурі земельних ділянок за межами населених пунктів, а органи місцевого самоврядування набули повноважень передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та не витребуваних часток (паїв) в межах, так і за межами населених пунктів. Після розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , Межівська селищна рада в межах свої повноважень ухвалила рішення Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок, кадастрові номери НОМЕР_5 , НОМЕР_4 :02:002:0665 та НОМЕР_4 :02:002:0666 .

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ними обставин просять відмовити у задоволення позовних вимог ПСП Мрія у повному обсязі.

З пояснень позивача на заперечення по збільшених позовних вимогах вбачається, що ОСОБА_1 не надала сертифікати на право на земельну частку (пай), які б доводили її членство у колишньому КСП 13-річчя АДРЕСА_1 , перехід власності їй у спадщину чи інший законний спосіб. У п.п.6 та 34 спірних договорів передбачається припинення його дії у разі витребування паю його власником. Відповідачами не надано протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) із списком осіб, які взяли участь у їх розподілі, де власником земельних паїв вказано ОСОБА_1 . За договорами оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року позивач вчасно сплачує орендну плату, використовує їх за цільовим призначенням у встановленому порядку, договори не розірвані, що свідчить про правомірність договору за яким всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. З урахуванням того, що ОСОБА_1 не є власником паїв №534, №535 та №536, вона не могла укладати договори оренди з ФГ Птиця А.П ОСОБА_3 без розірвання попередніх договорів оренди земельних ділянок, тому такі договори є недійсними.

У судовому засіданні представники позивача - керівник ПСП Мрія Крупа О. ОСОБА_4 та адвокат Федорова О.В., наполягали на обставинах, які викладені вище, та наполягали на задоволенні позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у повному обсязі. Представником позивача також заявлена вимога про відшкодування позивачу судових витрат, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 10565,50 грн. (сплата судового збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру - 1921 грн. х 4 = 7684 грн. та судового збору щодо заяви про забезпечення позову - 960,50 грн. та двох заяв про забезпечення доказів - 960,50 грн. х 2 = 1921 грн.), а також витрат на правничу допомогу у розмірі 30889,68 грн.

Представник відповідача Межівської селищної ради - Гейнле О.М., у судовому засіданні пояснила, що позивачем не надано доказів порушення Межівською селищною радою переважного права попереднього орендаря ПСП Мрія на укладання договорів оренди з власником земельних ділянок ОСОБА_1 , оскільки Межівська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, в межах компетенції з дотриманням процедури прийняла індивідуально-правовий акт, що розрахований на одноразове застосування Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок та вичерпує свою дію фактом його виконання. Підставою цьому було рішення суду про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Межівської селищної ради (територія колишньої Райпільської сільської ради). Оскільки інтереси ПСП Мрія не порушуються, вимога про визнання недійсним та скасування зазначеного вище рішення є безпідставною. Позовні вимоги не визнають у повному обсязі.

Представник відповідачів - адвокат Рябенко В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, наполягав на обставинах, які викладені в запереченні проти заяви про збільшення розміру позовних вимог та інших заявах представника відповідачів, поданих по суті позову. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи Межівської РДА в судовому засіданні вказав, що, дійсно, згідно розпоряджень Межівської РДА 08 грудня 2014 року з ПСП Мрія укладено на п`ять років договори оренди земельних ділянок, яка є не витребуваними паями, що розташовані на території Райпільської сільської ради, Межівського району, Дніпропетровської області. Стосовно заявлених позовних вимог ПСП Мрія покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до наступних висновків.

Рішеннями виконкому Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року №59-61 вирішено зареєструвати договори оренди на не витребувані земельні паї №№534, 535 та 536 (т.1, а.с. 16, 21, 26).

Згідно договорів оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року (т.1, а.с. 12-13, 17-18, 22-23), орендодавець - Межівська РДА на підставі розпоряджень голови райдержадміністрації від 20 листопада 2014 року №Р-522/0/313-14, №Р-523/0/313-14 та №Р-524/0/313-14 (т. 1, а.с. 14, 19, 24) надав орендарю - ПСП Мрія у строкове платне користування земельні ділянки площею 7,7989га, 6,6064га та 6,5182га (не витребувані паї колишнього КСП АДРЕСА_1 , розміщені на території Райпільської АДРЕСА_2 Межівського району Дніпропетровської області. П.6 - договори укладено терміном на п`ять років. У разі витребування паю його власником договір припиняється достроково або вносяться зміни у зв`язку з п.34 цього договору. Орендна плата, з урахуванням додаткових угод №40, №41 та №44 до договорів оренди земельних ділянок від 20 квітня 2018 року, становить 8% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області, протягом року, щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, протягом дії цього договору. Умовами договору оренди земельної ділянки серед іншого передбачено припинення його дії (п.34) у разі витребування паю його власником. В цьому випадку даний договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, шляхом аналізу зазначених договорів вбачається, що позивач намагався ввести суд в оману щодо укладення договорів по відношенню до не витребуваних паїв, в яких зазначені їх кадастрові номери. Так, в позові та заяві про збільшення позовних вимог (т.1, а.с.1-11, т.2, а.с. 62-71) зазначається про те, що предметом договорів оренди від 08 грудня 2014 року є: пай № НОМЕР_1 площею 7,7989га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0666, пай № НОМЕР_2 площею 6,6064га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0665, та пай № НОМЕР_3 площею 6,5182га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0664, що не відповідає дійсності. З аналізу вказаних доказів вбачається, що договори оренди від 08 грудня 2014 року, укладені на не витребувані паї № НОМЕР_1 , №535, №536 колишнього КСП 13-річчя Жовтня без визначення їх кадастрових номерів та виділення в натурі на місцевості. Вказаний висновок витікає із аналізу текстів договорів, а саме пункту 1, а також розпоряджень голови РДА від 20 листопада 2014 року та відповідних рішень Райпільської сільської ради Межівського району від 24 листопада 2014 року.

Актами про прийом та передачу земельних ділянок в оренду ПСП Мрія , без дати (т.1 а.с. 15, 20, 25), підтверджується передача Межівською РДА ПСП Мрія , в особі голови, земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок земель Райпільської сільської ради площами 7,7989га, 6,6064га та 6,5182га, в тому числі рілля 7,7989га, 6,6064га та 6,5182га (не витребувані паї №534-536 колишнього КСП 13-річчя Жовтня) терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку з відсутністю дати у вказаних актах, встановити дату передачі в оренду земельних ділянок, які складаються з не витребуваних паїв №534, №535, №536 колишнього КСП 13-річчя Жовтня , не вбачається можливим. Проте сторони у судовому засіданні не заперечували факт користування позивачем вказаними паями.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005335827, ПСП Мрія , код ЄДРПОУ 30908288, яке має статут, являється юридичною особою. Видом діяльності, серед іншого, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Платіжними дорученнями №33 від 25 січня 2019 року, №85 від 25 лютого 2019 року, №144 від 27 березня 2019 року №215 від 26 квітня 2019 року, №310 від 24 травня 2019 року, №381 від 27 червня 2019 року, №428 від 29 липня 2019 року та №588 від 28 серпня 2019 року підтверджується сплата ПСП Мрія орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по 9 704,68 гривень щомісячно. (т.1, а.с. 54-56)

Довідкою виконкому Межівської селищної ради Дніпропетровської області №526 від 01 березня 2019 року підтверджується, що на території Межівської територіальної громади за ПСП Мрія рахується 372,2629 га земельних угідь, з них: Веселівський старостинський округ - 5,291га, Іванівський старостинський округ - 44,77га та Райпільський старостинський округ - 322,2019га. Зміни цільового призначення земель ПСП Мрія з 01 січня 2008 року не відбувалось. (т.1, а.с. 50)

З витягу ЄРДР за номером кримінального провадження №12019040480000142 від 26 квітня 2019 року вбачається звернення директора ПСП Мрія ОСОБА_5 з приводу самовільного захоплення земельної ділянки площею 39,9918га, котру він орендує. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст.197-1 КК України. (т. 1 а.с. 51) Під час судового розгляду судом неодноразово роз`яснювалось право сторонам про можливість заявлення клопотання про витребування актуальної інформації щодо розгляду вказаного кримінального провадження. Проте жодна із сторін, у тому числі сторона позивача. Не виявили бажання скористатись цим правом. З пояснень позивачів, наданих у судовому засіданні, встановлено, що дане кримінальне провадження є на момент розгляду справи зареєстрованим в ЄРДР, відомості про його закриття відсутні, підозра жодній особі не оголошена.

Письмовим повідомленням Петропавлівської РДА Дніпропетровської області, яке адресоване адвокату Федоровій О.М., підтверджується направлення реєстраційних справ по земельним ділянкам (серед яких з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666) до Межівської РДА для забезпечення зберігання у паперовій формі, інформацією щодо передачі у власність не витребуваних паїв колишнього КСП 13-річчя Жовтня не володіє. (т.1, а.с. 58)

Згідно письмового повідомлення Межівської селищної ради Дніпропетровської області, яке адресоване адвокату Федоровій О.М., №153 від 10 травня 2019 року, земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передані громадянам у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Копії договорів оренди земельних ділянок в Межівській селищній раді відсутні. (т. 1, а.с. 59-60)

Письмовими заявами ОСОБА_1 , які адресовані голові Межівської селищної ради підтверджується звернення від 15 березня 2019 року, із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,5182га, 7,7989га та 6,6064га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за адресою: Райпільська сільська рада, кадастрові номери НОМЕР_4 :02:002:0664, НОМЕР_4 :02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666, які рішеннями Межівської селищної ради №926-18/VII, №927-18/VII та №928-18/VII від 28 березня 2019 року були затверджені та передані у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідачу ОСОБА_1 (т.1, а.с. 64-69)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номера інформаційних довідок: 165359915, 165360350 та 165361054, сформованих 03 травня 2019 року, земельні ділянки площами 6,5182га, 7,7989га та 6,6064га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 відповідно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1801738012226, номери записів про право власності: 30997192, 30996905 та 30997457 належать ОСОБА_1 Дата державної реєстрації: 04 квітня 2019 рік. (т.1 а.с.148-150)

Також судом були досліджені надані позивачем докази здійснення обробки орендованих ним земельних ділянок, а саме - копії: договору про надання послуг №15777АМS від 11 березня 2019 року, додатку №1 до договору про надання послуг №15777АМS від 11 березня 2019 року, платіжних доручень №120 від 14 березня 2019 року та №205 від 23 квітня 2019 року, відповідно до яких ПСП Мрія сплатила ТОВ Агротек за надані послуги 27 300,00 гривень та 100 479,00 гривень відповідно, акту виконаних робіт №89579АМS від 16 квітня 2019 року, рахунку на оплату по замовленню №54957 від 21 лютого 2019 року на суму 623 649,68 гривень, які сплачені платіжним дорученням №80 від 25 лютого 2019 року, рахунку на оплату по замовленню №55542 від 26 лютого 2019 року, на суму 173321,40 гривень, покупцем являється ПСП Мрія , які сплачені за видатковою накладною №АГ-25/03196 від 25 березня 2019 року, рахунку-фактури до договору №19 НХ 002 ДНЛВ №АI000013190 від 15 квітня 2019 року на суму 430 434,00 гривень, покупцем являється ПСП Мрія , які сплачені платіжним дорученням №180 від 15 квітня 2019 року та видатковою накладною №АI000011063 від 18 квітня 2019 року. (т.1, а.с 129-144).

Судом встановлено, що понесені вищевказані витрати ПСП Мрія за цими документами відношення до цієї справи та правовідносин, що склалися між сторонами, за думкою суду, не мають, а тому не відносяться до предмету доказування.

Судом за клопотанням позивача були витребувані копії реєстраційних справ на спірні земельні ділянки (т.2, а.с. 2-48), з дослідження яких вбачається наступне.

Заявами про державну реєстрації прав та їх обтяжень ОСОБА_1 , реєстраційні номери заяв: №33392412, дата реєстрації: 29 березня 2019 року, №33395007, дата реєстрації: 29 березня 2019 року та №33394823, дата реєстрації: 29 березня 2019 року, підтверджується виникнення приватної форми власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 у ОСОБА_1 .

Заявами про державну реєстрації прав та їх обтяжень ФГ Птиця А.П. , реєстраційні номери заяв: №33476699, дата реєстрації: 04 квітня 2019 року, №33476477, дата реєстрації: 04 квітня 2019 року та №33476585, дата реєстрації: 04 квітня 2019 року, підтверджується право ФГ Птиця А.П. оренди земельних ділянок з кадастровими номерами земельних ділянок: 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666. Реєстрація проводилась центром надання адміністративних послуг Петропавлівської РДА Дніпропетровської області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005110604, сформованого 13 березня 2019 року, ОСОБА_6 є керівником юридичної особи ФГ Птиця А.П. , ідентифікаційний код юридичної особи:37909026, у якої видом діяльності, серед інших, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (т.2, а.с. 41-42)

З витребуваних судом належним чином завірених копій договорів оренди земельних ділянок №4, №5, №6 від 04 квітня 2019 року (т.2, а.с.158-166), підтверджується, що орендодавцем ОСОБА_1 надано в оренду, а орендарем ФГ ОСОБА_6 прийнято в строкове платне користування земельні ділянки, що призначені для сільськогосподарських потреб, площею 6,6064га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0665, площею 7,7989га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0666 та площею 6,5182га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0664, які знаходиться на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Договори укладено на 49 років, які пройшли державну реєстрацію 04 квітня 2019 року, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Крім того, за клопотанням позивача, судом також були витребувані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я відповідача ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 02 березня 2018 року та 20 липня 2018 року, зареєстровані в реєстрі за №255 та №902 відповідно підтверджується, що спадкоємцем майна у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Райпільське в с. Райполе, Межівського району, Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є сестра та донька останніх ОСОБА_1 (т.2, а.с. 188, 190). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 21 травня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №594 спадкоємцем майна у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Райпільське в с. Райполе, Межівського району, Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_9 є донька останнього - ОСОБА_1 (т.2, а.с. 189)

Інших доказів суду сторонами надано не було.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, ст.33 вищевказаного Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, суд враховує, що Верховним Судом України в постановах по справах №911/1707/15 (3-312гс16.doc) від 25.05.2016, №6-219цс14 від 25.02.2015 зроблений правовий висновок, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що власник - орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами.

Разом з тим слід зауважити, що сторонами не заперечувалось набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Вказане нерухоме майно мало статус не витребуваних земельних ділянок, яка отримана ОСОБА_1 у власність в порядку спадкування та виділені в натурі на підставі рішення Межівської селищної ради Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок . 04 квітня 2019 року відбулась державна реєстрація речового права.

Щодо понять земельна частка (пай) та земельна ділянка, слід також зазначити наступне.

Відповідно до п.8 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію Земельного кодексу України уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням сторін, на інший строк.

Поняття земельна частка (пай) було внесено Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва . Зокрема в п.2 вищезазначеного нормативно-правового акта вказано на те, що організаціям землеустрою необхідно здійснити поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а п.3 закріплювалася норма про те, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності. Тому саме паювання цих земель розпочалося після прийняття 13 березня 1992 року нової редакції Земельного Кодексу України, яким була законодавчо закріплена колективна власність на землю. Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720 при паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про оренду землі , громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Оспорювані договори оренди ОСОБА_1 з ФГ Птиця А.П ОСОБА_3 укладалися стосовно певних земельних ділянок з певними кадастровими номерами на підставі свідоцтв про право власності на земельні ділянки, які були ідентифіковані кадастровими номерами, тобто мова йдеться вже про зовсім інше майно, яке не є тотожним з тим, стосовно якого були укладені договори оренди ПСП Мрія з Межівською РДА від 08 грудня 2014 року. З досліджених судом доказів та аналізу чинного законодавства, регулюючого даний вид правовідносин, суд вбачає, що позивач орендував згідно договорів від 08 грудня 2014 року - не виділені в натурі земельні ділянки, які мають статус об`єктів нерухомого майна, а лише не витребувані паї, які не були сформовані у земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Закону України Про державний земельний кадастр , земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Ч.1 ст.1 - Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, тобто на момент укладення спірних договорів, земельні ділянки були виділені в натурі (на місцевості).

Зважаючи на вищевикладене, обґрунтовано вбачається факт того, що спірні земельні ділянки були виділені в натурі з єдиного земельного масиву, і у зв`язку з цим предмет договорів оренди земельних часток (паїв), укладених ПСП Мрія з Межівською РДА змінився, оскільки паї зазначалися в умовних кадастрових гектарах і вказували на наявність речового, а не майнового права, а тому суд вважає цю обставиною підставою для застосування п.34 цього договору, за яким передбачено припинення його дії (п.34) у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не розповсюджується правило переважного права на оренду.

Статтею 777 Цивільного кодексу України та ст.33 Закону України Про оренду землі вказується про переважне право наймача/орендодавця на поновлення договору оренди. Проте мова йдеться про договірні відносини між тими самими сторонами та щодо того самого предмета. В ситуації, що вирішується судом змінилася не тільки сторона договору, але й предмет, а тому таке право у позивача за цим позовом не виникає.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, відповідно до Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5, зареєстрованому в Мінюсті 23 лютого 2000 р. за №101/4322, визначено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, з моменту виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та з моменту виникнення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вказана правова позиція кореспондується з абз.5 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , де вказано, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі, суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Як зазначалось вище, власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду. Після державної реєстрації речового права ОСОБА_1 , як власник майна, після виділення її в натурі (на місцевості), скористалася правом вибору розпоряджатись своїм майном на власний розсуд наслідком чого 04 квітня 2019 року нею було укладено договори оренди земельних ділянок з ФГ Птиця А.П. .

Вирішення обставин, зазначених вище, щільно зіставляється з правом позивача звертатися з позовом до ОСОБА_1 та Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними та скасування рішення Межівської селищної ради Дніпропетровської області №926-18/VII, №927-18/VII та №928-18/VII від 28 березня 2019 року Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 .

Правовою формою діяльності органів місцевого самоврядування є видання правових актів, що є однією з гарантій місцевого самоврядування.

У рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Рішення Межівської селищної ради Про передачу земельної ділянки у власність від 28 березня 2019 року є актом одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання. Це рішення прийняте на законних підставах з метою реалізації судового рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Межівської селищної ради (територія колишньої Райпільської сільської ради).

А тому позиція позивача, що передача земельних часток в натурі, які були зайняті ним, як не витребувані паї, порушує його права, не ґрунтується на приписах законодавства, та не надає йому права звертатися з цим позовом до цих відповідачів, а також перевіряти членство ОСОБА_1 , яка право на частки (паї) отримала внаслідок спадкування. Також не підлягають застосуванню в даних відносинах норми ст.148-1 ЗК України, як на те посилався позивач, оскільки як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 набула спірні земельні ділянки у власність у порядку спадкування права на невитребувані частки (паї), тому на неї не можуть переходити права і обов`язки попереднього власника, оскільки вказаного власника до витребування вказаного паю не було.

Невитребувана частка (пай) та сформована земельна ділянка відповідно до чинного законодавства із присвоєнням кадастрового номеру та виділенням на місцевості, не є ідентичними об`єктами, що також має істотне значення при вирішенні спору щодо наявності чи відсутності у позивача переважного права на продовження договору оренди. Держава в особі Межівської РДА, надаючи позивачу в оренду право користування невитребуваними паями, не є власником не витребуваних паїв в розумінні об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок, виділених на місцевості, оскільки вказані паї не мають статусу земельної ділянки, на яку можуть розповсюджуватись будь-які форми власності.

Саме поняття земельної ділянки міститься у ст. 79 ЗК України де вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Зі змісту даної норми закону випливає, що до ознак земельної ділянки, як об`єкта права власності, можна віднести: 1. межі земельної ділянки, які повинні існувати в натурі (на місцевості), 2. визначене місце розташування земельної ділянки та 3. встановлені права щодо земельної ділянки. А статтею 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Що ж до поняття земельна частка (пай) , то воно було внесено у правовий простір Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва . Зокрема в п. 2 вищезазначеного нормативно-правового акта вказано на те, що організаціям землеустрою необхідно здійснити поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а п. З закріплюється норма про те, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Таким чином, з аналізу законодавства чітко вбачається, що лише земельні ділянки як об`єкти нерухомого майна можуть набуватися у власність, а не витребувані паї не мають статусу земельної ділянки і можуть передаватися у власність та набувати інших речових прав лише як право на земельну частку (пай) без виділення її в натурі (на місцевості).

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості)

земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки , а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Аналогічна норма закріплена і в п.34 договору від 08 грудня 2014 року, укладеного між позивачем та Межівською РДА, де ця обставина була передбачуваною, оскільки позивач погодився на такі умови припинення, а тому принцип правової визначеності в даному випадку дотримано повністю.

Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як зазначено в п.27 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Враховуючи вищенаведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, які складають судовий збір в сумі 10565,50 грн. (за чотири позовні вимоги немайнового характеру - 1921 грн. х 4 = 7684 грн. та судовий збір щодо заяви про забезпечення позову - 960,50 грн. та двох заяв про забезпечення доказів - 960,50 грн. х 2 = 1921 грн.), та витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 30889,68 грн., покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а тому стягненню в цій справі не підлягають, як це передбачено п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 41 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу, протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції, рішенням №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційного Суду України, ст.ст.2, 6, 13, 33, 34, ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду землі , ст.ст. 78, 79 Земельного Кодексу України, ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості)

земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ч.1 та ч.2 ЗУ Про державний земельний кадастр , ст.ст.16, 319, 598, 777 ЦК України, ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства Мрія (місце реєстрації АДРЕСА_3 .103, с АДРЕСА_4 Антонівське, Межівський район, Дніпропетровська АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ 30908288) до Фермерського господарства Птиця А.П. (юридична адреса: вулиця Софіївська, буд.76, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 37909026), ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_6 , ІІПН НОМЕР_6 ) та Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.9, смт. Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338428), третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.5, смт. Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052301) про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, визнання та скасування рішення органу місцевого самоврядування - залишити без задоволення.

Витрати на оплату судового збору та інші судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв