Постанова

від 07.06.2021 по справі 181/596/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

0 7 червня 2021 року

м. Київ

справа № 181/596/19

провадження № 61-10969св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Мрія ,

відповідачі: Межівська селищна рада Межівського району Дніпропетровської області, Фермерське господарство Птиця А. П. , ОСОБА_1 ,

третя особа - Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Мрія на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року в складі судді Юр`євої О. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2020 року в складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство Мрія (далі - ПСП Мрія ) звернулося до суду з позовом до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, Фермерського господарства Птиця А. П. (далі - ФГ Птиця А. П. ), ОСОБА_1 , третя особа - Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Позовна заява мотивована тим, що 08 грудня 2014 року на підставі розпорядження Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року № Р-522/0/313-14, № Р-523/0/313-14 та № Р-524/0/313-14 між ПСП Мрія та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договори оренди земельних ділянок, які є не витребуваними паями, що розташовані на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, а саме: пай № НОМЕР_1 площею 7,7989 га, пай № НОМЕР_2 площею 6,6064 га, та пай № НОМЕР_3 площею 6,5182 га, та додаткові угоди від 20 квітня 2018 року № 40, № 41 та № 44 про перегляд розміру орендної плати. Строк дії договорів становить п`ять років - до 08 грудня 2019 року, на підставі акта прийому-передачі земельні ділянки передані у користування ПСП Мрія . Договори оренди зареєстровано виконавчим комітетом Райпільської сільської ради Межівського району, про що зроблені запис в Книзі реєстрації договорів.

До закінчення строку дії договорів оренди між ОСОБА_1 та ФГ Птиця А. П. були укладені договори оренди земельних ділянок № 4, № 5 та № 6 строком на 49 років, які 04 квітня 2019 року зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Петропавлівської районної державної адміністрації Руденко Ю. П.

Позивачу про це стало відомо навесні 2019 року при виконанні невідомими особами сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках за допомогою спеціалізованої техніки. За заявою директора ПСП Мрія внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості та розпочато кримінальне провадження по факту самовільного захоплення земельної ділянки загальною площею 39,9918 га, яка складається з земельних ділянок з кадастровими номерами: 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665, 1222687700:02:002:0666.

Такими протиправними діями відповідачів порушено переважне право позивача на переукладання договору оренди землі після витребування власником свого земельного паю у зв`язку з укладанням договору оренди з новим орендарем без розірвання договору оренди землі з ПСП Мрія .

З урахуванням уточнених позовних вимог ПСП Мрія просило суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею 6,6064 га, 7,7989 га, 6,5182 га (кадастрові номери: 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665, 1222687700:02:002:0666), розташованих на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, укладені 04 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Птиця А. П. ; визнати недійсними та скасувати рішення Межівської селищної ради Дніпропетровської області від 28 березня 2019 року № 926?18/VII, № 927-18/VII та № 928-18/VII Про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 ; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року в задоволенні позову ПСП Мрія відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що спірні земельні ділянки були виділені в натурі з єдиного земельного масиву і у зв`язку з цим предмет договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між ПСП Мрія та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області змінився, оскільки паї зазначалися в умовних кадастрових гектарах і вказували на наявність речового, а не майнового права, а тому суд вважав цю обставиною підставою для застосування пункту 34 договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, за яким передбачено припинення його дії у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не розповсюджується правило переважного права на оренду. З моменту виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та з моменту виникнення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством, сертифікат, на підставі якого укладено договір, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу ПСП Мрія залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оспорювані договори оренди між ОСОБА_1 та ФГ Птиця А. П. укладалися стосовно певних земельних ділянок з певними кадастровими номерами на підставі свідоцтв про право власності на земельні ділянки, які були ідентифіковані кадастровими номерами, тобто мова йдеться вже про зовсім інше майно, яке не є тотожним з тим, стосовно якого були укладені договори оренди ПСП Мрія з Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року.

Також апеляційний суд зазначив, що позивач орендував, відповідно до договорів від 08 грудня 2014 року, не виділені в натурі земельні ділянки, які мають статус об`єктів нерухомого майна, а лише не витребувані паї, які не були сформовані у земельні ділянки. Крім того, договір оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року припинено на підставі пункту 34, за умовами якого договір припиняє свою дію у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Межівської селищної ради Про передачу земельної ділянки у власність від 28 березня 2019 року є актом одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання. Рішення прийняте на законних підставах з метою реалізації судового рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Межівської селищної ради (територія колишньої Райпільської сільської ради).

Крім того, апеляційний суд зазначив, що положення статті 148-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 набула спірні земельні ділянки у власність у порядку спадкування права на невитребувані частки (паї), тому на неї не можуть переходити права і обов`язки попереднього власника, оскільки вказаного власника до витребування вказаного паю не було.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У липні 2020 року ПСП Мрія із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не врахували, що оформлення права власності на земельну ділянку дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, такі договори підлягають переукладенню, а припинення дії договору оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку;

- помилково дійшли висновку про припинення договору оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року укладеного між ПСП Мрія та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області;

- не врахували, що укладення договору оренди земельних ділянок від 04 квітня 2019 року № 2 між ОСОБА_1 та ФГ Птиця порушує права ПСП Мрія , передбачені статтею 25 Закону України Про оренду землі ;

- не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 19 березня 2019 року у справі № 924/468/14, від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18.

Крім того, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах стосовно питання правомочності виділення в натурі земельної ділянки власнику земельного паю за рахунок колективного сільськогосподарського підприємства, членом якого власник паю не був.

ПСП Мрія із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду пояснення до касаційної скарги, в яких позивач просить розглянути вимогу про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ФГ Птиця А. П.

У жовтні 2020 року Межівська селищна рада із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПСП Мрія , в якому, посилаючись на необґрунтованість, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Разом з тим, зазначає, що строк дії договору оренди невитребуваних земельних ділянок закінчується в разі набуття права власності на земельну ділянку і визначається днем отримання документа, що підтверджує право власності на неї.

У жовтні 2020 року ФГ Птиця А. П. із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПСП Мрія ,в якому, зазначило про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

У лютому 2021 року ПСП Мрія із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2020 року касаційна скарга ПСП Мрія передана на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_2.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПСП Мрія з підстав визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), витребувано матеріали справи № 181/596/19 із Межівського районного суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У жовтні 2020 року матеріали цивільної справи № 181/596/19 надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року № 2766/0/226-20 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , на підставі службової записки секретаря Другої судової палати Червинської М. Є. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 181/596/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року касаційну скаргу ПСП Мрія передано на розгляд судді-доповідача Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року № 59-61 зареєстровано договори оренди на невитребувані земельні паї №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_4.

Згідно з договорами оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року, орендодавець - Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області на підставі розпоряджень голови райдержадміністрації від 20 листопада 2014 року № Р?522/0/313-14, № Р-523/0/313-14 та № Р-524/0/313-14 надав орендарю - ПСП Мрія земельні ділянки, площею 7,7989 га, 6,6064 га та 6,5182 га (невитребувані паї колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства 13?річчя Жовтня (далі - КСП 13-річчя Жовтня )), розміщені на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області у платне користування, строком на п`ять років.

Пунктом 34 договору оренди земельної ділянки передбачено припинення його дії у разі витребування паю його власником. В цьому випадку даний договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки.

Актами про прийом та передачу земельних ділянок в оренду ПСП Мрія , без дати, підтверджується передача Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області ПСП Мрія , в особі голови, земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок земель Райпільської сільської ради площами 7,7989 га, 6,6064 га та 6,5182 га, в тому числі рілля 7,7989 га, 6,6064 га та 6,5182 га (невитребувані паї № НОМЕР_4 колишнього КСП 13-річчя Жовтня ) терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суди встановили, що ОСОБА_1 15 березня 2019 року звернулася до Межівської селищної ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,5182 га, 7,7989 га та 6,6064 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за адресою: Райпільська сільська рада, кадастрові номери 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666, які рішеннями Межівської селищної ради № 926-18/VII, № 927-18/VII та № 928-18/VII від 28 березня 2019 року були затверджені та передані у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідачу ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки площами 6,5182 га, 7,7989 га та 6,6064 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1222687700:02:002:0664, 1222687700:02:002:0665 та 1222687700:02:002:0666 відповідно, належать ОСОБА_1 .

Також встановлено, що орендодавцем ОСОБА_1 надано в оренду, а орендарем ФГ Птиця А. П. прийнято в строкове платне користування земельні ділянки, що призначені для сільськогосподарських потреб, площею 6,6064 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0665, площею 7,7989 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0666 та площею 6,5182 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0664, які знаходиться на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Договори укладено на 49 років, які пройшли державну реєстрацію 04 квітня 2019 року, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Крім того, за клопотанням позивача, судом також були витребувані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я відповідача ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 02 березня 2018 року та 20 липня 2018 року, зареєстровані в реєстрі за № 255 та № 902, що спадкоємцем майна у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Райпільське в с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є сестра та донька останніх - ОСОБА_1 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 21 травня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 594 спадкоємцем майна у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Райпільське в с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_5 є донька останнього - ОСОБА_1 .

Нормативно-правове обґрунтування

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

За змістом наведених положень способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставами для визнання недійсними правочину за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України є недотримання в момент вчинення такого правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 кодексу, зміст якого не може суперечити як кодексу, так і іншим актам цивільного законодавства.

Положеннями частини першої статті 16, частини третьої статті 215 ЦК України, передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, сторона або інша заінтересованаособа може заперечити його дійсність на підставах, встановлених законом, у судовому порядку для захисту своїх прав чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності. Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям при паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Частиною другою розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що набуті у власність ОСОБА_1 спірні земельні ділянки мали статус невитребуваних земельних паїв, їх було виділено в натурі з єдиного земельного масиву.

Таким чином, предмет договорів оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року, земельні частки (пай), укладених між ПСП Мрія та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, змінився, оскільки пай зазначався в умовних кадастрових гектарах і вказував на наявність речових, а не майнових прав, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині. Крім того, такі договори укладалися не з ОСОБА_1 , яка стала власником земельних ділянок.

Верховний Суд також погоджується з висновком судів про те, що договори оренди земельних ділянок від 08 грудня 2014 року припинено на підставі пункту 34, за умовами якого, договір припиняє свою дію у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Ураховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що оспорювані позивачем договори оренди земельних ділянок від 04 квітня 2019 року укладалися ОСОБА_1 та ФГ Птиця А. П. щодо конкретних земельних ділянок, яким присвоєно кадастровий номер, та належних орендодавцю на праві власності, тобто щодо зовсім іншого нерухомого майно, яке не є тотожним з тим, стосовно якого 08 грудня 2014 року були укладені договори оренди земельних ділянок між ПСП Мрія та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Доводи касаційної скарги про те, що оформлення права власності на земельну ділянку автоматично не припиняє дію раніше укладеного її власниками договору оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладанню, є безпідставними, оскільки пунктом 34 договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, укладеного між позивачем та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, передбачено припинення його дії у разі витребування паю його власником.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 924/468/14, від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, є безпідставними з урахуванням того, що у наведених заявником постановах судів касаційної інстанції та оскаржуваних судових рішеннях судів встановлено різні фактичні обставини справ.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 181/599/19, від 19 травня 2021 року у справі 181/598/19, від 31 травня 2021 року у справі 181/1481/19.

ПСП Мрія у поясненнях до касаційної скарги просило розглянути вимогу про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ФГ Птиця А. П. , проте така вимога не була заявлена позивачем при подачі позову, а суди розглядають справу лише у межах заявлених позовних вимог.

Верховний Суд звертає увагу на те, що межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, який їх обґрунтовано спростували, та не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Хірвісаарі проти Фінляндії , заява № 49684/99).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, а тому оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Наведені ПСП Мрія аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в розумінні положення частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання ПСП Мрія про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для його задоволення, а заявник не навів обґрунтованих мотивів щодо цього.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства Мрія про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Мрія залишити без задоволення.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик