Рішення

від 14.11.2019 по справі 755/12390/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12390/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 , треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу

Політехнік-3 , треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенрго , про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконною відмову ЖБК Політехнік 3 від укладанні двостороннього договору про теплопостачання з власником об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ЖБК Політехнік 3 укласти з ОСОБА_1 типовий договір затверджений Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, а також у відповідності до вимог Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік , затвердженого наказом №270 від 12 жовтня 2018 року Мінрегіону України, взяти на абонентський облік теплолічильники встановлені в квартирі АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ЖБК Політехнік 3 зробити перерахунок платежів по квартирі АДРЕСА_1 за централізоване опалення за опалювальні періоди 2017/2018 роки та 2018/2019 роки згідно показників приладів обліку теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2010 року ОСОБА_1 мешкає та є власником квартири АДРЕСА_1 на підстав договору дарування квартири. За характером діяльності та відповідно до завдань відповідач ЖБК Політехнік 3 є обслуговуючим кооперативом. Між

КП Київтеплоенерго та ЖБК Політехнік 3 укладено договір №510309 від

24 жовтня 2018 року на постачання теплової енергії в гарячій воді. В багатьох квартирах будинку здійснені перебудови - ліквідовано внутрішні стіни та приєднано лоджії, внаслідок чого порушено проектний баланс системи ЦО, а ціна продукції - теплової енергії в гарячій воді, визначається неналежним чином. Технічний стан системи централізованого опалення будинку, її експлуатація, ремонт та підтримання в належному стані знаходиться в зоні відповідальності відповідача. В будинку реалізована система центрального опалення, проте повітря в квартирі позивача прогрівається лише до 11-12 0С. Послуга з теплоопалювання надається неналежної якості. Через низьку температуру в квартирі взимку, виникає небезпека для здоров`я і життя, тому позивач вимушений доопалювати квартиру від альтернативних джерел, сплачуючи майже подвійну ціну за опалення. При зверненні позивача з приводу непридатного центрального опалення, голова

ЖБК Політехнік-3 заперечив вплив втручання в систему центрального опалення на зниження температури та ствердив, що причиною низької температури є виключно засмічення чавунних радіаторів системи центрального опалення та застарілі негерметичні вікна та двері. Позивач звертався до відповідача з вимогою про укладання договору про теплопостачання, проте ЖБК Політехнік-3 відмовив в укладанні угоди посилаючись на статус Колективного споживача, чим позбавив позивача всіх прав споживача на отримання якісної послуги центрального опалення, в тому числі на отримання якісної послуги центрального опалення, права перерахунку платежів тощо. Крім того, позивач зазначає, що ЖБК Політехнік-3 безпідставно вимагає виконання позадоговірних обов`язків по повноцінній оплаті неякісної послуги. На підставі рекомендацій РДА та дозволу ЖБК Політехнік-3 , в квартирі АДРЕСА_1 до 12 жовтня 2018 року встановлено два теплолічильники, які не були взяті на абонентський облік, оплата за опалення розраховувалась відповідно до розміру загального користування.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

20 серпня 2019 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується розпискою на супровідному листі.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами було неодноразово направлено на адресу відповідача (12 серпня

2019 року та 17 вересня 2019 року), проте підтвердження поштового відділення про вручення вказаних документів чи повідомлення про причини не вручення на адресу суду не надходили. Проте з відстеження поштових відправлень вбачається, що перше відправлення було вручено адресату 28 серпня 2019 року, а друге 21 жовтня 2019 року вручено не було (відмітка інші причини ).

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами третіми особами отримано 27 серпня 2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Представником третьої особи Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго також заяв по суті справи до суду направлено не було.

Представником третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві на адресу суду 10 вересня 2019 року направлені пояснення в яких зазначено, що ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві зі скаргою на ЖБК Політехнік-3 та на його звернення було надіслано відповідь. Також в поясненнях зазначено, що відносини між членами Кооперативу (колективного споживача комунальної послуги) і його правлінням Законом України Про захист прав споживачів не регулюються, спірні питання можуть бути вирішені загальними зборами членів кооперативу, як вищим органом управління житлово-будівельного кооперативу, згідно із статтею

15 Закону України Про кооперацію , або в судовому порядку (а.с.78-80).

Позивачем 12 листопада 2019 року було подано до суду клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено

ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 22 квітня 2010 року (а.с.9).

24 грудня 2016 року на загальних зборах членів кооперативу затверджено статут Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 (нова редакція) (а.с.10-24).

Відповідно до п. 1.4., 1.5. Розділу І Статуту, за характером діяльності та відповідно до завдань, Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 є обслуговуючим, кооператив є неприбутковою організацією, діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території.

Метою діяльності кооперативу, серед іншого, є забезпечення належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг (Розділ ІІ Статуту).

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та споживачем, який отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про житлово-комунальні послуги , Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність , Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , Законом України Про теплопостачання та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України

від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

Відповідно до частини 2 Закону, п редметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно положень частини 1 ст.6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; виконавці комунальних послуг.

Пунктами 3, 4 частини 2 вищевказаної статті Закону визначено, що виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). (п.1, 2 ст.12 Закону)

Як убачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (постачальник) та ЖБК Політехнік-3 (споживач) укладено договір №510309 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

При цьому постачальник зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 2, 4). (а.с.25-35)

Позивачем 25 липня 2017 року було складено заяву, адресовану голові правління відповідача, в якій ОСОБА_1 просив укласти з ним двосторонню угоду про теплопостачання квартири АДРЕСА_1 , з підстав невжиття відповідачем заходів щодо виявлення причин зниження температур теплопостачання до вказаної квартири (а.с.42).

На вказану заяву позивачем отримано відповідь ЖБК Політехнік-3

від 31 серпня 2017 року про неможливість укладення з ОСОБА_1 двосторонньої угоди про теплопостачання, оскільки ЖБК не є виробником і постачальником цих послуг, а виступає в ролі колективного споживача.

Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 просить суд - визнати незаконною відмову ЖБК Політехнік 3 від укладанні двостороннього договору про теплопостачання з позивачем та зобов`язати

ЖБК Політехнік-3 укласти з ОСОБА_1 типовий договір затверджений Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року.

Що стосується долученої до матеріалів справи відповіді Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенрго про те, що дане підприємство не є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то дана відповідь датована 03 жовтня 2018 року, тобто до укладання 24 жовтня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенрго (постачальник) та

ЖБК Політехнік-3 (споживач) договору №510309 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Разом з тим, виходячи з вищевказаних вимог закону та встановлених судом фактичних обставин, відповідач ЖБК Політехнік 3 є колективним споживачем житлово-комунальних послуг, а не виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії, яким є теплопостачальна організація виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, в даному випадку - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

Отже відповідач не може виступати в договірних відносинах як виконавець комунальних послуг з постачання теплової енергії.

З огляду на викладене, суд не вбачає визначених законом підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання відмови відповідача незаконною та зобов`язання укласти договір.

При вирішенні даних позовних вимог суд також враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2012 року

№ 6-110цс12 та постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі

№2-2872/11, згідно якої, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статті 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, статті 3 - 5 ЦПК України 2004 року) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Отже, суди, зобов`язуючи укласти договір, не перевірили, чи відповідає обраний позивачем спосіб судового захисту вимогам закону.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту про зобов`язання укласти договір не відповідає вимогам закону.

Також позивач просить зобов`язати ЖБК Політехнік 3 , взяти на абонентський облік теплолічильники встановлені в квартирі АДРЕСА_1

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

У відповідності до частин 1-3 статті 4 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку / приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Власник (співвласники) будівлі, в якій окремі приміщення не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такої будівлі до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язаний забезпечити оснащення таких приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

При цьому, згідно частини 7 вищевказаної статті, вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

Згідно частини 4 ст.6 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

В пункті 11 ст.1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання надано визначення поняття оператор зовнішніх інженерних мереж - це власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води;

А згідно п.3 ч.2 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Отже оскільки відповідач ЖБК Політехнік-3 , який не є оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії, він не наділений повноваженнями взяття на абонентський облік теплолічильників.

З огляду на викладене, дана вимога позову також є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ЖБК Політехнік 3 зробити перерахунок платежів по квартирі АДРЕСА_1 за централізоване опалення за опалювальні періоди

2017/2018 роки та 2018/2019 роки згідно показників приладів обліку теплової енергії суд зазначає наступне.

Позивачем надані суду копії: сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки та паспортів на два теплолічильники (а.с.54-56).

Проте матеріали справи не містять жодного доказу в розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України на підтвердження встановлення в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 цих або інших тепловимірювальних приладів, як і актів взяття на абонентський облік таких приладів, їх опломбування.

З наведеного вбачається відсутність підстав для задоволення й даної вимоги позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 , треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання.

Позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України Про захист прав споживачів .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про житлово-комунальні послуги , Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність , Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , Законом України Про теплопостачання , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України

від 21 липня 2005 року № 630, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Русанівський, 1, ЄДРПОУ 22885306), треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: