Рішення

від 18.11.2019 по справі 533/960/19

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.11.2019 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/960/19

Провадження № 2/533/314/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами позовного провадження)

15 листопада 2019 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛД ВЕЙ до ОСОБА_1 про стягнення перерахованих, але невідзвітованих коштів на відрядження,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю БІЛД ВЕЙ звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення перерахованих, але невідзвітованих коштів на відрядженняв загальному розмірі 33 653,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебувала у трудових відносинах з ТОВ БІЛД ВЕЙ , що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 10.01.2019 року, наказом ТОВ БІЛД ВЕЙ № 14-к від 10.01.2019 року про прийняття на роботу на посаду Контролер технологічного процесу та трудовим договором № 14-Б від 11.01.2019 року.

11.01.2019 року відповідно до умов, зокрема п. 1.2 та 1.3 Трудового договору ТОВ БІЛД ВЕЙ відрядило свого працівника відповідача ОСОБА_1 у відрядження до Литовської Республіки, м. Каунас, терміном з 11.01.2019 року по 10.04.2019 року на підприємство UAB INOVERSLAS для виконання робіт, згідно зовнішньоекономічного контакту № 208/11/01-01 від 01.11.2018 року, що підтверджується наказом ТОВ БІЛД ВЕЙ № 38-В від 10.01.2019 року.

На підставі наказу про відрядження позивачем ТОВ БІЛД ВЕЙ перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ ПРИВАТБАНК грошові кошти в загальному розмірі 33 653,52 грн для здійснення поточних витрат під час відрядження.

По завершенню терміну відрядження відповідач у встановлений строк звіт про використання коштів, виданих на відрядження, не подала.

17.07.2019 року згідно наказу позивача № 296-к відповідач звільнена з підприємтсва у зв`язку з прогулами без поважних причин з 02.05.2019 року по 17.07.2019 року.

23.07.2019 року позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення, в якому зазначено про необхідність відзвітувати про отриманні на відрядження кошти або повернути їх до каси або на банківський рахунок ТОВ БІЛД ВЕЙ , але відповідач за грошові кошти отриманні на відрядження невідзвітувала, до каси або на банківський рахунок ТОВ БІЛД ВЕЙ їх не повернула.

Згідно ухвали суду від 20.08.2019 року вбачається, що по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 23.09.2019 року о 08 год 30 хв.

Згідно ухвали суду від 23.09.2019 року вбачається, що дана справа призначена до судового розгляду по суті 21.10.2019 року о 08 год 30 хв у відкритому судовому засіданні.

Розгляд справи відкладено на 10 год 30 хв 15.11.2019 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не направила.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За письмовою заявою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про прийняття на роботу від 10.01.2019 року та наказу директора ТОВ БІЛД ВЕЙ від 10.01.2019 року позивач ОСОБА_1 прийнята з 11.01.2019 року на роботу на посаду Контролер технологічного процесу .

11.01.2019 року позивач та відповідач уклали трудовий договір № 14-Б.

п. 1.2 трудового договору передбачено, що позивач може направити відповідача у службове відрядження (короткострокове або довгострокове) для виконання робіт або для підвищення професійної кваліфікації на підприємство Замовника, де відповідач підпорядковується вказівкам і внутрішньому трудовому розпорядку Замовника. Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), розраховується виходячи з умов таких договорів (контрактів) та оформлюється наказом керівника Товариства. Строк направлення у відрядження за кордон не може перевищувати 1 (один) рік.

п. 1.3 договору визначено, що відповідач підписанням цього трудового договору дає свою згоду на поїздки у відрядження; усвідомлює специфіку роботи на виробничому майданчику Замовника; приймає усі умови та вимоги позивача щодо конфіденційності, умов праці та відпочинку, проїзду та проживання, оплати праці.

Далі судом встановлено, що 11.01.2019 року позивач ТОВ БІЛД ВЕЙ відрядило відповідача ОСОБА_1 у відрядження до Литовської Республіки, м. Каунас, терміном з 11.01.2019 року по 10.04.2019 року на підприємство UAB INOVERSLAS для виконання робіт, згідно зовнішньоекономічного контакту № 208/11/01-01 від 01.11.2018 року, що підтверджується наказом ТОВ БІЛД ВЕЙ № 38-В від 10.01.2019 року.

Пунктами 3.3.2 та 3.3.3 договору передбачено, що позивач зобов`язувався виплачувати працівникові заробітну плату, передбачену штатним розкладом, а також, під час перебування працівника у відрядженні виплачувати йому добові за кожен календарний день протягом усього періоду роботи працівника на виробничому майданчику замовника у розмірі, встановленому наказом директора підприємства.

Відповідно до кошторису витрат на відрядження, довідки про перерахування грошових коштів на відрядження від 07.06.2019 року № 63/1 та відомостей про перерахування та інших фінансових документів вбачається, що позивач перерахував відповідачу в період часу з 11.01.2019 року по 10.04.2019 року грошові кошти на відрядження в загальному розмірі 33 653,52 грн.

п. 3.2.16 договору визначено, що протягом 2-х банківських днів після повернення з відрядження відповідач повинна з`явитися в офіс позивача, підписати звіт про використані під час відрядження кошти (авансовий звіт) та надати якісні копії відміток закордонного паспорту про перетин кордону.

П 3.2.19 договору передбачено, що відповідач зобов`язана зберігати та надавити до бухгалтерії позивача оригінали усіх проїзних квитків.

Далі судом встановлено, що 17.07.2019 року позивач на підставі наказу 296-к, керуючись п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнив відповідача з посади Контролер технологічного процесу .

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідач повідомлена про необхідність з`явитися до офісу позивача та надати звіт щодо використання грошових коштів на відрядження.

Ст. 127 КЗпП України, визначено випадки відрахувань із заробітної плати працівника, передбачено, зокрема, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (п.1) для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

Ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 р. № 13, при вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням ст.127 КЗпП, суди мають враховувати, що: 1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв`язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору

Роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду стосовно до правил ч.2 ст.233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Відповідно до Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2015 року за 1248/27693, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти (п.2 Порядку).

Зокрема, відповідно до вимог п.3 Порядку визначено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або при поданні зазначеного Звіту.

Дія абзаців першого та другого цього пункту поширюється також на витрати, пов`язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, оплачених з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з`ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами)

Згідно з вимогами п.4 Порядку, якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п`ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума, розрахована з урахуванням пункту 164.5статті 164 розділу IV Кодексу, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 167.1статті 167 розділу IV Кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Пунктами 5 та 6 Порядку, зокрема, передбачено, що у разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку на доходи фізичних осіб утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу при проведенні остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов`язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року (п.5 Порядку).

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Фізична особа, яка отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: Звіт перевірено , Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером , кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти. Графу Звіт затверджено підписує керівник (податковий агент) (п.6 Порядку).

Крім того, в даному випадку суд також звертає увагу на вимоги п. 170.9 ст.170 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка визначає порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Так, за замістом підпункту 170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в`їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

до країн, в`їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Підпунктом 170.9.2, п.170.9 ст.170 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, також було визначено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 33 653,52 грн.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1 921, 00 гривень, про що свідчить квитанція про сплату судового збору.

З врахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 19, 76, 141, 142, 247, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛД ВЕЙ до ОСОБА_1 про стягнення перерахованих, але невідзвітованих коштів на відрядження - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛД ВЕЙ (ідентифікаційний код: 41359906) грошові кошти в сумі 33 653 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛД ВЕЙ судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Роз`яснити сторонам, що повний текст рішення буде виготовлений 18.11.2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 18.11.2019 року.

Суддя