Ухвала

від 11.11.2019 по справі 911/1923/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" листопада 2019 р. Справа № 911/1923/19

За позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, 137) в інтересах держави в особі:

Броварської районної державної адміністрації, 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", 07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, приміщення АТ "Факел"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головного управління ДФС у Київській області, 03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 5-А

про стягнення 12 159,23 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.07.2002

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від прокуратури: Заєць Ю.О. ( посв. № 038348 від 31.12.2015);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Піхотний М.Д. (посв. № 5995/10 від 24.03.2017; дов. б/н від 04.09.2019);

Поляков І.В. (дов. б/н від 04.09.2019; посв. № 6428/10 від 15.02.2018);

від третьої особи: не з`явився.

встановив:

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 12 159,23 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.07.2002, укладеного між Броварською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 1.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління ДФС у Київській області, про що прокурором було заявлено у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що незважаючи на взяті зобов`язання зі своєчасного і повного внесення орендної плати відповідач не виконував умови договору, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість перед орендодавцем за користування земельною ділянкою.

Прокурор, посилаючись на статтю 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також з посиланням на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", в якій йдеться про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У поданому відповідачем відзиві на позовну заяву останній просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог прокурора, зазначає, що прокурором неналежно визначений позивач, що сума заборгованості буде сплачена відповідачем у строк до 10.09.2019.

Броварська місцева прокуратура у своїй відповіді на відзив зазначає, що за оспорюваним договором зобов`язання виникли між Броварською районною державною адміністрацією та ТОВ "Трудар ЛПБ і К", а тому Броварська районна державноа адміністрація, в інтересах якої прокурор звернувся до суду з позовом, уповноважена вимагати розірвання даного договору.

20 вересня 2019 року від Броварської районної державної адміністрації надійшла заява в порядку статті 191 Господарського процесуального кодексу України, в якій повідоменно, що відповідачем повністю сплачена сума заборгованості за користування земельною ділянкою, а тому позивач вважає за доцільне відмовитись від позову на даній стадії. В якості доказу сплати заборгованості Броварською районною державною адміністрацією надано виписки по рахунку.

Від Броварської місцевої прокуратури 30.09.2019 надійшла заява № 35-6670вих-19 від 24.09.2019 про закриття провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" на користь Броварської районної державної адміністрації 12 159,23 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

Прокуратура Київської області не погоджуючись з позицією, викладеною Броварською районною державною адміністрацією в заяві про закриття провадження, в своїх поясненнях №05/09/2-1923-2-19 від 27.09.2019 зазначає, що з огляду на те, що на даний час власником та розпорядником предмету спірного договору оренди земельної ділянки від 29.07.2002 (земельна ділянка загальною площею 229,908 га для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області) є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, дії Броварської районної державної адміністрації не узгоджуються з його правами, визначеними пунктом 8.6 Договору, за умовами якого у разі зміни законодавства України, в результаті чого змінюються повноваження Орендодавця щодо вирішення земельних питань, стороною Договору виступає його правонаступник; при цьому умови Договору залишаються незмінними.

У зв`язку з цим прокурором Прокуратури Київської області було подано заяву № 05/09/2-1923-19 від 27.09.2019 про залучення до участі у справі правонаступника Броварської районної державної адміністрації - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, однак ухвалою суду від 10.10.2019 дану заяву залишено без задоволення, крім того з метою дотримання розумності строків розгляду справи за правилами загального позовного провадження з урахуванням продовження строку підготовчого провадження даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

До початку судового засідання 11.11.2019 прокурором Прокуратури Київської області було подано заяву № 05/09/2-122вих-19 від 08.11.2019 про заміну у справі правонаступника, відповідно до якої прокурор в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України просить суд замінити Броварську районну державну адміністрацію її правонаступником - Калитянською селищною радою об`єднаної територіальної громади, оскільки на даний час згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області за № 10-11671/15-18-сг від 22.12.2018 передано Калитянській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 956,3807 га відповідно до акту приймання-передачі від 22.12.2018, в загальну площу яких входить більша частина спірної землі за договором оренди від 29.07.2002.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Однак, повторно зазначаючи, суд вказує, що з положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України, процесуальне правонаступництво допускається лише, якщо заміна особи у відносинах відбулась після відкриття провадження у справі.

З посилань прокурора вбачається, що відповідно до вищезгаданого наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами 3221285600:05:006:0026 (36,7024 га), 3221285600:05:003:0001 (97,6675 га), 3221285600:05:007:0020 (37,8686 га), 3221285600:05:002:0008 (10,8972 га), які перебувають в оренді ТОВ "Трудар ЛПБ і К" згідно договору від 29.07.2002, передано у комунальну власність Калитянській територіальній об`єднаній громаді за актом приймання-передачі від 22.12.2018, тобто, до подачі даної позовної заяви.

У зв`язку з викладеним заява прокурора про заміну у справі правонаступника задоволенню не підлягає.

Крім того, розглянувши матеріали справи та заслухавши позиції прокурора і представників відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурором Броварської місцевої прокуратури суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить стягнення за оспорюваним договором та повноваження щодо розірвання даного договору, визначено Броварську районну державну адміністраці, оскільки зобов`язання за оспорюваним договором виникли між Броварською районною державною адміністрацією та ТОВ "Трудар ЛПБ і К".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Водночас, Конституцією України передбачено можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках, зокрема, 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Так,згідно пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, таким чином, з позовом про стягнення заборгованості та розірвання договору мають звертатись відповідні державні органи.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Прокурор не вказує обставини, які свідчили б про нездійснення або неналежне здійснення Броварською районною державною адміністрацією відповідних повноважень та не надає належні та допустимі докази такої бездіяльності.

Крім того, в процесі розгляду справи прокурором Прокуратури Київської області неодноразово подавались заяви про заміну позивача правонаступником, які судом залишались без задоволення, оскільки процесуальне правонаступництво допускається лише, якщо заміна особи у відносинах відбулась після відкриття провадження у справі.

Правонаступництво Головного управління Держгеокадастру у Київській області за Броварською районною державною адміністрацією та Калитянської селищної ради об`єднаної територіальної громади за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відбулось до звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, про що останній повинен був знати до подачі позову і врахувати при визначенні органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Окрім того, прокурором не зазначено та не надано жодних доказів того, що Калитянська селищна рада об`єднаної територіальної громади як уповноважений державою органом у спірних правовідносинах захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює.

Це дає можливість зробити висновок, що позовну заяву подано прокурором без дотримання необхідного обсягу процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Керуючись статтями 52, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

1. Заяву прокурора №05/09/2-122вих-19 від 08.11.2019 про заміну у справі правонаступника залишити без задоволення.

2. Позов залишити без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 18.11.2019