Рішення

від 08.11.2019 по справі 573/595/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/595/19

Номер провадження 2/573/218/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

08 листопада 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Сітало Ю.С.,

представника позивача: Васильця С.О. ,

представників відповідача: Литвиненко Д.Г., Буряк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Дружба-6 , третя особа - Відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом п`яти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства Дружба-6 (місце знаходження: 41875, с. Марківка, вул. Центральна Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 34583906), третя особа - В ідділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 20, код ЄДРПОУ: 39765885), про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 97, укладений 17 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Дружба-6 Луциківська філія, зареєстрований 03 квітня 2007 року в Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 1308.

Стягнути із Приватного підприємства Дружба-6 на користь ОСОБА_2 5 768 грн. 40 коп. судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя:

Справа № 573/595/19

Номер провадження 2/573/218/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

08 листопада 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Сітало Ю.С.,

представника позивача: Васильця С.О. ,

представників відповідача: Литвиненко Д.Г., Буряк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Дружба-6 , третя особа - Відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2019 року адвокат Василець С.О., що діє в інтересах позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП Дружба-6 про розірвання договору оренди землі. Вимоги мотивовані тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 012788, виданого Луциківською сільською радою 29 серпня 2001 року власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,931 га, з яких: 3,105 га - ріллі, 0,826 га - кормових угідь, розташованої на території Луциківської сільської ради Білопільського району Сумської області є ОСОБА_4 . 17 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та ПП Дружба-6 Луциківська філія було укладено Договір оренди землі № 97, у відповідності до умов якого підприємству було передана у строкове платне користування земельна ділянка для сільськогосподарського використання загальною площею 3,105 га ріллі строком на 20 років. Даний договір було зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року за № 1308. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить вказана спірна земельна ділянка. 15 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко О.І. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, у відповідності до якого спадкоємцем земельної ділянки площею 3,1050 га з кадастровим номером: 5920685300:02:002:0303, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , є її онук - ОСОБА_2 , тобто позивач по справі. Відповідно до п. 40 умов вказаного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. В свою чергу, позивач звернувся до ПП Дружба-6 з відповідним листом-вимогою від 18 березня 2019 року про розірвання договору оренди землі, повернення її за актом приймання-передачі та проведення виплати орендної плати в семиденний термін з моменту отримання даного листа, а саме : із 19 березня 2019 року, про що свідчить відмітка Укрпошти . Але до часу звернення із позовом до суду відповідач не передав спірну земельну ділянку та не провів виплату орендної плати за користування нею. Посилаючись на викладені вище обставини, адвокат Василець С.О., що діє в інтересах позивача - ОСОБА_2 просить розірвати Договір оренди землі № 97, укладений 17 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Дружба-6 Луциківська філія, зареєстрований у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року за № 1308.

Ухвалою від 08 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 22-23).

У судові засідання позивач ОСОБА_2 не з`являвся. Представник останнього адвокат - Василець С.О., який приймав участь у засіданнях безпосередньо та у режимі відеоконференції із Лебединського районного суду Сумської області позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Також зазначив, що пунктом 38 Договору оренди землі № 97 від 17 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Дружба-6 Луциківської філії встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом . Тобто сторони Договору оренди землі передбачили, що можуть бути і інші підстави для розірвання цього Договору. В свою чергу в ст. 31 Закону України Про оренду землі , яка і визначає підстави для припинення договору оренди землі, вказано, що такі підстави можуть встановлюватись як законом, так і самим Договором оренди землі. Частиною 4 ст. 32 Закону також встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) може бути підставою для припинення договору, якщо це передбачено договором оренди землі. Як вбачається зі змісту Договору оренди землі у п. 40 встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. А з урахуванням того, що відбувся перехід права власності на таку земельну ділянку від ОСОБА_4 до її спадкоємця - позивача по даній справі, то відповідно настала підстава для розірвання Договору оренди землі № 97 від 17 лютого 2017 року. Твердження відповідача, що єдина підстава для дострокового розірвання передбачена сторонами в п. 39 Договору є такою, що не відповідає дійсності, оскільки сторони визначили такі підстави як в п. 39, так і в п. 40 Договору. Крім того, на виконання вимог ст. 14 Закону України Про оренду землі постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 було затверджено Типову форму договору оренди землі. При цьому, умовами Типового договору оренди землі визначено, що питання, які згідно норм Закону України Про оренду землі мають альтернативний характер та визначаються умовами договору оренди землі (індексація розміру орендної плати; питання відшкодування витрат, понесених у зв`язку з поліпшенням стану земельної ділянки; щодо встановлення обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб; покладення ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини; питання страхування об`єкта оренди; можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку; врегулювання питання зміни умов або розірвання договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку (орендовані земельні ділянки) до другої особи, а також реорганізацією юридичної особи-орендаря) і врегулювання даних питань здійснюється шляхом закреслення потрібного, про що прямо зазначено у формі Типового договору оренди землі. Таким чином, закресливши у п. 40 Договору оренди землі № 97 від 17 лютого 2007 року, прийменник не , сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказує, що відповідачем у поданому до суду відзиві на позов зроблено безпідставне посилання на постанову Верховного суду від 27 березня 2019 року у справі № 190/949/17, якою суд залишив без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі, оскільки в цій справі договором оренди землі сторони чітко не визначили, що підставою для розірвання договору оренди є перехід права власності на земельну ділянку до іншого власника в словосполученні є (не є) , потрібне не було закреслено.

Представники відповідача ПП Дружба-6 - адвокати Литвиненко Д.Г. та Буряк О.І. у судових засіданнях проти позову заперечували з мотивів, наведених у відзиві на позов, зазначили що 17 лютого 2007 року між ПП Дружба-6 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі № 97 сільськогосподарського призначення площею 3,105 га ріллі на строк 20 років, до 01 січня 2027 року, на умовах виплати орендної плати у розмірі 1,5% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, яка вноситься у грошовій формі. 03 квітня 2007 року вказаний договір був зареєстрований у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від за № 1308. В дані положення договору сторони внесли виправлення, які було здійснено за погодженням з орендодавцем, про що свідчить підпис останнього у самому договорі. У п. 39 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається лише в разі несвоєчасної сплати орендної плати. Відповідно до п. 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При цьому, як копія договору оренди, доданого позивачем до позову так і оригінали витребувані у відповідача так і у третьої особи, містить косу риску (/) на рівні слова не в реченні п. 40. Жодних застережень (пояснень, погоджень) щодо внесення виправлення у п. 40 договору не міститься. Звертаючись до суду з позовом, позивач трактує умову, викладену у п. 40 договору як таку, що встановлює додаткову підставу для розірвання договору у разі переходу права власності на землю до іншої особи (у даному випадку до позивача). З такою позицією позивача сторона відповідача не погоджується, оскільки порядок укладання договору оренди землі передбачено ст. 16 Закону України Про оренду землі , відповідно до ч. 4 ст. 32 якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Проте, таке погодження, а тим більше виправлення до вже погоджених умов, має біти зафіксовано належним чином. Що стосується виправлення до умов щодо розміру грошової оцінки землі та розміру орендної плати сторони підтвердили, письмово зафіксувавши згоду на виправлення на сторонці договору оренди землі. Типова форма договору оренди землі, яка затверджена постановою КМУ, що діяла на час укладання договору оренди, передбачає викладення п. 40 в наступній редакції: Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря є (не є) (необхідне підкреслити) підставою для зміни умов або розірвання договору . Виклавши даний пункт в безальтернативному порядку, без можливості закреслити є (не є) , і в подальшому не засвідчивши погодження внесення змін до даного пункту договору, сторони не погодили умову про перехід права власності до іншої особи. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони дійшли згоди щодо змісту п. 40 Договору, на яких посилається позивач, тобто сторони договору не досягли згоди про те, що перехід права на орендовану земельну ділянку до іншого власника може бути підставою для розірвання договору. Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не приймаються на державну реєстрацію прав документи з підчищенням або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також із пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Навіть якщо трактувати риску на фоні слова не , як виправлення, ці виправлення не обумовлені підписами сторін договору на сторінці, де такі виправлення вносились, також не зазначено і перед підписом орендодавця, що він ознайомлений з внесеними змінами до умов договору та погоджується з ними, що не відповідає вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003. Згідно з вимогами ст. 148-1 ЗК України до позивача перейшли всі права та обов`язки, що належали його бабі на момент відкриття спадщини, і не припинялись внаслідок її смерті, зокрема і права та обов`язки за договором оренди землі від 17 лютого 2007 року. Беручи до уваги те, що сторони не дійшли згоди щодо змісту п. 40 Договору, а ст. 32 ЗУ про оренду землі передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, інше спірним договором оренди не встановлено, тому підстави, на які посилається позивач для розірвання договору, відсутні. Наявність рукописної косої риски (/) на рівні слова не в реченні п. 40 оспорюваного договору жодним чином не може свідчити про узгодження обома сторонами внесення змін у вже погоджений текст договору. Зазначає, що відповідач належним чином виконує свої обов`язки за даним договором, в тому числі і щодо виплати орендованої плати будь-які інші підстави, які б дали позивачу право розірвати даний договір в односторонньому порядку теж відсутні. Підстави, зазначені позивачем у позові та відповіді на відзив є результатом особистого тлумачення позивачем норм матеріального та процесуального права та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи

Крім того, представники відповідача заперечили проти заявленої суми судових витрат, зокрема в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000 грн., оскільки позивачем документально не доведено, що він поніс витрати саме в такому розмірі, що є не співмірним до складності справи, часу, витраченого на виконання робіт та інших обставин, зазначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Враховуючи викладене вище, представники відповідача просили у задоволенні позову ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, відмовити повністю.

Представник третьої особи - Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області жодного разу у судові засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи (а. с. 127, 136, 146 ).

Також до суду за клопотанням сторони відповідача тричі викликалася представник третьої особи - заступник начальника Відділу - Коплик О.О., яка посвідчувала копії договору оренди земельної ділянки представнику позивача, проте остання, перебуваючи на лікарняному та у відпустці до суду так і не з`явилася ( а.с. 131, 138, 149).

Заслухавши представника позивача - адвоката Васильця С.О. та представників відповідача - Литвиненко Д.Г. і Буряка О.І. , повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

З матеріалів справи вбачається, що державним актом на право приватної власності на землю серії IІ- СМ № 012788, виданим Луциківською сільською радою Білопільського району Сумської області 29 серпня 2001 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 405, посвідчено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,931 га, з яких: 3,105 га - ріллі, 0,826 га - кормових угідь в межах згідно з планом, розташованої на території Луциківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 7).

Відповідно до договору оренди землі № 97 від 17 лютого 2007 року ОСОБА_4 передала в строкове платне користування ПП Дружба-6 Луциківської філії , в особі керуючого філією Овсенян Рудіка Геворковича земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з цільовим призначенням: вирощування сільськогосподарського продукції, площею 3,105 га ріллі, розташованої на території Луциківської сільської ради, на строк 20 років, починаючи з 01 січня 2007 року по 01 січня 2027 року. У разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом - попередженням з повідомленням про вручення (п.п. 2, 8 Договору).

Згідно з п. 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається в разі несвоєчасної сплати орендної плати (п. п. 37-39).

У п. 40 Договору обумовлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до договору від 17 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем ПП Дружба-6 , вказана земельна ділянка перебувала у користуванні останнього на умовах внесення орендної плати у розмірі 1,5% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки становить 527 грн. 75 коп. та вноситься орандарем у строки: 1-31 серпня, остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в орендної плати оформляється відповідними актами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

03 квітня 2007 року вказаний договір оренди землі № 97 зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітету України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 1308 (а. с. 8-9).

За умовами вказаного договору та на підставі акту прийому - передачі від 17 лютого 2007 року ОСОБА_4 передала в оренду ПП Дружба-6 Луциківської філії земельну ділянку площею 3,105 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 9).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Луциківка Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. та зареєстрованим у реєстрі за №1011, після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , син померлої - ОСОБА_2 успадкував майно. Спадщина, на яку видане свідоцтво складається із: земельної ділянки площею 3,1050 га, за кадастровим номером 5920685300:02:002:0303, розташованої на території Луциківської сільської ради, яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 012788, виданого Луциківською сільською радою 29 серпня 2001 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 405 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Луциківської сільської ради 17 січня 2002 року за зареєстрованим № 12, після якої він спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав та спадкоємцем після якого була його дружина - ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а. с. 11).

Позивач ОСОБА_2 звернувся до ПП Дружба-6 з відповідним листом-вимогою від 18 березня 2019 року про розірвання договору оренди землі, повернення її за актом приймання-передачі та проведення виплати орендної плати в семиденний термін з моменту отримання даного листа, а саме із 19 березня 2019 року, про що свідчить відмітка у поштовому відстеженні на сайті Укрпошта (а. с. 12-16).

Представник позивача зазначив, що до цього часу договір оренди землі не розірваний, відповідач продовжує використовувати дану земельну ділянку в своїх інтересах.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі та договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті "б" частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

У відповідності до ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13-14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладення спірного договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року справа №587/755/17, від 27 березня 2019 року справа №190/949/17, від 23 травня 2018 року №647/1460/17.

Надані до суду та досліджені у судовому засіданні примірники оригіналу договору, які зберігаються в Держгеокадастрі та у відповідача - ПП Дружба -6 ідентичні, в обох договорах у п. 40 закреслено слово не , які мають однакову юридичну силу відповідно до п. 43 даного договору, а тому суд приходить до висновку, що при укладенні спірного договору його сторони у пункті 40 погодили таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи. Протилежного стороною відповідача не було доведено.

Доводи представників відповідача про те, що сторони не засвідчили в п. 40 договору оренди землі вірність закреслення слова не , суд вважає безпідставними, оскільки пункт 40 у досліджених оригіналах викладений однаково.

Також доказів того, що слово не в п. 40 спірного договору було закреслено умисно невідомою особою вже після підписання сторонами, але до його державної реєстрації, а отже, не було погоджене сторонами, суду надано не було.

Посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27 березня 2019 року справа №190/949/17, як на підставу для постановлення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, також є безпідставними, оскільки в зазначеній справі Верховним Судом було встановлено, що в договорі оренди не було закреслене потрібне в словосполученні є (не є) , у зв`язку з чим пункт договору не містив однозначного погодження сторонами такої підстави розірвання договору, як перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи. У даному ж випадку сторони однозначно погодили підставу розірвання договору - перехід права власності до другої особи, закресливши слово не у п. 40 спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання Договору оренди землі № 97, укладеного 17 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Дружба-6 Луциківської філії, який було зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2007 року за № 1308.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Так, згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. п. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 1 січня 2019 року у судах першої інстанції представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно адвокатами.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку витрати на правничу допомогу адвоката складають 5 000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 25/03/19-Н1 від 25 березня 2019 року та прибутковим касовим ордером на суму 5 000 грн. (а. с. 76-80).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. (а. с. 1), а також 5 000 грн. витрат на правничу допомогу (а. с. 76-80). Всього стягненню із ПП Дружба-6 на користь ОСОБА_2 підлягають кошти в сумі 5 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 626, 627, 638, 651, 792, 1225 ЦК України, ст. 124 ЗК України, ст. ст. 1, 14, 18, 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 13, 76-78, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства Дружба-6 (місце знаходження: 41875, с. Марківка, вул. Центральна Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 34583906), третя особа - В ідділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 20, код ЄДРПОУ: 39765885), про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 97, укладений 17 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Дружба-6 Луциківська філія, зареєстрований 03 квітня 2007 року в Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 1308.

Стягнути із Приватного підприємства Дружба-6 на користь ОСОБА_2 5 768 грн. 40 коп. судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 листопада 2019 року.

Суддя