Постанова

від 14.11.2019 по справі 2а/0470/9943/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа № 2а/0470/9943/11

адміністративне провадження № К/9901/25408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКриворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 (колегія суддів у складі: Сафронова С.В., Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.) у справі №2а/0470/9943/11 за позовомПриватного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство "Спецзварка" доКриворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області провизнання неправомірними дій, скасування акту та податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Експериментально-виробниче підприємство Спецзварка звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірними дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області стосовно проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року - січень 2011 року;

- скасувати акт від 12 липня 2011 року №5131/230/36876304 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ЕВП Спецзварка (код ЄДРПОУ 36876304) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП Алтея-Транссервіс (код ЄДРПОУ 37231923) та ТОВ Картман (код ЄДРПОУ 37212772) за грудень 2010 року - січень 2011 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року №0001152301, яким зазначено, що позивачем збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 32772,75 грн., яка за основним платежем дорівнює сумі у розмірі 27603 грн., а за фінансовими санкціями 5169,75 грн.

Позов мотивований тим, що оскаржуване рішення винесено на підставі акта перевірки, який містить розбіжності та помилки у тексті, що є неприпустимим та тягне за собою скасування акта. Акт перевірки містить інформацію про непідтвердження врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання та здійснення діяльності, що спростовується наявними первинними бухгалтерськими документами. Податковим органом було порушено пункт 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, адже відповідач не надіслав у триденний термін повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу товариства і тому позивач не міг знати, що він порушив і відповідно виправити порушення у випадку наявності цього або надати первинні документи на запит відповідача;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 відмовлено у задоволені адміністративного позову.

Відмова у задоволені позовних вимог мотивована тим, що позивач по справі не скористався належним чином своїм правом на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе, і допустив контролюючий орган до перевірки, за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідно за таких обставин належним способом захисту порушеного права є оскарження саме податкового повідомлення-рішення. А акт перевірки та викладені в ньому висновки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому відповідно не створюють жодних правових наслідків, не є обов`язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу, і відповідно не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення рішення через непідтвердження належними первинними документами реальності проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Алтея-Транссервіс", ТОВ "Картман", а також відсутності у них виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 в частині відмови у задоволені вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.07.2011 №0001152301 та прийнято нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26 липня 2011 року №0001152301, яким Приватному підприємству "Експериментально-виробниче підприємство "Спецзварка" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 32772,75 грн., яка за основним платежем дорівнює сумі у розмірі 27603 грн., та за фінансовими санкціями 5169,75 грн.

Задовольняючи позов у названій частині, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та реальності господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судове рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, доводи касаційної скарги містять лише обґрунтування вимог лише стосовно податкового повідомлення-рішення.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та з урахуванням посилань відповідача у касаційній скарзі на незаконність судового рішення в задоволеній частині позовних вимог, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 16 червня 2011 року №618 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ЕВП Спецзварка , згідно з абзацами 1, 3, 5 підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ЕВП Спецзварка з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП Алтея-Транссервіс та ТОВ Картман за грудень 2010 року - січень 2011 року.

За результатами перевірки 12 липня 2011 року складений акт №5131/230/36876304, згідно висновку якого встановлено порушення:

- частини 5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочину, укладеному з ТОВ Алтея-Транссервіс та ТОВ Картман в грудні 2010 року та січні 2011 року;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в грудні 2010 року на суму 20675 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2011 року на суму 6928 грн.

На підставі акта перевірки 26 липня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001152301, яким платнику податків збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32772,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 27603 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5169,75 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Алтея-Транссервіс" при виконанні договору купівлі-продажу від 20 грудня 2010 року та з ТОВ "Картман" при виконанні договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2010 року №161, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а також були предметом перевірки контролюючого органу та суду.

Факт перевезення придбаного позивачем у ТОВ "Алтея-Транссервіс" товару підтверджено ТТН АГН № 3200 від 30.12.2010 і подорожнім листом № 725771 (стосовно товару зазначеного у видатковій накладній № 52), та ТТН АГН № 410 від 20.01.2011 і подорожнім листом № 725753 (стосовно товару зазначеного у видатковій накладній №2001001). Факт перевезення придбаного позивачем у ТОВ "Картман" товару також підтверджено: накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей серії 01АЖ № 066388 від 31.01.2011 і подорожній лист № 72578 серії 02 АВФ від 31.01.2011 (по поставці сталі листової ХВГ 0,78 тн), накладною 01 АЖ № 066388 від 31.01.2011 і подорожній лист № 725786 серії 02 АВФ від 31.01.2011 (по поставці сталі листової 5 ХНМ в кількості 0,223 тн, та сталі листової 6ХВ2С в кількості 0,54 тн).

Апеляційним судом були досліджені усі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також підтвердження реального виконання сторонами господарських операцій за перевірямий період первинними документами податкового обліку, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

В той же час, наведені судом першої інстанції обставини, з огляду на правила формування податкового кредиту, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість , тут і надалі чинного на час виникнення спірних правовідносин, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах а , в , г , д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до положень Закону України Про податок на додану вартість визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (підпункт 7.7.1 пункт 7.7 статті 7 цього Закону).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Аналогічні вимоги містяться у Податковому кодексі України.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини у справі, а також враховуючи доведення позивачем дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, надання всіх первинних документів, що стосуються господарських операцій за участю спірних контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів, відтак апеляційний суд дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з ТОВ Алтея-Транссервіс та ТОВ Картман .

В розрізі наведеного вище, касаційний суд вбачає законні підстави погодитись з висновком апеляційного суду, не спростованим доводами касаційної скарги, про правомірність формування позивачем податкового кредиту, який зроблено з правильною оцінкою усіх доказів в сукупності та обставин у даній справі.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду