Ухвала

від 15.11.2019 по справі 369/784/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/784/19

Провадження №2/369/1858/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2019 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди.

14.11.2019 року позивачем подано через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) (кадастрові номери: 3222480401:01:001:5008, НОМЕР_1 :0083, 3222480401 НОМЕР_2 00:000:0908), що належали ОСОБА_3 та приймаються в якості спадщини ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.149 ч., 150 ч.1ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має на звернутися до суду.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно ст.150 ч.3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника , що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась або має намір звернутися до суду.

У письмовому клопотанні позивачка вказує, як підставу для накладення арешту на нерухоме майно, можливість відчуження його відповідачем після отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Але при цьому слід зазначити, що позивачкою на підтвердження викладеного у заяві про забезпечення позову не надано жодних належних доказів, зокрема, щодо того, що відповідач є єдиним спадкоємцем, який звернувся із відповідною заявою до нотаріуса; що вказане у заяві майно, дійсно, є спадковим майном, а також на підтвердження того, що відповідач має намір на вчинення дій щодо відчуження нерухомого майна.

Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява стосовно забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.149-153, 352 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИЛА :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), шляхом подання апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Дубас Т.В.