Постанова

від 12.11.2019 по справі 385/185/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року м. Кропивницький

справа № 385/185/19

провадження № 22-ц/4809/1480/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дьомич Л. М., Кіселика С. А.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ ,

відповідачі - ОСОБА_1 та Фермерське господарство "Росток",

третя особа - державний реєстратор Гайворонської міської ради Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 липня 2019 року у складі головуючого - судді Панасюка І. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

11.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ (далі ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Росток" (далі ФГ "Росток"), третя особа - державний реєстратор Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3521183600:02:000:0626 площею 3,2448 га, розташованої на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладеного 30.08.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Росток (ідентифікаційний код 23100425) та скасування рішення державного реєстратора Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 10.09.2018 року про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42912095; поновленим договору оренди земельної ділянки № 626 від 01.11.2008 року, площею 3,2448 га кадастровий номер 3521183600:02:000:0626, яка розташована на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестагросервіс .

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.11.2008 року між ТОВ Інвестагросервіс та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 626 , за умовами якого остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальною площею 3,24 га. у тому числі ріллі 3,24 га., строком на 10 років.

Державну реєстрацію договору оренди проведено Гайворонським відділом № 6 Кіровоградської Регіональної Філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040836700062 від 30.12.2008 р.

Строк дії договір оренди було визначено до 30.12.2018 року.

Протягом усього строку користування земельною ділянкою позивач належним чином виконував умови договору оренди своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату, будь-яких претензій з боку ОСОБА_1 не надходило.

З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди на новий строк, позивач 25.10.2018 р. - у строки, встановлені Законом України Про оренду землі , направив ОСОБА_1 лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. У зв`язку із змінами у законодавстві у додатковій угоді ОСОБА_1 пропонувалось викласти текст угоди у новій редакції та збільшити орендну плату до рівня 7,78% від грошової оцінки земельної ділянки.

08.11.2018 року позивач отримав від ОСОБА_1 заяву від 30.11.2018 року про небажання укладати з ним договір оренди земельної ділянки, без повідомлення причин такої відмови, крім цього ОСОБА_1 не повідомила позивача за наявності яких умов (істотних умов) договору оренди, вона вважає можливим поновити з позивачем договір оренди.

04.01.2019 року було отримано інформаційну довідку по земельній ділянці, площею 3,24 га, кадастровий номер 3521183600:02:000:0626, що станом на 04.01.2019 р., міститься інформація про реєстрацію іншого речового права - права орендивказаної земельної ділянки за ФГ Росток .

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ФГ Росток проведено державним реєстратором Гайворонської міської ради Кіровоградської області 05.09.2018р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.09.2018 р., індексний номер 42912095 ще до закінчення дії договору оренди землі з позивачем.

Підставою для виникнення у ФГ Росток права користування земельною ділянкою зазначено договір оренди земельної ділянки від 30.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Росток , зі строком дії до 05.09.2028 року, орендною платою у розмірі 6 % від вартості земельної ділянки.

Позивач вважав, що договір оренди від 30.08.2018 p., укладений між ОСОБА_1 та ФГ Росток з порушенням вимог законодавства, тому підлягає визнанню недійсним, також діями відповідачів порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, таке право має бути відновлене.

Як наслідок визнання недійсним спірного договору, рішення державного реєстратора Гайворонської міської ради Кіровоградської області 10.09.2018 року про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42912095 про реєстрацію за ФГ Росток права оренди на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, оскільки воно похідне від оспорюваного договору.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області 18 липня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3521183600:02:000:0626 площею 3,2448 га, розміщеної на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладений 30.07.2018 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Росток .

У задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 10.09.2018 року про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42912095 та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 626 від 01.11.2008 року, площею 3,2448 га, кадастровий номер 3521183600:02:000:0626, яка розташована на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Інвестагросервіс - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 626 від 01.11.2008 року, площею 3,2448 га, кадастровий номер 3521183600:02:000:0626, яка розташована території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Інвестагросервіс і ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Зазначило, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Звертає увагу на те, що після направлення позивачем листа-повідомлення про намір поновити договір оренди на новий строк ОСОБА_1 направила заяву про небажання продовжувати договірні відносини, не повідомивши причини такої відмови, не вказавши за наявності яких умов (істотних умов) договору оренди вона розгляне можливість поновлення з позивачем договору оренди.

Суд першої інстанції не врахував, що станом на дату направлення ОСОБА_1 заяви про відсутність наміру укладати з позивачем новий договір, між відповідачами уже існували договірні відносини на підставі оспорюваного договору оренди.

За умовами оспорюваного договору оренди від 30.07.2018 року, укладеного між відповідачами, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена 6 % від НГО, у той час, коли позивач у своєму листі-повідомленні про поновлення договору оренди на новий строк і у проекті додаткової угоди вказав орендну плату в розмірі - 7,78 % від НГО.

Позивач вважає, що недобросовісність відповідачів порушує його переважне право на укладення договору оренди землі від 01.11.2008 року на новий строк.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідачі подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вважають рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача Стус О. М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідачів адвоката Максименюк О. М., яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

01.11.2008 року між ТОВ Інвестагросервіс , правонаступником якого є ТОВ ТАС АГРО Південь та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 626 сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальною площею 3,24 га, у тому числі ріллі 3,24 га, строком на 10 років, тобто до 30.12.2018 року (а.с.10-11).

Порушень законодавства при укладенні вказаного договору не допущено, що встановлено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2017 року, яке набрало законної сили (а.с.77-79).

Протягом визначеного сторонами строку користування земельною ділянкою позивач належним чином виконував умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату (а.с.72-76).

До закінчення дії вказаного договору оренди 30.07.2018 року між ФГ Росток та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, яка на той час ще перебувала в оренді у позивача (а.с. 98-102), що також підтверджується інформаційною довідкою (а.с.20).

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ФГ Росток проведено державним реєстратором Гайворонської міської ради Кіровоградської області 05.09.2018 р.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти, а також договори та інші правочини.

У відповідності з ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. ( стаття 3, 4 Закону).

У відповідності з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту з моменту його державної реєстрації ( ч.1 ст. 210 ЦК України).

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксована умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Інвестагросервіс , від 01.11.2008 року зареєстрований 30.12.2008 року, діяв протягом 10 років до 30.12.2018 року.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Враховуючи, що договір оренди землі від 30.07.2018 року укладений між ОСОБА_1 та ФГ Росток зареєстрований до закінчення строку дії чинного договору оренди землі від 01.11.2008 року, укладеного з позивачем, на земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ТОВ Інвестагросервіс , порушуються права останнього як чинного орендаря, суд першої інстанції задовольнив вимогу про визнання оспореного позивачем договору оренди землі від 30.07.2018 року недійсним, проте відмовив за безпідставністю у задоволенні вимоги про скасуванні рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди за вказаним договором.

В цій частині судове рішення не оскаржується.

Відмовляючи у задовленні позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 626 від 01.11.2008 року, площею 3,2448 га, кадастровий номер 3521183600:02:000:0626, яка розташована на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Інвестагросервіс , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що переважне право позивача на укладення нового договору оренди не було порушене, відповідач скористалася своїм дискреційним повноваженням та прийняла рішення про відмову в поновлені договору оренди з позивачем.

Таким чином, відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі відповідач виразила своє волевиявлення, яке полягає у відмові в поновленні договору оренди.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності вимог про визнання поновленим договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Інвестагросервіс .

Згідно з частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, визначених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Встановлено, що з метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди на новий строк, позивач 25.10.2018 р. направив ОСОБА_1 лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. У додатковій угоді ОСОБА_1 пропонувалось викласти текст угоди у новій редакції та зв`язку із змінами у законодавстві збільшити орендну плату до рівня 7,78% від грошової оцінки земельної ділянки (а.с.15-18).

08.11.2018 року позивач отримав від ОСОБА_1 повторну заяву про відмову в продовженні дії договору на новий строк та повернення об`єкта оренди (а.с.19).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення зазначеної вимоги.

Оскільки орендодавець до спливу строку договору оренди землі повідомила орендаря про відсутність наміру продовження договору оренди, а додаткова угода, направлена ТОВ Інвестагросервіс містила умови про інший розмір орендної плати, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, правильно застосувавши положення статті 33 Закону України Про оренду землі .

Суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини, правильно вважав, що сторони договору оренди не дійшли згоди щодо істотних умов договору, оскільки орендодавець не погодилась із запропонованими орендарем умовами і відмовилась продовжувати орендні відносини.

За недоведеністю наявності таких юридичних фактів: продовження орендарем користування виділеною земельною ділянкою і відсутність заперечень з боку орендодавця щодо поновлення (продовження) договору оренди, підстави, визначені ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , для поновлення договору оренди землі також відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права повно і всебічно дослідив обставини, на які посилався позивач в обгрунтування своїх доводів, надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і застосував норми закону, що їх регулює, правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог щодо визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 626 від 01.11.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Інвестагросервіс .

Наведені в апеляційній скарзі доводи, які зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, колегією суддів відхиляються, оскільки доводи позивача щодо наявності передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для поновлення договору оренди не грунутуються на доказах і є безпідставними з урахуванням вище наведених норм матеріального права, що були правильно застосовані судом першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді Л. М. Дьомич

С. А. Кіселик