Постанова

від 14.11.2019 по справі 640/5028/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/5028/19 Головуючий суддя І інстанції Сенаторов В. М.

Провадження № 22-ц/818/4872/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Заява про забезпечення позову або доказів

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства Банк золоті ворота на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2019 року, постановлену у складі судді Сенаторова В.М., по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі № 640/5028/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк золоті ворота , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова гарантія - 2006 , про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Банк золоті ворота , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ Фінансова гарантія - 2006 , про визнання дій протиправними.

Вжито заходи забезпечення позову у цій цивільній справі, а саме:

- накладено арешт на шестикімнатну квартиру загальною площею 202,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ), які належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

- заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо шестикімнатної квартири загальною площею 202,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та гаражу літ. Г , загальною площею 58,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (без номерний ), що належать на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

- заборонено Публічному акціонерному товариству БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА (61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 36 код ЄДРПОУ 20015529), будь-яким організаторам проведення аукціонів (торгів), а також будь-яким іншим особам здійснювати відчуження будь-яким шляхом права вимоги та здійснювати уступку права вимоги за кредитним договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008 p., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк Золоті Ворота , а також за іпотечним договором 08-196, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк Золоті Ворота , посвідченим 17.07.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1881, за яким предметом іпотеки є шестикімнатна квартира загальною площею 202,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належать на праві власності ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги зазначено, що ПАТ Банк золоті ворота перебуває у стані ліквідації, та вжиття заходів забезпечення позову фактично зупиняє тимчасову адміністрацію, що заборонено законом.

Вказано, що Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає недопущення накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку, щодо якого здійснюється процедура ліквідації.

Послався на те, що судом не було вирішено питання зустрічного забезпечення відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України.

Зауважено, що оскаржувана ухвала не містить доводів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Зазначено, що в оскаржуваній ухвалі не визначено конкретної особи, якій заборонено вчиняти реєстраційні дії, а отже така ухвала стосується прав і обов`язків осіб, які не приймають участі у справі.

ПАТ Банк Золоті Ворота також скористались правом на апеляційне оскарження, та просять у своїй скарзі скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Скаргу обґрунтовують тим, що оскаржуваною ухвалою порушено права та законні інтереси Банку, оскільки ним здійснюється процедура ліквідації відповідно до вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Вказано, що з часу запровадження тимчасової адміністрації 04.08.2014, а на даний час процедури ліквідації відповідно до постанови Правління НБУ від 04.12.2014 № 781, АТ Банк Золоті Ворота підпадає під дію Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.04.2018 у справі № 820/11591/15.

Зазначено, що судом першої інстанції було порушено норму п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ч. 6 ст. 150 ЦПК України, які містять пряму заборону на накладення нових обтяжень щодо майна банку при здійсненні у його відношенні тимчасової адміністрації чи ліквідації.

Послались на те, що оскаржувана ухвала не містить доводів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та вирішене питання щодо зустрічного забезпечення.

Зауважено, що ухвала суду стосується невизначеного кола осіб, тобто, і осіб, які не беруть участь у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення за правилом п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 640/5028/19 за позовом ОСОБА_1 , у якому він просить:

- визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА (61166 місто Харків, проспект Леніна, будинок 36; код ЄДРПОУ 20015529), що полягають у підготовці та проведенні торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором № 389 від 17.07.2017 із забезпеченням: шестикімнатна квартира, загальною площею 202,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

- визнати припиненими з 24 січня 2011 року зобов`язання ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА за кредитним договором від 17.07.2008 № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної).

- визнати припиненими правовідношення між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА , що виникли за іпотечним договором № 08-196, посвідченим 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1881, за яким в забезпечення виконання вимог за кредитним договором від 17.07.2008 № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) було передано в іпотеку нерухоме майно: шестикімнатну квартиру, загальною площею 202,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2

- скасувати записи про державну реєстрацію заборони (обтяження), внесені до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі іпотечного договору № 08-196, посвідченого 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В. за реєстровим №1881, щодо квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 .

- скасувати записи про державну реєстрацію іпотеки (обтяження), внесені до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі іпотечного договору № 08-196, посвідченого 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В. за реєстровим №1881, щодо квартири АДРЕСА_1 , а також щодо гаражу літ. Г , розташованого по АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 також подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити такі заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на шестикімнатну квартиру загальною площею 202,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ), які належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 ;

- заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної шестикімнатної квартири;

- заборонити Публічному акціонерному товариству БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА , будь-яким організаторам проведення аукціонів (торгів), а також будь-яким іншим особам здійснювати відчуження будь-яким шляхом права вимоги та здійснювати уступку права вимоги за кредитним договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк Золоті Ворота , а також за іпотечним договором 08-196, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк Золоті Ворота , посвідченим 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1881, за яким предметом іпотеки є вказана шестикімнатна квартира.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 17 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ Банк Золоті ворота укладено кредитний договір № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) з максимальною сумою заборгованості за нею 9700000,00 гривень (далі - Кредитний договір), які мали бути повернуті до 07.07.2011.

В забезпечення виконання вимог за Кредитним договором між позивачем та відповідачем, укладено:

- іпотечний договір № 08-195, посвідчений 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1884, яким позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення літ. М-1 пл. 889,0 кв.м; літ. 3-1 пл. 466,7 кв.м., літ. Ж-1 пл. 735,6 кв.м., літ. Л-1 пл. 408,8 кв.м., літ. Г-1 пл. 40,6 кв.м., літ. Д-1 пл. 67,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ;

- іпотечний договір № 08-196, посвідчений 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1881, за яким позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: шестикімнатну квартиру, загальною площею 202,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , б\н ;

- договір застави № 08-194, за яким позивач передав у заставу відповідачу належне йому на праві власності обладнання, вказане в додатку № 1 до вказаного договору застави.

Протягом липня - вересня 2008 року позивачем отримано за Кредитним договором суму кредиту у розмірі 10614095,83 грн.

Протягом липня - грудня 2008 року позивачем погашено заборгованість за кредитом у сумі 983419,60 грн, з 25.12.2008 розмір заборгованості за кредитом, наданим позивачеві відповідачем згідно Кредитного договору, становить 9630676,23 грн. Заборгованість зі сплати процентів за кредитом, наданим позивачеві відповідачем згідно Кредитного договору, становить станом на 24.01.2011 становить 4908526,27 грн. Таким чином, разом, станом на 24.01.2011 загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем згідно Кредитного договору становить 14539202,50 грн.

Разом з тим, 09 березня 2011 року позивач отримав повідомлення від ТОВ Фінансова гарантія - 2006 за підписом ОСОБА_2 про відступлення банком 24 січня 2011 року на користь цього товариства права вимоги: за вищевказаним кредитним договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008 на суму 15262583,25 грн; за іпотечним договором № 08-195 від 17.07.2008; за договором застави № 08-194 від 17.07.2008.

Отже, право вимоги всієї заборгованості, яка існувала у позивача за кредитним договором в сумі 15262583,25 грн, відповідач повністю передав третій особі разом з двома вище зазначеними забезпеченнями, окрім права вимоги за іпотечним договором № 08-196, посвідченим 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1881, за яким позивач передав відповідачу в іпотеку свою шестикімнатну квартиру загальною площею 202,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згодом ТОВ Фінансова гарантія-2006 повністю задовольнило свої вимоги до позивача за кредитним договором і звернуло стягнення на предмет іпотеки, що належав позивачу, відповідно до іпотечного договору №08-195, посвідченого 17.07.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В за реєстровим №1884.

Зазначене стягнення було звернено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 389 від 17.07.2008, укладеним з ПАТ Банк Золоті Ворота у загальній сумі 15262583,25 грн, право вимоги яких ТОВ Фінансова гарантія-2006 набуло згідно укладеного з відповідачем договору про відступлення права вимоги від 24 січня 2011 року.

Таким чином, між позивачем та ТОВ ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ-2006 відбулося позасудове врегулювання щодо вимог за вказаним кредитним договором №389 від 17.07.2008. Внаслідок цього грошові зобов`язання позивача за кредитним договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, припинилися їх належним виконанням.

Разом з тим, у січні 2018 року позивач отримав від відповідача листа за вих. № 847 від 27.12.2017, у якому повідомлялося про проведення 28.12.2017 торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором № 389 від 17.07.2008 із забезпеченням: шестикімнатна квартира, загальною площею 202,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та гараж літ. Г , загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , хоча право вимоги за цим самим кредитним договором ще у 2011 році вже було відступлено відповідачем третій особі, а згодом позивачем зобов`язання були виконані в повному обсязі на користь нового кредитора, яким стала третя особа.

Таким чином, на думку заявника, у разі реалізації відповідачем свого протиправного наміру здійснити відчуження на торгах (аукціоні) права вимоги щодо неіснуючого боргу за кредитним договором № 389 від 17.07.2008 із забезпеченням іпотекою належних позивачу шестикімнатної квартири, загальною площею 202,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та гаражу літ. Г , загальною площею 58,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , позивач фактично позбавиться належного йому на праві власності особливо цінного нерухомого майна, яке є єдиним житлом для позивача та його родини з неповнолітньою дитиною.

При цьому можливість виконання рішення суду у разі постановлення його на користь позивача стане надзвичайно проблематичною, адже суть спору саме і полягає у визнанні відповідних кредитних та іпотечних правовідносин відсутніми й такими, що не можуть мати розвитку, зокрема, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас сам факт отримання у січні 2018 року позивачем від відповідача листа за вих. № 847 від 27.12.2017, у якому повідомлялося про проведення 28.12.2017 торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором № 389 від 17.07.2017 із забезпеченням: шестикімнатна квартира, загальною площею 202,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 та гараж літ. Г загальною площею 58,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , свідчить про намір відповідача здійснити відчуження спірних і фактично неіснуючих боргових зобов`язань позивача.

Зазначене, у свою чергу, призведе до зміни особи іпотекодержателя і можливого переходу до нього права власності на нерухоме майно, що на цей час належить на праві власності позивачу, а тому позивач просить суд застосувати за його заявою заходи забезпечення позову, визначені пп. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України у вигляді накладення арешту на спірне майно, що належить на праві власності позивачу, та заборони відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження належного позивачу майна.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтував тим, що нерухоме майно, з приводу якого позивач просить накласти арешт та заборонити вчиняти певні дії, є предметом спору по даній справі. Що у разі реалізації відповідачем наміру здійснити відчуження на торгах (аукціоні) права вимоги з приводу спірного боргу за кредитним договором № 389 від 17.07.2008 із забезпеченням іпотекою належних позивачу, позивач фактично позбавиться належного йому на праві власності нерухомого майна, яке є єдиним житлом для позивача та його родини з неповнолітньою дитиною. У разі невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, враховуючи можливість подальшого відчуження спірного нерухомого майна.

Крім цього суд послався на висновок судово - економічної експертизи № 10516 від 18.07.2018 про те, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед Банком АТ Золоті ворота станом на 24.01.2011 підтверджується в сумі 14539201, 50 грн, які були повернуті ОСОБА_1 за рахунок реалізації нежитлових приміщень.

У висновку вказано, що в обсязі наданих на дослідження документів підтвердити заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 389 від 18.07.2008 станом на 01.10.2017 в загальній сумі 20976300, 46 грн, яка наведена в Публічний паспорт активу (права вимоги фізичних осіб - індивідуальні позичальники) ФГВФО не можливо.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову районний суд повинен був перевірити обґрунтованість доводів заяви щодо можливості та необхідності встановлення таких обтяжень.

Суд першої інстанції всупереч вимог ст. 263 ЦПК України не взяв до уваги, що у даному випадку виник спір щодо наявності у банку, який перебуває у стані ліквідації, прав кредитора відносно іпотечного майна у вигляді належної позивачу на праві власності шестикімнатної квартири та законності проведення торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором, забезпеченим цим іпотечним майном, які проводяться в межах ліквідаційної процедури банку.

При цьому суд помилково не застосував норми ст.ст. 34, 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та не з`ясував, що згідно постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 781 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Золоті Ворота виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 05.12.2014 № 142 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Золоті Ворота та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку . Згодом було продовжено здійснення процедури ліквідації банку, останній раз до 04 грудня 2019 року включно.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, а названий Закон України - має пріоритет відносно інших нормативних актів у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 вказаного Закону України з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. При цьому у розумінні майна банка необхідно розцінювати й майнові вимоги банка, які виникли відповідно до закону Про іпотеку .

Суд першої інстанції також помилково не застосував ч. 6 ст. 150 ЦПК України, згідно якої не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

У ч. 1 п.2, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд першої інстанції всупереч вказаним нормам цивільного процесуального права та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вжив заходи забезпечення позову у цій цивільній справі, внаслідок чого втрутився у ліквідаційну процедуру банку, та не звернув уваги, що за змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України:

1. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на це несприятливі ризики для іпотечного майна, яке належить позивачу у вигляді шестикімнатної квартири виникають лише у разі звернення стягнення на це майно, а з цього приводу спір у суді першої інстанції не розглядається.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

У статті 11 ЦПК України надано визначення пропорційності у цивільному судочинстві, згідно до якого суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справ, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вказаним нормам цивільного процесуального права та є непропорційним втручанням у процедуру ліквідації банку, тому відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає скасуванню, із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства Банк золоті ворота - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2019 року - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2019 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії П.В. Кісь.

О.М. Хорошевський.