Ухвала

від 13.11.2019 по справі 757/40513/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40513/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 на постанову заступника начальника третього відділу процессуального керівництва управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100000001609 від 20.06.2019,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 на постанову заступника начальника третього відділу процессуального керівництва управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100000001609 від 20.06.2019.

Обґрунтовуючи підстави звернення зі скаргою, заявник посилається на те, що кримінальне провадження закрито, без з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

У судовому засіданні представник особи, що подала скаргу доводи скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, направив на адресу слідчого судді клопотання, у якому зазначив про неможливість участі у судовому засіданні.

Слідчий суддя, з урахуванням надання матеріалів кримінального провадження, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за його відсутності.

Дослідивши матеріалипровадження заскаргою таматеріали кримінальногопровадження,надані органомдосудового розслідування,заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час розгляду скарги встановлено, що прокуратурою Києва здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001609 від 28.09.2016 за підозрою голови правління ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ст.218-1, ч.3 ст.209 КК України, за підозрою заступника та у подальшому голови правління ПАТ «Банк Михайлівським» ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ст.218-1 КК України, за підозрою директора ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, а також за підозрою директора ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Постановою заступника начальника третього відділу процессуального керівництва управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 від 20.06.2019 кримінальне провадження №12016100000001609 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ст.218-1, ч.3 ст.209 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених.5 ст.191, ст.218-1 КК ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, а також за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України закрито у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанні на даний час можливості їх отримати.

З матеріалів кримінального провадження №12016100000001609 вбачається,що органомдосудового розслідуваннябуло проведеноряд слідчихдій направленихна встановленняусіх обставинкримінального провадження та за результатами таких слідчих дій, прокурор дійшов наступних висновків.

За результатами досудового розслідування на даний час встановлено, що доведення шахрайства у діях підозрюваних осіб є об`єктивно неможливим через відсутність достатніх доказів та наявності обставин, які не дозволяють обрати подібну лінію обвинувачення. Договори за якими залучались грошові кошти від фізичних осіб за участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» містили посилання на статус Банку в даних правочинах. За таких умов, низький та недостатньо детальний рівень формування Банком, фінансовими компаніями клієнтів про умови правочинів наслідки їх невиконання, з однієї сторони, та відсутність у населення достатнього рівня фінансово-правової досвідченості в банківських інструментах, з іншої сторони, не надають можливості стороні обвинувачення займати переконливу та підкріплену доказами позицію щодо вчинення саме шахрайських дій з метою заволодіння чужим майном. Вказане питання перебуває у площині наявності або відсутності чіткої процедури, застережень встановлених законодавством, для укладення таких правочинів, а отже і протиправності можливих дії.

Правове регулювання подібних правовідносин було здійснено більш детально лише після набуття розголосу результатів діяльності Банку, у зв`язку з прийняттям 15.11.2016 Закону України «Про систему гарантування вкладів зичних осіб» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» №1736-VІІІ. Статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» було доповнено частиною п`ятою, згідно якої у разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов`язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно матеріали досудового розслідування на даний час не містять доказів, які могли б свідчити, що дії вчиненні службовими особами ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «КІЦ» та ТОВ «ІРЦ» з метою залучення грошових коштів від населення, мають ознаки кримінального правопорушення, встановлений постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 факт створення загроз ліквідності банківської установи через проведення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників Банку та дозволяють обходити встановлені НБУ обмеження в частині максимального розміру залучення вкладів фізичних осіб у значних обсягах, не може бути оцінено як самостійний і достатній доказ вчинення кримінального правопорушення і є предметом реагування в межах юрисдикції адміністративного законодавства та повноважень Національного банку України. Він лише може і має бути використаний для доведення мотивів подальших протиправних дій осіб.

Більш того, за умов оцінки залучення грошових коштів від населення через банківські фінансові товариства, як умисних дій по заволодінню, неповерненню та оберненню їх на власну користь, виключається подальша кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК України дії службових осіб Банку, ТОВ «ІРЦ», ЗВ «КІЦ» та ТОВ «ФК «Плеяда», вчинених 18 та 19.05.2016 безпосередньо перед введенням тимчасової адміністрації, як це помилково здійснено в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 26.01.2017. Оскільки підозрювані обертають грошові кошти на власну користь, згідно наявного повідомлення про підозру, безпосередньо після внесення їх фізичними особами на рахунки ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ», відповідно повторне заволодіння ними тими ж особами пізніше, під час їх використання 18 та 19.05.2016, неможливе.

Виключає можливість доводити вчинення злочину, передбаченого ст.190 КК України, також факт обслуговування та виплати протягом 2014-2016 років по окремим вкладам фізичних осіб в ТОВ «КІЦ» та ТОВ «ІРЦ».

Під час дослідження обставин, для здобуття доказів та можливого інкримінування підозрюваним заволодіння грошовими коштами, як умисел, який виник після залучення вкладів від фізичних осіб за участі ПАТ «Банк Михайлівський» в інтересах фінансових компаній та подальшого використання таких грошових коштів встановлено наступне.

Банківські операції із залучення вкладів фізичних осіб на рахунки ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» проводились службовими особами ПАТ «Банк Михайлівський» протягом 3 років з 2014 по 2016 роки. Безпосередньо за період з 11.11.2014 по 23.05.2016 було залучено на рахунки ТОВ «ІРЦ», відкриті в Банку грошових коштів від населення на суму 1 601 020 469,21 грн., на рахунки ГОВ «КІЦ», відкритті в Банку - 117 781 200,00 грн.

Надалі, отримані кошти, перераховувались на рахунки групи юридичних та фізичних осіб в якості оплати за придбання інвестиційних іменних сертифікатів згідно договору, за іменні цінні папери, перерахування на інший рахунок, надання кредитних коштів, а також повернення раніше залучених депозитних вкладів фізичних осіб.

Відповідно до чинного законодавства та типових договорів, за якими здійснювалось залучення грошових коштів, вклад, що переданий вкладником стає власністю небанківської фінансової установи, яка його використовує для здійснення інших банківських операцій. Зазначена обставина зумовлюється особливістю об`єкту договору - грошових коштів, що мають родовий та споживний характер, повернення яких можливе лише шляхом виплати такої ж самої суми коштів.

За таких умов на стороні обвинувачення лежить обов`язок доведення використання грошових коштів без наміру повернути вклад з додатковими виплатами, як результат реалізації злочинного умислу підозрюваних на заволодіння грошовими коштами на власну користь або користь третіх осіб. Відповідно необхідним є виключення сумніву у тому, що результатом є неефективне використання грошових коштів, тобто не кримінально караний характер дій відносно всього розміру не повернутих вкладів або конкретної їх частини. Потребує визначення та індивідуалізації фізична особа - вкладник, яка може бути потерпілою від протиправного заволодіння саме певною частиною грошових коштів, залучених у вказаний вище спосіб. Родовий та споживчий характер зазначеного майна виключає можливість визначити таку особу з усього масиву банківських операцій.

Під час дослідження протиправної діяльності службових осіб ПАТ «Банк Михайлівський» прокуратурою міста Києва встановлено окремі факти зловживання ними своїм службовим становищем, однак потерпілою особою в ньому визначено сам Банк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не конкретний вкладник фізична особа. Так, за результатами розслідування вказаної події скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017100000000277 за обвинуваченням колишнього голови правління ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, за обвинуваченням службових осіб та членів кредитного комітету Банку ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, за обвинувачення службових осіб Банку ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України та секретаря кредитного Банку ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Вказаними злочинами спричинено збиток в розмірі 200 млн. грн. Інші три особи з числа членів кредитного комітету перебувають у розшуку.

Оцінюючи наявне повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 та ОСОБА_9 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яким державі, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб завдано збитків на суму 2 294 849 062,28 гривень слідчий суддя, вважає його не достатньо обгрунтованим з наступних підстав.

Внутрішнє переконання слідчого, прокурора, слідчого судді та судді ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Фактично вчинені підозрюваними та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами дії свідчать про реалізацію іншого умислу, наміру досягти іншого злочинного результату та спричинення збитків, які визначаються в іншій формі.

Так, протиправні дії службові особи ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» вчиняли 18 та 19.05.2016 в умовах достовірної обізнаності про проблемність Банку, що потягне за собою, після вчинення ряду додаткових заздалегідь спланованих банківських операцій, введення до нього тимчасової адміністрації в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і тим самим втрату контролю над активами Банку. Злочин вчинявся в умовах знаходження в готівці та на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» в Національному банку України лише 70 827 169,29 грн., що менше ніж сума перерахування коштів, спланованих підозрюваними для проведення 18 та 19.05.2016.

Таким чином, службові особи Банку, фінансових компаній та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи вчинили 18.05.2016 та 19.05.2016 дії спрямовані виключно на віртуальне поповнення рахунків ТОВ «КІЦ», ТОВ «ІРЦ», фізичних осіб - вкладників, ТОВ «ФК «Плеяда» та інших з відображенням в АБС Б2 банківської установи ПАТ «Банк Михайлівський», для подальшого використання їх згідно розробленого єдиного плану злочинних дій. Підозрюваним достовірно було відомо, що перераховані в ці банківські дні кошти в межах програми АБС Б2 Банку не можуть бути використані в подальшому поза балансом ПАТ «Банк Михайлівський», через відсутності їх в достатньому розмірі на коррахунках та касі Банку, а також через неминучість введення тимчасової адміністрації Фонду в Банк після виконання таких проводок в банківські дні 18.05.2016 та 19.05.2016.

В таких умовах, вказаними вище проводками в базах даних «ОRАСLЕ», щодо повернення ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» коштів на банківські рахунки фізичних осіб, штучно змінено правову підставу їх знаходження в ПАТ «Банк Михайлівський» та, як результат, протиправно перекладено на Фонд обов`язок з їх повернення в певній частині, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідні дії співвідносяться з вчиненням злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, якими спричинено збитки у вигляді розмірі відшкодування вкладів, сплаченого Фондом фізичним особам.

У цих же умовах вчинення злочину, протиправно виведено (відчужено) ліквідне майно - кредитний портфель в інтересах ТОВ «ФК «Плеяда» на загальну суму 682 297 854,87 грн. шляхом розрахунку за нього виключно коштами сформованими внаслідок сукупності скоординованих внутрішньо балансових банківських проводок, за втручання в роботу програми АБС Б2 ПАТ «Банк Михайлівський» шляхом запуску заздалегідь підготовленого «скрипту» безпосередньо до бази даних «ОRАСLЕ».

Саме вказані дії є способом вчинення даного злочину, поряд зі штучними створенням нібито законних юридичних підстав, у вигляді договорів відступлення, для відображення банківської проводки - перерахування коштів. Як результат відбулось викривлення інформації (юридичного факту) щодо операцій та залишків коштів на рахунках клієнтів і Банку, що призвело до перекручення звітності з метою введення в оману стосовно реального залишку коштів на рахунку вищевказаних підконтрольних юридичних осіб та на рахунках фізичних осіб вкладників (позичальників) ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ».

Наслідки, як ознаки об`єктивної сторони складу злочину, мають бути або підраховані або певним чином визначені, а також бути закономірним та безпосереднім результатом діяння. З огляду на викладені вище обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення сумування вартості кожної з угод, як визначений та спричинений розмір збитків (2294849062,28 гривень), не відповідає фактичним обставинам і як результат зменшує можливий обсяг доказової маси при доведенні вини осіб в суді.

Таким чином, наявна процесуальна позиція щодо підозри осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та спричинення збитків на суму 2294849062,28 гривень не підтверджена наразі об`єктивними доказами та висновком судової економічної експертизи. Наявна конструкція можливого обвинувачення, на думку прокурора, не дозволить довести вину осіб в суді.

З урахуванням викладеного, з метою виконання завдань кримінального провадження, складання обґрунтованого, підтвердженого доказами та такого, що відповідає фактичним обставинам події кінцевого повідомлення про підозру прокурором у кримінальному провадженні було надано ряд письмових вказівок та 13.03.2017 винесено постанову про призначення комплексної судово-економічної експертизи та експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Вказані документи містять опис обставин, сукупність доказів та викладення формулювання обвинувачення необхідних та достатніх для можливого доведення винуватості підозрюваних у суді.

Так, згідно обраної позиції для доведення, протягом 2014 - 2016 років службові особи ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «ІРЦ», ТОВ «КІЦ» залучали грошові кошти від населення, за участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, на рахунки небанківських фінансових установ, а саме ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ».

За період з 11.11.2014 по 23.05.2016, проводячи банківські операції, які загрожувала інтересам вкладників Банку і не були спрямовані на поліпшення ліквідності Банківської установи, а лише дозволяли обходити встановлені обмеження в частині максимального розміру залучення вкладів фізичних осіб у значних обсягах, було залучено на рахунки ТОВ «ІРЦ», відкриті в Банку грошових коштів від населення на суму 1 601 020 469,21 грн., на рахунки ТОВ «КІЦ», відкритті в Банку - 117 781 200,00 грн.

У зв`язку з виявленням факту проведення вказаних ризикованих операцій, Що загрожують інтересам вкладників Банку, 22.12.2015 постановою Правління Національного банку України №917/БТ було прийнято рішення «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та впровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

В травні 2016 року Голова Правління ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_6 , заступник Голови правління ОСОБА_7 , директор «ІРЦ» ОСОБА_17 , директор ТОВ «КІЦ» ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, були достовірно обізнані про проблемність з вказаних вище причин, що потягне за собою введення до нього расової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і тим самим втрату контролю над активами Банку.

З огляду на вказану обставину, протягом лише двох банківських днів, безпосередньо перед введення тимчасової адміністрації, 19.05.2016 та 20.05.2016 в ПАТ «Банк Михайлівський» було проведено сукупність скоординованих внутрішньобанківських проводок з перерахування грошових коштів за нікчемними та протиправними угодами в межах балансу Банку, тобто без використання його кореспондентських рахунків (через відсутність на них остатніх коштів), без відображення в системі електронних платежів (СЕП) Національного банку України.

Більш того, такий масив банківських операцій за такий короткий строк, відповідно до звіту Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 02.09.2016, було проведено за умисного втручання в роботу програми Автоматизована банківська система Б2 (далі по тексту - АБС 52) шляхом запуску заздалегідь підготовленого «скрипту» безпосередньо до бази даних «ORACLE».

Саме зазначені дії є способом вчинення даного злочину, поряд зі штучними створенням нібито законних юридичних підстав, у вигляді договорів відступлення, для відображення банківської проводки - перерахування коштів. Як результат відбулось викривлення інформації (юридичного факту) щодо операцій та залишків коштів на рахунках клієнтів і Банку, що призвело до перекручення звітності з метою введення в оману стосовно реального залишку коштів на рахунку вищевказаних підконтрольних юридичних осіб та на рахунках фізичних осіб вкладників (позичальників) ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ».

Так, з метою створення нібито законних підстав для ствердження про погашення заборгованості фінансових компаній ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» перед фізичними особами на загальну суму 1 504 996 837,64 грн.; приховування тривалої діяльності із залучення готівки від населення протягом 2014-2016 років та використання для потреб суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаних з ПАТ «Банк Михайлівський», укладено 3 договори відступлення права вимоги. Шляхом перерахування коштів за вказаними удаваними та нікчемними договорами здійснено акумулювання необхідної суми на рахунках ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» для повернення їх позичальникам - 14 605 фізичним особам.

Факт наявності достатніх коштів на рахунках вказаних фінансових компаній мав програмний штучних характер, тобто виключно згідно баз даних «ORACLE» з відображенням в інтерфейсі АБС Б2 банківської установи ПАТ «Банк Михайлівський». Реальний залишок коштів на кореспондентському Рахунку Банку в Національному Банку України та в касі був менший, ніж сума перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб. Згідно балансу Банку станом на 19.05.2016 залишок коштів на кореспондентському рахунку «Банк Михайлівський» в Національному банку України складав лише 70 827 169,29 грн.

Шляхом створення враження про існування юридичного факту виконання фінансових зобов`язань ТОВ «ІРЦ», ТОВ «КІЦ» перед фізичними особами, та приховування тривалої діяльності із залучення готівки від населення, підозрювані та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно та усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, досягли наступного злочинного суспільно небезпечного результату, потерпілим від якого є держава в особі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Вказаними вище проводками в базах даних «ORACLE», щодо повернення ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» коштів на банківські рахунки фізичних осіб, штучно змінено правову підставу їх знаходження в ПАТ «Банк Михайлівський» та, як результат, протиправно перекладено на Фонд обов`язок з їх повернення в певній частині, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно ст. 1 та ст. 26 даного Закону Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладами, якими є кошти залучені банком від вкладника на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, що виключає відшкодування за угодами, укладеними з фінансовими компаніями за посередництва Банку.

За таких умов, підозрювані та інші невстановлені особи, використавши кошти, залучені протягом 2014-2016 років у населення через ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ», для потреб суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаних з ПАТ «Банк Михайлівський», не вчинили дійсного повернення коштів фізичним особам. Були створені лише зобов`язання Банку вже перед «вкладниками» з видачі коштів через коррахунки або касу Банку, в умовах достовірної обізнаності про відсутність їх в достатньому розмірі та про неминучість введення тимчасової адміністрації Фонду в Банк після виконання масиву внутрішньо балансових банківських операцій 19 та 20.05.2016 та додаткового виведення актів з Банку.

Відповідні викладені вище дії підозрюваних підлягають кваліфікації за ч.2 ст.364-1 КК України, якими спричинено збитки у вигляді розміру відшкодування вкладів, сплаченого Фондом фізичним особам.

Переклавши в такий протиправний спосіб на державу в особі Фонду обов`язок відшкодувати частину грошових коштів, використаних та фактично відсутніх на рахунках Банку, підозрювані та інші невстановлені особи вчинили додаткові дії щодо позбавлення можливість здійснити таке відшкодування вкладниками за рахунок майна ПАТ «Банк Михайлівський».

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, який включає в себе також виведення ліквідного майна з Банку на підконтрольну компанію, здійснено навмисне акумулювання 19.05.2016 на рахунках ТОВ «ФК «Плеяда» в ПАТ «Банк Михайлівський» коштів, за фактичної їх відсутності на Кореспондентських рахунках та в касі Банку.

Таким чином, зазначеним діями, які підлягають кваліфікації за ч.2 ст.364-1 КК України, ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб спричинено збитки у вигляді недоотримання належних доходів, у Зв`язку з відчуженням компанії ТОВ «ФК «Плеяда» права вимоги за 109 366 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами на загальну суму 682 297 854,87 грн.

З об`єктивної сторони злочини, передбачені ст. 191, 364-1 КК України, серед іншого полягають у протиправному і безоплатному вилученні чужого а також у зловживанні повноваженнями, що спричинило істотну шкоду або тяжкі наслідки. За таким умов на сторону обвинувачення покладено обов`язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Пункт 6 ч. 2 ст. 242 КПК України зобов`язує слідчого або прокурора звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Відповідно до визначеного та викладеного формулювання обвинувачення, необхідного та достатнього для доведення винуватості осіб у суді, прокурором 13.03.2017 призначено комплексну судово-економічну експертизу та експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів. Проведення експертного дослідження доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, яке не вдалось закінчити та отримати висновок.

Відповідно до клопотання експертів серед іншого переліку документів, які необхідні для проведення експертного дослідження, була вимога надати віртуальні машини з образами операційної системи з відновленої з резервних копій бази даних «ORACLE» з програмним забезпеченням «АБС Б2» за 11.05.2016, 19.05.2016, 20.05.2016, 21.05.2016, 22.05.2016, 23.05.2016, 27.05.2016. Вказані матеріали не представляється за можливе надати, з урахуванням того, що першочергову та необхідну слідчу дію огляд основного серверу ПАТ «Банк Михайлівський» та фіксування його вмісту, як основного джерела отримання доказів вчинення злочину, після початку здійснення досудового розслідування 02.06.2016 слідчими поліції проведено не було та не визнано його речовим доказом.

У подальшому органом досудового розслідування в особі слідчого підрозділу прокуратури міста Києва, згідно викладених обставин та сформульованих прокурором питань до експертів, було призначено проведення вказаного дослідження в інших експертних закладах та ліцензованих експертів, якими не було надано висновок, достатній за мотивувальною та описовою частиною для прийняття обґрунтованого кінцевого рішення про направлення обвинувального акта до суду.

В останньому експертному судовому дослідженні, яке закінчено 05.04.2019 експертами Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, зроблено висновок про не підтвердження спричинення збитків. Відсутність суспільно небезпечних наслідків обґрунтовано лише відсутністю судових рішень про визнання укладених угод нікчемними. Водночас експертами не враховано зазначені у постанові про призначення експертизи посилання на ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно положення Закону Фонд наділений повноваженнями на забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет встановлення та визнання їх нікчемності з підстав встановлених законом. Експертами фактично не проведено жодного дослідження та в першу чергу економічної оцінки вчинений дій та їх результатів. В матеріалах містяться судові експертизи, проведені за ініціативою сторони захисту, в порядку забезпечення права на захист, якими не підтверджуються суми спричинених збитків, однак обґрунтування таких висновків експертів, на думку прокурора, не є беззаперечним.

Згідно ст.283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій як закриття кримінального провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Досудове розслідування за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 рахувалось зупиненим на підставі п.3 ч.1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з виконанням процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва. У зв`язку з оголошенням ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у міжнародний розшук досудове розслідування відносно них зупинено на підставі п.2 ч.1 ст. 280 КПК України.

На сьогоднішній день оцінка співвідношення розумності строку зупинення досудового розслідування та очікуваного корисного результату від виконання дій в межах міжнародного співробітництва свідчить про необхідність закінчення досудового розслідування шляхом направлення до суду. Однак, стан розслідування провадження об`єктивно виключає таку можливість у зв`язку з непроведенням належної експертизи та непідтвердженням суми спричинених збитків. З відповідними скаргами щодо порушення розумних строків у кримінальному провадженні звернулась сторона захисту. З огляду на вказане, у випадку прийняття процесуального рішення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 необхідним та закономірним є вирішення питання щодо процесуального статусу ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які перебувають у розшуку, через спільне вчинення ними вказаних злочинних дій.

Прокурором в межах повноважень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, вжито вичерпних заходів до виконання вимог ст.283 КПК України, надано вичерпні письмові вказівки, викладено формулювання можливого обвинувачення та визначено суми, які рахується збитком, всупереч попередній помилковій процесуальній позиції, призначено та сформульовано питання на експертизу.

Слідчий суддя у повній мірі погоджується з висновками прокурора та вважає їх законними та обґрунтованими.

Особа, що подала скаргу посилається на ненадання прокурором фізичних дисків для проведення експертиз, проте прокурор у своїй постанові про закриття кримінального провадження належним чином обґрунтовує свою позицію з приводу об`єктивної неможливості надання експертам таких матеріалів.

Під час тривалого часу досудового розслідування органом досудового розслідування проводилась велика кількість слідчих та розшукових дій, направлених на встановлення об`єктивних обставин, проте зібрані матеріали не дозволяють дійти висновку про можливість доведення вини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих ним злочинів.

Зазначені обставини надають не право, а покладають на нього обов`язок закрити кримінальне провадження, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанні на даний час можливості їх отримати.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні вжито усіх можливих заходів для зібрання доказів вини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих ним злочинів, проте ґрунтовних доказів, які б дозволили довести їх вину у суді не здобуто. Це підтверджується отриманням декількох незалежних один від одного висновків експертиз, які не підтверджують викладені у повідомленнях про підозру обставини.

Значний суспільний резонанс не може бути підставою для порушення конституційних прав і свобод підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а саме принципу, який закріплений у статті 62 Конституції України, тобто на належне доведення їх винуватості у вчиненні злочинів.

На думку слідчого судді, слідчий у своїй постанові надав вірну оцінку всім обставинам справи та дійшов правильного висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, постанова про закриття кримінального провадження є мотивованою і відповідає вимогам ст.110 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить висновку про те, що органом досудового розслідування зібрано достатньо об`єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.284, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 на постанову заступника начальника третього відділу процессуального керівництва управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100000001609 від 20.06.2019 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1