Постанова

від 06.11.2019 по справі 2-1424/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1424/11 Номер провадження 22-ц/814/2770/19Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

секретар: Зеленська О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2017 року

у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н.І. по виконавчому провадженню №45363396, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця Великобагачанського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області Шепель Н.І., заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2012 року у цивільній справі №2-1424/11 з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк стягнуто заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2008 року у розмірі 319 511 грн. 17 коп., судові витрати у розмірі 1 820 грн., а всього 321 133 грн. 17 коп.

На виконання вищевказаного рішення суду 25 липня 2012 року Октябрським район-ним судом м. Полтави - видано виконавчий лист №2-1424/11.

Постановою старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. від 07 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1424/11.

Постановою старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. від 30 грудня 2016 року виконавчий лист №2-1424/11 повернуто стягувачу, оскільки належні боржнику транспортні засоби, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення у розшук, а інше майно та доходи, на які за законом може бути звернуто стягнення для погашення боргу, у боржника відсутні.

ПАТ Родовід Банк вважає, що при винесенні постанови про повернення виконав-чого документа стягувачу, державний виконавець у порушення вимог Закону України Про виконавче провадження не вжив усіх необхідних заходів для виконання рішення суду.

З наведених підстав Публічне акціонерне товариство Родовід Банк просило суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. щодо винесення постанови від 30 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2017 року у задоволенні скарги ПАТ Родовід Банк - відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ Родовід Банк оскар-жило її в апеляційному порядку. Вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, вказуючи на невідповідність висновків суду щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій державного виконавця стосовно винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Родовід Банк - відхилено. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2017 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Родовід Банк Шевченка А.М. - задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, які, будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2012 року частково задоволено позов ПАТ Родовід Банк та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2008 року у розмірі 319 511,17 грн, судові витрати у розмірі 1 820,00 грн, а всього 321 133,17 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду 25 липня 2012 року Октябрським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист №2-1424/11.

Постановою старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. від 07 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження з приму-сового виконання виконавчого листа №2-1424/11.

У жовтні 2014 року з метою повного, своєчасного виконання виконавчого листа №2/1622/590/2012 року від 23 січня 2012 року старшим державним виконавцем Шепель Н.І. зроблено запити до Державної сільськогосподарської інспекції, відділу Держземагенства у Великобагачанському районі; центру ДАІ 5303.

Постановою старшого державного виконавця Шепель Н.І. від 16 грудня 2014 року накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1

Постановою старшого державного виконавця Шепель Н.І. від 19 грудня 2014 року оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1

Постановою старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. від 30 грудня 2016 року виконавчий лист №2-1424/11 повернуто стягувачу, оскільки належні боржнику транспортні засоби, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення у розшук, а інше майно та доходи, на які за законом може бути звернуто стягнення для погашення боргу у боржника відсутні.

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ Родовід Банк районний суд виходив з того, що постанова старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н. І. від 30 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу є правомірною, оскільки на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем були направлені запити у відповідні установи з метою встановлення належного на праві власності майна у боржника, якого в останнього не виявлено.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За нормами частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, в редакції 2004 року зі змінами, внесеними згідно із Законом №2677-VI від 04 листопада 2010 року, чинних на час вирішення даного спору районним судом, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження .

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Права і обов`язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України Про виконавче провадження . За змістом цієї норми державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Для виконання вказаних обов`язків, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 32 Закону України Про виконавче провадження заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У ч. 8 вказаної статті визначено, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З наведеного слідує, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець діяв відповідно Закону України Про виконавче провадження , та ним було вжито достатніх заходів для встановлення майна, коштів або інших цінностей боржника з метою виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ Родовід Банк , оскільки судом не взято до уваги, що державний виконавець не реалізувала усіх заходів примусового характеру, передбачених Законом України Про виконавче провадження , щодо встановлення належного на праві власності майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, та передчасно винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів на підтвердження належного вико-нання державним виконавцем вимог ст. 11 Закону України Про виконавче провадження щодо обов`язку вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти передбачені законом виконавчі дії.

Натомість районним судом встановлено, що старшим державним виконавцем Шепель Н.І. лише у жовтні та грудні 2014 року вчинені дії, направлені на виконання виконавчого листа №2-1424/11, зокрема щодо запитів, до відповідних установ з метою встановлення на-лежного на праві власності майна боржника; накладення арешту на кошти ОСОБА_1 та оголошення розшуку майна боржника, а постановою старшого державного виконавця від 30 грудня 2016 року виконавчий лист №2-1424/11 повернуто стягувачу, оскільки належні боржнику транспортні засоби, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення у розшук, а інше майно та доходи, на які за законом може бути звернуто стягнення для погашення боргу у боржника відсутні.

При цьому суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що державний виконавець належним чином не виконав обов`язки, передбачені Законом України Про виконавче провадження , щодо здійснення необхідних заходів з метою своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, в той час, як судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Отже, оскільки старшим державним виконавцем Великобагачанського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н.І. по виконавчому провадженню №45363396 не було дотри-мано вимог ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , щодо здійснення усіх необхідних дій, передбачених Законом, що в свою чергу суттєво вплинуло на процес виконання судового рішення, - постанова державного виконавця від 30 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною, а відтак підлягає скасуванню.

З урахуванням наведених обставин, ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права за невідповідності висновків суду обставинам справи, - належить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги ПАТ Родовід Банк .

Керуючись ст. ст. 367, 374, ч. ч. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця по виконавчому провадженню №45363396 - задовольнити.

Дії старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу держав-ної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н.І. по виконавчому провадженню №45363396 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30 грудня 2016 року - визнати незаконними.

Постанову старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шепель Н.І. по виконавчому провадженню №45363396 від 30 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Пилипчук Л.І.