Рішення

від 19.11.2019 по справі 340/2400/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2400/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Іванова Олексія Вікторовича, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС від 20.08.2019 року про коригування митної вартості товарів №UА901000/2019/000254/2.

Також просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати позивача на оплату правової допомоги у сумі 5000 (чотири тисячі) гривень, судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 МКУ та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому вказує, що як при здійсненні митного оформлення так і при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Договір купівлі-продажу підтверджує лише домовленість про передачу майна, речі, предмета за певну суму. Але договір купівлі-продажу не підтверджує сам факт сплати коштів за таке майно, речі, предмети.

У зв`язку з чим декларанту і було запропоновано надати додаткові документи.

Як свідчать матеріали справи Позивачем не надано будь-які додаткові документи, які б могли підтвердити заявлену ним митну вартість.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити (а.с.32-35).

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно якої з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, оскільки останні не відповідають дійсності та не спростовують доводи викладені в позовній заяві (а.с.55-58).

Представниками сторін подані заява та клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с. 81-82).

Відповідно до протоколу судового засідання, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено у письмовому провадженні (а.с. 83).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

07.08.2019 в Литовській республіці згідно договору купівлі - продажу транспортного засобу №2474 та квитанції про оплату №2474 (додаток 2), позивачем придбаний за ціною 3000 Євро готівкою автомобіль марки DACIA модель LOGAN, 2014 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 . На даний автомобіль, митними органами республіки Литви 08.08.2019 року оформлена митна декларація №19LTLC0100EK133C72, в графі 46 якої, також зазначена вартість автомобіля у розмірі 3000 Євро (а.с. 13-15).

14.08.2019 даний автомобіль заявлений позивачем Кіровоградській митниці ДФС в режимі імпорту по митній декларації № UA901010/2019/010337. В графі 43 даної митної декларації було зазначено, що позивачем застосований основний - 1 метод визначення вартості, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с. 38).

До митної декларації (а.с.38, зворотна сторона аркуша) позивачем надано документи згідно додатку, в тому числі договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митна декларація №19LTLC0100EK133C72.

Ухвалою суду від 30.09.2019 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у Кіровоградської митниці ДФС України:

- інформацію за період з 11.05.2019 року по 09.08.2019 року з ПІК ЄАІС "Інформаційно - пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" про випадки оформлення митними органами України митних декларацій на автомобіль марки DАСІА модель LOGAN, 2014 року виготовлення, з такими фізичними характеристиками - об`єм циліндрів двигуна 898 см3, тип двигуна - бензиновий з обов`язковим зазначенням номера, дати митної декларації та ціни автомобіля, по якій було здійснене митне оформлення;

- митну декларацію від 12.08.2019 року №UА401010/2019/042680 та документи, які стали підставою для її оформлення;

- докази на підставі яких прийнято оскаржуване рішення Кіровоградської митниці ДФС від 20.08.2019 року про коригування митної вартості товарів №UА901000/2019/000254/2.

На виконання вимог ухвали суду були надані зазначені документи.

Так, посадовою особою відповідача, в зв`язку із спрацюванням автоматичної системи аналізу та управлінням ризиків, було повідомлено позивача щодо необхідності надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а також додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

20.08.2019 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА9901000/2019/000254/2, яким вартість автомобіля визначена у розмірі 4695 Євро на підставі ст. 64 МК України - за резервним методом № 6, з огляду на ст. 368 МКУ (а.с. 11-12).

Так у п. 33 оскаржуваного рішення зазначено: Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості

Документи, надані до митного оформлення, статті 49 - 64, 368 Митного кодексу України (далі -МКУ), інформація яка міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордом України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, наказ Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598 Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів , Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689. відкриті джерела мережі Інтернет.

В поданих до митного оформлення документах: купчій від 07.08.19 № 2474, декларація країни експорту від08.08.19№ 19LTLC0100EK133C72 містяться відомості щодо вартості ТЗ марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску (3 000,00 EUR), країни виробництва Румунія, що переміщується громадянином через митний кордон України та які використовуються для цілей його оподаткування.

За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів виявлені невідповідність:

документи про оплату ТЗ в розумінні ст. 368 МКУ - касовий ордер від 07.08.19 № 2474 не містить відтиску печатки підприємства;

в поданих до митного оформлення документах наявні реєстраційні документи на ТЗ - видані в Австрії, фактура від 07.08.19 N 2474 виписана в Литві;

Враховуючи згенеровані АСАУР ФМК по зазначеному ТЗ, згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, враховуючи заходи передбачені Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості ТЗ з рівнями митної вартості автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками (робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3. потужність двигуна 66 кВт), з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну.

В зв`язку з вище переліченим, у відповідності до розділу 6 Статті 53 митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, декларанту було повідомлено, що за власним бажанням він може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, та у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, наприклад:

- документи про оплату страхування ТЗ;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

В ході проведення консультації декларантом не надано запропоновані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Враховуючи: не надання декларантом всіх запропонованих додаткових документів, можливість надання яких передбачена ст. 53, 368 МКУ документи про оплату страхування ТЗ; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію про те, що заявлена митна вартість, нижча ніж вартість ідентичних товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт в максимально наближені терміни, виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про вартість товару, зазначену в МД, в зв`язку з чим метод визначення вартості за заявою декларанта, не може бути визнаний.

Цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так і у декларанта, не виявлено.

У відповідності до частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація як у митниці, так і у декларанта, відсутня.

У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 4 695,00 EUR за одиницю.

За основу визначення митної вартості взято інформацію з МД від 12.08.19 № UA401010/2019/042680 про митну вартість автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт, мвв 6.

Процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог МКУ проведено з урахуванням вимог ч. 4 ст. 57, ч. 1 ст. 56 МКУ щодо додержання конфіденційності інформації.

В ході консультації декларантом не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (а.с. 11-12).

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, Кодекс).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження митної вартості автомобіля, з переліку документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, разом з митною декларацією був подані документи, в тому числі договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митна декларація №19LTLC0100EK133C72 (а.с.13-15, 38- зворотна сторона аркуша), які підтверджували сплачену вартість товару (3000 Євро) та містили реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (марка, модель, рік випуску, номер кузова), тобто, документи передбачений п.5 ч.2 ст.53 МК України.

Щодо документів, які при процедурі консультації із позивачем відповідач пропонував додатково надати, суд вважає їх витребування безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 коментованої статті Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації № UA901010/2019/010337 від 14.08.2019, визначено за ціною договору (контракту), а до самої митної декларації подано, зокрема, договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митна декларація №19LTLC0100EK133C72 (а.с.13-15, 38- зворотна сторона аркуша), які підтверджували сплачену вартість товару (3000 Євро) та містили реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (марка, модель, рік випуску, номер кузова).

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з тим, у зв`язку з ненаданням позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Однак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за ціною договору купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцією про оплату №2474, а також митною декларацією №19LTLC0100EK133C72.

Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за вказаним вище методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) для визначення позивачем митної вартості товару у спірних відносинах.

Більш того, суд звертає увагу, що митною вартістю товару, який ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена за товар, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. В даному випадку фактично сплаченою ціною за товар (транспортний засіб) є 3000 Євро.

По-друге, судом встановлено, що відповідачем при визначенні митної вартості товару не застосовано черговість застосування методів визначення митної вартості товару. Зокрема суд вважає, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом вибраним декларантом (позивачем), то повинні застосовуватись додаткові методи, зокрема метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів.

Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення зазначено, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці (згідно даних ПІК ЄАІС ДФС), так і у декларанта, не виявлено (а.с.12, зворотній бік).

Таким чином, судом вбачається, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення ч.4 ст. 368 Митного кодексу України, при встановленні недостовірності заявленої громадянином фактурної вартості товару не визначено його вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу, хоча інформація про ідентичні та подібні товарів була наявна у відповідача(а.с.47).

По-третє, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість автомобіля є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По-четверте, відповідач ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Також, суд не приймає посилання представника відповідача на неподання позивачем платіжного документу у відповідності до статті 368 МКУ, оскільки останнім, при митному оформленні товару, надано договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митна декларація №19LTLC0100EK133C72 (а.с.13-15, 38- зворотна сторона аркуша), які підтверджували сплачену вартість товару (3000 Євро).

Відсутність на квитанції про оплату №2474 печатки підприємства не вказує на її недійсність.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідач, здійснюючи коригування митної вартості автомобіля, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеного суд вважає, що навіть при застосуванні резервного методу визначення вартості спірного автомобіля згідно ст. 64 МК України, відповідачем були не враховані усі обставини, які мають вплив на застосування другорядного методу на вартість товару, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.3), витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., на підтвердження понесення яких надано: копію ордеру серії ВА№ 1001088, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.22-21), договору про надання правової допомоги від 10.09.2019 (а.с.67-72), копію акту № 1 надання послуг (виконаної роботи) (а.с. 17), копію квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 18).

Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (вул. Лавандова (Тореза), 27-6, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39640963) про визнання незаконним та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 №UА901000/2019/000254/2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун