Постанова

від 05.03.2020 по справі 340/2400/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2400/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (суддя Сагун А.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 19.11.2019 року) в справі №340/2400/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

25.09.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Кіровоградської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення від 20.08.2019 року про коригування митної вартості товарів UA901000/2019/000254/2.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кіровоградська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що в поданих до митного оформлення документах: купчій від 07.08.2019 № 2474, декларація країни експорту від 08.08.2019 № 19LTLC0100EK133C72 містяться відомості щодо вартості ТЗ марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску (3000,00 EUR), країни виробництва Румунія, що переміщується громадянином через митний кордон України та які використовуються для цілей його оподаткування. За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів була виявлена невідповідність: документи про оплату ТЗ в розумінні ст. 368 МКУ касовий ордер від 07.08.2019 № 2474 не містить відтиску печатки підприємства; в поданих до митного оформлення документах наявні реєстраційні документи на ТЗ - видані в Австрії, фактура від 07.08.2019 № 2474, виписана в Литві. Згенеровані АС АУР ФМК по зазначеному ТЗ DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості ТЗ з рівнем митної вартості автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками (робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт), з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну. На підставі інформації, яка міститься в ПІК Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 4695,00 EUR за одиницю, за основу визначення митної вартості взято інформацію з МД від 12.08.2019 № UA401010/2019/042680 про митну вартість автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт, МВВ 6. Апелянт вказував, що як при здійсненні митного оформлення так і при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 при поданні до митного органу митної декларації щодо декларування автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, обґрунтовано обрано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації № UA901010/2019/010337 від 14.08.2019, визначено за ціною договору (контракту), а до самої митної декларації подано, зокрема, договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митну декларацію №19LTLC0100EK133C72, які підтверджували сплачену вартість товару (3000 Євро) які містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (марка, модель, рік випуску, номер кузова). Суд першої інстанції наголошував, що митною вартістю товару, який ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена за товар, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення ч.4 ст. 368 Митного кодексу України, при встановленні недостовірності заявленої громадянином фактурної вартості товару не визначено його вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог Кодексу, хоча інформація про ідентичні та подібні товарів була наявна у відповідача. Суд першої інстанції вказував на не необґрунтованість вимог відповідача щодо подання позивачем платіжного документу у відповідності до статті 368 МКУ, оскільки останнім, при митному оформленні товару, надано договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, квитанцію про оплату №2474, а також митна декларація №19LTLC0100EK133C72, які підтверджували сплачену вартість товару 3000 Євро.

Матеріалами справи встановлено, що на території Литовської Республіки 07.08.2019 року було укладено договір договору купівлі - продажу № 2474 транспортного засобу - автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 , який оформлено рахунком-фактурою, за умовами якого ОСОБА_1 купує у УАБ Імпірмо транспортний засіб DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 898, потужність 66 кВт, країна походження Румунія, відповідно до умов ціна товару визначена як 3000,00 євро. До матеріалів справи долучено переклад.

Доказом оплати 3000,00 євро ОСОБА_1 є квитанція №2474 від 07.08.2019 року, відповідно до якої головним бухгалтером та касиром УАБ Імпірмо було прийнято від ОСОБА_1 готівкою кошти у розмірі 3000,00 євро.

Митними органами Литовської Республіки 08.08.2019 року оформлена митна декларація №19LTLC0100EK133C72, переклад якої надано позивачем.

З метою митного оформлення в Україні, 14.08.2019 року автомобіль заявлений позивачем Кіровоградській митниці ДФС в режимі імпорту по митній декларації № UA901010/2019/010337. До митної декларації ОСОБА_1 долучено документи згідно додатку, в тому числі договір купівлі - продажу транспортного засобу №2474, платіжний документ квитанцію №2474, митну декларацію країни відправлення №19LTLC0100EK133C72.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, а саме, документи про оплату ТЗ в розумінні ст. 368 МКУ - касовий ордер від 07.08.2019 року № 2474 не містить відтиску печатки підприємства та в поданих до митного оформлення документах наявні реєстраційні документи на ТЗ - видані в Австрії, фактура від 07.08.2019 № 2474 виписана в Литві. ОСОБА_1 повідомлено щодо необхідності надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а також додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

20.08.2019 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА9901000/2019/000254/2, яким вартість автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, визначена у розмірі 4695,00 Євро на підставі ст. 64 МК України - за резервним методом № 6.

Митну вартість визначено на підставі інформації, яка міститься в ПІК Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, за основу визначення митної вартості взято інформацію з МД від 12.08.2019 року № UA401010/2019/042680 про митну вартість автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт, мвв 6.

Коригуючи митну вартість, митний орган змінив ціну товару: транспортний засіб DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, об`єм двигуна 898, потужність 66 кВт, країна походження Румунія з 3000,00 євро на 4695,00 євро на підставі інформації з своєї інформаційної системи щодо ввозу на митну територію України подібного транспортного засобу.

Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії транспортного засобу за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (рахунку-фактури) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з ціни, встановленої сторонами.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

ОСОБА_1 при митному оформленні автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт, мвв 6 митну вартість було визначено на підставі рахунку-фактури та квитанції про оплату. Варто вказати, що такі документи є прийнятними, оскільки оформлені на території Литовської Республіки, де оформлення документів може відрізнятись від правил прийнятих для оформлення документів в Україні. Квитанцією №2474 від 07.08.2019 року, підтверджується оплата ОСОБА_1 готівкою коштів у розмірі 3000,00 євро продавцю.

Судова колегія вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

Кіровоградською митницею ДФС не доведено чому для співставлення ціни транспортного засобу було обрано саме митну декларацію № UA401010/2019/042680 про митну вартість автомобіля марки DACIA модель LOGAN, 2014 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 898 см3, потужність двигуна 66 кВт, мвв 6, при цьому відповідач не врахував технічний стан, пробіг автомобіля який заявлено до митного оформлення, та автомобіля, який був розмитнений за вантажно-митною декларацією, яку взято для порівняно.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17 та від 10.10.2019 року № 809/1469/16. Використання рішень Верховного Суду при вирішенні справи є обов`язковим.

Відповідно до матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 у позові просив суд першої інстанції стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату правової допомоги у розмірі 5000,00 грн. Судом першої інстанції така позовна вимога задоволена та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно частин 1 - 3 ст. 132, частин 1 - 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У якості доказів надання/отримання правничих послуг надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 28 від 24.09.2019 року на суму 5000,00 грн., договір від 10.09.2019 року про надання правові допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Івановим О.В., акт наданих послуг № 1 від 24.09.2019 року. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Івановим О.В. була підписана позовна заява, складені клопотання про витребування доказів до суду першої інстанції, складався та подавався адвокатський запит до ДФС України, відповідь на відзив, адвокат Іванов О.В. приймав участь у судових засіданнях 28.10.2019 року, 04.11.2019 року.

Витрати на правову допомогу, отриману стороною по справі - не суб`єктом владних повноважень, підлягають розподілу разом з всіма витратами за правилами загального відшкодування понесених судових витрат.

Згідно частин 1, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень. З огляду на вищевказане, зміну розподілу судових витрат не проводити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року в справі №340/2400/19 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова