Постанова

від 19.11.2019 по справі 826/14182/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 листопада 2019 року

справа №826/14182/16

адміністративне провадження №К/9901/27610/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у складі суддів Кузьмишиної О.М., Ганечко О.М., Файдюка В.В.

у справі №826/14182/16

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця"

про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця" (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу в сумі 112 947,21 грн.

31 травня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою задовольнив позов, стягнув з Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця" суму заборгованості у розмірі 112 947,21 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції висновувався з відсутності доказів погашення відповідачем податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов`язання в податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірок в податкових повідомленнях-рішеннях від 19 листопада 2014 року №0074321502, від 28 вересня 2015 року №0032871503, від 13 червня 2016 року №0012081203, від 13 червня 2016 року №0012091203, від 02 жовтня 2015 року №0033281503, які є узгодженими, тому позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 112 947,21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

28 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця" з усіх наявних відкритих рахунків у банках обслуговуючих такого платника суму заборгованості в розмірі 91 737,43 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2016 року № 0012081203, № 0012091203 на загальну суму 12 845,21 грн (12 254,65+590,56) та від 02 жовтня 2015 року № 003328503 на суму 8 364,57 грн, тобто в загальній сумі 21 209,78 грн, та беручи до уваги відсутність доказів погашення наявної заборгованості в сумі 91 737,43 грн (112 947,21 - 21 209,78), позовні вимоги в частині стягнення узгодженого податкового боргу в сумі 91 737,43 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У жовтні 2019 року Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив складові податкового боргу, який на переконання податкового органу мав відповідач, та наголошує на відсутності у Товариства спірного податкового боргу.

04 листопада 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 10 жовтня 2019 року, витребував справу №826/14182/16 з Окружного адміністративного су міста Києва.

07 листопада 2019 року справа № 826/14182/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від податкового органу на касаційну скаргу відповідача до Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з обліковими картками Товариства за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 112 947,21 грн, з них: 8,36 грн - податок на прибуток приватних підприємств і 112 938,85 грн - орендна плата з юридичних осіб.

Щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

В позовній заяві податковий орган зазначає, що згідно з обліковими картками Товариства за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 8,36 грн з податку на прибуток приватних підприємств.

В подальшому, у поясненнях податковий орган зазначає, що податкова заборгованість виникла у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань визначених податковим органом за результатами перевірок на підставі, зокрема податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року № 0074321502 на суму 68,98 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, винесеного на підставі акта перевірки № 26-57-15-02-10/2117 від 19 листопада 2014 року.

Суди попередніх інстанцій не встановили звітний податковий період податку на прибуток підприємств, за який заявлена до стягнення сума 8,36 грн, правову природу цього боргу (основна заборгованість, штрафні санкції тощо), момент його виникнення та узгодженості податкових зобов`язань (грошових зобов`язань), покладених в основу виникнення заявленої до стягнення суми.

В цій частині позовні вимоги залишились не вирішеними судами попередніх інстанцій внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів. Суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлений можливості встановлювати обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

Щодо податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб.

Податковий орган стверджує, що податковий борг відповідача 112 938,85 грн з орендної плати з юридичних осіб виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, визначених податковим органом за результатами перевірок, та на підставі самостійно поданих податкових розрахунків.

Зокрема податковий орган вказує на несплату податкового боргу за:

- податковим повідомленням-рішенням від 02 жовтня 2015 року № 0033281503 на суму 8 364,57 грн за платежем: орендна плата з юридичних осіб, винесеного на підставі акта перевірки № 994/26-57-15-03-09 від 25 вересня 2015 року;

- податковим повідомленням-рішенням від 28 вересня 2015 року № 0032871503 на суму 170,00 грн за платежем: орендна плата з юридичних осіб, винесеного на підставі акта перевірки № 877/26-57-15-03-09 від 21 вересня 2015 року;

- податковим повідомленням-рішенням від 13 червня 2016 року № 0012081203, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 273, 25 грн, нараховано штраф в сумі 12 254,65 грн, що складає 20 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання;

- податковим повідомленням-рішенням від 13 червня 2016 року № 0012091203, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 952,80 грн нараховано штраф у сумі 590,56 грн, що складає 20 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання та наявної недоїмки.

Суди попередніх інстанцій не встановили відповідність заявленій до стягнення суми боргу на момент звернення з позовом, підстави його виникнення, а саме визначення грошового зобов`язання податковим органом та/або самостійного декларування його відповідачем. Наявні в матеріалах справи податкові декларації з плати за землю за 2015 і 2016 роки судами не досліджені на предмет сплати задекларованих сум податку та розміру несплачених сум (заборгованості).

В матеріалах справи відсутні акти перевірки, на підставі яких контролюючий орган самостійно визначив позивачу грошові зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, що унеможливлює в повній мірі встановити обставини виникнення податкового боргу, період та підстави його виникнення в розрізі звітних податкових періодів.

В поясненнях у справі податковий орган зазначає, що податкова заборгованість у сумі 112 947,21 грн виникла на підставі виключно податкових повідомлень-рішень, суми за якими не співпадають заявленому до стягнення боргу. Розрахунок податкового боргу заявленого до стягнення в матеріалах справи відсутній.

Оцінюючі спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції установив, що за результатами судового оскарження, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23 квітня 2018 року у справі № 826/19094/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року № 0012081203, №0012091203. Рішення набрало законної сили.

Також Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29 травня 2018 року у справі №826/1290/18 скасував податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року № 0033281503 та від 12 січня 2015 року № 0000012204. Рішення набрало законної сили.

Встановивши зазначені факти суд апеляційної інстанції не надав їм належної оцінки та не встановив значення цих юридичних фактів для розміру заявленого до стягнення боргу.

В касаційній скарзі відповідач стверджує, що в загальну суму боргу входить сума нарахована податковим повідомленням-рішенням від 12 січня 2015 року №0000012204, винесеного на підставі акта перевірки від 28 листопада 2014 року №553/26-57-22-04/21467073, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 77 990,44 грн, у тому числі за основним платежем 62 392,35 грн та за штрафними санкціями 15 598,09 грн.

Суд апеляційної інстанції установив, що зазначене рішення суб`єкта владних повноважень скасовано Окружним адміністративним судом м. Києва рішенням від 29 травня 2018 року, яке набрало законної сили, однак неможливо врахувати визначену цим податковим повідомленням-рішенням суму 77 990,44 грн до складу, заявленого до стягнення податкового боргу.

Суд не погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на його передчасність. Враховуючи розбіжність між загальною сумою податкових повідомлень-рішень і заявленою до стягнення суми податкового боргу за відсутності розрахунку такого боргу, неможливо впевнено встановити чи входить сума зазначена в касаційній скарзі до суми боргу, зазначеної в позовній заяві.

Вказані документи та обставини не досліджені, не оцінені судами попередніх інстанцій, зміст та правові наслідки цих документів не встановлені.

За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції та суд першої інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року скасувати, справу №826/14182/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер