Постанова

від 13.11.2019 по справі 910/17434/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2019 р. Справа№ 910/17434/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 13.11.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.07.2019 (повний текст складено 25.07.2019)

у справі №910/17434/18 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Київської міської ради

до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія"

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни (далі - відповідач- 1) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни за № 42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" (далі - відповідач-2) строк дії права оренди земельної ділянки на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва 27.12.2016 замінено на 16.01.2027.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем-1 оскаржуваної дії без відповідної правової підстави, а саме без наявності між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компані" угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.01.2007 № 82-6-00399, що в свою чергу свідчить про порушення державним реєстратором Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксаною Сергіївною порядку здійснення реєстраційних дій, у зв`язку із чим рішення за №42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права є неправомірним та підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 задоволено позовні вимоги повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни №42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права, яким строк дії права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Вільшанська, 2-6, змінено з 27.12.2016 на 16.01.2027.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" на користь Київської міської ради судовий збір в розмірі 1762 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, необґрунтованим та винесеним в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначаючи при цьому, що висновок суду про доцільність усунення порушень, які були допущені під час державної реєстрації, не є достатньою підставою для задоволення позову за відсутності порушеного права позивача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18 - залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

19.09.2019 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додана квитанція 0.0.1467402546.1 від 17.09.2019, та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги позивачу та відповідачу-1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18. Призначено справу до розгляду на 23.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" на 13.11.2019.

21.10.2019 від відповідача-2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначає, що не існує порушеного конкретного права Київської міської ради, яке б підлягало судовому захисту господарським судом в межах даної господарської справи, а задоволення даного позову та скасування рішення про державну реєстрацію не призведе до поновлення прав позивача на землю.

В судовому засіданні 13.11.2019 представник відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 13.11.2019 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18 залишити без змін.

Відповідач-1 в судове засідання 13.11.2019 не з`явився. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-1 та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 13.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішенням Київської міської ради №234/291 від 31.10.2006 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва" позивачу передано земельну ділянку загальною площею 1,69 га по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва.

Вказаним рішенням внесено зміни до "Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", а також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом.

27.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради №234/291 від 31.10.2006, був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований в реєстрі за №1628.

Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.01.2007 за №82-6-00399 у книзі записів державної реєстрації договорів. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наданою до матеріалів справи Інформаційною довідкою.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка розміром 16915 кв. м., кадастровий номер - 8000000000:82:138:0098. Цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що цей договір укладено на 10 років.

В п. 11.3 договору оренди визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом п. 8.3 та п. 11.7 договору оренди після закінчення строку, на який укладено цей договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на його поновлення. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Рішенням державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни за № 42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" строк дії права оренди земельної ділянки на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва з 27.12.2016 змінено на 16.01.2027.

Згідно змісту інформаційної довідки №149977644 від 18.12.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставою для прийняття відповідачем 1 оспорюваного рішення були: наказ, серія та номер 06/11-4Р, виданий 11.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія", висновок з кадастрової справи №А-22812, серія та номер 9171, виданий 10.04.2018, видавник Київська міська рада, Витяг з протоколу №9/71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування №08/281-370к, виданий 10.04.2018, видавник: Київська міська рада.

Наразі, за твердженнями позивача, вказана вище реєстраційна дія була вчинена за відсутності між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компані" угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.01.2007 № 82-6-00399, що в свою чергу свідчить про порушення державним реєстратором Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксаною Сергіївною порядку здійснення реєстраційних дій, у зв`язку із чим рішення за №42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права є неправомірним та підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач-2 посилався на те, що рішенням 22.11.2018 Господарського суду міста Києва у справі №910/3788/18, яке залишено без змін постановою від 26.06.2019 Північного апеляційного господарського суду, визнано поновленим договір земельної ділянки, на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" виникло право користування земельною ділянкою на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва; визнано укладеною додаткову угоди до договору, згідно умов якої строк договору поновлено на 10 років. Вказані обставини, на думку відповідача-2, вказують на наявність у останнього права користування земельною ділянкою, що виключає можливість скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське "3 Коровайко Оксани Сергіївни за № 42231699 від 25.07.2018.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія", колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/3788/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Рішенням від 22.11.2018 Господарського суду міста Києва у справі №910/3788/18, яке залишено без змін постановою від 26.06.2019 Північного апеляційного господарського суду, визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 27.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №1628, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за №82-6-00399 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнано укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №1628, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за №82-6-00399 у книзі записів державної реєстрації договорів, у редакції, згідно п.1 якої на підставі рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 та Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди поновити на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між "орендодавцем" і "орендарем", посвідчений Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.12.2006 за реєстровим №1628 і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за №12-6-00399.

Колегія суддів звертає увагу, що частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.

Не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Колегія суддів зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009, "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008р.).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, з урахуванням обставин, які було встановлено судовим рішенням у справі №910/3788/18, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право користування земельною ділянкою на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва у відповідача 2 на момент прийняття оспорюваного рішення було у зв`язку з поновленням договору оренди, укладеного з Київською міською радою.

Суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку з урахуванням приписів ч.653 Цивільного кодексу України додаткова угода договору оренди про його поновлення є укладеною з моменту набрання рішенням у справі законної сили, тобто, у даному випадку 26.06.2019, тоді як оспорюване рішення про державну реєстрацію було прийнято 25.07.2018.

За таких обставин, виходячи з того, що рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни за № 42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" строк дії права оренди земельної ділянки на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва 27.12.2016 замінено на строк дії 16.01.2027, було прийнято з порушенням приписів ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а саме за відсутності визначеної законом (ст.33 Закону України "Про оренду землі") правової підстави для державної реєстрації зміни строку права оренди - додаткової угоди до відповідного правочину, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправним там скасування відповідного рішення.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про задоволення позову у даній справі про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, рішенням від 22.11.2018 Господарського суду міста Києва у справі №910/3788/18, яке залишено без змін постановою від 26.06.2019 Північного апеляційного господарського суду та постановою від 17.09.2019 Верховного Суду, визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 27.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою; визнано укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у редакції, згідно п.1 якої на підставі рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 та Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди поновити на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між "орендодавцем" і "орендарем", посвідчений Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.12.2006 за реєстровим №1628 і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за №12-6-00399.

Тобто як вбачається із вищевикладеного, на момент прийняття рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни за № 42231699 від 25.07.2018 про реєстрацію змін до іншого речового права Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія", право користування земельною ділянкою у відповідача-2 було, у зв`язку з поновленням договору оренди, укладеного з Київською міською радою.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у даному випадку з урахуванням приписів ч. 653 Цивільного кодексу України додаткова угода договору оренди про його поновлення є укладеною з моменту набрання рішенням у справі законної сили, тобто, у даному випадку 26.06.2019, проте, колегія суддів зазначає, що необхідність укладення додаткової угоди, не спростовує той факт, що на момент прийняття оспорюваного рішення державним реєстратором, у відповідача-2 було право користування земельною ділянкою, а отже колегія суддів дійшла висновку, що скасування рішення про державну реєстрацію не призведе до поновлення прав позивача на земельну ділянку.

Колегія суддів зазначає, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд лише після цього з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Отже, навіть за наявності допущених відповідачем порушень, відсутність конкретного права позивача, що підлягає судовому захисту, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Під порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що під судовим захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушенням його прав.

Таким чином, беручи до уваги вище встановлені обставини у даній справі, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про задоволення позову у даній справі про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, оскільки скасування спірного рішення ніяким чином не призведе до поновлення прав позивача.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/17434/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційна будівельна компанія" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Торгова, буд. 10, код ЄДРПОУ 33058251) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/17434/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.11.2019.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв