Постанова

від 21.01.2020 по справі 910/17434/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17434/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача - Пилипчук І. І. (довіреність від 04.11.2019)

відповідача 1 - не з`явилися,

відповідача 2 - Овсія Д. Д. (довіреність від 05.11.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 (Куксов В. В. - доповідач, судді Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.) у справі

за позовом Київської міської ради

до 1) державного реєстратора Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко Оксани Сергіївни,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія"

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Київська міська рада (далі - міськрада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Новоіванівське 3" (далі - державний реєстратор) Коровайко Оксани Сергіївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Коровайко О. С. від 25.07.2018 № 42231699 про реєстрацію змін до іншого речового права, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" (далі - ТОВ "Інноваційна будівельна компанія") строк дії права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Вільшанська, 2- 6, Печерський р-н, м. Київ, замінено з 27.12.2016 на 16.01.2027.

Короткий зміст судових рішень у справі

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі № 910/17434/18 позовні вимоги задоволено повністю.

3. Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко О. С. від 25.07.2018 № 42231699 про реєстрацію змін до іншого речового права, за яким ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" строк дії права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Вільшанська, 2-6, Печерський р-н, м. Київ замінено з 27.12.2016 на 16.01.2027, прийнято з порушенням положень статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а саме за відсутності визначеної у статті 33 Закону України "Про оренду землі" правової підстави для державної реєстрації зміни строку права оренди - додаткової угоди до відповідного правочину.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/17434/18 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. Постанову аргументовано тим, що з урахуванням положень статті 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) додаткова угода про поновлення договору оренди є укладеною з моменту набрання рішенням у справі законної сили, тобто 26.06.2019, проте необхідність укладення додаткової угоди не спростовує того факту, що на момент прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" мало право користування земельною ділянкою, а отже скасування рішення про державну реєстрацію не призведе до поновлення прав позивача на земельну ділянку.

6. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/17434/18, міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, оскільки суд не взяв до уваги, що на час внесення державним реєстратором змін щодо строку дії спірного договору, додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.01.2007 № 82-6-00399 укладено не було. Водночас відповідну реєстрацію здійснено до моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі № 910/3788/18 щодо визнання поновленим зазначеного договору оренди. Апеляційний господарський суд також не надав оцінки діям державного реєстратора та документам, на підставі яких вчинено реєстраційну дію.

Доводи інших учасників справи

8. Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 № 234/291 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва" позивачеві передано земельну ділянку загальною площею 1,69 га, розташовану за цією адресою.

10. Згідно із зазначеним рішенням внесено зміни до "Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", а також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом.

11. 27.12.2006 між ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" та міськрадою на підставі рішення міськради від 31.10.2006 № 234/291 укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П., зареєстрований у реєстрі за № 1628.

12. Цей договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.01.2007 № 82-6-00399 у книзі записів державної реєстрації договорів. Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою, наявною у матеріалах справи.

13. Відповідно до пункту 2.1 договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка площею 16915 м 2 , кадастровий номер 8000000000:82:138:0098. Цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом.

14. У пункті 3.1 договору оренди передбачено, що цей договір укладено на 10 років.

15. Згідно з пунктом 11.3 договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

16. За змістом пунктів 8.3, 11.7 договору оренди після закінчення строку, на який укладено цей договір, за умови належного виконання обов`язків за договором, орендар має за інших рівних умов переважне право на його поновлення. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

17. Рішенням державного реєстратора Коровайко О. С. від 25.07.2018 № 42231699 про реєстрацію змін до іншого речового права ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" строк дії права оренди земельної ділянки на вул. Вільшанській, 2-6 змінено з 27.12.2016 на 16.01.2027.

18. За змістом інформаційної довідки від 18.12.2018 № 149977644 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставою для прийняття державним реєстратором Коровайко О. С. оспорюваного рішення були: наказ, серія та номер 06/11-4Р, виданий 11.05.2016 ТОВ "Інноваційна будівельна компанія", висновок із кадастрової справи № А-22812, серія та номер 9171, виданий 10.04.2018, видавник - міськрада, витяг із протоколу № 9/71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування № 08/281-370к, виданий 10.04.2018, видавник - міськрада.

19. За твердженням позивача, цю реєстраційну дію вчинено за відсутності між позивачем і ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.01.2007 № 82-6-00399, що у свою чергу, свідчить про порушення державним реєстратором Коровайко О. С. порядку здійснення реєстраційних дій, у зв`язку із чим рішення від 25.07.2018 № 42231699 про реєстрацію змін до іншого речового права є неправомірним і має бути скасовано.

20. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 910/3788/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, на підставі якого у ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" виникло право користування земельною ділянкою на вул. Вільшанській, 2- 6 у Печерському р-ні м. Києва; визнано укладеною додаткову угоди до договору, згідно умов якої строк договору поновлено на 10 років. Наведені обставини, на думку відповідача-2, свідчать про наявність у нього права користування земельною ділянкою, що виключає можливість скасування рішення державного реєстратора Коровайко О. С. від 25.07.2018 № 42231699.

Позиція Верховного Суду

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

22. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

24. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

25. Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

26. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

27. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

28. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

29. З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

30. За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

31. Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

32. Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

33. Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

34. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

35. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

36. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

37. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

38. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

39. Крім того, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

40. Відповідно до частин 4, 5 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

41. Як установили суди попередніх інстанцій та свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 910/3788/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 і постановою Верховного Суду від 17.09.2019, визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 27.12.2006 між ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" та міськрадою; визнано укладеною між міськрадою і ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у редакції, згідно з пунктом 1 якої на підставі рішення міськради від 28.02.2013 № 63/9120 і Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди поновити на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем і орендарем, посвідчений Кравченко Н. П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.12.2006 за реєстровим № 1628 і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за № 12-6-00399.

42. З урахуванням викладених обставин та встановленого під час розгляду справи № 910/3788/18 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що додаткова угода до договору оренди про його поновлення є укладеною з моменту набрання рішенням у справі законної сили, тобто з 26.06.2019, натомість оспорюване рішення про державну реєстрацію прийнято 25.07.2018. Водночас суди встановили, що на час прийняття оспорюваного рішення про державну реєстрацію ТОВ "Інноваційна будівельна компанія", мало право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Вільшанська, 2- 6, Печерський р-н, м. Київ.

43. Зважаючи на встановлені факти, апеляційний господарський суд, обґрунтовуючи підстави для скасування рішення суду першої інстанції, зазначив, що необхідність укладення додаткової угоди, не спростовує факту, що на час прийняття оспорюваного рішення державним реєстратором ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" мало право користування земельною ділянкою, а отже скасування рішення про державну реєстрацію не призведе до поновлення прав позивача на земельну ділянку.

44. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко О. С. від 25.07.2018 № 42231699. Звертаючись із позовною заявою у справі № 910/17434/18, міськрада фактично не обґрунтувала яким чином спірне рішення порушує її права та яке саме право позивача має бути поновлено (захищено).

45. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

46. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

47. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

48. Обраний позивачем спосіб захисту не є належним і ефективним з огляду на те, що задоволення позовних вимог жодним чином не призведе до реального поновлення прав або інтересів позивача, які він вважає порушеними у зв`язку з прийняттям державним реєстратором Коровайко О. С. рішення від 25.07.2018 № 42231699.

49. Крім того, скаржник не навів доводів стосовно неможливості здійснити (реалізувати) свої права (повністю або у відповідній частині) внаслідок прийняття спірного рішення. Так само міськрада не довела, за захистом якого саме її охоронюваного законом інтересу вона звернулась із позовною заявою у справі № 910/17434/18. Водночас під час реалізації гарантованого права на ефективний та справедливий судовий захист на заявника покладається обов`язок належним чином обґрунтувати характер порушення його прав та інтересів у взаємозв`язку зі спірними правовідносинами. Оскільки зазначеного міськрада не здійснила, не можна стверджувати і про наявність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/17434/18.

50. Також наведені міськрадою у касаційній скарзі доводи жодним чином не спростовують того, що станом на час прийняття рішення державного реєстратора від 25.07.2018 № 42231699 ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" мало право користування земельною ділянкою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

51. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

52. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/17434/18 немає.

54. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену у справі постанову потрібно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

55. Оскільки підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/17434/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ