Рішення

від 06.11.2019 по справі 910/9524/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/9524/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" (03048, м. Київ, вул. Радченко, 27; ідентифікаційний код 34475322)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50; ідентифікаційний код 43173325)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10; ідентифікаційний код 38621185)

про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Рибачук О.В.

від відповідача: Котовський В.М.

від третьої особи: Шилан Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України, в якому просить суд:

- визнати рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про відмову у включенні нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 109, 3 кв. м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації - незаконним;

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області включити нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109, 3 кв. м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та видати наказ про приватизацію відповідної нежитлової будівлі шляхом викупу орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивкофф".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.08.2019.

07.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 21.08.2019 судом було оголошено перерву до 18.09.2019 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9524/19 призначено на 16.10.2019.

16.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представники відповідача та третьої особи щодо задоволення позову заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 06.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" (далі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1471 за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109, кв.м, яка розміщена за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, та обліковується на балансі Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.05.2013 і становить за незалежною оцінкою 393 598, 74 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення кафе з продажу товарів підакцизної групи.

Цей договір укладено строком на 2 роки що діє з 23.08.2013 до 23.08.2015 включно.

На виконання умов вказаного договору, сторонами 23.08.2013 було підписано акт приймання-передачі державного майна.

28.11.2018 додатковим договором № 2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.08.2013 № 1471 сторони домовились про внесення змін:

Згідно п. 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109, кв.м, яка розміщена за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, та обліковується на балансі Державного підприємства "Укртехінформ" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та висновком про вартість становить на 30.06.2017 і становить за незалежною оцінкою 773 500 грн без ПДВ.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною згідно з висновком про вартість з урахуванням його індексації, складеному за методикою оцінки.

Пунктом 2.5. договору закріплено, що приватизація майна та перехід права власності на орендоване майно до третіх осіб забороняється.

За умовами п. 3.1. договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2017 - 9 668, 75 грн без ПДВ, згідно розрахунку орендної плати, який додається.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 23 серпня 2013 року до 22 серпня 2023 року.

Як про це вказує позивач 11.07.2019 відповідачем було ухвалено рішення про відмову у включенні об`єкта оренди до переліків, що підлягають приватизації, посилаючись на встановлені чинним законодавством обмеження щодо приватизації.

Позивач зазначає, що виконав умови передбачені ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема:

- здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

- отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшену які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

- невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

- здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

- належно виконує умови договору;

- договір оренди є чинним на момент приватизації.

У зв`язку з чим, позивач посилаючись на положення ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та вказує, що орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Відтак мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішення відповідача про відмову у включенні об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації є незаконним, у зв`язку з чим й звернувся до суду з позовом про:

- визнання рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про відмову у включенні нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 109,3 кв.м, яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, до переліку об`єктів, що підлягають приватизації - незаконним;

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області включити нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109,3 кв.м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та видати наказ про приватизацію відповідної нежитлової будівлі шляхом викупу орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивкофф".

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, новою редакцією договору оренди сторони, окрім іншого, змінили строк дії договору оренди. Строк оренди становить 10 (десять) років, тобто до 22.08.2023 року.

Крім того, сторони привели до вимог діючого законодавства пункт 4.4. договору оренди, визначивши порядок отримання орендарем згоди на здійснення поліпшень, а також, пунктом 6.4. договору оренди, орендар отримав право на передання майна в суборенду за згодою орендодавця.

Позивач вказує, що об`єкт оренди - нежитлова будівля, яка була побудована 1935 року і як відповідачу, так і третій особі відомо те, що стан орендованої будівлі є вкрай незадовільним, а також те, що в особливо поганому стані перебував дах споруди, що фактично унеможливлювало подальше нормальне безпечне використання об`єкту оренди.

Тобто, станом на кінець 2018 року, об`єктивним фактом було те, що покрівля об`єкту оренди фактично перебувала в аварійному стані і для подальшої нормальної його експлуатації, дах потребував термінового капітального ремонту та забезпечення протипожежним захистом.

З наявних матеріалів справи слідує, що експертом з оцінки протипожежного стану об`єктів було проведено експертизу протипожежного стану зазначеної вище орендованої будівлі, що було оформлено експертним висновком № 62/12-18 від 19.12.2018. Відповідно до проведеної експертизи експертом були виявлені порушення. У зв`язку з чим, позивачем було замовлено та виконано за власні кошти проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт покрівлі орендованої нежитлової будівлі яка розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, в тому числі проект проведення робіт з вогнезахисного обробляння.

Як про це зазначається позивачем при вивченні зазначеної вище проектно-кошторисної документації, вбачається, що після виконання ремонту покрівлі, відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, позивачем будуть фактично здійснені поліпшення об`єкту оренди, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди. Тобто в результаті ремонту покрівлі, виконані поліпшення будівлі будуть носити невід`ємний характер, що в майбутньому, за необхідності, може бути підтверджено висновком будівельної експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Згідно пункту 4.4. договору оренди, для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим Наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 № 686 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 711/32163.

В даному випадку, орендарем орендується будівля і органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном є Міністерство освіти і науки України.

У зв`язку з чим, позивач, листом № 25-01/03 від 25.01.2019 звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням надати інформацію про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Міністерство листом № 1/11-1606 від 18.02.2019 надало на адресу відповідача інформацію про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна (згоду).

За таких обставин, 20.02.2019 позивач звернувся листом № 02/03 від 18.02.2019 до відповідача із заявою, якою просив надати згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна - об`єкту оренди.

Листом № 50-08-1064 від 28.02.2019 було надано згоду на здійснення невід`ємних поліпшень. Суд зазначає, що вказані листи містяться в матеріалах справи.

Так, на виконання пункту 8 Порядку позивач повинен скласти графік виконання робіт і додати його орендодавцю. Також, на виконання вимог листа та вимог пункту 9 Порядку, позивач повинен після здійснення невід`ємних поліпшень подати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області інформацію про завершення виконання робіт.

06.03.2019 листом № 04-06.03 позивачем було направлено відповідачу календарний графік виконання робіт. Відповідно до календарного графіку виконання робіт, позивачем з 11.03.2019 по 11.04.2019 було в повному обсязі здійснено усі роботи, які були передбачені проектно-кошторисною документацією, описом передбачуваних невід`ємних поліпшень та Графіком виконання робіт.

Як про це вказується позивачем та чого не заперечується відповідачем, на виконання зазначеного вище листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та на виконання пункту 9 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим Наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 № 686, позивач, листом № 01-04/19 від 11.04.2019 повідомив відповідача про завершення виконання робіт та надав копії підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.

Позивач зазначає, що аналізуючи свою діяльність, яка була пов`язана з орендованим приміщенням - об`єктом оренди, ним було виявлено, що протягом усього строку оренди об`єкту оренди (з 2013 по 2019 роки) фактично виконано дуже значний обсяг робіт та вкладено досить значні кошти в утримання об`єкту оренди в належному стані, тому, що будівля занадто стара і по іншому здійснювати діяльність в ній було неможливо. Також, позивач розуміє, що значних капіталовкладень об`єкт потребуватиме й надалі.

Так, позивачем було встановлено, що невід`ємні поліпшення здійснені ним в розмірі більше 25% ринкової вартості майна (об`єкту оренди), визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна. При тому, як вартість орендованого майна була визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку на висновком про вартість станом на 30.06.2017 і становить за незалежною оцінкою 773 500,00 грн, що відображено в пункті 1.1. договору оренди.

У зв`язку з викладеним вище, позивач вважає за доцільне, для здійснення своєї діяльності скористатися своїм правом на приватизацію об`єкта оренди шляхом викупу, з огляду на виконання умов передбачених п. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у відповідності з п. 3 ст. 18 Закону.

13.06.2019 позивач листом № 01-06/19 від 10.06.2019 звернувся до відповідача, та просив:

- включити об`єкт права державної власності - нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109,3 кв.м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, до відповідного переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації;

- провести процедуру приватизації, шляхом викупу орендарем, нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 109,3 кв.м., яка розміщена за аоресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, відповідно до умов, передбачених частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

До вказаного листа позивачем було додано: заяву встановленої форми про включення об`єкту права державної власності до вілповілного переліку об`єктів великої або малої приватизапії. що підлягають приватизації, висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 03.06.2019 № 20/20-19, звіт про експертну грошову оцінку невід`ємних поліпшень б/н від 07.06.2019, рецензію на звіт про експертну оцінку невід`ємних поліпшень орендованої нежитлової будівлі (капітальний ремонт покрівлі) б/н від 07.06.2019.

Однак, листом № 50-02-3078 від 11.07.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило позивача, що на підставі абзацу 3 частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відмовляє у включенні об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у зв`язку із встановленими чинним законодавством обмеженнями щодо його приватизації.

Цим же листом відповідач повідомляє позивача, що станом на 11.07.2019 відповідь від Міністерства освіти і науки України на звернення відповідача відсутня.

З огляду на викладене, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до абзаців 4, 5 ч. 7 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у випадку, якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, вповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Відтак, позивач вказує, що в даному випадку, станом на 11.07.2019 відповідач фактично отримав згоду уповноваженого органу управління на приватизацію об`єкту оренди.

При цьому позивач вказує, що обґрунтування відповідачем підстави для відмови в приватизації, викладеної в листі № 50-02-3078 від 11.07.2019 та посилання на абзац 3 частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", як на підставу відмови у включенні об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації є незаконною.

Однак, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що відповідачем незаконно відмовлено у включенні об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.

Як про це вказувалось вище, та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, листом № 50-02-3078 від 11.07.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило позивача, що на підставі абзацу 3 частини 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відмовляє у включенні об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у зв`язку із встановленими чинним законодавством обмеженнями щодо його приватизації.

У даному листі вказано, що за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" від 10.06.2019 № 01-06/19 про включення об`єкта права державної власності - нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 109,3 кв.м., за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, яке обліковується на балансі Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" та перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомляє слідуюче.

Державне підприємство "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України", на балансі якого обліковується об`єкт, включено до додатку 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для прийняття рішення щодо включення вищевказаного об`єкта оренди до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, регіональне відділення листом від 14.06.2019 № 45-02-2681 звернулось до Міністерства освіти і науки України, у сфері управління якого перебуває об`єкт, стосовно надання згоди на включення його до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, та підтвердження відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону, що об`єкт не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності державного підприємства, на балансі якого перебуває, або більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше використання якого не планується.

Станом на 11.07.2019 відповідь від Міністерства освіти і науки України на звернення Регіонального відділення відсутня.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

Суд наголошує на тому, що на дату прийняття оскаржуваної відмови 11.07.2019, ч. 1 ст. 1 "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" було затверджено додаток № 1 перелік об`єктів, що не підлягають приватизації до якого включено Державне підприємство "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України" - 03056656.

При тому, суд вказує, що посилання позивача стосовно того, що Закон України "Про приватизацію державного комунального майна" є більш спеціальним законом щодо приватизації і має вищу юридичну силу ніж Закон України "Про перелік об`єктів права державі власності, що не підлягають приватизації" є безпідставним та помилкові, з огляду на те, що означувані закони не є тотожними та відповідно регулюють різні питання у сфері приватизації.

Зокрема, Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації, в той час, як Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" фактично визначає об`єкти, приватизація яких заборонена, та на які процедура приватизації не розповсюджується.

Суд визнає також необґрунтованими твердження позивача, стосовно того, що подальше використання об`єкту не планується, посилаючись на договір оренди який укладено строком до 22.08.2023 року, враховуючи відсутність інформації щодо використання об`єкту після закінчення строку дії договору оренди № 1471.

Так, листом 27.09.2018 № 10-19-19867 Фонд державного майна України направив Регіональному відділенню лист Міністерства освіти і науки України від 13.09.2018 № 1/12-6754 щодо недопущення приватизації державного майна закладів освіти.

В даному листі Міністерство освіти і науки України звертається з проханням вжити заходів реагування для недопущення втрати державного майна та нанесення значних економічних збитків державі. А в разі виділення ознак щодо можливого відчуження державного нерухомого майна закладів освіти регіональними відділеннями Фонду державного майна України, Міністерство освіти і науки України звертатиметься до правоохоронних органів для захисту інтересів держави. Відповідні листи містяться в матеріалах справи.

Отже з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що за наявності прямої заборони приватизації нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 109, 3 кв. м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14, яка обліковується на балансі Державного підприємства "Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України", вставленої спеціальним законом, а саме, Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" доводи та посилання позивача (з певними засобами доказування), в даному випадку не можуть послугувати підставою для визнання незаконним рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про відмову у включенні вказаного вище нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

У зв`язку з чим, правові підстави для зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області включити нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 109, 3 кв. м., яка розміщена за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 14 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та видати наказ про приватизацію відповідної нежитлової будівлі шляхом викупу орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" у суду також відсутні.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати, відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивкофф" (03048, м. Київ, вул. Радченко, 27; ідентифікаційний код 34475322) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50; ідентифікаційний код 43173325), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10; ідентифікаційний код 38621185) про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.11.2019

Суддя Д.О. Баранов