Ухвала

від 07.11.2019 по справі 910/11086/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

07.11.2019Справа № 910/11086/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича (03057, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 41)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ВІНСТ" (02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 2А, корпус "І")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про застосування наслідків нікчемності договору

Представники учасників справи:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився;

Від третьої особи: Білобловський С.В.- довіреність № б/н від 05.09.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Вінст", в якому просило суд застосувати наслідки нікчемності Договору відступлення права вимоги №2-2013 від 24.10.2013 шляхом визнання в порядку реституції за Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" права вимоги за:

- кредитним договором №07Ф-160 від 22.08.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_2 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-160-8 від 22.12.2008, укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за кредитним договором №07Ф-160 від 22.08.2008 перейшов до ОСОБА_1 );

- кредитним договором №07Ф-156 від 22.08.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_3 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-156-8 від 22.12.2008, укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за кредитним договором №07Ф-156 від 22.08.2008 перейшов до ОСОБА_1 );

- кредитним договором №07Ф-137 від 22.08.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-137-8 від 22.12.2008, укладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за кредитним договором №07Ф-137 від 22.08.2008 перейшов до ОСОБА_1 );

- кредитним договором №08Ф-185 від 06.10.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 ;

- кредитним договором №08Ф-215 від 30.12.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа Вінст" Договір відступлення права вимоги №2-2013 від 24.10.2013 є нікчемним в силу приписів ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому існують правові підстави для повернення його сторін до попереднього становища та визнання за позивачем відповідних прав вимоги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/11086/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/11086/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №910/11086/18 скасовано, справу №910/11086/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/11086/18 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 року справу № 910/11086/18 прийнято до провадження суддею Селівоном А.М., приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 року підготовче засідання відкладалось на 11.09.2019 року.

Підготовче засідання, призначене на 11.09.2019 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 року підготовче засідання призначено на 26.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду та відкладено розгляд справи на 09.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 року розгляд справи відкладено на 07.11.2019 року.

У підготовче засіданні 07.11.2019 року з`явився уповноважений представник третьої особи.

Уповноважені представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103052561896.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкладення підготовчого засідання у справі № 910/11086/18 від 09.10.2019 року була направлена судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 2А, корпус "І", та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 09.10.2019 поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто. При цьому, судом здійснено запит з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 01030525619001 згідно якого встановлено, що станом на 21.10.2019 вказане відправлення не вручене під час доставки з інших причин.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не повідомив суд про іншу адресу, відмінну від адреси місцезнаходження сторони, які вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про відкладення підготовчого засідання у справі на 07.11.2019 року.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/11086/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, суд, керуючись ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Про поважні причини неявки представників сторін в судове засідання 07.11.2019 року суд не повідомлено.

У судовому засіданні 07.11.2019 року уповноважений представник третьої особи надав додаткові усні пояснення по суті поданого 05.08.2019 року клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши в судовому засіданні 07.11.2019 року клопотання третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 910/11086/18 судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи) у липні 2016 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Вінст" (далі - ТОВ "Константа Вінст") з вимогою визнати недійсним нікчемний договір відступлення права вимоги № 2-2013 від 24.10.2013, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Константа Вінст"; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом визнання за ПАТ "Брокбізнесбанк" права вимоги за кредитними договорами № 07Ф-137 від 22.08.2008, № 07Ф-156 від 22.08.2008, № 07Ф-160 від 22.08.2008, № 08Ф-185 від 06.10.2008, № 08Ф-215 від 30.12.2008, що було відступлене за договором відступлення права вимоги № 2-2013 від 24.10.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладення оскарженого договору відступлення права вимоги від 24.10.2013 призвело до виведення активів Банку через фактичне безоплатне передання кредитів, за якими банк повинен був отримувати боргові кошти, що вказує на його нікчемність та підпадає під ознаки ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/12913/16 у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи до ТОВ "Константа Вінст", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор, на стороні відповідача ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року у справі №910/12913/16 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року у справі №910/12913/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва 26.09.2016 у справі № 910/12913/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва 26.09.2016, постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2017 у справі № 910/12913/16.

В свою чергу рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/11086/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Міхна С. С. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Вінст", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги № 2-2013 від 24.10.2013 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2019 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 року та передано справу №910/11086/18 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому предметом позову у справі № 910/11086/18 є застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги №2-2013 від 24.10.2013р., шляхом визнання в порядку реституції за ПАТ "Брокбізнесбанк" права вимоги за кредитними договорами №07Ф-160 від 22.08.2008р., №07Ф-156 від 22.08.2008р., №07Ф-137 від 22.08.2008р., №08Ф-185 від 06.10.2008р., №08Ф-215 від 30.12.2008р.

В обґрунтування позовних вимог у справі № 910/11086/18 позивач зазначає, що укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Константа Вінст" договір відступлення права вимоги №2-2013 від 24.10.2013 року є нікчемним в силу приписів ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому існують правові підстави для повернення його сторін до попереднього становища та визнання за позивачем відповідних прав вимоги.

Так, господарським судом враховано, що вищезазначеною постановою Верховного Суду від 05.06.2019 переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи визначено правову позицію, в тому числі, що судами попередніх інстанцій не надано правового обґрунтування доводам третьої особи щодо закриття провадження у справі. За висновками Верховного Суду суд першої інстанції лише обмежився посиланням на протокольну ухвалу від 16.10.2018 року, якою відмовлено третій особі в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за відсутності тотожних підстав позовних вимог. Також суд першої інстанції в рішенні зазначив, що виходячи із принципу недопустимості перегляду судових рішень, які набрали законної сили, та враховуючи, що у межах справи №910/12913/16 вже була надана оцінка відповідності правочину приписам п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в даній справі, суд здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за ст. 38 вказаного Закону, не надає оцінку правочину в частині його відповідності визначеному вказаним пунктом критерію.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

При цьому для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.

Тобто, зі змісту вищевказаних п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі № 910/11086/18 та у справі № 910/12913/16 суд доходить до висновку, що вирішення судом спору у даній справі фактично полягатиме у переоцінці обставин, встановлених рішенням суду у справі № 910/12913/16, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що позовні вимоги у справі № 910/12913/16 та у справі № 910/11086/18 заявлені з однакових підстав, а саме, на підставі приписів ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому судом прийнято до уваги, що заміна однієї вимоги про визнання недійсним нікчемного договору іншою альтернативною вимогою про застосування наслідків нікчемності договору за умови посилання як на підстави позову на тотожні законодавчі приписи не може виключати тотожність предмета позову, тобто звернення позивача до суду з даним позовом, по суті, фактично розцінюються судом як намагання переглянути судові рішення у вказаних справах № 910/11086/18 та № 910/12913/16 та отримати нове рішення у спосіб, що не передбачений чинним законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що скасування остаточних судових рішень є порушенням принципів неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної справи і правової визначеності, а отже положень ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Принцип неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної судом справи закріплює, що жодна із сторін не може вимагати перегляд остаточного і того, що набрало законної сили рішення тільки з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Повноваження щодо перегляду справи здійснюється з метою виправлення судових помилок, неправильного відправлення правосуддя, а не перегляд у по суті (справи Бурлеску проти Румунії , Пономарьов проти України , Христов проти України ).

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 910/11086/18, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи існування рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/12923/16, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на вищезазначене, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв`язку з відсутністю відповідної заяви позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 статті 231, ст.ст. 232 - 235 ГПК України, Законом України Про судовий збір , суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 910/11086/18 задовольнити.

2. Провадження у справі № 910/11086/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ВІНСТ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності договору закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення 07.11.2019 року та підлягає оскарженню у порядку, передбаченому частинами 1, 2 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2019.

Суддя А.М. Селівон