Рішення

від 11.11.2019 по справі 914/2422/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 справа № 914/2422/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Іванчук С.В., суддів Трускавецький В.П. та Мазовіта А.Б., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Георгія Васильовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Державного підприємства "Золочівське лісове господарство", с.Струтин Золочівського району Львівської області

про стягнення 44 581,20 грн.

За участю представників:

від позивача: Шала Ростислав Михайлович - адвокат;

від відповідача: Барабаш Володимир Гнатович - адвокат;

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми учасниками справи не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи підприємця Тамбовцева Георгія Васильовича до Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" про стягнення 44581,20грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2018р. у справі №914/2422/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2018р., позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Георгія Васильовича 44581,20грн. попередньої оплати.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2018р. у справі №914/2422/17 касаційну скаргу Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2018 у справі №914/2422/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями було проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями у справі №914/2422/17, в результаті якого визначено суддю Іванчук С.В

Ухвалою суду від 01.10.2018 року прийнято справу №914/2422/17 до розгляду, підготовче засідання у справі №914/2422/17 призначено на 06.11.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 року відкладено підготовче засідання на 27.11.2018р. Ухвалою суду від 27.11.2018 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.12.2018р. В судовому засіданні 05.12.2018р. оголошено перерву до 18.12.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 року відкладено підготовче засідання на 20.12.2018 року.

Враховуючи ту обставину, що справа є складною, потребує додаткового дослідження, та оцінки доказів по справі, та враховуючи встановлені строки розгляду справи, з метою повного і всестороннього з`ясування усіх обставин спору, ухвалою суду від 20.12.2018 року призначено колегіальний розгляд справи №914/2422/17 у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.12.2018р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Запотічняк О.Д. та суддя Юркевич М.В.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року прийнято справу №914/2422/17 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Запотічняк О.Д. та Юркевич М.В. та підготовче засідання призначено на 23.01.2019 р.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року провадження у справі №914/2422/17 зупинено до повернення матеріалів даної справи з експертизи, призначено проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №914/2422/17, проведення судової експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

10.05.2019р. через канцелярію суду за вх.№541 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист від 07.05.2019р. №533 разом із матеріалами справи та висновком експерта №533 з криміналістичного дослідження почерку та підписів за матеріалами господарської справи №914/2422/17. На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.05.2019р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., судді Запотічняк О.Д. та Мороз Н.В. Ухвалою суду від 20.05.2019року прийнято справу №914/2422/17 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Запотічняк О.Д. та Мороз Н.В., провадження у справі №914/2422/17 поновлено та підготовче засідання призначено на 12.06.2019

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Запотічняк О.Д., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 11.06.2019р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого замість судді Запотічняк О.Д. в склад колегії введено суддю Трускавецького В.П. В судовому засіданні 12.06.2019р. прийнято справу №914/2422/17 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Трускавецького В.П. та Мороз Н.В., та оголошено перерву до 18.06.2019р. Ухвалою суду від 18.06.2019 року відкладено підготовче засідання на 22.07.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2019р. продовжено строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.09.2019р.

У зв`язку із перебуванням у відрядженні судді Мороз Н.В., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 19.09.2019р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого замість судді Мороз Н.В. в склад колегії введено суддю Мазовіту А.Б. Ухвалою суду від 19.09.2019р. прийнято справу №914/2422/17 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Трускавецький В.П. та Мазовіта А.Б. та відкладено підготовче засідання на 09.10.2019р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.11.2019р.

В судове засідання 11.11.2019р. позивач явку повноважного представника забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути 44581,20грн. основного боргу, 1600,00грн. судового збору, а також 8500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, з якої 3500,00грн. понесені під час первинного розгляду справи в суді першої інстанції та 5000,00грн. понесені під час нового розгляду справи. Представником позивача подано відповідь на відзив за вх.№44289/18 від 19.11.2018р., пояснення на висновок експерта за вх.№24552/19 від 12.06.2019р.

В судове засідання 11.11.2019р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, який позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов за вх.№42277/18 від 06.11.2018р. та надав усні пояснення по справі, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Представником відповідача подано додаткові пояснення за вх.№45143/18 від 23.11.2018р.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору №312 від 19.07.2016р. та додатків до нього не поставив обумовлений договором товар (лісопродукцію) позивачу, відтак позивач просить стягнути з відповідача попередньо оплачену його вартість в розмірі 44 581,20 грн.

У відповіді на відзив за вх.№44289/18 від 19.11.2018р. позивач зазначає, що надані відповідачем копії товарно-транспортних накладних, специфікацій - накладних не підписані позивачем, більшість документів взагалі не підписані у місці - прийняв , під іншими проставлений невідомий підпис без зазначення прізвища, ініціалів, зі специфікацій взагалі не зрозуміло кому передавалось майно. Крім того, як зазначає позивач, відповідач сам стверджує, що товар передавав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не позивачу, які, не мали повноважень на такі дії. Позивач зазначає, що жодних доказів щодо подальшої передачі товару позивачу, відповідачем не надано. Щодо сертифікатів, позивач зазначає, що з наданих копій сертифікатів вбачається лише те, що лісокористувач - продавець - ДП Золочівський лісгосп , а експортер - ФОП Грабовий А.Б. , а з сертифікату №324426 - взагалі, що продавець - Миколаївське ДЛГП Галсільліс .

В поясненнях на висновок експерта за вх.№24552/19 від 12.06.2019р. позивач зазначає, що висновком експерта встановлено, що позивач не отримував у відповідача товар на підставі товарно-транспортної накладної №104740 від 28 липня 2016 року, підпис позивача на вказаній товарно-транспортній накладній підроблено, ймовірно ОСОБА_2 , та враховуючи інші обставини у справі, зокрема, відсутність підпису позивача на будь-яких інших товарно-транспортних накладних чи інших документах, які б могли засвідчити факт поставки товарів відповідачем на користь позивача за договором №312 від 19.07.2016 року, відсутність будь-яких допустимих доказів, які б могли підтвердити ту обставину, що позивач уповноважував третіх осіб на отримання товарів у відповідача за договором №312 від 19.07.2016 року, тому вимога позивача про повернення оплаченої на користь відповідача суми попередньої оплати за товар у розмірі 44581,20 грн. за вказаним договором є правомірною.

Відповідач у відзиві на позов за вх.№42277/18 від 06.11.2018р. зазначає, що між ДП Золочівське лісове господарство та ФОП Тамбовцев Г.В. був укладений договір №312 від 19.07.2016р., предметом якого є лісопродукція - дрова паливні в кількості 50,00кбм. на загальну суму 24 750,00грн. та на виконання вказаного договору ФОП Тамбовцев Г.В. перерахував 25.07.2016р. на рахунок ДП Золочівське лісове господарство - 24 750,00 грн. Відповідач зазначає, що відвантажено ФОП Тамбовцев Г.В. товар: 28.07.2016р., згідно ТТН №104740 (ТТН-ліс №ЛВА501843) - 28,428кбм. на суму 14071,87 грн.; 09.08.2016р., згідно ТТН №101642 (ТТН-ліс №ЛВА552510) - 16,224кбм. на суму 8030,88 грн. Згідно додатку №1 від 01.09.2016р до договору №312 від 19.07.2016р., як стверджує відповідач, було збільшено об`єм поставки дров паливних до 100 кбм. та 23.08.2016р. ФОП Тамбовцев перерахував ДП Золочівське лісове господарство оплату в розмірі 15 000грн. ДП Золочівське лісове господарство , як зазначає відповідач, продовжувало відвантажувати ФОП Тамбовцев Г.В. товар: 02.09.2016р., згідно ТТН №104095 (ТТН-ліс №ЛВА542274) - 22,950кбм. на суму 11360,26 грн.; 09.09.2016р., згідно ТТН №101408 (ТТН-ліс №ЛВА552612) - 22,461кбм. на суму 11118,20 грн. та 24.10.2016р. ФОП Тамбовцев перерахував ДП Золочівське лісове господарство оплату в розмірі 4831,20грн., всього позивачем перераховано 44581,20грн. Таким чином, на думку відповідача, ФОП Тамбовцевим Г .В . було перераховано ДП Золочівське лісове господарство 44581,20 грн. та на вказану суму поставлено товар позивачу. Крім того відповідач зазначає, що вказаний товар (дрова паливні) був повністю проданий ФОП Тамбовцевим Г.В. - ФОП Грабовий А.Б. згідно договору купівлі-продажу та в подальшому проданий за межі України. З огляду на викладене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини, встановлені судом.

19.07.2016р. між Державним підприємством "Золочівське лісове господарство" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Тамбовцевим Георгієм Васильовичем укладено договір №312, згідно до п.1.1. якого, продавець зобов`язується передати належну йому лісопродукцію (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору №312 від 19.07.2016р. сторонами визначено товар - дрова паливні у кількості 50,00кбм. на загальну суму 24750,00грн.

Відповідно до п.п. 2-4 договору №312 від 19.07.2016р. відвантаження товару на транспорт покупця здійснюється силами продавця і за його рахунок. Відпуск товару продавець проводить на підставі пред`явлення покупцем довіреності на товар та графіку поставки товару. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох сторін згідно наданих продавцем документів на товар.

За умовами п.3.2. договору №312 від 19.07.2016р. покупець повинен провести 100% передоплату.

Згідно із п.п. 7.1., 7.2. договору №312 від 19.07.2016р., договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині виконання грошових зобов`язань, до повного його виконання. У разі, якщо один місяць до закінчення терміну дії договору сторони не виявили письмового бажання розірвати даний договір, то договір вважається пролонгованим на такий же строк та на тих самих умовах. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторону від відповідальності, за порушення, яке відбулось в час дії договору.

01.09.2016р. між Державним підприємством "Золочівське лісове господарство" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Тамбовцевим Георгієм Васильовичем укладено Додаток №1 до договору №312 від 19.07.2016р., яким сторони погодили доповнити п.1.2 договору, а саме збільшили об`єм поставки дров паливних в кількості 100кбм.

На виконання умов договору №312 від 19.07.2016р. позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 44 581,20 грн., а саме: 25.07.2016 - 24750,00 грн.; 23.08.2016р. - 15000,00 грн.; 24.10.2016р. - 4831,20грн., що підтверджується виписками по рахунку від 07.11.2017р., та не заперечується сторонами.

06.10.2017р. позивач надіслав відповідачу вимогу №1 про передачу товару або повернення коштів у сумі 44581,20 грн., в якій зазначив, що станом на 02.10.2017р. оплачена продукція не передана та просив відповідача повернути у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги проведену оплату у розмірі 44581,20грн. Станом на дату прийняття рішення доказів повернення спірної суми відповідачу не представлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач заперечує вимоги позивача та зазначає, що ДП "Золочівське лісове господарство" відвантажило ФОП Тамбовцев Г.В. товар, що підтверджується ТТН № 104740 від 28.07.2016р., ТТН-ліс № ЛВА501843 від 28.07.2016р. - 28, 428 кбм. на суму 14071,87 грн.; ТТН №101642 від 09.08.2016р., ТТН-ліс №ЛВА552510 від 09.08.2016р. - 16,224 кбм. на суму 8030,88 грн.; ТТН № 104095 від 02.09.2016р., ТТН-ліс № ЛВА542274 від 02.09.2016р. - 22,950 кбм. на суму 11360,26 грн.; ТТН №101408 від 09.09.2016р., ТТН-ліс № ЛВА552612 від 09.09.2016р. - 22,461 кбм. на суму 11118,20 грн.; специфікаціями-накладними на відпуск лісоматеріалів №011036 від 28.07.2016р., №012414 від 09.08.2016р., №012394 від 02.09.2016р., №012419 від 09.09.2016р. В підтвердження даних обставин відповідачем долучено лісорубні квитки №31 від 03.03.2016р., №88 від 16.06.2016р. та №56 від 24.03.2016р. Таким чином, на думку відповідача, позивачу поставлено товар на перераховану позивачем попередню оплату в розмірі 44581,20 грн. До матеріалів справи ТТН-ліс представлено у копіях, оригіналів вказаних документів суду не надано.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 17, п.18, п.19, п.25 Інструкції щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013р., у графі Деревину одержав: за дорученням, від, року, № записуються номер доручення, дата, прізвище та ініціали особи, що одержала деревину та проставляється підпис. У графі Додаток до ТТН-ліс: серія № від року зазначаються серія (три символи) і номер (шість цифр) товарно-транспортної накладної. У графі Пункт навантаження Квартал № виділ № ділянка № зазначаються назва структурного підрозділу державного лісогосподарського підприємства (лісництво, склад, цех), що проводить відпуск деревини, перерахованої у товарно-транспортній накладній, місце заготівлі деревини (квартал, виділ, ділянка), вид рубки та умови відвантаження (франко-трель, франко-склад тощо). У графі Прийняв до перевезення зазначаються посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що прийняла деревину.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних №101642 від 09.08.2016р. кількість 16,224 кбм. на суму 8030,88 грн., №104095 від 02.09.2016р. кількість 22,950 кбм. на суму 11360,26 грн., №101408 від 09.09.2016р. кількість 22,461 кбм. на суму 11118,20 грн., вказані накладні підписані стороною відповідача, в графах прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача ) підписи повноважного представника відсутні.

У товарно-транспортній накладній №104740 від 28.07.2016р. кількість 28,428 на суму 14071,87грн. в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) вказано П.І.Б. - Тамбовцев Г.В. та проставлено підпис. Відповідно до висновку судової експертизи №533 від 07.05.2019р. з криміналістичного дослідження почерку та підписів за матеріалами господарської справи №914/2422/17, встановлено, що рукописні записи: " ОСОБА_2 " і " Тамбовцев Г.В. ", розташовані на лицевій та зворотній сторонах товарно-транспортної накладної №104740 від 28 липня 2016 року, виконані однією особою та підпис від імені Тамбовцева Г. В. , розташований у графі: "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" на зворотній стороні товарно-транспортної накладної №104740 від 28 липня 2016 року, виконаний не Тамбовцевим Георгієм Васильовичем , а іншою особою. У графах усіх вище перелічених ТТН відпуск за довіреністю вантажоодержувача: серія, №, від, виданою відомостей не зазначено.

У товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЛВА №501843 від 28.07.2016р. на суму 14071,87грн., серія ЛВА №552510 від 09.08.2016р. на суму 8030,88грн., серія ЛВА №542274 від 02.09.2016р. на суму 11360,26грн., серія ЛВА №552612 від 09.09.2016р., які долучені відповідачем в підтвердження проведення поставки за спірним договором, підписи повноважного представника позивача про одержання товару (деревини) відсутні, в графах прийняв до перевезення вказано водій ОСОБА_2 і проставлено підпис, відомостей про наявність довіреностей (№, дата) на уповноваження ОСОБА_2 від імені Тамбовцева Г.В. на отримання товару у поданих ТТН-ліс не внесено та таких доказів до матеріалів справи не долучено. У графах ТТН-ліс деревину одержав підписи відсутні.

У долучених копіях специфікацій-накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених: №011035 від 28.07.2016р. до ТТН №104740, №012414 від 09.08.2016р. до ТТН №101642, №012419 від 09.09.2016р. до ТТН №101408 в графах відпустив та прийняв проставлено підписи, однак відсутні будь-які дані щодо П.І.Б , посади, що дали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях, а в специфікації-накладній на відпуск лісоматеріалів необроблених №012394 від 02.09.2016р до ТТН №104095 вказано П .І .Б осіб, проте їх підписи відсутні.

За даних обставин, долучені до матеріалів справи ТТН, ТТН-ліс, специфікації-накладні не підтверджують передачу та прийняття позивачем чи уповноваженою особою позивача товару зазначеного у даних документах. До матеріалів справи не додано доказів в підтвердження повноважень ОСОБА_2 на отримання матеріальних цінностей, від імені Тамбовцева Г.В. Інших доказів в підтвердження даних обставин суду не представлено. Відтак, за даних умов відсутні належні та допустимі докази в підтвердження передачі та отримання позивачем товару на виконання умов договору №312 від 19.07.2016р., за який було проведено позивачем попередню оплату.

Окрім цього належить зазначити, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №804/4787/16. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018р. у справі №822/6312/15.

До матеріалів справи долучені копії сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЛВ 323217 від 11.11.2016р. (підставою видачі сертифіката вказано, зокрема ТТН ЛВА №501843 від 28.07.2016), №ЛВ 325482 від 07.03.2017р. (підставою видачі сертифіката вказано зокрема ТТН ЛВА №552612 від 09.09.2016), №ЛВ 323603 від 28.11.2016р. (підставою видачі сертифіката вказано зокрема ТТН-ліс ЛВА №542274 від 02.09.2016), №ЛВ 323041 від 03.11.2016р. (підставою видачі сертифіката вказано зокрема ТТН ЛВА №501843 від 28.07.2016), у даних сертифікатах лісокористувачем-продавцем зазначено ДП Золочівський лісгосп , експортером - ФОП Грабовий А. Б.

У сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЛВ 324869 від 09.02.2017р. (підставою видачі сертифіката вказано зокрема ТТН ЛВА №552612 від 09.09.2016, ЛВА №552510 від 09.08.2016) лісокористувачем-продавцем зазначено Державне підприємство Бережанське лісомисливське господарство , а в сертифікаті №ЛВ 324426 від 18.01.2017р. (підставою видачі сертифіката вказано зокрема ТТН-ліс ЛВА №542274 від 02.09.2016) - Миколаївське ДЛГП Галсільліс , та експортером визначено ФОП Грабового Андрія Богдановича . Таким чином, із поданих відповідачем сертифікатів №ЛВ 324869 від 09.02.2017р. та №ЛВ 324426 від 18.01.2017р. вбачається, що відповідач не виступав лисокористувачем-продавцем товару, що суперечить відомостям зазначеним у ТТН, ТТН-ліс, щодо зазначення сторони лісокористувача та продавця.

Позивачем долучено до матеріалів справи докази в підтвердження придбання позивачем лісоматеріалів у ФОП Дзюбая А. А. , а саме договори №15/07-16 від 15.07.2016р. та №24/01-17 від 24.01.2017р. укладені між ФОП Тамбовцев Г.В. та ФОП Дзюбай А.А., накладні №07/10-1 від 07.10.2016 року про поставку ФОП Дзюбаєм А. А. на користь ФОП Тамбовцева Г. В. дров колотих (бук) у кількості 60 м куб на суму 18000,00грн.; №23/11-2 від 23.11.2016 року про поставку дров колотих (граб) у кількості 15 м куб на суму 4500,00грн.; №27/10-3 від 27.01.2017 року про поставку дров колотих (граб) у кількості 60 м куб на суму 18000,00 грн. та дров колотих (бук) у кількості 60 м куб на суму 18000,00 грн. Згідно представлених доказів, між ФОП Тамбовцевим Г.В та ФОП Грабовим А. Б. був укладений договір купівлі-продажу №01/19-07 від 19.07.2016р., та відповідно до накладних №1/10-10 від 10.10.2016р. ФОП Тамбовцевим Г. В . поставлено на користь ФОП Грабового А. Б. дрова колоті (бук) у кількості 60 м куб на суму 42000,00 грн.; №1/25-11 від 25.11.2016 року поставлено дрова колоті (граб) у кількості 15 м куб на суму 10500,00 грн.; №1/30-01 від 30.01.2017 року поставлено дрова колоті (граб) у кількості 60 м куб та дрова колоті (бук) у кількості 60 м куб на суму 84000,00грн. Доказів протилежного чи доказів у спростування даних обставин суду не представлено, як і не подано належних та допустимих доказів в підтвердження поставки відповідачем позивачу товару.

Відповідачем долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчені заяви від 16.02.2018р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких вони визнають факт одержання від відповідача товару на користь позивача, однак доказів уповноваження вказаних осіб на одержання товару за спірним договором не представлено.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу наявного у справі окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовують інших встановлених обставин по справі, та наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та не можуть замінювати встановлені ч. 2 ст. 207 ЦК України, ст.ст. 244, 245 ЦК України порядок та форму вчинення правочину, уповноваження осіб на представництво.

Враховуючи вищевикладене, та те, що на виконання умов договору №312 від 19.07.2016р. позивач здійснив попередню оплату у розмірі 100 % від вартості товару на суму 44 581,20 грн., що підтверджується виписками по рахунку від 07.11.2017р., та визнається відповідачем, та те, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, та не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували поставку, передачу товару чи повернення попередньої оплати в сумі 44 581,20 грн., доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога ФОП Тамбовцева Г. В. про повернення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.8 ст.129 ГПК України, Верховний Суд у своїх судових рішеннях дотримується висновку, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (постанова Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі №910/9111/17).

Позивач заявив клопотання вх.№4591/18 від 05.02.2018р., в якому просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 3500,00 грн. за послуги надані адвокатом Климишин І.П. у суді першої інстанції та 5000,00грн. за послуги надані адвокатом Шала Р.М. при новому розгляді справи. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено договір про надання юридичних послуг адвоката №068490/1 від 21.11.2017р., розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №068496, квитанції №18633151 від 01.02.2018р. на суму 1500,00 грн., №18646275 від 07.02.2018р. на суму 1500,00 грн. Адвокатом Климишин І.П. забезпечено явку в судові засідання 12.12.2017р., 09.01.2018р., 06.02.2018р., 27.02.2018р., 29.03.2018р. Доказів в підтвердження надання адвокатом Климишин І.П. послуг у суді першої інстанції в розмірі 500,00грн. суду не представлено. Представник позивача в заяві за вх.№45528/19 від 27.11.2018р., крім судових витрат про які було заявлено під час первинного розгляду справи, визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. наданих адвокатом Шала Р.М. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. представник позивача надав: ордер серія ЛВ №137201 про надання правової допомоги, виписку АТ КБ Приватбанк по рахунку за період з 01.11.2018р. по 26.11.2018р. на загальну суму 5000,00грн. Адвокатом Шала Р.М. забезпечено явку в судові засідання 06.11.2018р., 27.11.2018р., 05.12.2018р., 18.12.2018р., 20.12.2018р., 23.01.2019р., 12.06.2019р., 18.06.2019р, 22.07.2019р., 19.09.2019р., 09.10.2019р., 11.11.2019р.

Верховний суд дотримується позиції, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (Постанови Верховного Суду від 31.01.2019р. у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019р. у справі 906/194/18, від 19.02.2019р. у справі №917/1071/18).

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, надані докази у їх сукупності, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування та підставність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові втрати підлягають відшкодуванню з відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" (80743, Львівська область, Золочівський район, с.Струтин, ідентифікаційний код 00992467) на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Георгія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 44581,20грн. - попередньої оплати, 8000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 1600,00грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 18.11.2019р.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Мазовіта А.Б.

суддя Трускавецький В.П.