Постанова

від 31.03.2020 по справі 914/2422/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2020 р. Справа №914/2422/17

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" б/н від 09.12.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/4636/19 від 24.12.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2019 (головуючий суддя Іванчук С.В., судді Мазовіта А.Б., Трускавецький В.П., повний текст складено 18.11.2019)

у справі №914/2422/17

за позовом: Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Георгія Васильовича, (надалі ФОП Тамбовцев Г.В.), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" (надалі ДП "Золочівське лісове господарство"), с. Струтин Золочівського району Львівської області

про стягнення 44 581,20 грн

за участю представників учасників справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

ФОП Тамбовцев Г.В. звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДП "Золочівське лісове господарство" 44 581,20 грн суми попередньої оплати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору №312 від 19.07.2016 та додатків до нього не поставив обумовлений договором товар (лісопродукцію) позивачу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2018 у справі №914/2422/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Золочівське лісове господарство" на користь ФОП Тамбовцева Г.В. 44 581,20 грн попередньої оплати.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2018 у справі №914/2422/17 касаційну скаргу ДП "Золочівське лісове господарство" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2018 у справі №914/2422/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2019 у справі №914/2422/17 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ДП "Золочівське лісове господарство" на користь ФОП Тамбовцева Г.В. 44 581,20 грн попередньої оплати, 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 600,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов договору №312 від 19.07.2016 позивач здійснив попередню оплату у розмірі 100% від вартості товару на суму 44 581,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку від 07.11.2017 та визнається відповідачем. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав та не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували поставку, передачу товару чи повернення попередньої оплати в сумі 44 581,20 грн. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога ФОП Тамбовцева Г. В. про повернення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з даним рішенням, ДП "Золочівське лісове господарство" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, не досліджено докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Скаржник вважає, що долучені до матеріалів справи документи в сукупності підтверджують факт поставки позивачу спірного товару. Публічним доказом поставки є підписання через 2 місяці після укладення договору № 312 від 19.07.2016 додатку №1 від 01.09.2016 до вказаного договору про збільшення об`єму поставки дров паливних.

Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції невірно дослідив Сертифікати про походження матеріалів, оскільки зазначив, що з сертифікатів № ЛВ324869 від 09.02.2017 та № ЛВ324426 від 18.01.2017 вбачається, що відповідач не виступав лісокористувачем-продавцем товару, що суперечить відомостям зазначеним у ТТН, ТТН-ліс, щодо зазначення сторони лісокористувача та продавця.

Окрім того, на думку скаржника, суд помилково взяв до уваги документи, які підтверджують придбання позивачем лісоматеріалів у ФОП Дзюбая А.А., оскільки останній не є постійним лісокористувачем та немає права виписувати лісорубні квитки, які свідчать про походження товару. З огляду на викладене, надані позивачем документи про купівлю лісопродукції у ФОП Дзюбая А.А. не свідчать про її походження, а свідчать лише про господарську операцію з невстановленою деревиною з схожими родовими характеристиками.

Окрім того, позивач звертає увагу суду на те, що операції з поставки товару відображені в податковому обліку ДП Золочівське лісове господарство .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 справу №914/2422/17 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Золочівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2019 у справі №914/2422/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 13.02.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України.

ФОП Тамбовцев Г.В. надіслав на поштову адресу суду відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/842/20 від 10.02.2020), в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, відтак, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила таке.

19.07.2016 між ДП "Золочівське лісове господарство" (продавець) та ФОП Тамбовцев Г.В. укладено договір № 312, згідно з умовами якого продавець зобов`язується передати належну йому лісопродукцію (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 11 т. І).

Пунктом 1.2 договору №312 сторонами визначено товар - дрова паливні у кількості 50,00 кбм. на загальну суму 24 750,00 грн.

Завантаження товару на транспорт покупця здійснюється силами продавця і за його рахунок. Відпуск товару продавець проводить на підставі пред`явлення покупцем довіреності на товар та графіку поставки товару. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох сторін згідно наданих продавцем документів на товар (п. 2 договору №312).

За умовами п.3.2 договору №312 від 19.07.2016 покупець повинен провести 100% передоплату.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині виконання грошових зобов`язань, до повного його виконання. У разі, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору сторони не виявили письмового бажання розірвати даний договір, то договір вважається пролонгованим на такий же строк та на тих самих умовах. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторону від відповідальності, за порушення, яке відбулось в час дії договору (п. 7 договору №312).

01.09.2016 між ДП "Золочівське лісове господарство" (продавець) та ФОП Тамбовцевим Г.В. підписано додаток №1 до договору №312 від 19.07.2016, яким доповнено п.1.2 договору, а саме збільшено об`єм поставки дров паливних в кількості 100 кб.м. (а.с.12 т. І).

На виконання умов договору № 312 ОСОБА_1 перерахував відповідачу кошти на загальну суму 44 581,20 грн, а саме:

- 25.07.2016 - 24 750,00 грн;

- 23.08.2016 - 15 000,00 грн;

- 24.10.2016 - 4 831,20 грн, що підтверджується виписками по рахунку від 07.11.2016 (а.с. 13-15).

02.10.2017 ФОП Тамбовцев Г.В. надіслав ДП "Золочівське лісове господарство" вимогу №1 (вих. № 02/10-1) про передачу товару або повернення коштів у сумі 44 581,20 грн, в якій зазначив, що станом на 02.10.2017 оплачена продукція не передана та просив відповідача повернути у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги проведену оплату у розмірі 44 581,20 грн (а.с. 16 т.І).

Однак, ДП "Золочівське лісове господарство" відповіді на вищевказану вимогу не надало, коштів у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги не повернуло.

В зв`язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо передачі товару, ФОП Тамбовцев Г.В. звернувся до господарського суду з позовом до ДП "Золочівське лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 44 581,20 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов`язки (зобов`язання) з купівлі-продажу товару - дров паливних.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 1, ч.7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалося вище, пунктом п.3.2 договору №312 від 19.07.2016 встановлено, що покупець повинен провести 100% передоплату за товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання з проведення передоплати виконав, перерахувавши відповідачу кошти на загальну суму 44 581,20 грн, що підтверджується виписками по рахунку.

Відвантаження товару на транспорт покупця здійснюється силами продавця і за його рахунок. Відпуск товару продавець проводить на підставі пред`явлення покупцем довіреності на товар та графіку поставки товару. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох сторін згідно наданих продавцем документів на товар (п. 2 договору №312).

Як доказ виконання умов договору № 312 щодо відвантаження ФОП Тамбовцеву Г.В. товару на суму 44 581,21 грн ДП "Золочівське лісове господарство" долучило до матеріалів справи наступні документами:

- товарно-транспортна накладна (надалі ТТН) № 104740 від 28.07.2016, ТТН-ліс № ЛВА501843 від 28.07.2016. - 28, 428 кб.м. на суму 14 071,87 грн та специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів №011036 від 28.07.2016 (а.с. 41-43 том І);

- ТТН №101642 від 09.08.2016, ТТН-ліс №ЛВА552510 від 09.08.2016 - 16,224 кб.м. на суму 8 030,88 грн, специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів №012414 від 09.08.2016 (а.с. 44-46 том І);

- ТТН № 104095 від 02.09.2016, ТТН-ліс № ЛВА542274 від 02.09.2016 - 22,950 кб.м. на суму 11 360,26 грн, специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів №012394 від 02.09.2016 (а.с. 47-49 том І);

- ТТН №101408 від 09.09.2016, ТТН-ліс № ЛВА552612 від 09.09.2016 - 22,461 кб.м. на суму 11 118,20 грн, специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів №012419 від 09.09.2016 (а.с. 50-52 том І).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

В силу ч.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення ; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначені вимоги викладені також і у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995.

Відповідно до п. 17, п.18, п.19, п.25 Інструкції щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013, у графі "Деревину одержав: за дорученням, від, року, №" записуються номер доручення, дата, прізвище та ініціали особи, що одержала деревину та проставляється підпис. У графі "Додаток до ТТН-ліс: серія № від року" зазначаються серія (три символи) і номер (шість цифр) товарно-транспортної накладної. У графі "Пункт навантаження Квартал № виділ № ділянка №" зазначаються назва структурного підрозділу державного лісогосподарського підприємства (лісництво, склад, цех), що проводить відпуск деревини, перерахованої у товарно-транспортній накладній, місце заготівлі деревини (квартал, виділ, ділянка), вид рубки та умови відвантаження (франко-трель, франко-склад тощо). У графі "Прийняв до перевезення" зазначаються посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що прийняла деревину.

Дослідивши копії вищевказаних ТТН, суд апеляційної інстанції зазначає, що у у ТТН №104740 від 28.07.2016 в графі здав вказано П.І.Б. - ОСОБА_2 та проставлено підпис, в графі прийняв водій/експедитор та графі здав водій/експедитор вказано П.І.Б. - ОСОБА_4 та проставлено підпис, в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) вказано П.І.Б. - ОСОБА_1 та проставлено підпис.

ТТН в„–101642 від 09.08.2016 в графі здав вказано П .І.Б. - ОСОБА_2 та проставлено підпис, в графі прийняв водій/експедитор та в графі здав водій/експедитор вказано П.І.Б. - ОСОБА_4 та проставлено підпис, в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) П .І.Б. та підпис повноважного представника відсутні.

У ТТН №104095 від 02.09.2016 в графі здав вказано П .І. Б . - ОСОБА_8 та проставлено підпис, в графі прийняв водій/експедитор та графі здав водій/експедитор вказано П .І.Б. - ОСОБА_10 та проставлено підпис, в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) вказано П.І.Б. - ФОП Тамбовцев Т.В., однак його підпис відсутній.

У ТТН в„–101408 від 09.09.2016 в графі здав вказано П.І.Б. - ОСОБА_2 та проставлено підпис, в графі прийняв водій/експедитор та графі здав водій/експедитор вказано П.І.Б. - ОСОБА_4 та проставлено підпис, в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) П .І.Б. та підпис повноважного представника відсутні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.01.2019 у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу. Зобов`язано судового експерта надати висновки щодо наступних питань: Чи були зроблені написи у ТТН в„–104740 від 28.07.2016 " ОСОБА_10 " і " ОСОБА_1 " однією чи різними особами?; Чи належить підпис в ТТН від 28.07.2016 №104740 в графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" позивачеві ОСОБА_1 .?.

Відповідно до висновку судової експертизи №533 від 07.05.2019 з криміналістичного дослідження почерку та підписів за матеріалами господарської справи №914/2422/17, встановлено, що рукописні записи: " ОСОБА_10 " і " ОСОБА_1 ", розташовані на лицевій та зворотній сторонах ТТН №104740 від 28.07.2016, виконані однією особою та підпис від імені ОСОБА_1 , розташований у графі: "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" на зворотній стороні ТТН №104740 від 28.07.2016, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. У графах усіх вище перелічених ТТН "відпуск за довіреністю вантажоодержувача: серія, №, від, виданою" відомостей не зазначено.

У ТТН-ліс серія ЛВА №501843 від 28.07.2016, ТТН-ліс серія ЛВА №552510 від 09.08.2016, ТТН-ліс серія ЛВА №542274 від 02.09.2016, ТТН-ліс серія ЛВА №552612 від 09.09.2016 в графах прийняв до перевезення вказано - водій ОСОБА_10 і проставлено підпис, однак, у графах деревину одержав П.І.Б. та підписи повноважного представника відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повноваження ОСОБА_10 на отримання матеріальних цінностей, від імені ОСОБА_1 . Також відсутні документи, які б підтверджували перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_1 у договірних чи трудових відносинах.

Відтак, за даних умов відсутні належні та допустимі докази в підтвердження передачі та отримання саме позивачем товару на виконання умов договору №312 від 19.07.2016, за який ним було проведено попередню оплату.

У копіях специфікацій-накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених №011035 від 28.07.2016, №012414 від 09.08.2016, №012419 від 09.09.2016 у графах відпустив та прийняв проставлено підписи, однак, відсутні будь-які дані щодо П.І.Б, посади, що дали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях.

В специфікації-накладній на відпуск лісоматеріалів необроблених №012394 від 02.09.2016 вказано: відпустив Громяк Т.В., прийняв ФОП Трамбовцев, проте, їхні підписи відсутні.

Наведеним підтверджується правильність висновку місцевого господарського суду, що долучені до матеріалів справи ТТН, ТТН-ліс, специфікації-накладні не підтверджують передачу та прийняття позивачем чи уповноваженою особою позивача товару зазначеного у даних документах.

Водночас місцевим судом досліджено копії наданих відповідачем сертифікатів (а.с. 54-69 том І) про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЛВ 323217 від 11.11.2016, №ЛВ 325482 від 07.03.2017, №ЛВ 323603 від 28.11.2016, №ЛВ 323041 від 03.11.2016, підставою видачі яких вказано зокрема ТТН ЛВА №501843 від 28.07.2016, ТТН ЛВА №552612 від 09.09.2016, ТТН-ліс ЛВА №542274 від 02.09.2016, ТТН ЛВА №501843 від 28.07.2016. Як вірно встановив місцевий господарський суд, у вказаних сертифікатах лісокористувачем-продавцем зазначено ДП "Золочівський лісгосп", експортером - ФОП Грабовий А.Б.

Однак, суд першої інстанції помилково зазначив, що у сертифікаті №ЛВ 324869 від 09.02.2017 лісокористувачем-продавцем зазначено лише ДП "Бережанське лісомисливське господарство", а у сертифікаті №ЛВ 324426 від 18.01.2017 лісокористувачем-продавцем зазначено лише Миколаївське ДЛГП "Галсільліс", оскільки, у вказаних сертифікатах на зворотній сторінці міститься відмітка про те, що лісокористувачем-продавцем є також ДП "Золочівський лісгосп".

Проаналізувавши вказані сертифікати, суд вважає, що вони не можуть бути безумовним доказом виконання ДП "Золочівське лісове господарство" своїх договірних зобов`язань, враховуючи при цьому факт відсутності належних та допустимих первинних бухгалтерських документів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази того, що позивач здійснював поставку лісоматеріалів на користь ФОП Грабового А. Б., що підтверджується:

- накладною №1/10-10 від 10.10.2016 про поставку ФОП Тамбовцевим Г. В. на користь ФОП Грабового А. Б. дров колотих (бук) у кількості 60 м куб, за ціною 700,00 грн. за 1 м куб, на суму 4і2000,00 грн.;

- накладною №1/25-11 від 25.11.2016 про поставку ФОП Тамбовцевим Г. В. на користь ФОП Грабового А. Б. дров колотих (граб) у кількості 15 м куб, за ціною 700,00 грн. за 1 м куб, на суму 10500,00 грн.;

- накладною №1/30-01 від 30.01.2017 про поставку ФОП Тамбовцевим Г. В. на користь ФОП Грабового А. Б. дров колотих (граб) у кількості 60 м куб, за ціною 700,00 грн. за 1 м куб, на суму 42000,00 грн. та дров колотих (бук) у кількості 60 м куб, за ціною 700,00 грн. за 1 м куб, на суму 42000,00 грн.

Однак, вказані обставини не можуть підтверджувати той факт, що усі лісоматеріали, які були поставлені ФОП Тамбовцевим Г. В. ФОП Грабовому А. Б. були придбані ФОП Тамбовцевим А. Б. у відповідача. Оскільки, в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт придбання лісоматеріалів ФОП Тамбовцевим Г. В. у ФОП Дзюбая, а саме:

- накладена №07/10-1 від 07.10.2016 року про поставку ФОП Дзюбаєм А. А. на користь ФОП Тамбовцева Г. В. дров колотих (бук) у кількості 60 м куб, за ціною 300,00 грн. за 1 м куб, на суму 18000,00 грн.

- накладна №23/11-2 від 23.11.2016 року про поставку ФОП Дзюбаєм А. А. на користь ФОП Тамбовцева Г. В. дров колотих (граб) у кількості 15 м куб, за ціною 300,00 грн. за 1 м куб, на суму 4500,00 грн.

- накладна №23/11-2 від 23.11.2016 року про поставку ФОП Дзюбаєм А. А. на користь ФОП Тамбовцева Г.В. дров колотих (граб) у кількості 60 м куб, за ціною 300,00 грн. за 1 м куб, на суму 1800,00 грн. та дров колотих (бук) у кількості 60 м куб, за ціною 300,00 грн. за 1 м куб, на суму 1800,00 грн.

З вказаних накладних вбачається, що найменування, асортимент, кількість матеріалів в накладних збігаються з накладними №07/10-1 від 07.10.2016, №1/25-11 від 25.11.2016 №1/30-01 від 30.01.2017.

В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви від 16.02.2018 ОСОБА_11 та ОСОБА_10, в яких вони визнають факт одержання від відповідача товару на користь позивача, однак доказів уповноваження вказаних осіб на одержання товару за спірним договором не представлено.

Доказів протилежного чи доказів у спростування даних обставин суду не представлено, як і не подано належних та допустимих доказів в підтвердження поставки відповідачем позивачу товару.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим такі підлягають до задоволення.

Щодо заявлених до стягнення судових витрат, то відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено договір про надання юридичних послуг адвоката №068490/1 від 21.11.2017, розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №068496, квитанції №18633151 від 01.02.2018 на суму 1500,00 грн., №18646275 від 07.02.2018 на суму 1500,00 грн. Адвокатом Климишин І.П. забезпечено явку в судові засідання 12.12.2017, 09.01.2018, 06.02.2018р., 27.02.2018р., 29.03.2018р. Доказів в підтвердження надання адвокатом Климишин І.П. послуг у суді першої інстанції в розмірі 500,00грн. суду не представлено. Представник позивача в заяві за вх.№45528/19 від 27.11.2018р., крім судових витрат про які було заявлено під час первинного розгляду справи, визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. наданих адвокатом Шала Р.М. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. представник позивача надав: ордер серія ЛВ №137201 про надання правової допомоги, виписку АТ КБ "Приватбанк" по рахунку за період з 01.11.2018р. по 26.11.2018 на загальну суму 5000,00грн. Адвокатом Шала Р.М. забезпечено явку в судові засідання 06.11.2018, 27.11.2018, 05.12.2018, 18.12.2018, 20.12.2018, 23.01.2019, 12.06.2019, 18.06.2019, 22.07.2019, 19.09.2019, 09.10.2019, 11.11.2019.

З огляду на вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, надані докази у їх сукупності, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтування та підставність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2019 у справі №914/2422/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький