Рішення

від 20.11.2019 по справі 171/520/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/520/18

2/171/29/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретарів Жандарук В.В., Десятникової І.І., позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників позивачів адвокатів Козака А.В . , Амельчишина О.В., представників відповідача адвокатів Дрожак Ю.М., Серьогіної С.В., Вакули Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до приватного підприємства Євротехгаз , 3-я особа - ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

встановив:

28.03.2018 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, із закриттям провадження по справі на підставі ст.38 КУпАП. Постановою від 21.11.2017 року суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська виправлена описка в описовій частині постанови від 08.11.2017 року по вищевказаній адміністративній справі з визначенням вірним в абзаці першому постанови дату складання протоколу серії БР № 197364 - 06.10.2017 року та виключенням з абзацу першого постанови відомостей про постраждалих - постраждалих немає .

Відповідно до встановлених обставин, що вказані в постанові суду від 08.11.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , 07.07.2017 року о 05 годині 35 хвилин на 83 км автодороги Дніпро - Кривий Ріг водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем КАМАЗ 5320 , державний номер НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху виїхав на смугу зустрічного руху, не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який продовжив некерований рух та скоїв зіткнення з автомобілем FORD TRANSIT , державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям спричинені механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль КАМАЗ 5320 , державний номер НОМЕР_1 , належить ПП Євротехгаз . Подія ДТП відбулася під час виконання ОСОБА_6 своїх трудових обов`язків в ПП Євротехгаз .

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи сума матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 215026 грн. 49 коп., вартість придатних для подальшої експлуатації деталей та вузлів автомобіля становить 46966,13 грн. Страхова виплата, передбачена Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних заходів № АК\3197096 від 14.03.2017 року, складає 99 500 грн.

Враховуючи розмір страхового відшкодування, ринкову вартість автомобіля, розмір завданої позивачу ОСОБА_1 шкоди з врахуванням вартості залишків транспортного засобу, які придатні до експлуатації та які позивач бажає залишити собі, витрат на евакуатор автомобілю до місця зберігання та витрат на зберігання автомобілю на автостоянці Тополь-5 , витрат на проведення експертиз, розмір шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача становить 99 655 грн. 55коп.

Факт отримання позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень підтверджується даними карток виїзду бригади КЗ Криворізька станція швидкої медичної допомоги , відповідно довідки КЗ Криворізька міська лікарня № 2 ДОР у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою спинки носу.

В наслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень позивачам спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях внаслідок болю, який кожен з них окремо відчував від отриманих травм та медичних процедур, та у зв`язку зі зміною звичайного способу життя і необхідністю докладати додаткових зусиль для його нормалізації. Негативні наслідки від ДТП мали довготривалий характер, внаслідок чого позивачі перебували в пригніченому моральному стані.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача матеріальну шкоди в розмірі 99 655 грн. 55коп., що складається: 97 247 грн. 55коп. - за пошкодження автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , 208 грн. - витрати на зберігання автомобіля на автостоянці; 2200 грн. - витрати на транспортування автомобіля; моральну шкоду в наслідок ушкодження здоров`я - 15 000 грн. та внаслідок пошкодження його автомобіля - 30 000 грн., а також судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану її малолітнім донькам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 20 000 грн. кожній, та моральну шкоду, завдану їй внаслідок ушкодження здоров`я, в розмірі 15 000 грн., а також судові витрати.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що на підтвердження розміру завданих збитків позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, висновок експертного дослідження не являється висновком експерта, надані копії письмових доказів не посвідчені належним чином; також вказує на те, що у разі визнання вказаних доказів судом належними, не погоджується з розрахунком матеріальної шкоди, вказаної позивачем, матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, становить 68560,36 грн.; заперечує проти стягнення витрат на зберігання автомобіля та його транспортування в зв`язку з ненаданням належних доказів. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди відповідач також не визнає та зазначив, що позивачі не надали жодного доказу в обґрунтування наявності та розміру такої шкоди. З цих же підстав відповідачем відхиляються вимоги щодо стягнення понесених по справі витрат (т.1, а.с.220-228).

В запереченнях на відзив відповідача позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що такі докази як експертні авто товарознавчі дослідження є допустимими та належними доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Зазначили, що відповідач не оспорює висновків викладених у зазначених експертних дослідженнях щодо ринкової вартості транспортного засобу, вартості залишків транспортного засобу вартості відновлювального ремонту та факту фізичного знищення автомобілю внаслідок ДТП, а призначення експертизи для встановлення розміру матеріальних збитків не є обов`язковим. Також вказують, що відповідач не надав доказів та не вказав, чому вимоги щодо стягнення моральної шкоди є завищеними, а також не вказав, який розмір моральної шкоди він вважає в даному випадку розумним та справедливим. Понесені витрати ними підтверджено наданими до суду документами. Вважають, що наведені відповідачем у відзиві обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі не спростовує правомірність заявлених ними позовних вимог (т.1, а.с.244-246).

У запереченні на відповідь на відзив (т.2, а.с.91-97) відповідач надав письмові пояснення, аналогічні відзиву на позов.

Третя особа ОСОБА_6 пояснення щодо позову та відзиву на позов до суду не надав.

28.02.2019 року до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , (т.2, а.с.229-231), у якому позивачі вказують, що за період розгляду вказаної справи ними понесено витрати, які не було зазначено у первинному позові. Так, позивачами понесено витрати за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_8 на суму 4000 грн., а також понесено витрати на суму 6000 грн. за надання правової допомоги адвокатом Козак А.В . Крім того, позивачем ОСОБА_1 понесено витрати - послуги Укрпошти , витрати на експертні дослідження, оплата висновку експерта, всього понесено витрати на суму 9711,62 грн. ОСОБА_2 понесено витрати на загальну суму 5954,1 грн., яка складається з витрат на оплату висновків експерта та витрат на правову допомогу. На підставі положень ст.133 ЦПК України, позивачі просять стягнути понесені ними витрати з відповідача. В іншій частині позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачем відзив на уточнену позовну заяву не надано.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_10 заперечила проти позову, вважає його необґрунтованим, надала пояснення, що викладені у відзиві на позов. У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_11 щодо стягнення матеріальної шкоди поклалася на розсуд суду, проти стягнення моральної шкоди та судових витрат заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа ОСОБА_6 до судового засідання не прибув, про дату, час та місце повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 29/07-К від 29.07.10 року ОСОБА_6 прийнято до ПП Євротехгаз на посаду водія - газифікаторщика (т.2, а.с.135).

Згідно подорожнього листа № 474 від 07.07.2017 року (т.2, а.с.136-137) ОСОБА_6 виконував роботу з перевезення вантажу з м. Дніпропетровськ по Україні по маршруту Дніпропетровськ-Криворіжсталь на автомобілі КАМАЗ 5320 , д.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль КАМАЗ 5320 , державний номер НОМЕР_1 , належить ПП Євротехгаз , позивач ОСОБА_1 є власником а/м Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 (т.1, а.с.25).

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 08.11.2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.24-25, т.1).

Відповідно до встановлених судом обставин 07.07.2017 року о 05 годині 35 хвилин на 83 км автодороги Дніпро - Кривий Ріг водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем КАМАЗ 5320 , державний номер НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху виїхав на смугу зустрічного руху, не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який продовжив некерований рух та скоїв зіткнення з автомобілем FORD TRANSIT , державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям спричинені механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, встановлено, що водій ПП Євротехгаз ОСОБА_6 під час виконання трудових обов`язків 07.07.2017 року о 05 год. 35 хв. внаслідок скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу ОСОБА_1 , внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто позивачу ОСОБА_1 завдано збитки внаслідок пошкодження його майна водієм ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються в повному обсязі.

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, відтак, відповідач ПП Євротехгаз несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану його працівником ОСОБА_6 під час виконання останнім трудових обов`язків позивачу ОСОБА_1 .

Згідно положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вирішуючи питання про доведеність позивачем ОСОБА_1 розміру матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За положеннями ст.ст.76,77 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачем надано до суду висновки експертного авто товарознавчого дослідження.

Так, з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 168/17 з визначення матеріальної шкоди від 06.08.2017 року вбачається, що сума матеріальної шкоди, завданої з технічної точки зору власнику автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , складає 215026,49 грн. (т.1, а.с.63-117). Даний висновок узгоджується із переліком видимих (зовнішніх) пошкоджень вказаного транспортного, зазначених у протоколі огляду транспортного засобу.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 341/17 з визначення матеріальної шкоди від 03.01.2018 року вбачається, що ринкова вартість автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , у аварійному стані складає 46966,13 грн. (т.1, а.с.118-174).

Суд вважає вищезазначені докази належними та допустимими в розумінні положень ст.ст.77,78 ЦПК України , оскільки вони підтверджують розмір завданих позивачу в результаті ДТП збитків.

Заперечуючи проти позову в даній частині, відповідач вказував на відсутність допустимих доказів в розумінні положень ЦПК України та відсутність експертного висновку, в зв`язку з чим за клопотанням відповідача судом було призначено судову авто товарознавчу експертизу.

Згідно висновку № 2622-19 від 06.08.2019 року (т.3, а.с.37-111) розмір матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , складає 216993,74 грн., вартість відновлювального ремонту на час дослідження складає 473921,22 грн., ринкова вартість вказаного транспортного засобу на час дослідження складає 216993,74 грн.

Оскільки висновок експерта № 2622-19 від 06.08.2019 року не спростовує висновків експертного автотоварознавчого дослідження № 168/17 від 06.08.2017 року та автотоварознавчого дослідження № 341/17 від 03.01.2018 року, а також враховуючи ту обставину, що позовні вимоги позивачем ОСОБА_1 з врахуванням висновку експерта № 2622-19 від 06.08.2019 року не були уточнені, суд відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України вирішує справу в межах заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог.

Згідно ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 168/17 від 06.08.2017 року сума матеріальної шкоди, завданої з технічної точки зору власнику автомобіля Hyundai Аccent 1.4 МРІ , державний номер НОМЕР_2 , складає 215026,49 грн., вартість відновлювального ремонту складає 411026,49 грн., тобто транспортний засіб вважається знищеним, що не оспорювали сторони в судовому засіданні; згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 341/17 від 03.01.2018 року вартість придатних для подальшої експлуатації деталей та вузлів вказаного автомобіля складає 46966,13 грн.

Позивач вказав у позовній заяві та підтвердив у судовому засіданні, що розмір страхового відшкодування, яке ним отримано, складає 99500 грн.

Відтак, матеріальна шкода внаслідок пошкодження автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 , складає 68560,36 грн., виходячи з наступного розрахунку: 215026,49 грн. (вартість транспортного засобу до його пошкодження) - 99500 грн. (страхове відшкодування) - 46966,13 грн. (вартість транспортного засобу після пошкодження).

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, в розмірі 97247,55 грн. не ґрунтується на законі, тому позовні вимоги в даній частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 згідно ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягають стягненню витрати, понесені ним в зв`язку транспортуванням пошкодженого автомобіля, в сумі 2200 грн., що підтверджується товарним чеком від 07.07.2017 року на суму 1200 грн. та чеком № 2411/3 за надання послуг з технічної допомоги та транспортування евакуатором від 06.10.2017 року на суму 1000 грн. (т.2, а.с.8,11), а також витрати, понесені позивачем за зберігання автомобіля на автостоянці, в сумі 208 грн., що підтверджується квитанцією № 001272, виданою Автостоянкою Тополь-5 (т.2, а.с.5).

Докази, надані позивачем на підтвердження факту понесення вказаних витрат, суд вважає належними, оскільки вищевказані документи містять інформацію щодо транспортного засобу, належного позивачу, а також відомості щодо власника пошкодженого транспортного засобу, а також допустимими доказами згідно ст.ст.77-78 ЦПК України, тому суд враховує вказані докази під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода на загальну суму 70968,36 грн.

Позивачами також заявлено вимоги щодо стягнення на їх користь завданої їм моральної шкоди.

Вирішуючи вказані позовні вимоги, суд виходить з наступного.

За правилами ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки власником транспортного засобу - автомобіля КАМАЗ 5320 , державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_6 , являється відповідач ПП Євротехгаз , то відповідальність за завдану моральну шкоду має нести вказане підприємство.

П. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Висновком експерта № 1816 від 29.11.2018 підтверджено наявність у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень у вигляді садна правої лобової області, забою правого стегна, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки; характер тілесного ушкодження свідчить про їх виникнення від дії тупих твердих предметів (удару та удару-ковзання як механізм утворення тілесних ушкоджень), такими предметами могли бути виступаючі частини салону автомобіля (т.2, а.с.168-170).

Висновком експерта № 1814 від 29.11.2018 підтверджено наявність у ОСОБА_2 тілесного ушкодження у вигляді садна правого колінного суглоба, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки; характер тілесного ушкодження свідчить про його виникнення від дії тупого твердого предмету (удару-ковзання як механізм утворення тілесних ушкоджень), таким предметом могли бути виступаючі частини салону автомобіля (т.2, а.с.172-173).

Судом встановлено, що діями водія ПП Євротехгаз ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_5 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, а також у порушенні нормального укладу життя, пригніченому стані, зокрема, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень. Відтак, внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зазнали негативних переживань, тобто такі дії відповідача спричинили моральну шкоду позивачам. Крім того, суд враховує ту обставину, що на час скоєння ДТП ОСОБА_5 не досягла двохрічного віку.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди на її користь та на користь малолітньої ОСОБА_5 є підставною, однак, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання, що розмір такої шкоди позивачем завищений, а тому із врахуванням обставин справи вважає, що достатнім та справедливим є стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у розмірі по 2000 грн. кожній.

Висновком експерта № 1813 від 29.11.2018 підтверджено наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді саден правого ліктьового суглоба та правого колінного суглоба, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки; характер тілесних ушкоджень свідчить про їх виникнення від дії тупих твердих предметів (удару-ковзання як механізм утворення тілесних ушкоджень), такими предметами могли бути виступаючі частини салону автомобіля (т.2, а.с.175-176).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на автошляху поза населеними пунктами, було пошкоджено належний позивачу на праві власності транспортний засіб, який фактично знищено, що позбавило позивача можливості використовувати автомобіль на протязі більше двох років. Крім того, внаслідок ДТП позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до лікарні.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, врахувавши, роз`яснення, викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), а також виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 зазнав душевних страждань у зв`язку з пошкодженням його майна, неможливістю нормального користування ним та необхідністю докладати додаткових зусиль для його нормалізації, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на його користь 5000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Підстав для стягнення моральної шкоди, завданої малолітній ОСОБА_4 , суд не вбачає, оскільки згідно висновку експерта № 1815 від 29.11.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких об`єктивних даних щодо наявності у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не виявлено (т.2, а.с.165-166). Інших доказів на підтвердження факту завдання ОСОБА_4 моральної шкоди позивачем ОСОБА_2 до суду не надано, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в даній частині в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Згідно частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 понесено наступні витрати по справі: судовий збір в сумі 999,56 грн. (квитанція від 27.03.2018, т.1, а.с.1), за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_12 .В. сплачено 2000 грн. (квитанція № 1 від 09.07.2017 року, т.1, а.с.248, т.2, а.с.54), за надання правової допомоги адвокатом Козак А.В. сплачено 3000 грн. (квитанції №№ 1 від 14.06.2018 та 1 від 07.02.2019, т.2, а.с.233-237), за послуги Укрпошти сплачено 47,96 грн. (квитанція від 12.07.2017, т.2, а.с.5), оплата висновків експертного автотоварознавчого дослідження - 4500 грн. (квитанції від 18.07.2017 та 03.01.2018, т.2. а.с.6-7), оплата висновку СМЕ - 163,66 грн. (квитанція від 23.11.2018, т.2, а.с.238), всього позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на загальну суму 10711,18 грн.

Позивачем ОСОБА_2 понесено витрати за правову допомогу, надану адвокатом Амельчишиним О.В., в сумі 2000 грн. (квитанція № 1 від 09.07.2017 року, т.1, а.с.248, т.2, а.с.54), за надання правової допомоги адвокатом Козак А.В. сплачено 3000 грн. (квитанції №№ 1 від 14.06.2018 та 1 від 07.02.2019, т.2, а.с.233-237), оплата висновків СМЕ - 954,1 грн. (квитанції від 23.11.2018, т.2, а.с.238), всього позивачем ОСОБА_2 понесено витрати на загальну суму 5954,1 грн.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачами докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, тому суд враховує надані позивачами докази при вирішенні вимог щодо стягнення судових витрат. Відповідач, заперечуючи проти позову в даній частині, в порушення вимог статей 81 та 83 ЦПК України не надав відповідні докази на підтвердження своїх заперечень, тому суд відхиляє їх як необґрунтовані, відтак, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені ними судові витрати.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом задоволено частково, то у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України понесені ними судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог, відтак, на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 5625,16 грн. (75968,36 грн. х 10711,18 грн./144655,55 грн.), на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 433,03 грн. (4000 грн. х 5954,1 грн./55000 грн.)

Крім того, оскільки позивачі згідно п.2 ч.1 ст.5, п.14 ч.2 ст.3 Закону України Про судовий збір звільненні від сплати судового збору щодо позовних вимог про захист прав малолітніх та щодо відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, тому вказаний судовий збір на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України та відповідно до ст.4 ч.2 Закону України Про судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 768,4 грн., а решта судового збору у сумі 231,6 грн. за вимоги щодо стягнення моральної шкоди, у задоволенні яких було судом відмовлено, за змістом ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає компенсації за рахунок державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до приватного підприємства Євротехгаз , 3-я особа - ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Євротехгаз (м. Дніпро, вул. Гвардійська, 20, код ЄДРПОУ 23941202) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в сумі 70968,36 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., судові витрати в сумі 5625,16 грн., всього в сумі 81593,52 грн.

Стягнути з приватного підприємства Євротехгаз (м. Дніпро, вул. Гвардійська, 20, код ЄДРПОУ 23941202) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), моральну шкоду в сумі 2000 грн., судові витрати в сумі 433,03 грн., всього в сумі 2433,03 грн.

Стягнути з приватного підприємства Євротехгаз (м. Дніпро, вул. Гвардійська, 20, код ЄДРПОУ 23941202) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), яка діє інтересах малолітньої ОСОБА_5 , моральну шкоду в сумі 2000 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з приватного підприємства Євротехгаз (м. Дніпро, вул. Гвардійська, 20, код ЄДРПОУ 23941202) на користь держави судовий збір в сумі 768,4 грн.

Судовий збір у сумі 231,6 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.А.Чумак