Постанова

від 28.04.2020 по справі 171/520/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4590/20 Справа № 171/520/18 Суддя у 1-й інстанції - Чумак Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м.Кривий Ріг

справа № 171/520/18

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

відповідач: приватне підприємство Євротехгаз

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року, яке постановлено суддею Чумак Т.А. у місті Апостолове Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 15 листопада 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися з позовом до ПП Євротехгаз про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

14 листопада 2019 року позивачі звернулись до суду з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на автомобілі, що належать відповідачу з забороною їх відчуження, передачі в оренду, передачу в позичку, передання в заставу, концесію.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року заява позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до приватного підприємства Євротехгаз , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, повернута заявникам.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та вирішити питання щодо забезпечення позову по суті посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачами не сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову, оскільки судовий збір було сплачено та квитанція про сплату судового збору була долучена до заяви про забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала щодо повернення заяви позивачевам, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позивачам заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами до вказаної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.

Проте, такий висновок суду колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 151 ЦПК України встановлено зміст та форму заяви про забезпечення позову.

Так, ч.1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 9 статті 153 ЦПК України суд, встановивши що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За системним аналізом наведених норм права можна зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України ,до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачами до заяви про забезпечення позову було додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 384 грн. (а.с.159).

Отже, висновок суду першої інстанції, що позивачами не сплачено судовий збір є безпідставним.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову зроблено з порушенням норм процесуального права.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вимога апеляційної скарги щодо вирішення питання про забезпечення позову по суті судом апеляційної інстанції є безпідставною, оскільки апеляційним судом переглядається ухвала про повернення заяви, а не судове рішення, ухвалене за результатами розгляду вказаної заяви по суті.

Ураховуючи, що в даному випадку заява про забезпечення позову не розглядалася судом першої інстанції по суті, тому в силу вимог ст.ст. 374, 379 ЦПК України, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження на вирішення по суті вказаної заяви про забезпечення позову.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому на підставі ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду, відповідно до вимог ЦПК України.

Як роз`яснено у п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задовольнити.

Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах малолітніх позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до приватного підприємства Євротехгаз , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки направити до суду першої інстанції для розгляду, відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2020 року.

Головуючий:

Судді: