Справа № 703/1697/17
УХВАЛА
про забезпечення позову та залучення до участі в розгляді справи третьої особи
18 листопада 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі Холодняк Л.П.
за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, 3-тя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про поділ спадкового майна, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_4 , Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, 3-тя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про поділ спадкового майна.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 заявили клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:002:0274, що розташована на території Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області до набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви представник зазначила, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року земельну ділянку площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:002:0274, що розташована на території Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та належала ОСОБА_7 . визнано відумерлою спадщиною та передано у власність Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.
На підставі зазначеного рішення зареєстровано право власності на вказану земельну площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:002:0274, що розташована на території Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та видано державний акт на право приватної власності на землю № НОМЕР_1 від 14 грудня 2009 року Ротмістрівській сільській раді Смілянського району Черкаської області. Спірну земельну ділянку передано на підставі договору оренди, який зареєстрований 26 вересня 2016 року передано в оренду ОСОБА_8
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2018 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні заяви Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на земельну ділянку за територіальною громадою с. Ротмістрівка - відмовлено.
Оскільки ВРУ проголосувала в першому читанні законопроект про ринок земель №2178-10, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, а також переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки вважає, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження земельної ділянки, яка є спадковим майном, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Представник відповідача Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області Пашковський Д.П. заперечував проти накладення арешту на земельну ділянку, оскільки це обмежить господарську діяльність орендаря, який вчасно сплачує податки на землю. Крім того зазначив, що відсутнє зустрічне забезпечення позову. Також послався на те, що із заявленим клопотанням звернувся тільки позивач ОСОБА_2 , якому може належати частина спадкового майна, що унеможливлює накладенню арешту на всю земельну ділянку. Просив у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку відмовити. Крім того, просив залучити до участі у справі в якості третьої особи орендаря ОСОБА_8 , оскільки рішення суду може вплинути на його права та обов`язки.
Відповідач ОСОБА_4 не заперечував проти заявленого клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4 , поклалися на розсуд суду щодо залучення до участі в розгляді справи в якості 3-ї особи ОСОБА_8 .
Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених клопотань, вважає, їх такими, що підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується такими видами: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороноюі ншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання прававласності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які немають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такіобставини можесвідчити вчиненнявідповідачем дій,спрямованих наухилення відвиконання зобов`язанняпісля пред`явленнявимоги чиподання позовудо суду(реалізаціямайна чипідготовчі діїдо йогореалізації,витрачання коштівне дляздійснення розрахунківз позивачем,укладення договорівпоруки чизастави занаявності невиконаногоспірного зобов`язаннятощо).Саме лишепосилання взаяві напотенційну можливістьухилення відповідачавід виконаннясудового рішеннябез наведеннявідповідного обґрунтуванняне єдостатньою підставоюдля задоволеннявідповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Диспозиція ст. 149 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.
З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів…Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Як вбачається з державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №191602 виданого Смілянською районною державною адміністрацією від 14 грудня 2009 року власником земельної ділянки площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області є Ротмістрівська сільська рада Смілянського району Черкаської області на підставі рішення Смілянського міськрайцонного суду Черкаської області №2-о-184 від 23 жовтня 2007 року (а.с. 92).
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, оцінюючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог,беручи до уваги,що накладення арешту на майно відповідача є заходом, який призводить до суворих обмежень для власника майна у користуванні його майном та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав позивачів по справі на володіння та користування спадковим майном, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає,що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити .
При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь які дії щодо спірної земельної ділянки є достатнім і співмірним із заявленими позивачами вимогами та в той же час не буде порушувати прав відповідача.
Щодо заявленого представником відповідача ОСОБА_5 клопотання щодо залучення третьої особи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 53ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Із договору оренди землі від 29 вересня 2016 року вбачається, що Ротмістрівська сільська рада Смілянського району Черкаської області та ОСОБА_8 уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 94).
Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 69355617 від 29 вересня 2016 року договір оренди землі від 26 вересня 2016 року зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 93).
Відтак, для забезпечення правильного, повного та об`єктивного розгляду справи , суд вважає за доцільне залучити до участі в розгляді цивільної справи в якості третьої особи ОСОБА_8 , оскільки рішення суду може вплинути на його права та обов`язки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 53, 149-153, 189, 247, 260, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
Клопотання позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6 про забезпечення позову, задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 3,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:002:0274, що розташована на території Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області до набрання рішенням суду законної сили.
Копію ухвали направити для виконання в Центр надання адміністративних послуг Смілянської районної державної адміністрації (м. Сміла, вул. Незалежності, 37, Черкаської області).
Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, третя особа: Смілянська державна нотаріальна контора про поділ спадкового майна, як третю особу : ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 .
Направити третій особі ухвалу про залучення до участі в розгляді справи, а також копію позовної заяви з усіма приєднаними до неї додатками.
Роз`яснити третій особі право подати пояснення щодо позову або відзиву на позов, в яких, відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ЦПК України викладаються аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.
До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.
Встановити третій особі строк для подання пояснень щодо позову або відзиву на позов протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали.
Судове засідання відкласти на 25 лютого 2020 року на 13 годину 00 хвилин.
Ухвала в частині забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її отримання
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Повний текст ухвали суду виготовлений 20 листопада 2019 року.
Головуючий: Опалинська О.П.
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85761959 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Опалинська О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні