Рішення

від 14.11.2019 по справі 520/8303/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. № 520/8303/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Наконечного О ОСОБА_1 М.,

представника відповідача - Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Харківській області № 00010011306 від 02.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких були винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій та правомірність віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року було замінено відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Харківській області.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що висновки перевірки належним чином зафіксовані в акті та свідчать про порушення позивачем податкового законодавства по операціях з ТОВ "Трансвей Україна", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", які полягають у заниженні податкових зобов`язань з ПДВ на суму 384809 грн., а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача вказував, що суму ПДВ по операціях з контрагентами ТОВ "Трансвей Україна", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" було двічі включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, з контрагентами ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" операції є фіктивними, зважаючи на податкову інформацію та кримінальні провадження.

Представником позивача надано відповідь на відзив, де зазначено, що податкова інформація та кримінальні провадження відносно ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" не можуть автоматично свідчити про нереальність угод, яка спростовується первинними документами. З приводу господарських відносин з ТОВ "Трансвей Україна", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" відповідь на відзив не містить жодних посилань.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив щодо того, що по контрагентами ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" наявність первинної документації не є безумовною підставою для визначення об`єкта оподаткування та податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі документи складені від імені суб`єктів господарювання, створених з метою фіктивного підприємництва.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Позивач є суб`єктом господарювання, зареєстрований платником ПДВ, що не заперечувалось представниками сторін.

Контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 року з питань дотримання, зокрема, вимог податкового законодавства, результати якої викладено в акті від 29.12.2018 року № 5442/20-40-13-06-07/2668220399 ( т.1 а.с.13-39), висновки якої свідчать про порушення позивачем, серед інших, ст.180, п. 185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПК України.

На підставі висновків перевірки відносно позивача складено податкове повідомлення- рішення від 12.02.2019 року № 00001881306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 561361,23 грн., у т.ч. за основним зобов`язанням - 449088,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 112272,25 грн., яке було оскаржено в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 15.05.2019 року № 22242/6/99-99-11-05-01-25 таке було скасовано в частині основного платежу на суму 64279,98 грн., штрафних санкцій - 16069,99 грн., в решті - залишено без змін ( т.1 а.с.42-48).

На суму зобов`язань, які залишені в силі за наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у Харківській області складено податкове повідомлення - рішення № 00010011306 від 02.07.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 481011,25 грн., у т.ч. за основним зобов`язанням - 384809 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 96202,25 грн. ( т.1 а.с.50-51).

Перевіряючи висновки перевірки, з урахуванням рішення ДФС України від 15.05.2019 року № 22242/6/99-99-11-05-01-25, в частині заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 384809 грн. та, як наслідок спірне податкове повідомлення - рішення № 00010011306 від 02.07.2019 року на предмет відповідності ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( . 198.3 ст.198 ПК України в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Судом встановлено, що у ході перевірки відповідачем було проведено співставлення детальної інформації розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) бази даних ІС "Податковий блок" та по деклараціям з ПДВ встановлено розбіжності в частині придбання товарів, робіт (послуг):

- за квітень 2016 року від ТОВ "Трансвей Україна"( код ЄДРПОУ 39763804) позивачем суму податкового кредиту - 69206,44 грн. включено двічі, декларація з ПДВ за квітень 2016 року № 397638020317 від 20.05.2016 року та декларація з ПДВ за червень 2016 року № 9126216255 від 20.07.2016 р;

- за серпень 2016 року від ТОВ "Татнєфть -АЗС - Україна" ( код ЄДРПОУ 38194448) позивачем суму податкового кредиту - 9945,42 грн. включено двічі, декларація з ПДВ за вересень 2016 року № 9197171762 від 19.10.2016 року та декларація з ПДВ за листопад 2016 року № 9247349161 від 20.12.2016 р.

Таким чином, як стверджував контролюючий орган, зазначене призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 79151,86 грн., у т.ч. за квітень 2016 р. - 69206,44 грн., за серпень 2016 р. - 9945,42 грн.

До матеріалів справи представником відповідача на підтвердження зазначеного надано скріншоти з відповідної бази даних, інформація з яких в повній мірі відповідає відповідним обставинам, встановленим перевіркою (а.с. 33 ( 21-й аркуш акту перевірки), а.с.

184-185).

У свою чергу, представник позивача з приводу спростування відповідних висновків контролюючого органу про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 79151,86 грн. по операціях з контрагентами ТОВ "Трансвей Україна" та ТОВ "Татнєфть -АЗС - Україна" не надав суду жодних пояснень та доказів.

Крім того, відповідних доводів не містить також і позов та відповідь на відзив.

Щодо правовідносин позивача з контрагентами ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС".

Між ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" (постачальник) та позивачем (покупець) 21.02.2017 року укладено договір № 21/02 на поставку товару, асортимент, кількість та ціна яких визначається у специфікаціях (видаткових накладних). Постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар. Відвантаження здійснюється в автотранспорт, наданий позивачем ( т.1 а.с.71-73).

На підтвердження виконання умов договору щодо придбання товару - сільськогосподарської техніки та запчастин позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, складені ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" № 23 від 23.02.2017 року, № 24 від 23.02.2017 року, № 28 від 24.02.2017 року, № 29 від 24.02.2017 року, № 33 від 27.02.2017 року, № 34 від 27.02.2017 року, № 35 від 28.02.2017 року ( т.1 а.с.54,56,57,60-63), товарно - транспортні накладні № 23 від 23.02.2017 року , № 27 від 27.02.2019 року, № 28 від 24.02.2017 року ( т.1 а.с.55, 58,59).

Між ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" (продавець) та позивачем ( покупець) 21.08.2017 року укладено договір № 21/08/17К на поставку товару - пшениці 2 класу, за умовами якого продавець зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар. Доставка товару здійснюється покупцем ( т.1 а.с.74-76)

На підтвердження виконання умов договору щодо придбання пшениці позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, складені ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" № 2108-1 від 21.08.2017 року, № 2208-2 від 22.08.2017 року, № 2208-1 від 22.08.2017 року, ( т.1 а.с.64,67,70), товарно - транспортні накладні № 2108-1/1 від 21.08.2017 року, № 2108-1 від 21.08.2017 року, № 2208-1 від 22.08.2017 року, № 2208-2 від 22.08.2017 року ( т.1 а.с.65, 66,68,69).

Крім того, позивачем надано до справи на підтвердження доказів транспортування товару, придбаного за договорами з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", договори оренди автомобілів та причепів, посвідчення водіїв, свідоцтва орендодавців на ТЗ (т.1 а.с.82-105).

Сторонами не заперечувалось, що до складу податкового кредиту позивачем було включено суму ПДВ 184861, 06 грн. по операціях з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" та суму ПДВ 120796,08 грн. по операціях з ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", за податковими накладними, отриманими від ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", ТОВ "ЛАЙТ СЕНС"( т.2 а.с.5-25).

Судом встановлено, що вказані документи не мають дефектів форми та змісту.

Як пояснив представник позивача, товар, отриманий від ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" було реалізовано на користь ТОВ КВФ "РОМА", на підтвердження чого надано суду рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати ТОВ КВФ "РОМА" на користь позивача коштів за товар ( т.1 а.с. 77-81,111-120).

З цього приводу, суд зазначає, що суду не надано банківську виписку щодо розрахунків між позивачем та ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", яка б свідчила про зміну в структурі активів позивача, у зв`язку з придбанням товару, реалізованого в подальшому , як вказував позивач ТОВ КВФ, "РОМА".

Крім того, аналізуючи первинні документи, суд вказує, що поставка товару від ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" позивачеві відбувалась згідно товарно - транспортних накладних у період з 21.08.2017-22.08.2017 року, а товар, реалізований позивачем ТОВ КВФ "РОМА" поставлявся у період 22.08.2017 року - 23.08.2017 року, водночас, суду не надано доказів наявності у позивача власних або орендованих складських приміщень, доказів оприбуткування товару на склад та його списання.

Тобто, прослідкувати чіткий рух товару по ланцюгу постачання ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" - позивач - ТОВ КВФ "РОМА" та зміни у структурі активів позивача за вказаним ланцюгом не вбачається можливим.

Представник позивача з приводу зазначеного не надав жодних пояснень.

Відповідач у своїх висновках посилався на наявність податкової інформації щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205-1 КК України, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.12.2017 року, де він пояснив, що від імені ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" не вів жодної діяльності. Позивач, у свою чергу, надав нотаріально завірену заяву ОСОБА_3 від 06.08.2019 року, видану "за місцем вимоги", в якій він засвідчував протилежні відомості (т.1 а.с.121,186-194).

Також, як пояснив представник позивача, товар, отриманий від ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", був використаний у власній господарській діяльності позивача.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом встановлено, що видами діяльності позивача є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Придбання сільськогосподарської техніки та запчастин відповідає видам діяльності позивача, однак до суду не надано жодних підтверджуючих доказів зазначеного: доказів обліку вказаної техніки у позивача, та в рамках виконання яких угод з якими контрагентами та коли така техніка використовувалась, які особи використовували цю техніку та їхній зв`язок з позивачем, доказів оприбуткування запчастин на складі позивача та доказів наявності складських приміщень (власних або орендованих), доказів використання вказаних запчастин в процесі експлуатації техніки та їх списання у зв`язку з цим, або обліку на складі як невикористаних наразі тощо.

Крім того, до суду не надано доказів сплати позивачем за товар, придбаний у ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП", тобто, неможливо встановити рух активів та зміни майнового стану позивача за названим правочином.

Відповідач у своїх висновках посилався на наявність податкової інформації щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" ( т.1 а.с.195-198), зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 22.05.2017 року, який міститься у другому томі справи, де вона пояснила, що до ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" не має жодного відношення. Позивач, у свою чергу, надав нотаріально завірену заяву ОСОБА_4 від 05.09.2019 року, видану "за місцем вимоги", в якій вона засвідчувала протилежні відомості ( т.2 а.с.26).

Відносно наявності вказаних кримінальних проваджень, суд вказує, що сам факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

У свою чергу, наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі ( такими документами є договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, надані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ЛАЙТ СЕНС"), не є безумовною підставою для визнання правомірності податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 липня 2018 року (справа №810/5312/15)

Підсумовуючи наведене суд вказує, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, зокрема взаємовідносинах позивача з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" підлягають оцінці названі докази у сукупності.

Суд зазначає, що за правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника.

Позивачем не надано доказів зміни майнового стану позивача в результаті укладених правочинів з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", а саме: виписок по рахункам щодо руху коштів, оборотно - сальдових відомостей тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів, підтверджуючих рух товару по ланцюгу постачання ТОВ "ЛАЙТ СЕНС" - позивач - ТОВ КВФ "РОМА" та доказів використання отриманого від ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" товару у власній господарській діяльності, що викладено судом вище.

Аналізуючи протирічливість інформації, яка міститься в протоколах допитів свідків їх нотаріально завіреним заявам, суд, в контексті надання оцінки належності та достатності доказів у сукупності в рамках перевірки висновків контролюючого органу, які стали підставою прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, надає перевагу першим, оскільки з одного боку при допиті свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, що передбачено ст. 384 КК України, з іншого боку, нотаріально завірені заяви вказаних осіб з протилежними відомостями датовані після надходження справи № 520/8303/19 до суду, відтак, останні критично оцінюються судом з точки зору їх невідповідності критеріям, встановленим ст.ст. 73,76 КАС України.

Таким чином, відсутність руху активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність вищевказаної податкової інформації, є свідченням про неспричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно- не свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та такими, що в повній мірі підтверджені розглядом справи, зокрема, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ загалом на суму 384809 грн., з яких: на суму 79151,86 грн. по операціях з контрагентами ТОВ "Трансвей Україна" та ТОВ "Татнєфть -АЗС - Україна" внаслідок подвійного включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту перевіряємого періоду; безпідставністю включення до податкового кредиту сум ПДВ 184861, 06 грн. по операціях з ТОВ "ТРІНІДАД ФІНАНС ГРУП" та сум ПДВ 120796,08 грн. по операціях з ТОВ "ЛАЙТ СЕНС", внаслідок нереальності правочинів з цими контрагентами, отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було належним чином доведено правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2019 року.

Суддя Заічко О.В.