Рішення

від 05.08.2019 по справі 826/13003/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/3

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2019 року 14:26 № 826/13003/17

За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.09.2017 року №05-14/683

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: Куницький В.В.

Від відповідача: Шевчук С.І., Аландаренко А.В.

Обставини справи:

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.09.2017 року № 05-14/683.

В судовому засіданні 05.08.2019 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання п. 2.15 Плану проведення заходів державного фінансового контролю за ІІ квартал 2017 року та відповідно до направлення від 28.04.2017 р. №488 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2017 р., про що складено акт від 09.08.2017 р. №05-21/4.

12.09.2017 р. на адресу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виставлено вимогу за №05-14/683 "Про усунення порушень законодавства", згідно з якою зазначено про неусунення станом на 12.09.2016 р. таких порушень законодавства, а саме.

1. На порушення пунктів 4.6 і 4.8 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23.07.2012 №211, несвоєчасно ініційовано позовну роботу, внаслідок чого пропущено термін позовної давності , встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, та на порушення частини другої ст.625 Цивільного кодексу України не забезпечено стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов договору поставки природного газу від 31.10.2009 №10/09-П з ПАТ "Рівнеазот", нарахованих за період з 08.05.2014 по 02.06.2015, через що компанією не стягнуто 200 726 839,60 гривні.

Згідно зі змістом акту ревізії підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

31.10.2009 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Рівнеазот" (покупець) укладено договір поставки природного газу №10/09-П, згідно з умовами якого продавець зобов`язався у лютому-червні 2009 року передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі вказаному в розділі договору №10/09-П (дод.11) в обсязі 132 169 114 куб.м.; загальна сума договору складає 315 865 678, 8 грн.

ПАК "Нафтогаз України" виконав свої зобов`язання за договором №10/09-П, поставивши ВАТ "Рівнеазот" протягом лютого-червня 2009 року природний газ об`ємом 132 169 114 м 3 на загальну суму 315 865 678,78 грн., про що між сторонами підписані акти приймання-передачі газу.

П. 5.1 договору №10/09-П встановлено строки оплати поставленого природного газу, які не були дотримані покупцем, у зв`язку з чим позивач як продавець у січні 2011 року звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення заборгованості та передбачених законом і договором нарахувань.

За результатами розгляду справи господарський суд Рівненської області 08.06.2011 р. у справі №5019/117/11 прийняв рішення, яким позов задовольнив частково, стягнувши з ВАТ "Рівнеазот" 315 865 678,78 грн. боргу, 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат та 6 033 626,15 грн. річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, стягнувши з ПАТ "Рівнеазот" 27 026 494,52 грн. - пені, 5 747 035,60 грн. - 3% річних, 14 324 388,38 грн. - інфляційних.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 вищезазначена постанова залишена без змін.

Ревізією встановлено, що згідно з банківською випискою від 29.12.2014 р. по рахунку № НОМЕР_1 в АКБ "Укргазбанк" погашення заборгованості за вказаним договором проведено на суму 19 192 722, 9 грн.

Таким чином, станом на 01.04.2015 р. сума боргу ВАТ "Рівнеазот" за вказаним договором становила 296 672 955, 88 грн.

У зв`язку з тим, що ПАТ "Рівнеазот" тривалий час не виконувало свої грошові зобов`язання і після набрання законної сили рішеннями у справі №5019/117/11, позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ПАТ "Рівнеазот" 225 316 434,99 грн., з яких 213 953 715,66 грн. інфляційні втрати та 11362719,33 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.09.2015 р. у справі 918/788/15 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2016 р.

Постановою Верховного суду України від 15.06.2016 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2016 р.

В ході розгляду справи суди дійшли висновку, що внаслідок непогашення ПАТ "Рівнеазот" основної суми боргу за договором правомірно обрахованими сумами боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, що підлягають стягненню, є, відповідно, 191 192 664, 88 грн. та 9 534 174, 72 грн.

Також суди дійшли висновку про те, що строк позовної давності слід обраховувати з січня 2011 р., і він сплив у січні 2014 р., тоді як позивач звернувся до суду лише 11.07.2015 р., що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, не було подано клопотань щодо його відновлення, окрім посилань на судові рішення у справі №5019/117/11.

З посиланням на Положення про порядок підготовки, узгодження, підписання, реєстрації, обліку та контролю за виконанням договорів, контрактів, угод в НАК "Нафтогаз України", затвердженого наказом від 06.04.2007 р. №151, Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23.07.2012 р. №211 в акті ревізії зроблено висновок про те, що відповідальним керівником та відповідальним виконавцем за договором допущено несвоєчасне ініціювання ведення позовної роботи з контрагентом ПАТ "Рівнеазот", оскільки Департаментом реалізації газу подано службову записку №26/2-2350сз-15 до Юридичного департаменту з пропозицією розпочати позовну роботу по стягненню вказаних коштів лише 02.06.2015 р. (стор. 195-200 акту).

2. На порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 3.14 договору про закупівлю послуг від 13.02.2014 №13/09 зайво сплачено ДП "Нафтогазобслуговування" коштів на суму 251 297,44 грн. через безпідставне включення до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, здійснених виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду України, операційних витрат та рентабельності, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Згідно зі змістом акту ревізії підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

13.02.2014 року позивач уклав з ДП "Нафтогазобслуговування" договір про закупівлю послуг від 13.02.2014 р. № 13/09, предметом якого було надання автотранспортних послуг у лютому-грудні 2014 року.

В подальшому строк дії договору продовжувався шляхом укладення додаткових угод. Востаннє строк дії договору було продовжено до 31.12.2015 р. (додаткова угода №5 від 24.09.2015 р.).

Відповідно до п.3.1 договору №13/09 гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору.

Згідно п. 3.3 договору №13/09 вартість послуг за місяць визначається виходячи із граничної вартості послуг за місяць, пропорційно зменшеної відповідно до фактичної кількості одиниць автотранспортних засобів, які використовувалися для надання послуг за договором протягом звітного місяця, а також сум витрат; щодо автотранспортних засобів, які не використовуються для надання послуг за договором, та які були попередньо узгоджені із замовником відповідно до вимог пункту 3.6 цього договору.

Пунктом 3.4 договору №13/09 передбачено, що надання послуг виконавцем та їх приймання замовником здійснюється щомісячно та оформляється актами приймання-передачі наданих послуг. Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику калькуляцію з повною розшифровкою понесених витрат, сума яких має відповідати вартості наданих послуг, а також підтверджуючі документи щодо фактичних витрат, понесених виконавцем під час виконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору № 13/09 розрахунки проводяться шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків за період, в якому були надані послуги, не пізніше 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.

До рахунків додаються: акти приймання-передачі наданих послуг, калькуляція із повною розшифровкою понесених витрат (п. 3.4-3.6 договору) та податкові накладні (п.4.2 договору № 13/09).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2014 р. викладено в новій редакції п.1.1, п.3.1, п.3.2 та п.10.1 договору №13/09.

Додатковими угодами №№2-5 вносилися зміни до додатку №1 (перелік автотранспортних засобів) та п.10.1 (строк дії) договору №13/09.

У період з 01.04.2015 по 31.12.2015 за договором №13/09 надавалися послуги та проводилися розрахунки. сторонами було складено акти приймання-передачі наданих послуг, в яких було зазначено ціну наданих послуг.

За наслідками проведення зустрічної звірки ДП "Нафтогазобслуговування" встановлено, що до калькуляцій, які додані до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, за зазначеним договором, у складі прямих витрат автотранспортних послуг (стаття витрат - оплата праці) включено виплати, перших п`яти днів непрацездатності та виплати одноразових заохочувальних премій на суму 110 635,97 грн., які за даними бухгалтерського обліку віднесені на рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

З посиланням на п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, п. 13 П(С)БО 16, якими визначено склад витрат (прямих витрат) в акті ревізії зроблено висновок про те, що ДП "Нафтогазобслуговування" зайво проведено нарахувань єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду на суму 41 665,51 грн., операційних витрат (25%) на суму - 38 075,37 грн., рентабельність (10%) - 19 037,68 грн., ПДВ (20 %) - 41 882,91 грн.

З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 193 ГК України та п. 3.14 договору позивачем зайво сплачено коштів на загальну суму 251 297, 44 грн. через зайве включення у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг за договором, здійснених ДП "Нафтогазобслуговування" виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду, операційних витрат та рентабельності, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму 251 297,44 грн. (стор. 206-215 акту).

3. На порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 2.2 договору від 14.12.2016 №37 ТОВ "САМСОН" внесено до акта здачі-приймання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакета документів та державної реєстрації адміністративних будівель Компанії витрат, які фактично не здійснено, чим завищено їх вартість на суму 226 843,03 грн., та призвело до зайвої оплати НАК "Нафтогаз України" та матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Згідно зі змістом акту ревізії підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

14.12.2016 р. позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Самсон" договір №37, предметом якого відповідно до п.1.1 є надання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького (колишня вул. Луначарського), 2 у м. Києві за плату.

Відповідно до п.1.2 договору №37 перелік послуг, їх кількість, складові частини та вартість визначена в Кошторисі на здійснення контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького, 2 у м. Києві (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною).

П.1.4 договору №37 передбачено, що результатом наданих послуг є звіти за результатами контрольного обстеження, технічний паспорт, витяг з державного реєстру про державну реєстрацію об`єктів, передані замовником згідно з Актом здачі-приймання наданих послуг. Власником результату наданих послуг є замовник.

Згідно з п.2.1 договору №37 ціна договору становить 454 860,73 грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 73 копійки).

Відповідно до п.2.2 договору №37 загальна вартість послуг за договором включає в себе всі витрати виконавця, які він понесе або може понести у зв`язку з виконанням цього договору, в тому числі всі податки та збори, що підлягають сплаті відповідно до чинного законодавства України.

П.5.2.2 договору №37 передбачено, що виконавець має право залучати фізичних та юридичних осіб до надання послуг за попередньою згодою замовника.

П.5.3.2 та п.5.3.3 договору №37 передбачено зобов`язання замовника своєчасно оплачувати належним чином надані послуги та приймати належним чином надані послуги згідно з актами приймання-передачі наданих послуг.

Договором №37 було передбачено надання послуг до 31 грудня 2016 року. (п.9.1).

Кошторисом до договору №37 було передбачено надання послуг п`яти видів: 1) Ознайомлення з об`єктом, аналіз завдання і вихідних даних формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель, 2) Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою вул. Б. Хмельницького, 6 для визначення технічного стану конструкцій, 3) Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою вул. Шептицького, 2 для визначення технічного стану конструкцій, 4) Обміри для проведення технічної інвентаризації будівлі за адресою вул. Шептицького, 2, 5) Складання текстової частини документа (висновок, звіт, пояснювальна записка).

Станом на 31.07.2017 р. жодна заборгованість за договором в бухгалтерському обліку позивача не обліковується.

Здійснюючи ревізію витрат по договору №37, посадові особи відповідача провели зустрічну звірку між позивачем та ТОВ "САМСОН" (довідка зустрічної звірки від 06.06.2017 р. №05-21/37-з), в ході якої направили запит щодо надання ряду документів, в тому числі, щодо надання документів у випадку виконання робіт субпідрядними організаціями.

Як зазначено в акті ревізії, роботи по пунктам №2, №3 та №4 кошторису та відповідно Акта здачі - приймання наданих послуг від 27.12.2016 р. №37 по договору №37 власними силами ТОВ "САМСОН" не виконувалися в зв`язку з відсутністю штатних спеціалістів відповідної кваліфікації.

Право ТОВ "САМСОН" залучати до надання послуг фізичних та юридичних осіб передбачене п.5.2.2 договору №37.

На виконання робіт, передбачених договором №37, ТОВ "САМСОН" було залучено:

1) ТОВ "Науково-технічний центр експертизи нерухомості" на підставі договору на створення науково-технічної продукції від 19.12.2016 р. №52.

Згідно з актом від 20.12.2016 р. №52 роботи виконані в повному обсязі на суму 20 000 грн.

Звіркою встановлено, що роботи по темі "Оцінка технічного стану конструкцій адміністративного будинку за адресою: вул. Б.Хмельницького, 6 у Шевченківському районі м. Києва" відповідають виду послуги №2 "Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою: вул. Б.Хмельницького, 6 для визначення технічного стану конструкцій", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27.12.2016 р. №37, вартість робіт послуги №2 складає 124 235, 4 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 104 235, 4 грн.

Також між ТОВ "САМСОН" та ТОВ "Науково-технічний центр експертизи нерухомості" було укладено договір на створення науково-технічної продукції від 21.12.2016 р. №54.

Згідно з актом від 26.01.2017 р. №54 роботи виконані в повному обсязі на суму 10 000 грн.

Звіркою встановлено, що роботи по темі "Оцінка технічного стану об`єкту незавершеного будівництва - адміністративного будинку , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького (Луначарського),2" відповідають виду послуги №3 "Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького (Луначарського),2 для визначення технічного стану конструкцій", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27.12.2016 р. №37, вартість робіт послуги №3 складає 168 767, 4 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 158 767, 4 грн.

2) ТОВ "Б-Т-І" на підставі договору про надання послуг від 09.12.2016 р.

Згідно з актом від 16.01.2017 р. роботи виконані в повному обсязі на суму 32 000 грн.

Звіркою встановлено, що послуги щодо виготовлення технічного паспорту на об`єкти нерухомості, що знаходяться по вул. Митрополита Шептицького, 2 в м. Києві, відповідають виду послуги №4 "Обміри для проведення технічної інвентаризації будівлі за адресою вул. Шептицького, 2", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27.12.2016 р. №37, вартість робіт послуги №4 складає 144 703 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 112 703 грн.

Також до зустрічної звірки надано рахунок від 26.12.2016 р. №8060 та акт прийому-здачі виконаних робіт, обидва на суму 40 000 грн., відповідно до яких Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Падалку Роману Олеговичу було сплачено вказані кошти за здійснення державної реєстрації. В акті та рахунку не зазначено об`єкти державної реєстрації, що унеможливлює звірку витрат на реєстрацію об`єктів Компанії, передбачених кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27.12.2016 р. №37 з фактичними витратами, понесеними ТОВ "САМСОН" на державну реєстрацію.

За результатами зустрічної звірки зроблено висновок про наявність розбіжності між коштами, що були сплачені позивачем відповідно до договору №37, та фактичними витратами ТОВ "САМСОН" на суму 376 843,03 грн.

Довідка зустрічної звірки від 06.06.2017 №05-21/37-з була підписана керівником ТОВ "САМСОН" Сіверським Т.В. із зауваженнями, оскільки перевіряючі не врахували цивільно-правові договори, укладені з фізичними особами відповідно до п.5.2.2 договору №37.

Як зазначено в акті ревізії, ознайомившись із зауваженнями, відповідач направив на адресу ТОВ "САМСОН" лист від 12.06.2017р. №05-14/434 "Про надання документів", у якому просив в триденний термін надати належним чином завірені копії договорів цивільно-правового характеру з особами, залученими Товариством для надання послуг по договору від 14.12.2017р. №37, з документальним підтвердженням їх кваліфікації (диплом, свідоцтво, сертифікат тощо), необхідної для надання послуг, та актів виконаних робіт (наданих послуг), або інших документів, що підтверджують вартість та обсяг виконаних робіт (наданих послуг), звітну документацію, виписки банку або касові документи, що підтверджують їх оплату; регістри бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків тощо) по договорам цивільно-правового характеру.

ТОВ "САМСОН" відмовило у наданні запитуваних документів у зв`язку з тим, що зустрічна звірка на час направлення листа вже проведена і завершена.

В зв`язку з відмовою ТОВ "САМСОН" в додатковому наданні документів, Державною аудиторською службою України на адресу Державної фіскальної служби України було направлено лист від 22.06.2017 № 05-14/464 "Про надання інформації", яким з метою підтвердження або спростування понесених, витрат ТОВ "САМСОН", Держаудитслужба просить надіслати копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку ТОВ "САМСОН" (код ЄДРПОУ 23526845) за IV квартал 2016року та І квартал 2017р.

Станом на 09.08.2017р. відповідь ДФС України на адресу Держаудитслужби не надходила.

За таких обставин посадові особи Держаудитслужби дійшли висновку про те, що такі особи не залучалися, і витрати ТОВ "САМСОН" фактично не понесено, чим завищено вартість послуг на суму 376 843,03 грн. та призвело до їх зайвої оплати позивачем (стор. 172-180 акту).

4. На порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та розділів V та VII договору від 09.04.2015 №RS/2015 НАК "Нафтогаз України" не нараховано пеню за порушення компанією Ryder Scott Co. LP термінів надання послуг, унаслідок чого пропущено термін позовної давності, установлений статтею 257 Цивільного кодексу України, через що Компанією не стягнуто 8 025 долл. США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 - 199 093,03 гривні).

Згідно зі змістом акту ревізії підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

За результатами торгів позивач уклав договір про закупівлю послуг від 09.04.2015р. № RS/2015 з переможцем торгів - RYDER SCOTT COMPANY, L.P. на суму 1 500 000,00 доларів США без ПДВ (за офіційним курсом НБУ станом на 09.04.15 ціна договору складає 35 265 502,50 гривень.

Відповідно умов договору RS/2015 Ryder Scott зобов`язується надати замовнику послуги геологічні, геофізичні та пов`язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги (Незалежна оцінка резервів (запасів/ресурсів) вуглеводнів нафтогазових родовищ та перспективних площ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", ПАТ "Укргазвидобування" та Філії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в Арабській Республіці Єгипет) відповідно до Технічного завдання та Календарного плану, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги (п. 1.1,1.2 договору RS/2015).

Відповідно п.3.1 договору RS/2015 загальна ціна цього договору становить 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) доларів США. Валютою платежу є долар США. Ціна конкретного етапу надання послуг визначена в Календарному плані.

П.5.1 договору RS/2015 передбачено, що строк надання послуг - 120 календарних днів з дати укладення (набрання чинності) договору. Конкретні строки надання послуг зазначені у Календарному плані (Додаток № 1 до договору).

П. 5.3 р. договору RS/2015 також визначено, що послуги надаються за етапами, що визначені в Технічному завданні та Календарному плані. Після завершення кожного етапу надання послуг виконавець надає замовнику звітну документацію, визначену Технічним завданням та Календарним планом, акт здавання-приймання наданих послуг та рахунок-фактуру. Протягом 10 календарних днів після отримання зазначених вище документів замовник надає виконавцю підписаний акт здавання-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг. У випадку надання мотивованої відмови виконавець зобов`язаний Усунути, виявлені недоліки та зауваження в строки, взаємно узгоджені сторонами, але в будь-якому випадку такі строки не повинні призвести до порушення загальних строків надання ї послуг (п. 5.1 цього договору). Усунення недоліків здійснюється виконавцем своїми силами та за свій рахунок. Незгода між сторонами щодо обсягів, класифікації, прогнозу або вартості резервів- не вважаються підґрунтям для відмови.

Абз.2 п. 5.4 договору RS/2015 передбачено послуги вважаються наданими після отримання замовником Звітної документації, передбаченої Технічним завданням та Календарним планом, та підписання акту здавання-приймання наданих послуг.

Календарний, план складається з 5 етапів надання послуг (етап 2 складається з 5 підпунктів, всього 5 етапів із 9 пунктів) на загальну суму 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) доларів США, із загальним терміном виконання послуг до 120 календарних днів включно з дати укладання договору. При цьому Календарним планом передбачено, що етапи за п.1, п.2.1-2.5 та п.3 завершуються Інформаційними звітами, а етапи за п.4 та п.5 - звітами про надані послуги.

Крім того, Календарним планом було встановлено строки виконання кожного етапу, а саме:

· Етап 1 - 17 днів з дати укладення договору;

· Етап 2.1 - 65 днів з дати укладення договору;

· Етап 2.2 - 35 днів з дати укладення договору;

· Етап 2.3 - 77 днів з дати укладення договору;

· Етап 2.4 - 90 днів з дати укладення договору;

· Етап 2.5 - не більше 90 днів з дати укладення договору;

· Етап 3 - 10 днів з дати закінчення етапів 2.1 - 2.5;

· Етап 4 - 8 днів з дати закінчення третього етапу;

· Етап 5 - 12 днів з дати закінчення четвертого етапу.

По кожному з передбачених календарним планом та фактично виконаних етапів посадовим особам відповідача було надано документи, які свідчать про їх виконання.

До ревізії надані 9 актів здавання-приймання наданих послуг за договором RS/2015, а саме: акт № 1 від 26.05.2015 про виконання етапу 1; акт № 2 № 3 від 30.06.2015 про виконання етапів 2.2, 2.1; акт № 4 від 15.07.2015 про виконання етапу 2.3; акт № 5 та № 6 від 27.07.2015 про виконання етапів 2.4, 2.5; акт № 7 від 15.09.2015 про виконання етапу 3; акт № 8 від 28.09.2015 про виконання етапу 4; акт № 9 від 18.05.2016 про виконання етапу 5.

Загальний термін надання послуг передбачений ДКТ, пропозицією переможця та п.п 5.1, 5.3 договору № RS/2015 складає 120 календарних днів (з 10.04.2015 по 07.08.2015 включно), тому надання послуг, підтверджених актами здавання-приймання наданих послуг №7 від 15.09.15, №8 від 28.09.15 та №9 від 18.05.16, здійснено із запізненням/недотриманням умов р.V договору № RS/2015 на 39, 52 та 285 календарних днів відповідно.

Відповідно до п.7.2 та п.7.3 договору № RS/2015 у випадку ненадання, неналежного надання або надання не в повному обсязі виконавцем послуг, останній відшкодовує замовнику збитки, спричинені такими порушеннями; за порушення строків надання послуг, встановлених Календарним планом, усунення недоліків встановлених у відповідній мотивованій відмові, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день затримки, але в будь-якому випадку загальна сума нарахованої пені не повинна перевищувати 5% від суми заборгованості.

Позивач не пред`являв до Ryder Scott жодних вимог про стягнення пені, до суду з позовом не звертався.

На підставі викладеного вище посадові особи відповідача дійшли висновку про те, що внаслідок порушення умов договору, ненарахування пені Компанією недоотримано грошових коштів за порушення термінів надання послуг у загальному розмірі 8 025 доларів США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 199 093,03 грн.), а саме: по акту № 7 від 15.09.15 - 2925 доларів США (150 000 х (39 днів х 0.05%)); по акту № 8 від 28.09.15 - 2600 доларів США (100 000 х (52 дня х 0,05%)); по акту № 9 від 18.05.16 - 2500 доларів США (50 000 х 5%), чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Позивач подав заперечення до акта ревізії, які було розглянуто Держаудитслужбою; за результатами розгляду заперечень 07.08.2017 р. затверджено та направлено на адресу позивача висновок на заперечення (зауваження) до акта планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 09.08.2017 № 05-21/4, де було враховано та прийнято низку зауважень позивача.

Згідно з вимогою від 12.09.2017 р. за №05-14/683 "Про усунення порушень законодавства" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пп. 9 п. 4, пп. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. №43, п. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550, заявлено вимогу про опрацювання матеріалів ревізії та усунення виявлених порушень законодавства у встановленому законодавством порядку, розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Позивач - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - вважає вимогу від 12.09.2017 року № 05-14/683 протиправною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що згідно з актом ревізії, направлень на ревізію, листа ДАСУ від 18.04.2017 №05-14/285, програми ревізії тощо предметом ревізії була фінансово-господарська діяльність позивача за період з 01.04.2015 по 31.03.2017, тоді як з судових рішень у справі №918/788/15, вбачається, що позовна давність по основній та по додаткових вимогах, в тому числі, і по вимозі щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 08.05.2014 по 02.06.2015, спливла у січні 2014 року.

В даному випадку збитки Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" виникли внаслідок порушення ПАТ "Рівнеазот" його грошових зобов`язань і саме в цьому полягає протиправна поведінка боржника.

Збитки у вигляді доходів Нафтогазу, які він міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), завдані їй не посадовими особами, які несвоєчасно ініціювали позовну роботу, а контрагентом, який порушив своє грошове зобов`язання і не сплатив Компанії кошти, право на отримання яких вона має.

З врахуванням викладеного позивач вважає безпідставними висновки п. 1 оскаржуваної вимоги від 12.09.2017 року № 05-14/683.

Щодо п. 2 вимоги позивач зазначає, що посадовими особами відповідача ні в акті ревізії, ні в оскаржуваній вимозі не зазначено, які конкретно норми закону або договору порушено позивачем внаслідок оплати послуг, наданих ДП "Нафтогазобслуговування" відповідно до договору №13/09.

Відповідно до п.3.1 договору №13/09 гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору. Гранична вартість послуг за місяць визначається, виходячи з граничної ціни всього договору, а фактична вартість послуг - виходячи з граничної вартості послуг за місяць.

Таким чином, вартість послуг (п.3.3) також включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору, і включення до вартості послуг, наданих за договором №13/09, витрат з оплати праці, в тому числі витрат з оплати лікарняних та одноразових заохочувальних премій, у повній мірі відповідає закону.

Відповідно до умов договору №13/09 та норм чинного законодавства до загальної вартості наданих послуг за договором включено всі фактичні витрати, які відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5, власник виплачує працівникові за виконану ним роботу, зокрема: згідно з пп. 1.3 п. 1 Інструкції до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат; згідно з п. 3 Інструкції - виплати працівникам, що не відносяться до фонду оплати праці, але відносяться до витрат на оплату праці.

Таким чином, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" приймала витрати, а саме виплати працівникам, які перебували на лікарняному, виплати премій до свят, єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду на суму 41 665,51 грн., операційні витрати (25 %) на суму - 38 075,37 грн., рентабельність (10 %) - 19 037,68 грн. ПДВ (20 %) - 41 882,91 грн. від ДП "Нафтогазобслуговування" згідно з калькуляцією до договору від 13.02.14 № 13/09 відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Ознайомившись з висновками, викладеними в акті ревізії щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "САМСОН", позивач самостійно звернувся до ТОВ "САМСОН" з проханням надати документи, які підтверджують залучення фізичних осіб до надання послуг.

У відповідь ТОВ "САМСОН" направило лист від 15.08.2017 р. №03-51/17, в якому погодилось надати запитувані документи. До листа було додано матеріали, про які йдеться в тексті. В подальшому ці матеріали було надано разом з запереченнями до акту ревізії, проте їх було враховано лише частково.

Держаудитслужбою необґрунтовано не враховано вартість послуг відповідно до підтверджуючих документів ТОВ "САМСОН" на суму 168 939,91 грн., яка складається з 121 000,00 грн. - вартість наданих послуг ОСОБА_3 ., 35 023,06 грн. вартість нотаріальних послуг, 12 916,85 грн. вартість послуг техніка КП Київської міської ради "КМБТІ".

Крім того, необґрунтовано не враховано Держаудитслужбою: 22 743,04 грн. суму обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство, 35 160,08 грн. суму прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Разом необґрунтовано не враховано Держаудитслужбою: 121 000,00+35 023,06+12 916,85+22 743,04+35 160,08 = 226 843,03 (грн.)

Щодо п. 4 вимоги позивач зазначає, що Ryder Scott при виконанні етапів 3, 4, 5 договору RS/2015 дотримувалися строків, передбачених Календарним планом. П.7.3 договору RS/2015 передбачено відповідальність за порушення строків, встановлених Календарним планом.

Звіти за 3 та 4 етапи були надані Ryder Scott 18.07.15 та 26.07.15.

Проте через те, що звіти містили результати аналізу, обробки та інтерпретації значного обсягу геологічної, геофізичної, промислової та технічної інформації з відповідними оцінками та висновками, які опрацьовувалась фахівцями Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з залученням фахівців ПАТ "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" і ДП "Науканафтогаз", та потребували додаткових уточнень, обміну додатковою інформацією для збільшення оцінки ресурсів та капіталізації Компанії, акти здавання-приймання наданих послуг за вказані етапи були підписані 15.09.15 та 28.09.15 відповідно. Враховуючи значну віддаленість сторін, різницю в часі (7 годин Хьюстон та 8 годин Калгарі) та обсяг матеріалів, листування здійснювалося через захищений канал для обміну інформацією та службової переписки "Accelion".

Звіт за 5 етап Ryder Scott надала Компанії 07.08.15 .

Після розгляду кінцевого звіту за 5 етап, який було надано Компанії електронною поштою через захищений канал для обміну інформацією та службової переписки "Accelion", Компанія погодилася з пропозицією Ryder Scott щодо проведення додаткових досліджень без зміни вартості договору за умови надання додаткових даних, що підтверджено листом Ryder Scott від 07.08.15, копію якого було надано до ревізії.

ПАТ "Укргазвидобування" спільно з позивачем підготувало додатковий відповідний пакет інформації в обсягах та форматах заявлених Rider Scott Company L.P. (9 файлів на 50 стор.). Після його попереднього узгодження в "Accelion" Компанія 30.12.2015р. надіслала цей пакет інформації Ryder Scott.

Ryder Scott доповнила звіт за 5 етап за результатами додаткового опрацювання наданого їй пакету інформації, який 16.05.16 розглянуто та прийнято без зауважень на засіданні секції НТР Компанії з питань підготовки ресурсів вуглеводнів та їх видобування (протокол №16,) за участю (в режимі відеоконференції) представників Ryder Scott.

Таким чином, жодних затримок з вини Ryder Scott допущено не було. Значні проміжки часу між моментами фактичного надання послуг та підписанням акту приймання-передачі послуг спричинені виключно діями та бездіяльністю позивача.

Відповідач - Державна аудиторська служба України - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту ревізії.

Також відповідач зазначив, що правомірність вимог Держаудитслужби може оцінюватися лише під час вирішення справи за позовом органів державного фінансового контролю до підконтрольного суб`єкта про зобов`язання виконати ті чи інші вимоги, що відображено у правових позиціях Верховного Суду України та Верховного Суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо підсудності справи адміністративному суду

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої, зокрема, у постанові від 12.03.2019 р. у справі №826/13956/17, ... "законна вимога" контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб`єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов`язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

Письмова вимога контролюючого органу безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Вказане тлумачення норм матеріального права відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 лютого 2016 року у справі №818/1857/14 та Великої Палати Верховного Суду, викладеній у справі № 820/3534/16. http://reyestr.court.gov.ua/Review/80417174

В свою чергу, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №820/339/17, згідно з якою вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що аналіз вказаних норм свідчить про наявність в органу державного фінансового контролю права пред`являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, тобто, у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Відтак, наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Суд визнає, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, при цьому оскаржувана в частині вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на обов`язковість врахування висновків Верховного Суду України, встановленою діючою на час судового розгляду частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду України (справи №№ 2-40а14, 21-63а14 від 15.04.2014 р., № 21-1380а15 від 16.09.2015 р.), за яким зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. http://reyestr.court.gov.ua/Review/81366347

В даному випадку згідно з оскаржуваною вимогою 12.09.2017 р. за №05-14/683 "Про усунення порушень законодавства" зобов`язано позивача опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлених порушень законодавства у встановленому законодавством порядку, розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

В свою чергу, усунення виявлених порушень та притягнення винних осіб до відповідальності має бути здійснене з огляду на чотири виявлених порушення (незаявлення вимог про стягнення коштів за укладеними договорами, завдання збитків внаслідок здійснення зайвої оплати за договорами).

Позивач оскаржує вимогу в цілому, щодо всіх викладених у ній вимог.

За допомогою оскаржуваної вимоги неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки, а саме.

Щодо п. 1, 4 оскаржуваної вимоги, то визначені порушення (незаявлення вимог про стягнення коштів за укладеними договорами) взагалі не кваліфіковані відповідачем у вимозі як завдання збитків (хоча про це зазначено в акті ревізії, тоді як в ній вказано на порушення позивачем положень ЦК України та внутрішніх положень щодо ведення претензійно-позовної роботи з вказаними контрагентами (ПАТ "Рівнеазот" та компанією Ryder Scott Co. LP).

Відповідно, оскаржувана вимога в цій частині не може взагалі вважатися такою, на підставі якої до позивача можуть бути пред`явлені вимоги про примусове стягнення збитків, тоді як мова йде про неналежне ведення претензійно-позовної роботи визначених в акті ревізії винних осіб.

Щодо п. 2, 3 вимоги, то в них зазначено про безпідставне здійснення оплати контрагентам за укладеними договорами, що кваліфіковано відповідачем як завдання збитків на вказані суми. В акті ревізії визначені конкретні винні особи - працівники підприємства, дії яких призвели до завдання збитків.

З врахуванням змісту п. 2 вимоги - розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності - виконання вказаної вимоги полягає саме у притягненні до відповідальності винних працівників, тоді як сама по собі вимога в частині п. 2, 3 виявлених порушень підставою для примусового відшкодувати виявлених в ході перевірки збитків не є.

Окремо суд зазначає, що безпосередньо у оскаржуваній вимозі міститься посилання на ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якою законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються, і у позивача були відсутні підстави вважати оскаржувану вимогу в цілому або у певній частині не обов`язковою до виконання.

Оскільки у вимозі зазначено про те, що вичерпну інформацію про вжиті заходи необхідно надати до 12.10.2017 р., позивач або мав вжити відповідні заходи та надати інформацію, або оскаржити вимогу в судовому порядку, що ним і було зроблено.

З врахуванням викладеного оскаржувана вимога як рішення суб`єкта владних повноважень підлягає оцінці на предмет її відповідності законодавству адміністративним судом на загальних підставах.

Щодо оскаржуваної вимог по суті

Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (ч. 2 ст. 2 Закону №2939-12), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (аб. 7 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №2939-12).

Згідно зі ст. 11 Закону №2939-12 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону №2939-12 наділений правами, зокрема, пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (п. 7 ч. 1 ст. 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10 ч. 1 ст. 10).

За змістом ст. 4 Закону №2939-12 ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2006 р. № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Ревізія фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2017 р., про що складено акт від 09.08.2017 р. №05-21/4, проведена на виконання п. 2.15 Плану проведення заходів державного фінансового контролю за ІІ квартал 2017 року, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту ревізії суд зазначає наступне.

Щодо порушення пунктів 4.6 і 4.8 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23.07.2012 №211, несвоєчасним ініціюванням позовної роботи, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, та порушення частини другої ст.625 Цивільного кодексу України незабезпеченням стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов договору поставки природного газу від 31.10.2009 №10/09-П з ПАТ "Рівнеазот", нарахованих за період з 08.05.2014 по 02.06.2015, через що компанією не стягнуто 200 726 839,60 гривні.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі змісту рішення господарського суду Рівненської області 08.06.2011 р. у справі №5019/117/11, яким позов задовольнив частково, на користь позивача присуджено до стягнення з ВАТ "Рівнеазот" не лише 315 865 678,78 грн. боргу, а й 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат та 6 033 626,15 грн. річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, стягнувши з ПАТ "Рівнеазот" 27 026 494,52 грн. - пені, 5 747 035,60 грн. - 3% річних, 14 324 388,38 грн. - інфляційних.

Тобто, при первісному зверненні позивача до суду щодо неналежного виконання ВАТ "Рівнеазот" договору поставки природного газу №10/09-П від 31.10.2009 р., позивач скористався передбаченим ст. 625 ЦК України правом.

В той же час, згідно зі змісту судових рішень по справі №918/788/15 господарського суду Рівненської області, якими у задоволенні позову відмовлено, суди дійшли висновку про те, що строк позовної давності слід обраховувати з січня 2011 р., і він сплив у січні 2014 р., тоді як позивач звернувся до суду лише 11.07.2015 р., що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, суди не погодилися з позицією позивача про те, що інфляційні та 3% річних слід обраховувати, виходячи не з суми грошового зобов`язання, яке виникло за договором №10/09-П від 31.10.2009 р., а з суми, яка була стягнута за рішенням суду, до якої входить, крім основного боргу, ще й пеня, інфляційні витрати та 3% річних.

Тобто, при зверненні до суду 07.11.2015 р. по справі №918/788/15 питання початку відрахунку строку позовної давності позивачем вивчалося, і була вироблена правова позиція, яка була предметом розгляду і оцінки в суді.

Відповідно, відмова в позові мала місце не у зв`язку з несвоєчасним ініціюванням позовної роботи, а у зв`язку з тим, що суд не погодився з позицією позивача щодо визначення дати, з якої починається відрахунок позовної давності.

З вказаного приводу суд зазначає, що прийняття судового рішення не на користь підконтрольної установи саме по собі не може бути підставою для висновку про наявність порушень у організації позовної роботи і вжиття заходів щодо їх усунення.

На думку суду, про можливе спричинення негативних наслідків зверненням (незверненням, зверненням з порушенням строків) до суду можна говорити виключно у випадках, коли є доведеною наявність умислу у діях чи бездіяльності конкретної посадової особи.

В даному випадку такі обставини під час проведення ревізії або в інший спосіб не встановлені, тоді як ознайомлення зі змістом судових рішень по справах №5019/117/11 та №918/788/15 свідчить про вжиття позивачем заходів для судового захисту свого порушеного права.

З врахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим викладений у п. 1 оскаржуваної вимоги висновок про виявлені порушення законодавства.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та розділів V та VII договору від 09.04.2015 №RS/2015 НАК "Нафтогаз України" ненарахуванням пені за порушення компанією Ryder Scott Co. LP термінів надання послуг, унаслідок чого пропущено термін позовної давності, установлений статтею 257 Цивільного кодексу України, через що Компанією не стягнуто 8 025 долл. США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 - 199 093,03 гривні).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки надання послуг, підтверджених актами здавання-приймання наданих послуг №7 від 15.09.15, №8 від 28.09.15 та №9 від 18.05.16 до договору № RS/2015 від 09.04.2015р., укладеного позивачем з RYDER SCOTT COMPANY, L.P. на надання послуг геологічних геофізичних та пов`язаних з ними вишукувальних та консультаційних послуг (Незалежна оцінка резервів (запасів/ресурсів) вуглеводнів нафтогазових родовищ та перспективних площ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", ПАТ "Укргазвидобування" та Філії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в Арабській Республіці Єгипет) здійснено із запізненням/недотриманням умов р.V договору № RS/2015 на 39, 52 та 285 календарних днів відповідно, відповідач дійшов висновку про протиправне невикористання позивачем передбаченого до п.7.2 та п.7.3 договору № RS/2015 права нарахувати пеню, що призвело до недоотримання грошових коштів за порушення термінів надання послуг у загальному розмірі 8 025 доларів США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 199 093,03 грн.), а саме: по акту № 7 від 15.09.15 - 2925 доларів США (150 000 х (39 днів х 0.05%)); по акту № 8 від 28.09.15 - 2600 доларів США (100 000 х (52 дня х 0,05%)); по акту № 9 від 18.05.16 - 2500 доларів США (50 000 х 5%), чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Передбачене ГК України та ЦК України нарахування пені у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань є правом, а не обов`язком сторони договору, тому навіть у випадку наявності підстав для стягнення пені сторона договору може не використати наявне у неї право і не заявляти відповідних вимог ні в судовому, ні в позасудовому порядку, а потенційно неотриманий розмір пені не може розцінюватися як недоотриманий дохід.

Крім того, в даному випадку згідно з поясненнями позивача RYDER SCOTT COMPANY, L.P. не було допущено жодних затримок виконання взятих на себе зобов`язань, тоді як збільшений у порівнянні з договором термін подачі звіту та підписанням актів прийняття-передачі пояснюється опрацюванням позивачем отриманої інформації, і позивачем як порушення договірних зобов`язань з боку RYDER SCOTT COMPANY, L.P. не розцінюється, а витрати, пов`язані з можливим зверненням до суду перевищують розмір пені.

Відповідачем не надано пояснень щодо доцільності вжиття будь-яких заходів щодо стягнення пені, тоді як очевидно, що розмір пені має перевищувати витрати на отримання цієї суми, навіть якщо розцінювати розмір пені як прибуток.

Підсумовуючи вищевикладене, на думку суду, відповідачем за межами власних повноважень надається оцінка господарським відносинам позивача з його контрагентом, що є фактично втручанням в господарську діяльність, а не здійснення фінансового контролю.

З врахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим викладений у п. 4 оскаржуваної вимоги висновок про виявлені порушення законодавства.

Окремо суд зазначає, що не може погодитися з викладеною у акті ревізії (і відсутньою у оскаржуваній вимозі) кваліфікацією нестягнених пені та передбачених ст. 625 ЦК України сум індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, як збитків в розумінні ст. 22 ЦК України, а саме.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Передбачені законодавством негативні наслідки невиконання або неналежного виконання приватно-правового (в тому числі, і господарського) зобов`язання, до яких належить стягнення пені, а також суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, підлягають застосуванню на розсуд кредитора - за його вимогою, і кредитор вказаним правом може і не скористатися.

Заявлення до стягнення відповідних сум не є обов`язковим, і, відповідно, не може розцінюватися як потенційний дохід, неодержання якого є упущеною вигодою.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 3.14 договору про закупівлю послуг від 13.02.2014 №13/09 зайвою сплатою ДП "Нафтогазобслуговування" коштів на суму 251 297,44 грн. через безпідставне включення до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, здійснених виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду України, операційних витрат та рентабельності, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

В даному випадку матеріальною шкодою (збитками) відповідач вважає оплату позивачем включених до калькуляцій, які додані до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг за договором від 13.02.2014 року, укладеним позивачем з ДП "Нафтогазобслуговування" про закупівлю послуг від 13.02.2014 р. № 13/09, у складі прямих витрат автотранспортних послуг виплат перших п`яти днів непрацездатності та виплати одноразових заохочувальних премій на суму 110 635,97 грн., які за даними бухгалтерського обліку віднесені на рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрат", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом; об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно з п. 13 вказаного Положення до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно з п. 1.3, 2, 2.2, 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків).

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться виплати працівникам, що не відносяться до фонду оплати праці, але відносяться до витрат на оплату праці.

Відповідно, вказані витрати - виплати перших п`яти днів непрацездатності, одноразові заохочувальні премії - також відносяться до складу прямих витрат на оплату праці, як до них відноситься і відповідні відрахування до Пенсійного фонду України з вказаних складових заробітної плати.

Вказане узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору від 13.02.2014р. № 13/09, згідно з умовами якого гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору; надання послуг виконавцем та їх приймання замовником здійснюється щомісячно та оформляється актами приймання-передачі наданих послуг. Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику калькуляцію з повною розшифровкою понесених витрат, сума яких має відповідати вартості наданих послуг, а також підтверджуючі документи щодо фактичних витрат, понесених виконавцем під час виконання ним зобов`язань за договором.

У наданих замовником позивачу калькуляціях до розшифровки включено вказані платежі, тобто, позивач знав про їх включення до розрахунку і не вважав вказані дії контрагента порушенням умов договору.

В той же час, під час здійснення фінансового контролю у відповідача відсутні повноваження робити висновки про доцільність понесення підзвітним суб`єктом тих чи інших витрат під час провадження господарської діяльності, якщо це не є прямим порушенням вимог законодавства, що в даному випадку відсутнє.

З врахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим викладений у п. 2 оскаржуваної вимоги висновок про виявлені порушення законодавства.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 2.2 договору від 14.12.2016 №37 ТОВ "САМСОН" внесенням до акта здачі-приймання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакета документів та державної реєстрації адміністративних будівель Компанії витрат, які фактично не здійснено, чим завищено їх вартість на суму 226 843,03 грн., та призвело до зайвої оплати НАК "Нафтогаз України" та матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму

Висновок про завдання матеріальної (шкоди) збитків на вказану суму зроблено відповідачем з огляду на відсутність у Держаудитслужби інформації щодо залучення ТОВ "САМСОН" під час виконання укладеного з позивачем договору від 14.12.2016 р. №37 на надання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького (колишня вул. Луначарського), 2 у м. Києві за плату, третіх осіб, і витрати фактично не понесено.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі змістом акту ревізії та поясненнями представників сторін всі документи на підтвердження виконання робіт залученими ТОВ "САМСОН" до виконання договору особами було надано відповідачу під час розгляду заперечень на акт ревізії, проте, вони були враховані лише частково.

Зокрема, зазначена в якості збитків сума 226 843,03 грн. складається з 121 000,00 грн. - вартість наданих послуг ОСОБА_3 ., 35 023,06 грн. вартість нотаріальних послуг, 12 916,85 грн. вартість послуг техніка КП Київської міської ради "КМБТІ", 22 743,04 грн. суму обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство, 35 160,08 грн. суму прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

До матеріалів справи залучено копію договору про надання послуг від 22.10.2015р., укладеного між ТОВ "САМСОН" та ФОП ОСОБА_3., предметом якого є надання послуг з питань комерційної діяльності та керування, додаткової угоди до нього від 31.12.2015 р. №1, актів надання послуг на загальну суму 121 000 грн. з зазначенням конкретного найменування послуг, а також посиланням на виконання договору з позивачем, платіжних доручень ТОВ "Самсон" щодо оплати вказаних у актах сум.

Також до матеріалів справи залучено копію акту приймання-здачі виконаних робіт №8060 від 26.12.2016 р., яким приватний нотаріус Падалка Р.О. підтвердив виконання ним робіт з державної реєстрації на суму 40 000 грн., тоді як саме виконання роботи може бути перевірене шляхом ознайомлення з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, де вказано прізвище державного реєстратора, який вчинив відповідну реєстраційну дію.

У листі від 15.08.2017 р. №03-51/17 на адресу позивача ТОВ "САМСОН" також повідомлено про сплату ним 16.12.2016 р. на адресу Комунального підприємства Київської міської ради "КМБТІ" суму в розмірі 12 916,85 грн. за вихід техніка на об`єкти, які належать НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" згідно Замовлення №3776 від 12.12.2016 р.

У випадку необхідності відповідач міг перевірити виконання вказаних робіт і фактичну оплату послуг.

Щодо 22 743,04 грн. суму обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство, 35 160,08 грн. суму прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства", то очевидно, що ТОВ "САМСОН" як господарське товариство уклало договір позивача з метою отримання прибутку, тому за наслідками його виконання воно мало його отримати, що порушенням законодавства бути не може.

Відповідно, і оплата позивачем всіх виконаних за договором від 14.12.2016 р. №37 робіт, включаючи і отриманий ТОВ "САМСОН" прибуток, ознак протиправності не має і свідчити про завдання збитків позивачу не може.

Згідно зі змістом висновку від 07.08.2017 р. на заперечення (зауваження) до акта планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 09.08.2017 р. № 05-21/4 07.08.2017 р., у якому саме по господарських відносинах з ТОВ "САМСОН" враховано низку зауважень позивача, по вказаних сумах позиція відповідача не висвітлена, тоді як лише зрозуміло, що вони не враховані.

З врахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим викладений у п. 3 оскаржуваної вимоги висновок про виявлені порушення законодавства.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України "Про усунення порушень законодавства" від 12.09.2017 року № 05-14/683.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3 200 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 20.11.19 р.