УХВАЛА
19 листопада 2019 року
Київ
справа №300/360/19
адміністративне провадження №К/9901/31886/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної установи "Галицький виправний центр (128)" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №300/360/19 за позовом Державної установи "Галицький виправний центр (128)" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,
УСТАНОВИВ:
18.11.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
Водночас за приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
У даному випадку постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, прийнята у відкритому судовому засіданні 26.09.2019, тоді як касаційна скарга надіслана до Верховного Суду 13.11.2019 засобами поштового зв`язку.
У доданому до касаційної скарги клопотанні порушується питання поновлення строку касаційного оскарження на підставі частини другої статті 329 КАС України, оскільки копія оскаржуваної постанови апеляційного суду отримана позивачем 18.10.2019, що підтверджується доданою до клопотання копією зазначеної постанови з відбитком штампу вхідної кореспонденції установи.
Разом з тим, відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції засвідчує лише дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання копії оскаржуваного рішення апеляційного суду.
Відтак, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції (конверт, в якому надійшло поштове відправлення з вкладеним рішенням суду апеляційної інстанції; довідка відділення поштового зв`язку тощо).
Крім того, касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, оскільки, всупереч частини четвертої цієї статті, до неї не додано документ про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, мотивоване відсутністю коштів на рахунку відповідача та наявністю значної кредиторської заборгованості установи.
Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В той же час за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
У відповідності до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд наголошує й на тому, що пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Названі положення правових норм процесуального закону перекликаються з частиною першою статті 44 КАС України, якою встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Тобто передбаченим процесуальним законом правом на відстрочення сплати судового збору, звуження змісту і обсягу якого не допускається (частина третя статті 22 Конституції України), в однаковій мірі користуються усі без виключення сторони у справі, однак лише з підстав та на умовах, встановлених законодавством.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана юридичною особою у 2019 році, а спір у справі носить майновий характер (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у розмірі 957041,69 гривень, військового збору та пені у розмірі 127208,81 гривня, застосовано штрафні санкцій у розмірі 510,00 гривень; вимоги про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 470261,00 гривень; рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 235130,50 гривень).
За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вичиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривня.
Отже розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 38420, 00 гривень (1790152,00 гривень*1,5 відсотка ціни позову (але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)*200 відсотків).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; код банку отримувача (МФО) 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку - 207; призначення платежу - 101;
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної установи "Галицький виправний центр (128)" про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної установи "Галицький виправний центр (128)" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №300/360/19 за позовом Державної установи "Галицький виправний центр (128)" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії даної ухвали строк для усунення вказаних недоліків: подання додаткових доказів на підтвердження дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції від 26.09.2019 та документу про сплату судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85774567 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Воловецький районний суд Закарпатської області
Вотьканич В. А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні