Ухвала

від 19.11.2019 по справі 917/30/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

19.11.2019 Справа № 917/30/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури (вх.№1718 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19, постановлену в приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., повний текст ухвали складено 15.05.2019,

за позовом заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах Пришибської сільської ради Полтавської області, с.Пришиб Полтавської області

до Селянського (фермерського) господарства «Україна» , с. Пришиб Полтавської області

про витребування із незаконного володіння та повернення державі в особі Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернувся заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах - Пришибської сільської ради Полтавської області, до Селянського (фермерського) господарства «Україна» , в якій просив:

- витребувати із незаконного володіння селянського (фермерського) господарства «Україна» та повернути державі в особі Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради, кадастровий номер 5322484800:07:000:0168, площею 29,8195 га, вартістю 903037,93 грн, надану у постійне користування померлому 08.08.2012 ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 02.06.1994 серії ПЛ-64, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 59;

- стягнути з відповідача на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору у сумі 13545,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право користування, яке належало ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 02.06.1994 серії ПЛ-64, не може бути передано в порядку спадкування іншим фізичним або юридичним особам, у тому числі Селянському (фермерському) господарству «Україна» , та припиняється зі смертю особи, якій належало таке прав, а отже, використання спірної земельної ділянки відповідачем здійснюється без належних правових підстав.

Заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Пришибської сільської ради Полтавської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в даному випадку прокурор послався на те, що внаслідок протиправних дій С(Ф)Г "Україна" незаконно утримує та використовує спірну земельну ділянку комунальної власності, чим позбавляє український народ володіти, розпоряджатись та отримувати належний дохід від використання цієї землі; уповноважений державою орган позбавлений можливості розпоряджатися вищевказаною земельною ділянкою у законний спосіб, а тому не забезпечено найвигідніші для держави умови надання цієї землі в оренду.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Пришибською сільською радою Полтавської області, як органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у відповідних правовідносинах, не вжито жодних заходів спрямованих на витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, що на думку прокурора, є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19 позовну заяву Заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурором необґрунтовано та не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Пришибської сільської ради Полтавської області, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності щодо підписання та подання даного позову.

При цьому, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду виходив з того, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо; у такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19 та направити справу для розгляду до Господарського суду Полтавської області; стягнути з відповідача на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн; повідомити Кременчуцьку місцеву прокуратуру Полтавської області та прокуратуру Харківської області про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали не враховано, що положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, які визначають правові засади представництва прокурором інтересів держави в суді, не вимагають від прокурора надання доказів нездійснення чи неналежного здійснення повноважень органом державної влади чи місцевого самоврядування, та ненадання доказів неналежного здійснення захисту інтересів держави суб`єктами владних повноважень не спростовує неналежне виконання позивачем своїх повноважень. При цьому, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 16.042019 у справі № 910/3486/18, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, а прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури (вх.№1718 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19. Зупинено апеляційне провадження у справі №917/30/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. здійснено повторний розподіл судової справи № 917/30/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О.

Враховуючи закінчення перегляду в касаційному порядку справи №587/430/16-ц, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 поновлено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури (вх.№1718 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.11.2019.

14.11.2019 до апеляційного господарського суду від Селянського (фермерського) господарства «Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 10746), в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 у справі №917/30/19 - без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.11.2019 під час вирішення питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 прокурор залишив вирішення даного питання на розсуд суду; присутній представник відповідача зазначив про наявність таких підстав через перегляд Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату та місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті .

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з позовом у даній справі звернувся заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Пришибської сільської ради Полтавської області, посилаючись на те, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у відповідних правовідносинах, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави. Місцевим господарським судом після відкриття провадження у справі оскаржуваною ухвалою від 14.05.2019 залишено позов прокурора без розгляду з тих підстав, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді. Отже, суд дійшов висновку, що прокурор не має процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у справі №917/30/19 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі № 917/30/19 за апеляційною скаргою заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.05.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Зупинити апеляційне провадження у справі №917/30/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова