Рішення

від 20.11.2019 по справі 903/664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2019 р. Справа № 903/664/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 903/664/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» , м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» , м. Нововолинськ

про стягнення 222 562,51 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн. інфляційних втрат,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Венглевський Б.Б. - адвокат (дов. від 30.11.2018),

в с т а н о в и в:

23.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» звернулося з позовною заявою від 20.08.2019 до господарського суду, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» 222 562,51 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 грн. процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 27.08.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.09.2019.

09.09.2019 від відповідача надійшло клопотання від 06.09.2019, в якому він просив відкласти підготовче засідання, продовживши товариству строк для подання відзиву; також просив проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференції.

Клопотання обгрунтоване тим, що строк, встановлений ухвалою суду від 27.08.2019, не дозволяє відповідачу підготувати відзив. Представник відповідача повідомляв про неможливість прибуття в судове засідання, призначене на 11.09.2019, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд задовольнив його, оскільки за змістом ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати відзив.

Ухвалою від 11.09.2019 суд постановив відкласти підготовче засідання на 09.10.2019, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; клопотання відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» про участь у судовому засіданні 09.10.2019 по справі № 903/664/19 в режимі відеоконференції задовольнити; Господарському суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128) забезпечити проведення 09.10.2019 в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/664/19.

19.09.2019 представник позивача подав до суду заяву від 18.09.2019, в якій повідомив, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу буде подана протягом 5 днів після прийняття судового рішення.

19.09.2019 представник позивача також подав заяву від 18.09.2019, в якій просив справу розглядати за відсутності представника ТзОВ «БЦС - Сервіс» .

23.09.2019 позивач надіслав до суду заяву б/н від 21.09.2019 про відвід судді І.О. Якушевій. На обгрунтування заяви посилався на те, суддя Якушева І.О. приймала участь у розгляді справи № 903/710/18 за позовом ТзОВ «БЦС - Сервіс» до ТзОВ «Центроспав - Україна» про стягнення коштів з підстав, передбачених ст.ст. 536, 1048, 1054, 1061, 1214 ЦК України, ст. 198, ч. 3ст. 231 ГК України за період з 07.12.2017 по 31.08.2018 та відмовила у задоволенні позову. У зв`язку з цим, вважає, що існують підстави, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді І.О.Якушевої при розгляді справи № 903/664/19, оскільки суддя І.О.Якушева вже сформувала думку щодо взаємовідносин та застосування норм матеріального права між тими ж сторонами та про той же предмет.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.09.2019 провадження у справі №903/664/19 було зупинено до вирішення питання про відвід судді Якушевої І.О. за заявою б/н від 21.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» .

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.09.2019 (суддя Гарбар І.О.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» про відвід судді Якушевої І.О. від участі у розгляді справи 903/664/19 відмовлено.

Ухвалою суду від 26.09.2019 провадження у справі № 903/664/19 поновлено.

В судове засідання 09.10.2019 представник позивача не з`явився.

В судовому засіданні 09.10.2019 представник відповідача звернулась до суду з усним клопотанням про закриття провадження в частині позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 23.10.2019; відповідачу оформити клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в письмовому вигляді.

10.10.2019 представник позивача надіслав до суду заяву від 09.10.2019, в якій повідомив про те, що заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подано протягом п`яти днів з дня прийняття судового рішення по справі.

10.10.2019 представник позивача надіслав до суду заяву від 09.10.2019 про приєднання до матеріалів справи належним чином засвідченої копії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 по справі № 903/710/18.

15.10.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» б/н від 11.10.2019, в якому представник відповідача у справі просив суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, Господарський суд Львівської області.

Ухвалою суду від 16.10.2019 клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» про участь у судовому засіданні 23.10.2019 по справі № 903/664/19 в режимі відеоконференції було задоволено; доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення 23.10.2019 о 12 год. 15 хв. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/664/19.

В судове засідання 23.10.2019 представник позивача не з`явився.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог не підтримує.

Ухвалою суду від 23.10.2019 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.11.2019.

28.10.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» б/н від 24.10.2019, в якому представник відповідача у справі просив суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, Господарський суд Львівської області.

Ухвалою суду від 29.10.2019 клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» про участь у судовому засіданні 06.11.2019 по справі № 903/664/19 в режимі відеоконференції було задоволено; доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення 06.11.2019 о 11 год. 45 хв. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/664/19.

29.10.2019 від представника позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 28.10.2019, в якій представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, зазначив, що позов підтримує повністю.

31.10.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення б/н від 29.10.2019, в яких представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Представник позивача в судове засідання 06.11.2019 не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2019 позову не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні 06.11.2019 було оголошено перерву до 20.11.2019 до 11:30 год.

11.11.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» б/н від 08.11.2019, в якому представник відповідача у справі просив суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, Господарський суд Львівської області.

Ухвалою суду від 12.11.2019 клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» про участь у судовому засіданні 20.11.2019 по справі № 903/664/19 в режимі відеоконференції було задоволено; доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення 20.11.2019 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/664/19.

В судове засідання 20.11.2019 представник позивача не з`явився. Позивач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037990510.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2019 позову не визнав.

Враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, судом 20.11.2019 було вирішено спір за відсутності представника позивача, зважаючи на те, що позивач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з огляду на таке.

23.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» як постачальником було укладено договір поставки №2305/2, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов`язався виготовити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до розділу 4 договору загальна вартість товару складає 25 700 євро з ПДВ. Розрахунок за товар проводиться у національної валюті України за курсом продажу валюти КБ «Приватбанк» .

Оплата проводиться на наступних умовах:

- 50% попередня оплата згідно рахунку;

- 40% доплата після прийняття обладнання покупцем на території продавця;

- 10% доплата здійснюється протягом 5-ти днів з дати проведення пуско-налагоджувальних робіт на території замовника.

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що вказаний в договорі, рахунках або специфікаціях.

Згідно із розділом 5 договору термін поставки становить до 14 тижнів з дати внесення передплати.

На підставі виставленого відповідачем рахунку №240501 від 24.05.2017 року позивач 25.05.2017 року перерахував відповідачу 381 645 грн., що складає 12 806,88 євро (49,83% від вартості товару) та 30.08.2017 року - 360 000 грн., що складає 11 726,38 євро, як попередню оплату за товар, а всього 741 645 грн.

Факт перерахування суми попередньої оплати відповідачу в розмірі 741 645 грн. підтверджується випискою з банківського рахунку ТзОВ "БЦС-Сервіс" від 19.09.2018 року (а.с. 23).

Вказані факти були встановлені рішенням Господарського суду Волинської області та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 903/710/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» про стягнення 793 927,34 грн.

Також рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/710/18 було встановлено, що станом на час розгляду справи відповідач товару не передав, суму попередньої оплати позивачу не повернув.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.01.2019 року у справі № 903/710/18 в позові ТзОВ "БЦС-Сервіс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» 793 927,34 грн., з них: 741 645 грн. попередньої оплати за договором поставки № 2305/2 від 23.05.2017, 17 616,61 грн. процентів річних, 34 665,73 грн. збитків, завданих інфляцією, було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 рішення Господарського суду Волинської області від 04 січня 2019 року у справі №903/710/18 було скасовано в частині відмови у стягненні 741 645 грн. попередньої оплати; прийнято нове рішення в цій частині - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс" (м. Житомир, вул. І. Сльоти, 49-В, кв. 31, код 39327711) 741645 грн. попередньої оплати, 11124,68 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 16687,02 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, в решті рішення Господарського суду Волинської області залишено без змін.

Факти, встановлені рішенням у справі № 903/710/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» про стягнення 793 927,34 грн., відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними і не потребують повторного доказування.

Платіжним дорученням № 9350 від 18.06.2019 ТзОВ "Центроспав-Україна" було повернуто ТзОВ "БЦС-Сервіс" 741 645 грн. попередньої оплати.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 222 562,51 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 08.12.2017 по 12.08.2019, посилаючись на ст. 536 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, обчислюючи їх від облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1 ст.536 ЦК України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору поставки № 2305/2 від 23.05.2017.

Договором поставки № 2305/2 від 23.05.2017 не було узгоджено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи те, що в договорі поставки не було обумовлено нарахування і сплату процентів за користування чужими грошовими коштами згідно із ст.536 ЦК України, правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч.1 ст.1048 ЦК України, а тому підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків відсутні.

Верховний Суд України в постанові від 27.12.2010 у справі № 9/67-38 (№3-65гс10), розглядаючи позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, дійшов висновку, що застосування аналогії закону за ст. 1048 ЦК України до правовідносин постачання не грунтується на вимогах законодавства, оскільки договори постачання і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 811,07 грн. процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами за період з 25.09.2018 по 15.08.2019, 52 599,88 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2018 по 31.07.2019, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних та збитки, завдані інфляцією, нараховані позивачем від суми неповернутої попередньої оплати в розмірі 741 645 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України, передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України і статтею 174 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Грошовим зобов`язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Натомість, стягнення з відповідача суми боргу, що становить попередню оплату за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплачених коштів особою, яка неналежно виконала свої зобов`язання за договором поставки.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд враховує положення пункту 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14, де зазначено, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

У справі № 903/710/18 судами встановлено, що покупець здійснив попередню оплату товару, обумовлену договором, натомість продавець у встановлений строк товар не передав, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про повернення суми попередньої оплат. Задовольняючи такий позов, суд стягнув суму попередньої оплати, застосувавши примус з метою захисту права кредитора на повернення грошових коштів.

Суд встановив, що боржник допустив порушення обов`язку передати відповідний товар, тобто право кредитора на повернення коштів виникло до прийняття рішення судом.

Таким чином, судове рішення, яким задоволено вимогу про повернення попередньої оплати, не породжує, а підтверджує підставу виникнення приватноправового зобов`язання, у тому числі грошового характеру, яке виникло до, а не внаслідок прийняття такого судового рішення.

Отже, положеннями ст. 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки у справі, яка розглядається, право на повернення грошових коштів виникло у кредитора до звернення до суду внаслідок порушення боржником обов`язку передати кредиторові відповідний товар, це право не становить зміст основного зобов`язання. Грошовим є зобов`язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

Зобов`язання поставити товар, передати річ, здійснити будівництво тощо не набуває характеру грошового внаслідок ухвалення судового рішення про повернення/стягнення коштів за його невиконання.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 811,07 грн. процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн. інфляційних втрат є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову на позивача відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 524, 533-535, 536, 625, 1048 Цивільною кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 21.11.2019.

Суддя І. О. Якушева