Рішення
від 11.11.2019 по справі 910/1566/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2019Справа № 910/1566/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна"

відповідача-2: Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин"

відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання права власності, скасування державної реєстрації, визнання незаконними дій

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І.Мухіна

Представники:

від позивача: Маленко О.М. на підставі ордеру серії КВ №140296 від 14.01.2019

відповідача-1: Грибов Д.І. на підставі ордеру серії № КВ 407823 від 15.03.2019

відповідача-2: не з'явився

відповідача-3: Задорожко К.В. за довіреністю № 8-26-0.42-2/39-19 від 02.01.2019

третьої особи-1: не з'явився

третьої особи-2: Гончаров О.В., довіреність № 05703-12922 від 11.07.19

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (відповідач-1), Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" (відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (відповідач-3) з такими вимогами:

- визнати право власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в Державному земельному кадастрі, здійснену 22.09.2017 державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві;

- визнати незаконними дії Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва, яка була затверджена директором ОСОБА_2 та Заступником директора сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

26.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 910/1566/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.04.2019 о 10:20 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ".

01.03.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

15.03.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач-1 надав заперечення щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, із посиланням на відповідні докази та норми права. В якості додатку до відзиву відповідач-1 долучив клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3 654,80 кв. м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

18.03.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач-3 надав запереченням щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, із посиланням на відповідні докази та норми права та просив відмовити у задоволенні позову.

22.03.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач-2 надав заперечення щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, із посиланням на відповідні докази та норми права та просив відмовити у задоволенні позову.

27.03.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, якою позивач заперечував проти прийняття судом відзиву на позовну заяву та клопотання про витребування доказів відповідача-1, з огляду на те, що зазначені заяви по суті спору подані не уповноваженою особою відповідача-1, а тому мають бути повернуті без розгляду.

29.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив відповідача-1.

29.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача- 3 з викладеними у ній поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачем-3 у відзиві заперечень.

01.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

01.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про закриття провадження у справі.

01.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості бізнесу" та про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мосійчук Оксану Василівну.

01.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

У підготовче засідання, призначене на 01.04.2019, з'явилися представники позивача, відповідачів-1,2,3. Представник третьої особи у підготовче засідання 01.04.2019 не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 01.04.2019, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 01.04.2019, представник позивача просив суд поставити на розгляд питання щодо наявності повноважень представника відповідача-1 - Грибова Д.І. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" у суді, посилаючись на обставини, викладені у відповіді на відзив, поданій 27.03.2019 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні, призначеному на 01.04.2019, суд заслухав доводи та міркування представника позивача та представника відповідача-1 щодо наявності повноважень у останнього на представництво інтересів відповідача-1 у суді. Представник відповідача-1 адвокат Грибов Д.І. просив суд надати час для надання суду додаткових доказів на підтвердження наявності в нього повноважень на представництво інтересів відповідача-1 у суді.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про вирішення питання щодо залучення відзиву відповідача-1 до матеріалів справи, розгляд клопотання про витребування доказів та заяв відповідача-1 в наступному підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні, призначеному на 01.04.2019, суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору, подані учасниками справи, зокрема, відзив відповідача-3, відзив відповідача-2, відповідь позивача на відзив відповідача-1, доповнення позивача до відповіді на відзив відповідача-1, відповідь позивача на відзив відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 15.04.2019 о 10:00 год.

09.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

10.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на відзив відповідача-2.

12.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів, яким відповідач-1 просив суд витребувати у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097) належним чином засвідчену копію кадастрової справи щодо передачі земельної ділянки з обліковим номером 63:324:010 по вул. Зрошувальній, 17 Дочірньому підприємству "Транселектромотнтаж".

12.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів, яким відповідач-1 просив суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж" (код ЄДРПОУ 01417475) належним чином засвідчені копії доказів, а саме:

- Свідоцтво про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030 від 10.08.2001 з додатком до Свідоцтва серія МК №010004030 від 10.08.2001 про право власності на майновий комплекс "Перелік об'єктів нерухомого майна";

- реєстраційне посвідчення, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2001 року, про що записано в реєстрову книгу №10з-32 за реєстрованим №715-з;

- оригінал технічного паспорту на майновий комплекс, на підставі якого проведена державна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав, для ознайомлення в приміщенні суду.

12.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, відповідно до яких відповідач-1 надав заперечення, зокрема, щодо тверджень позивача про відсутність у представника відповідача-1 Грибова Д.І. повноважень на представництво інтересів ТОВ з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" у суді та надав докази на підтвердження власних повноважень.

У підготовче засідання, призначене на 15.04.2019, з'явилися представники позивача, відповідачів-1,2,3. Представник третьої особи у підготовче засідання 15.04.2019 не з'явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.04.2019, суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору, подані учасниками справи через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 15.04.2019 суд визнав належними докази на підтвердження повноважень представника відповідача-1 Грибова Д.І., долучені до заперечень відповідача-1 на відповідь позивача на відзив від 12.04.2019.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.04.2019, представник позивача подав клопотання про недопущення представника відповідача-2 до участі в судовому засіданні.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації та буде вирішене в наступному підготовчому засіданні.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.04.2019 зазначив, що не вбачає за доцільне переходити до розгляду наявних в матеріалах справи заяв по суті спору, посилаючись на необхідність ознайомлення з поданими відповідачем-1 через відділ діловодства суду 12.04.2019 завами по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 14.05.2019 о 10:00 год.

13.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі щодо повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна".

13.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів, а саме доказів направлення відповіді на відзив відповідача-3 та доповнення до відповіді на відзив відповідача-1.

У підготовче засідання, призначене на 14.05.2019, з'явилися представники позивача, відповідачів-1, 3. Представники відповідача-2 та третьої особи у підготовче засідання 14.05.2019 не з'явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.05.2019, суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення та клопотання про долучення документів, подані представником позивача 13.05.2019 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.05.2019, позивач подав: заперечення на клопотання відповідача-1 про залучення третьої особи; заперечення на клопотання відповідача-1 про витребування доказів; клопотання про долучення документів; клопотання про долучення документів.

Наведені заяви позивача по суті спору залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача у підготовчому засіданні 14.05.2019 підтримав письмові пояснення щодо повноважень представника відповідача-1, подані 13.05.2019 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-1 надав усні заперечення щодо тверджень відповідача-1.

Суд визнав адвоката Грибова Д.І. належним представником Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (відповідача-1) у зазначеній справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.05.2019, здійснювався розгляд клопотання представника відповідача-1 про витребування доказів, поданого 15.03.2019 разом з відзивом на позовну заяву. Представник відповідаач-1 зазначене клопотання підтримав. Представник відповідача-3 залишив вирішення цього клопотань на розсуд суду. Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 81 ГПК України, ознайомившись з клопотання представника відповідача-1 про витребування доказів, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання подане у встановлений законом строк, є обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1 про витребування доказів у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та клопотання відповідача-1 про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж", поданих 12.04.2019 через відділ діловодства суду. Представник відповідача-1 зазначені клопотання підтримав. Представник відповідаач-3 залишив вирішення цих клопотань на розсуд суду. Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань заперечував, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на клопотання відповідача-1 про витребування доказів, поданих у даному підготовчому засіданні.

Розглянувши подані відповідачем-1 клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на невідповідність таких клопотань вимогам ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі. Представник відповідача-1 зазначені клопотання підтримав. Представник відповідача-3 залишив вирішення цих клопотань на розсуд суду. Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань заперечував.

Суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість наведених клопотань, у зв'язку з чим відхилив клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду та клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 здійснювався розгляд клопотань відповідача-1: про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 -Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації"; про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Комунальне підприємство "Реєстрація нерухомості бізнесу" та про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мосійчук Оксану Василівну; заяви відповідача-1 про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації); заяви про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 -Державну архітектурно-будівельну інспекцію України; заяви про залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1- Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

Представник відповідача-1 зазначені клопотання та заяви підтримав.

Представник відповідача-3 підтримав клопотання відповідача-1 щодо залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та заяву відповідача-1 щодо залучення третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), вирішення інших клопотань залишив на розсуд суду.

Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань та заяв заперечував, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на клопотання відповідача-1 про залучення третьої особи, поданих у даному підготовчому засіданні.

Суд відхилив наведені заяви та клопотання з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 28.05.2019 о 10:00 год. та витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

16.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

17.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів направлення сторонами клопотання про долучення документів від 14.05.2019.

28.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. В обґрунтування наведеного клопотання відповідач-1 посилався на те, що станом на 28.05.2019 представнику відповідача-1 не надано витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 №910/1566/19 докази.

У підготовче засідання, призначене на 28.05.2019, з'явилися представники позивача, відповідачів-1,3. Представники відповідача-2 та третьої особи у підготовче засідання не з'явились.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення документів до матеріалів справи, а саме постанови Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 7/74.

Клопотання позивача залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні представник відповідача-1 підтримав клопотання, подане 28.05.2019 через відділ діловодства суду, про відкладення підготовчого засідання.

Ознайомившись зі змістом наведеного клопотання та заслухавши думку представника відповідача-1, суд дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 10.06.2019 о 12:00 год.

04.06.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про долучення документів на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 № 910/1566/19, а саме супровідного листа КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації №062/14-7772 (И-2019) від 27.05.2019 та копії інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,8 кв. м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 на 55 арк.

06.06.2019 через відділ діловодства суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору на стороні відповідача.

06.06.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

У підготовче засідання, призначене на 10.06.2019, з'явилися представники позивача та відповідача-3. Представники відповідачів -1, 2 та третьої особи у підготовче засідання не з'явились.

У підготовчому засідання суд долучив до матеріалів справи заяву відповідача-1 про долучення документів, поданих на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2019 № 910/1566/19.

Представник позивача у підготовчому засідання 10.06.2019 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого зазначив, що документи, витребувані ухвалою суду від 14.05.2019 № 910/1566/19 у Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації та надані відповідачем-1 разом з клопотанням про долучення документів від 04.06.2019, не відповідають вимогам, визначеним у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, вимогам, визначеним у Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10.07.2001 за № 582/5773.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовче засіданні 10.06.2019 здійснювався розгляд заяви Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору на стороні відповідача.

Представник позивача проти задоволення зазначеної заяви заперечував, представник відповідача-3 заяву Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 08.07.2019 о 10:40 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації оригінал інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

20.06.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

21.06.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів, а саме відповіді КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації від 10.06.2019 № 062/14-8462 (И-2019) на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації про право власності на майно за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17.

04.07.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

05.07.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

08.07.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 08.07.2019, з'явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-3, третьої особи-2. Представники відповідача-2 та третьої особи-1 у підготовче засідання не з'явились.

Представник третьої особи-2 у підготовчому засіданні 08.07.2019 звернувся до суду з заявою про відкладення судового засіданні. В обґрунтування наведеної заяви, представник третьої особи-2 зазначив, що не отримував від позивача копії позовної заяви, у зв'язку з чим не мав можливості надати письмові пояснення щодо предмета спору.

Заява третьої особи-2 залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні 08.07.2019 представник позивача підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання, подане 08.07.2019 через відділ діловодства суду.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання позивача про долучення документів від 21.06.2019 та письмові пояснення відповідача від 05.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 12.08.2019 о 10:00 год., витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" оригінал інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3 654,80 кв.м. на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

29.07.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення третій особі-2 позовної заяви.

01.08.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовче засідання, призначене на 12.08.2019, з'явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи-2. Представники відповідача-2 та третьої особи-1 у підготовче засідання 12.08.2019 не з'явились.

Суд у підготовчому засіданні 12.08.2019 визначив вірне повне найменуванням відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У підготовчому засіданні 12.08.2019 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні представник позивача повідомив суд, що ним подано не всі докази та просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 16.09.2019 о 12:00 год., витребувано у позивача, відповідача-2 докази та повторно витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" оригінал інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3 654,80 кв.м. на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

23.08.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов супровідний лист з додатком, в якості якого останній долучив копію Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва у повному обсязі.

29.08.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, яким останній просив долучити до матеріалів справи копію Технічного паспорту від 20.03.2017 на майновий комплекс за адресою м. Києва, вул. Зрошувальна 17.

У підготовчому засіданні 16.09.2019 суд долучив до матеріалів справи супровідний лист відповідача-2, поданий 23.08.2019 через відділ діловодства суду та клопотання позивача про долучення доказів, подане 29.08.2019 через відділ діловодства суду.

Представник підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у підготовчому засіданні 16.09.2019 надав суду для огляду оригінал інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

Судом встановлено, що до матеріалів справи №910/1566/19 (т. 3 а.с. 100-155) долучено не всі копії оригіналів інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м. на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

Всі матеріали інвентаризаційної справи (а.с. 100-155 т. 3) відповідають оригіналам, що було встановлено судом у підготовчому засіданні 16.09.2019.

Представник позивача у підготовчому засіданні 16.09.2019 наполягав на витребуванні судом копій усіх оригіналів документів, що містить зазначена інвентаризаційна справа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 30.09.2019 о 15:00 год., витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 № 017641).

30.09.2019 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позовних вимог.

У підготовче засідання, призначене на 30.09.2019, з'явилися представники відповідачів-1, 3, третьої особи-2. Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи-1 у підготовче засідання 30.09.2019 не з'явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 30.09.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2019 о 10:00 год.

30.09.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій інвентаризаційної справи на майновий комплекс на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 (інвентаризаційної справи № 46903 на 39 аркушах) та інвентаризаційної справи № 46896 (на 130 аркушах)), наданих на запит суду супровідним листом № 062/14-13062 (И-2019) від 25.09.2019 за підписом 1-го заступника начальника Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" Миколи Сушко.

У судове засідання, призначене на 11.11.2019, з`явилися представники позивача, відповідачів-1, 3, третьої особи-2.

Представники відповідача-2 та третьої особи-1 у судове засідання 11.11.2019 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас судом враховано, що матеріали справи містять відзив відповідача-2 на позовну заяву, яким останній заперечував щодо наведених позивачем обставин та підстав позову.

Відповідно до п. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача-2 та третьої особи-1 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.11.2019 в порядку ст. 207 ГПК України судом розглянуте та задоволене клопотання представника позивача, подане 30.09.2019 через відділ діловодства суду, про долучення до матеріалів справи копій інвентаризаційної справи на майновий комплекс на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17, на отримання яких представника позивача було уповноважено ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019.

У судовому засіданні 11.11.2019 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 11.11.2019 судом відповідно до ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово представників позивача, відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи-2.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав заявлених у позовній заяві та інших поданих ним заяв по суті справи.

Представник відповідача-1заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь позивача на відзив, письмових поясненнях.

Представник відповідача-3 заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь позивача на відзив.

Представник третьої особи-2 заперечував проти задоволення позову з підстав, наведених у письмових поясненнях третьої особи.

У судовому засіданні 11.11.2019 судом з'ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2019 заявив усне клопотання про відкладення судових дебатів. Клопотання позивача судом відхилене.

У судовому засіданні 11.11.2019 здійснювались судові дебати.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.11.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (далі - позивач, ТОВ "Транселектромонтажбуд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (далі - відповідач-1, ТОВ ІІ "Санворд-Україна"), Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" (далі - відповідач-2, КП "Київський інститут земельних відносин"), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - відповідач-3, ГУ Держгеокадастру у м. Києві), з такими вимогами:

- визнати право власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві (а.с. 6-18 т. 1) зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (позивач) є власником нерухомого майна (майнового комплексу загальною площею 3654,80 кв. м), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, обліковий код земельної ділянки 63:324:0010 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010, укладеного між ТОВ "Транселектромонтажбуд" та ЗАТ "Транселектромонтаж".

До складу майнового комплексу, що належить позивачу, включено також частини об'єкта нерухомого майна: Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та будівля панельна збірна (літ. Ж 305,2 кв.м).

Позивачу стало відомо, що ТОВ "Санворд Київ" (третя особа-1) ініційовано інвентаризацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, подано клопотання на відведення земельної ділянки та укладення відповідного договору оренди по ній.

Натомість, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, щодо якої третя особа-1 має намір укласти договір оренди, знаходиться частина майнового комплексу, що належить позивачу на праві приватної власності, а саме: будівля панельна збірна (літ. Ж 305,2 кв. м) та складові частини об'єкта нерухомого майна - споруди: Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII).

Позивач стверджує, що розроблена КП "Київський інститут земельних відносин" (відповідачем-2) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва (далі - Технічна документація) містить чимало помилок, не враховано інтересів суміжних землекористувачів та зазначено неправдиві відомості, що свідчить про порушення прав позивача як власника складових частин об'єкта нерухомого майна: Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та будівля панельна збірна (літ. Ж 305,2 кв.м.), так і про порушення прав позивача як користувача земельною ділянкою, на якій розміщені дані об'єкти нерухомості.

На думку позивача, належне йому право власності оспорюється ТОВ ІІ "Санворд-Україна" (відповідачем-1), оскільки згідно Технічної документації відповідач-1 прямо вказує на те, що вищезазначене майно є його власністю.

22.09.2017 державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві на підставі Технічної документації внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, площею 0,7617 га, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 (далі - спірна земельна ділянка).

Позивач звернув увагу, що згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 02.11.2018, до регіонального фонду документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у м. Києві не передавалась копія технічної документації із землеустрою по вищезазначеній земельній ділянці.

Враховуючи зазначене, позивач стверджує, що державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві не було перевірено відповідності поданих документів вимогам законодавства, вимогам, що звичайно ставляться до документів такого роду та стосовно не порушення прав сусідніх землекористувачів, що відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач вважає, що оскільки розроблена відповідачем-2 Технічна документація потягла за собою численні порушення прав землекористувачів та власників об'єктів нерухомості, що перебувають у приватній власності, дії відповідача-2 щодо складання такої технічної документації підлягають визнанню незаконними.

Позивач вважає, що дієвим способом захисту майнових прав ТОВ "Транселектромонтажбуд", право власності якого оспорюється відповідачем-1 у Технічній документації, є визнання права власності позивача на будівлю панельну збірну (літ. Ж 305,2 кв. м), що перебуває на спірній земельній ділянці.

Крім того, у зв'язку з недотриманням ГУ Держгеокадастру у м. Києві (відповідачем-3) вимог законодавства при внесенні спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру (не перевірено відповідність технічної документації вимогам законодавства), наявні підстави для скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Отже, на твердження позивача, першочергово підставою виникнення порушень його прав стали незаконні дії КП "Київський інститут земельних відносин" щодо складання Технічної документації. В подальшому дані дії стали підставою для протиправної державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві. Такі дії призвели до оспорювання права власності позивача на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17.

Відповідач-1 (ТОВ ІІ "Санворд-Україна") згідно поданого відзиву на позовну заяву (а.с. 173-187 т. 1) просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

1. Щодо тверджень позивача стосовно нерухомого майна, право власності на яке підлягає визнанню, відповідач-1 зазначив, що позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів того, що Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та інші Об'єкти є складовими частинами майнового комплексу загальною площею 3654,80 кв.м по вул. Зрошувальній, 17, який був придбаний позивачем на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462.

При цьому відповідач-1 звернув увагу на таке.

Реєстрація права власності позивача на майновий комплекс площею 3654,80 кв.м проведена 02.04.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (реєстраційне посвідчення від 02.04.2010 №017641) на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462.

Реєстрація права власності на майновий комплекс, проведена 02.04.2010 є дійсною, а повторна державна реєстрація права власності не вимагається.

Проте, 03.07.2018 проведена повторна державна реєстрація права власності позивача на ніби-то той самий майновий комплекс площею 3654,8 кв.м (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2019 №159251489 додана до відзиву), до складових частин нерухомого майна було додатково включено як об'єкти нерухомого майна: №1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № І - навіс, № II - майстерня, № III - майстерня, № IV - вигрібна яма, № V - майстерня, № VI - майстерня, № VII - колодязь-пожежний резервуар, № VIII - гараж, № IX - гараж, № X - гараж, № XI - гараж, № XII - майстерня, № XIII - трансформаторна підстанція КТП - 3007, № XIV - навіс, № XV - гараж, № XVI - майстерня (далі - Об'єкти).

Підставою проведення державної реєстрації права власності 03.07.2018, державним реєстратором було зазначено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462, відповідно до умов якого права власності позивача на такі Об'єкти як, зокрема, але не виключно, Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII), позивач не набував.

На думку відповідача-1, позивач шляхом звернення до суду з вимогою щодо визнання права власності, як на самостійний об'єкт нерухомого майна, за позивачем невідомого майна, зазначеного у позовній заяві як "будівля панельна збірна (літ. Ж)", намагається, додатково до вже існуючої складової частини майнового комплексу незаконно здійснити введення в експлуатацію незаконно збудованого об'єкту, доказів будівництва та існування якого як самостійного об'єкту у позивача немає.

2. Щодо тверджень позивача стосовно скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, відповідач-1 зазначив, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів того, що державний кадастровий реєстратор в будь-який спосіб порушив порядок здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки.

При цьому відповідач-1 вказав, що згідно положень законодавства розробник документації із землеустрою передає документацію із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою (далі - Державний фонд); в нормах чинного законодавства відсутні положення, якими закріплено, що державний кадастровий реєстратор або замовник відповідальні за передачу до Державного фонду технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; державний кадастровий реєстратор здійснює дії щодо внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру незалежно від наявності документації із землеустрою у Державному фонді. Відтак, на думку відповідача-1, відсутність технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. Зрошувальній, 17 в Державному фонді не може підтверджувати та бути належним доказом порушення державним кадастровим реєстратором порядку внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

3. Щодо тверджень позивача стосовно визнання незаконними дій відповідача-2 щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва, відповідач-1 зазначив, що розроблена відповідачем-2 технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розроблена відповідно до законодавства, а позивачем не наведені належні докази порушення порядку складання такої технічної документації.

При цьому відповідач-1 вказав, що станом на час розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,7617 га (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230) по вул. Зрошувальній, 17 позивач не був землекористувачем а ні земельної ділянки площею 2,8339 га з обліковим кодом 63:324:010, а ні будь-якої іншої земельної ділянки, сформованої у встановленому законом порядку, що була б суміжною із земельною ділянкою відповідача-1.

Відповідач-1 зазначив, що відповідно до пункту 1.8 Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 26.03.2010 №462 до покупця (позивача) переходило право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:63:324:010) площею 2,8339 га без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для продавця договором оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 14.06.2000 за реєстровим №1910 та зареєстрованим Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 28.07.2000 за №63-6-00003 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідач-1 зауважив, що договір оренди земельної ділянки від 28 липня 2000 року за №63-6-00003 був укладений між Київською міською радою та Дочірнім підприємством "Транселектромонтаж" на підставі рішення Київської міської ради від 23.09.1999 №27/529.

Натомість, майновий комплекс був переданий позивачу від Закритого акціонерного товариства "Транселектромонтаж", що володіло ним на підстав Свідоцтва про право власності на майновий комплекс МК №010004030 від 10.08.2001. Зазначений договір оренди земельної ділянки на ЗАТ "Транселектромонтаж" не оформлювався.

Тому, на твердження відповідача-1, на момент укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462 ЗАТ "Транселектромонтаж" не був належним землекористувачем земельної ділянки по вул. Зрошувальній, 17, у зв'язку з чим право оренди вказаної земельної ділянки не могло перейти та не перейшло від ЗАТ "Транселектромонтаж" до ТОВ "Транселектромонтажбуд".

Крім того, з моменту набуття позивачем права власності на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м рішення про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,8339 га Київською міською радою не приймалось, договір оренди не укладався, а позивач не здійснив жодних дій щодо виконання вимог закону відносно оформлення права користування земельною ділянкою, в межах якої розташоване нерухоме майно, та отримання в оренду сформованої земельної ділянки.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву також зазначив, що позивач не навів належних та допустимих доказів того, що відповідачі оспорювали право власності позивача на об'єкти нерухомого майна, що є в його власності, а отже не довів, що його права та охоронювані законом інтереси порушено.

Позивач, згідно відповіді на відзив відповідача-1 та доповнень до неї (а.с. 39-42, 77-86 т. 2) зазначив, зокрема, таке.

ТОВ "Транселектромонтажбуд" здійснено зміну технічних характеристик об'єкта нерухомого майна (майнового комплексу) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності (Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010) та технічного паспорту, відтак, на думку позивача, твердження відповідача-1, що це є повторна реєстрація права власності на той же самий об'єкт, не відповідають дійсності, оскільки відбулась зміна технічних характеристик об'єкта нерухомого майна.

Позивач звернув увагу, що будівля панельна збірна (літ. Ж) була придбана ним у складі майнового комплексу 26.03.2010, що підтверджується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462.

Позивач вказав, що вимога про визнання права власності позивача на вказану будівлю є засобом захисту прав та інтересів позивача як власника цієї будівлі, яку відповідач-1 вказав як таку, що належить йому та перебуває на його балансі, факт порушення прав позивача підтверджується листом ТОВ ІІ "Санворд-Україна" № 109 від 06.12.2016.

Позивач наголосив, що зазначені землевпорядником некапітальні споруди І-ІІ категорії складності - легкі будівлі тимчасового призначення є власністю ТОВ "Транселектромонтажбуд" та є складовими частинами об'єкта нерухомого майна: Гараж (X), Майстерня (ХІІ), Трансформаторна підстанція КТН-3007(XIII) як зазначено на технічному паспорті від 20.03.2017 та відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; об'єкт, вказаний землевпорядником як тимчасова капітальна споруда господарського призначення є будівлею панельною збірною літ. Ж 305,2 кв. м, що також належить ТОВ "Транселектромонтажбуд" та підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обладнання ТП-3007, яке нібито є власністю ТОВ ІІ "Санворд Україна", - це трансформаторна підстанція КТН - 3007 (ХІП), яка також є власністю ТОВ "Транселектромонтажбуд".

Позивач не погодився з твердженнями відповідача-1 щодо не порушення державним кадастровим реєстратором порядку здійснення державної реєстрації земельної ділянки та з твердженнями відповідача-1 щодо дотримання відповідачем-2 вимог при складанні проектної документації.

Позивач зазначив, що на момент укладання Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 №462 ЗАТ "Транселектромонтаж" був належним землекористувачем земельною ділянкою 800000000000:63:324:010 (кадастровий номер зазначений в договорі купівлі-продажу), відтак право оренди могло перейти до ТОВ "Транселектромонтажбуд". Так, у 2000 році ДП "Транселектромонтаж" укладено договір оренди земельної ділянки від 28.07.2000 №63-6-00003. Враховуючи, що останнє входило в структуру ЗАТ "Транселектромонтаж", товариство розпоряджалось майном дочірнього підприємства в повному обсязі, дана обставина визнана Київською міською радою, оскільки у рішенні Київської міської ради від 29.04.2010 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.07.2000р. №63-6-00003" зазначено "Розірвати договір оренди земельної ділянки … укладений між Київською міською радою та ЗАТ "Транселектромонтаж".

Враховуючи п. д) ст. 57 Закону України "Про землеустрій", позивач вважає, що відповідач-2 в будь-якому випадку повинен був дослідити, якою земельною ділянкою користується ТОВ "Транселектромонтажбуд", на якому праві та відобразити дані характеристики в технічній документації.

На думку позивача, ним доведено в повному обсязі факт порушення прав та інтересів TOB "Транселектромонтажбуд" з боку відповідача-1, порушення вимог законодавства щодо складання технічної документації із землеустрою відповідачем-2 та порушення порядку здійснення державної реєстрації земельної ділянки відповідачем-3.

Відповідач-1, згідно заперечень на відповідь позивача на відзив (а.с. 179-182 т. 2) зазначив таке.

Твердження позивача про те, що на момент укладання договору купівлі-продажу ЗАТ "Транселектромонтаж" був належним землекористувачем земельною ділянкою 8000000000:63:324:010 є помилковими, зважаючи на те, що материнське та дочірнє підприємства (ЗАТ "Транселектромонтаж" та ДП "Транселектромонтаж") є різними юридичними особами, хоча і пов'язаними відносинами економічної та/або організаційної залежності, та те, що ЗАТ "Транселектромонтаж" не набувало в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та іншими законами України, права оренди земельної ділянки по вул. Зрошувальній, 17, тому право користування цією земельною ділянкою, на думку відповідача-1, не могло перейти до ТОВ "Транселектромонтажбуд".

Відповідач-1 не заперечує, що позивач 26.03.2010 набув права власності на майновий комплекс, до складу якого входить будівля панельна збірна (літ. Ж). Проте, відповідач-1 наголошує на тому, що Схематичний план земельної ділянки, який був наданий до суду позивачем, не є належним доказом, що має підтверджувати розташування на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17 будівель майнового комплексу, та, більш того, даний Схематичний план земельної ділянки вводить суд в оману щодо присвоєння літер та номерів об'єктам нерухомості та тимчасовим спорудам (які не є об'єктами нерухомості та права на які не підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), що розташовані на цій земельній ділянці.

На думку відповідача-1, належним та достовірним доказом та підтвердженням дійсного присвоєння літер та номерів складовим частинам майнового комплексу площею 3654,80 кв.м може бути інвентаризаційна справа, що знаходиться в Комунальному підприємстві Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", оскільки саме ця особа здійснювала відповідно до законодавства державну реєстрацію речових прав на майновий комплекс в 2010 році, та інформація, викладена в документації із землеустрою, яка розроблялася Дочірнім підприємством "Транселектромонтаж", з метою отримання 23.09.1999 земельної ділянки по вул. Зрошувальній, 17 в оренду, яка міститься в Департаменті земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Щодо твердження позивача про те, що Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) є складовими частинами майнового комплексу площею 3654,80 кв.м по вул. Зрошувальній, 17, то відповідач-1 звернув увагу суду, що відповідно до додатку до Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030 від 10.08.2001 до переліку об'єктів нерухомого майна не включені Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та інші тимчасові споруди, що відображені та пронумеровані в технічному паспорті від 20.03.2017 та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2018. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна позивача, будь-які посилання як на підставу виникнення права власності на інші правовстановлюючі документи, крім зазначеного вище свідоцтва про право власності серія МК №010004030 від 10.08.2001, - відсутні. Тому, відповідач-1 припускає, що перелічені споруди не є складовими частинами майнового комплексу площею 3654,80 кв.м та можуть бути самовільно збудованими позивачем на самовільно зайнятій ним земельній ділянці, у разі якщо позивач не надасть доказів введення цих об'єктів в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Разом з тим, ці споруди можуть взагалі бути тимчасовими спорудами.

Крім того, згідно письмових пояснень, наданих у зв'язку з долученням до матеріалів справи витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 матеріалів інвентаризаційної справи на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв. м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17, відповідач-1 звернув увагу суду на таке.

Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, проведеної Київським міським бюро технічної інвентаризації, складова частина об'єкта нерухомого майна, що перебуває у приватній власності позивача на підставі Договору купівлі-продажу від 26.03.2010, а саме будівля панельна збірна (літ. Ж) - знаходиться поза межами відведеної земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:63:324:0230.

Така складова частина об'єкту нерухомого майна як будівля панельна збірна (літ. Ж) площею 305,2 кв.м , що була передана в складі комплексу на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна від 10.08.2001 №526-В ЗАТ "Транселектромонтаж", а в подальшому відчужена ТОВ "Транселектромонтажбуд" на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 реєстровий №462, не є тотожною майну щодо якого позивачем було подано позовну заяву.

Відповідно до наданих матеріалів технічної інвентаризації, тимчасова збірно-розбірна конструкція, позначена на абрисі території літерою "И" не є об'єктом нерухомого майна та не включена як до правовстановлюючих документів на нерухоме майно ЗАТ "Транселектромонтаж", так і до правовстановлюючих документів ТОВ "Транселектромонтажбуд", більш того, дана тимчасова збірно-розбірна конструкція (літ. "И" відповідно до матеріалів Інвентаризаційної справи БТІ), не має журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень та поетажного плану будинку, а як передбачено пунктом 2 Глави 2 Розділу III Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 №127, проведено виключно її внутрішні обміри.

Відтак, відповідач-1 стверджує, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:63:324:0230 будь-яких об'єктів нерухомого майна позивача не існувало.

Відповідач-2 (КП "Київський інститут земельних відносин") згідно поданого відзиву на позовну заяву (а.с. 1-4 т. 2) доводи позивача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, з огляду на таке.

Твердження позивача про відсутність Технічної документації, розробленої на виконання договору №9 від 06.11.2015, у Державному фонді документації із землеустрою є помилковими, оскільки відповідно до статті 32 Закону України Про землеустрій КП "Київський інститут земельних відносин" передано вказану технічну документацію до Державного фонду документації із землеустрою, що підтверджується Актом приймання передачі документації до Державного фонду документації із землеустрою від 31.10.2017.

При виконанні топографо-геодезичних робіт з інвентаризації земель, які виконувались КП "Київський інститут земельних відносин" у 2015-2016 роках, користувачі земельних ділянок були проінформовані про проведення робіт по інвентаризації земель та про необхідність надання копій установчих документів та документів щодо правового статусу майна листом Департаменту земельних ресурсів від 11.11.2015 № 057024-19896.

Були сформовані тільки ті ділянки, на які фактичні користувачі надали необхідні документи та забезпечили доступ до земельних ділянок.

Відповідач-2 зазначив, що при узгодженні меж земельних ділянок були враховані інтереси всіх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності, які були зареєстровані в Державному земельному кадастрі на час приймання-передачі межових знаків на зберігання.

В результаті виконаних робіт було встановлено, що в межах кварталу 63:324, обмеженого вул. Зрошувальна та вул. Ремонтна у Дарницькому районі м. Києва, на одну земельну ділянку (код 63:324:0010) на звернення ЗАТ "Транселектромонтаж" рішенням Київської міської ради від 29.04.2010 № 610/4048 припинено право користування земельною ділянкою, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна за договором купівлі-продажу. На частину вищезгаданої земельної ділянки, власник придбаних будівель ТОВ ІІ "Санворд-Україна" надав правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, що дало можливість сформувати земельну ділянку (код 63:324:0230).

Враховуючи наведене, відповідач-2 стверджує, що КП "Київський інститут земельних відносин" підготувало технічну документацію щодо інвентаризації земель відповідно до вимог чинного законодавства, права позивача при проведенні інвентаризації та складання земель міста Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вулицями Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі міста Києва не порушені, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача-2 щодо складання такої технічної документації незаконними.

Позивач, згідно відповіді на відзив відповідача-2 (а.с. 147-150 т. 2) заперечив доводи останнього, зазначивши таке.

Відповідачем-2 не доведено, що позивач був проінформований про проведення робіт по інвентаризації земель. Так, лист Департаменту земельних ресурсів від 11.11.2015 № 057024-19896, яким, на твердження відповідача-2, користувачі земельних ділянок були проінформовані про проведення робіт по інвентаризації земель та про необхідність надання копій установчих документів та документів щодо правового статусу майна, - не містить жодного підтвердження, що цей лист був адресований ТОВ "Транселектромонтажбуд" або будь-яким іншим землекористувачам земельних ділянок, жодних доказів отримання або відмови від отримання позивачем вищезазначеного листа відповідачем-2 надано не було.

Відповідач-2 зазначає, що на підтвердження права власності на майно ТОВ ІІ "Санворд-Україна" надано лист-підтвердження від 06.12.2016№109 про майнову належність на тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, проте відповідач-2 жодним чином не перевірив належність зазначеного в листі майна саме ТОВ II "Санворд-Україна".

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та у технічній документації із землеустрою зазначає, що ТОВ ІІ "Санворд-Україна" (відповідач-1) є власником придбаних будівель, проте відповідач-1 не придбавав дане майно, а отримав його згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74, яка оскаржується у Верховному Суді, крім того, дані споруди не є об'єктами нерухомого майна.

Відповідач-3 (ГУ Держгеокадастру у м. Києві) згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 235-244 т. 1) вважає подану позивачем позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Технічна документація є такою, що повністю відповідає чинному законодавству, в т.ч. статті 57 Закону України Про землеустрій , у зв'язку з чим, доводи позивача про невідповідність зазначеної технічної документації із землеустрою вимогам чинного законодавства є необґрунтованими. При цьому відповідач-3 зазначив, що Технічна документація, виготовлена КП "Київський інститут земельних відносин", замовником якої є Київська міська рада, була розглянута та погоджена висновком Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.08.2017 № 19-26-0.31-1345/35-17 та висновком Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.04.2017 № 3222/0/12-4/19-17, вказані висновки про погодження технічної документації у судовому порядку не скасовані.

Оскільки документація із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва відповідала вимогам чинного законодавства, а підстави, передбачені частиною 6 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , для відмови у здійсненні такої реєстрації були відсутні, 22.09.2017 Державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230. На твердження відповідача-3, державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена виключно у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, без порушення встановленої процедури, у зв'язку з чим права та охоронювані законом інтереси позивача Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві (відповідачем-3) не порушено.

Відповідач-3 також зазначив, що суміжним землекористувачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, у розумінні статей 79, 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, є лише є ТОВ "Блюз", у зв'язку з чим твердження позивача про те, що ТОВ "Транселектромонтажбуд" є землекористувачем суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230 не знаходять свого підтвердження; жодного правовстановлюючого документа, який посвідчував право власності чи користування земельною ділянкою, суміжною зі спірною земельною ділянкою, позивачем не надано.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві можливо виключно у спосіб та на підставах, визначених частиною 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, проте, жодної підстави, встановленої наведеними нормами, позивач не навів та не долучив до матеріалів даної справи доказів, які б підтверджували наявність підстав для скасування такої реєстрації. Відповідач-3 також звернув увагу, що на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, у встановленому законодавством порядку, 16.03.2018 зареєстровано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 25267980.

Враховуючи, що в силу вимог статті 19 Конституції України та статей 9, 24, 26 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки та скасування такої реєстрації у Державному земельному кадастрі є дискреційними повноваженнями державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, оскільки останній сам приймає рішення щодо відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, аналізуючи надані документи відповідно до норм земельного законодавства, то, за доводами відповідача-3, суд не може перебирати на себе повноваження державного кадастрового реєстратора.

Позивач згідно відповіді на відзив відповідача-3 (а.с. 58-65 т. 2) зазначив таке.

В порушення вимог ст. 35 Закону України відповідачем-3 здійснено інвентаризацію як однієї земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні різних осіб. В проекті землеустрою вказано, що на ділянці перебуває майно ТОВ ІІ "Санворд-Україна", хоча в дійсності розміщено нерухоме майно, що зареєстровано як за ТОВ ІІ "Санворд-Україна", так і за ТОВ "Трансмнселектромонтажбуд", при цьому частина ділянки, що використовується ТОВ "Транселектромонтажбуд", залишилась непроінвентаризованою.

Згідно п. 1.8 Договору купівлі-продажу від 26.03.2010 придбане позивачем майно (майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:324:0010.

ТОВ ІІ "Санворд-Україна" ніколи не придбавало будівлі, а отже, посилаючись на таку обставину, особа, яка складала проект землеустрою, мала отримати від TOB II "Санворд-Україна" документи щодо придбання, а відповідач-3, який реєстрував ділянку, мав пересвідчитись, що викладені в проекті обставини відповідають наданим документам.

Виконавець (відповідач-2) не звертався а ні до ЗАТ "Транселектромонтаж", а ні до ТОВ "Транселектромонтажбуд" для отримання інформації щодо наявності правовстановлюючих документів щодо нерухомого майна, розміщеного на вказаній земельній ділянці.

Не перевіривши дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнавши достатньою заяву ТОВ ІІ "Санворд-Україна" (лист TOB II "Санворд-Україна" від 06.12.2016 № 109) про те, що об'єкти права власності третіх осіб на земельній ділянці відсутні, відповідачі-2 та 3 порушили права користування земельною ділянкою позивача, у зв'язку з розміщенням на земельній ділянці об'єктів, які належать саме позивачу.

Технічна документація, на підставі якої була сформована спірна земельна ділянка, не містить погоджень Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже, не відповідає вимогам ст.ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України.

Позивач також стверджував, що в матеріалах Технічної документації відсутні документи, передбачені ст. 57 Закону України Про землеустрій та що Технічна документація не відповідає вимогам технічного завдання.

Відповідач-3 згідно заперечень на відповідь позивача на відзив (а.с. 128-137 т. 2) зазначив таке.

Технічна документація, виготовлена КП "Київський інститут земельних відносин", була погоджена висновком Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.08.2017 № 19-26-0.31-1345/35-17 та висновком Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.04.2017 № 3222/0/12-4/19-17, копії яких відповідачем-3 долучено до матеріалів справи (а.с. 140, 142-144 т. 2), у зв'язку з чим твердження позивача про відсутність таких висновків є безпідставними.

Доводи позивача про те, що він є власником нерухомого майна та суміжним землекористувачем спірної земельної ділянки, спростовуються, зокрема, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 7/74, якою залишені без змін ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006, на підставі яких TOB II "Санворд Україна" набуло право на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Зрошувальній, 17 у Дарницькому районі Києва.

Крім того, згідно даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру, які містяться у відкритому доступі на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230 на момент її державної реєстрації межувала лише із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0021 (яка є сформованою відповідності до статей 79, 79-1

Земельного кодексу України), орендарем якої з 12.07.2007 є ТОВ "Блюз". Інші зареєстровані у встановленому законодавством порядку земельні ділянки із оформленими правами (власності чи користування) на них, які межували б із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230 на Публічній кадастровій карті були відсутні. Доказів наявності в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, користувачем якої є ТОВ "Транселектромонтажбуд", у формі витягу з Державного земельного кадастру, оформленого відповідно до статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , позивачем суду не надано.

У зв'язку з наведеним відповідач-3 вважає, що твердження позивача про те, що ТОВ "Транселектромонтажбуд" є землекористувачем суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, не знаходять підтвердження.

Отже, на думку відповідача-3, спірна технічна документація відповідала вимогам чинного законодавства, а її розробка, погодження та реєстрація жодним чином не порушують прав ТОВ "Транселектромонтажбуд", у зв'язку з чим відповідні посилання позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Посилання позивача на те, що відповідачем-3 невірно визначено місце розташування об'єкту, його межі та розміри є необгрунтованими через відсутність даних повноважень у відповідача-3, оскільки такі повноваження є лише у власника земельної ділянки - Київської міської ради та розробника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 00000000:63:324:0230 здійснена виключно у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України без порушення встановленої процедури, у зв'язку з чим права та охоронювані законом інтереси позивача ГУ Держгеокадастру у м. Києві (відповідачем-3) не порушено.

Підстави для скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, визначені Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, у спірному випадку відсутні.

Третя особа-2 (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі - Департамент) згідно письмових пояснень (а.с. 204-207 т. 4) вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа-2 повідомила про укладення між Департаментом та КП "Київський інститут земельних відносин" (відповідач-3) Договору № 9 про закупівлю послуг за державні кошти від 06.11.2015 (з додатковими угодами до нього №№ 1-8, 8/1, 9), предметом якого є розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Києва (в тому числі, лот 2: квартал 63:324 Дарницького району міста Києва). 30.10.2017 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 4, на підставі якого КП "Київський інститут земельних відносин" передано Департаменту розроблену технічну документацію. Підставами для виконання робіт з інвентаризації земель є рішення Київської міської ради від 17.02.2011 № 32/5419 (зі змінами), яким затверджено Програму використання та охорони земель міста Києва на 2011-2015 роки. У наведених правовідносинах Департамент діяв в межах наявних у нього повноважень та відповідно до законодавства. Департамент вважає, що у разі задоволення вимог позивача будуть порушені права Департаменту як замовника послуг по виготовленню оскаржуваної документації із землеустрою.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес" як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальні способи захисту права власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зокрема, згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Як зазначалось, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на нерухоме майно (будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 (далі - вимога 1); скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230), в Державному земельному кадастрі, здійсненої державним кадастровим реєстратором відповідача-3 (далі - вимога 2); визнання незаконними дій відповідача-2 щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва (далі - вимога 3).

Згідно з п. 6, 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України);

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Спір у даній справі відноситься до юрисдикції господарських судів. При цьому суд виходив з наступного.

Заявлені позовні вимоги фактично обгрунтовано порушенням прав позивача як власника складових частин об'єкта нерухомого майна, належного позивачу на праві власності, а також порушенням прав позивача як користувача земельною ділянкою, на якій розміщено спірний об'єкт нерухомості, тоді як незаконні дії відповідача-2 щодо складання Технічної документації стали підставою для протиправної державної реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором відповідача-3, та призвели до оспорювання права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Отже, спір у даній справі є спором про цивільне право позивача, тобто має приватноправовий характер.

Суд відзначає, що спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач-3, здійснюючи державну реєстрацію спірної земельної ділянки, та відповідач-2 при складанні спірної технічної документації із землеустрою не мали публічно-правових відносин саме із позивачем.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він зумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

При цьому судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, згідно яких спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності позивача на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 (вимога 1).

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його . Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Аналогічний висновок міститься у вищенаведених постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Звертаючись з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, позивач як підставу набуття права власності на це приміщення вказав на Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Так, приписами наведеної статті встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації речових прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 та зареєстрованого Мінюстом України 18.02.2002 за №157/6445 (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладання Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010, далі - Положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 1.6 Положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Відповідно до вимог пункту 3.6 Положення реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації, крім випадків, передбачених пунктом 2.6 цього Положення.

Так, п. 2.6 Положення передбачено, що якщо заява про реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів (зазначена норма діяла до 01.01.2013).

Основним нормативним правовим актом України, що визначає механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб'єкти господарювання, і діє на всій території України є Інструкція про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127, зареєстрована в Міністерстві юстиції України

10.07.2001 за №582/5773 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов'язковим внесенням відомостей про об'єкт нерухомого майна до Реєстру об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до пункту 27 розділу І Інструкції інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об'єкт нерухомого майна на весь час його існування та зберігається у зберігача за місцезнаходженням такого об'єкта у паперовому вигляді.

Пунктом 11 розділу І Інструкції визначено, що складовими частинами інвентаризаційної справи є 1) опис інвентаризаційної справи; 2) матеріали технічної інвентаризації; 3) інші документи, що характеризують об'єкт нерухомості.

Пунктом 12 розділу І Інструкції встановлено, що складовими частинами матеріалів технічної інвентаризації, серед іншого, є: схема розташування будівель та споруд; абрис території; план будинку; журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень будинку садибного типу, садового (дачного) будинку, гаража (машино- місця), громадського будинку, виробничого будинку, багатофункціонального будинку для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); журнал зовнішніх обмірів; та інші документи.

Відповідно до п. 1 гл. 1 розділу ІІ Інструкції до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом):

1) будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції;

2) квартири;

3) житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках;

4) будинки садибного типу;

5) будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень);

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі та паркінги з машино-місцями (які не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові);

9) захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції;

10) багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об'єкти незавершеного будівництва;

12) багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення (технічний паспорт виготовляється за формою за переважною площею).

Тимчасові збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій) споруди (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, вбиральні, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо) обміряють та включають до матеріалів інвентаризації (п. 2 гл. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Внесення змін до інвентаризаційних справ проводиться зберігачем. Виявлені зміни заносяться до нових абрисів (ескізів) з подальшим виготовленням нових планових і текстових матеріалів (інвентаризаційні плани, журнали, експлікації тощо) (п. 1, 6 розділу ХІ Інструкції).

Як встановлено судом, 26.03.2010 між ТОВ "Транселектромонтажбуд" (покупець, позивач) та ЗАТ "Транселектромонтаж" (продавець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір купівлі-продажу нерухомого майна), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. 26.03.2010, зареєстрований в реєстрі за № 462 (а.с. 20-23 т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна продавець продав, а покупець (позивач) купив майновий комплекс, що складається з: головного корпусу та адміністративно-побутового приміщення (літ. А, Б) площею 2222,8 кв.м, боксів ремонтних (літ. В) площею 489,5 кв.м, будівлі ремонтного цеху (літ. Г) площею 213,9 кв.м, будівлі матеріального складу (літ. Д) площею 303,1 кв.м, будівлі панельної збірної (літ. Ж) площею 305,2 кв.м , прохідної диспетчерської (літ. Л) площею 13,2 кв.м, напівпідземного складу ПММ, (літ. М) площею 107,1 кв.м, загальною площею 3654,80 кв.м, що розташований за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 (надалі - Об'єкт).

Згідно з п. 1.5 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, Об'єкт належить продавцю (ЗАТ "Транселектромонтаж") на праві колективної власності на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030, виданого Головним управлінням з питань майна 10.08.2001 на підставі наказу від 10.08.2001 №526-В та реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 04.10.2001, про що записано в реєстрову книгу № 10з-32 за реєстровим № 715-з (копія наведеного Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030 від 10.08.2001 та Додатку до нього наявні в матеріалах справи - а.с. 148, 149 т. 3).

Аналіз пункту 1.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна свідчить, що позивачем набуто у приватну власність майновий комплекс, перелік складових частин якого повністю відповідає Додатку до Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030 від 10.08.2001, в тому числі будівлю панельну збірну (літ. Ж) площею 305,2 кв.м.

Згідно додатку до Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК №010004030 вбачається, що до складу майнового комплексу не входять такі частини об'єкта нерухомого майна як Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII).

Згідно з пунктом 1.8 Договору купівлі-продажу нерухомого майна також встановлено, що до покупця (позивача) переходить право користування на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:324:010) площею 2,8339 га без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для продавця договором оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 14 червня 2000 року за реєстровим №1910 та зареєстрованим Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 28 липня 2000 року за №63-6-00003 у книзі записів державної реєстрації договорів.

02.04.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна було зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, за ТОВ "Транселектромонтажбуд" (позивачем) , що підтверджується реєстраційним посвідченням № 017641 від 02.04.2010 (а.с. 19 т. 1).

Отже, будівля панельна збірна (літ. Ж) загальною площею 305,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 була придбана позивачем у складі майнового комплексу на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 , право власності на вказану будівлю (у складі майнового комплексу) було зареєстроване за позивачем, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 017641 від 02.04.2010.

Позивач зазначив, що у 2017 році було проведено технічну інвентаризацію майнового комплексу (придбаного позивачем згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010) та зафіксовано, що об'єкт нерухомого майна складається з низки вищезазначених будівель (літ. А, Б, В, Г, Д, Ж , Л, М) та наступних споруд: № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № І - навіс, № ІІ - майстерня, № ІІІ - майстерня, № IV - вигрібна яма, № V - майстерня, № VI - майстерня, № VIІ - колодязь-пожежний резервуар, № VIII - гараж, № ІХ - гараж, № Х - гараж , № ХІ - гараж, № ХІІ - майстерня, № ХІІІ - трансформаторна підстанція КТП - 3007 , № XIV - навіс, № XV - гараж, № XVI - майстерня, що підтверджується Довідкою про технічні показники об'єкта нерухомого майна від 20.03.2018 № Б-З/20/03/17-05/1, виготовленою ТОВ "Науково-дослідний інститут "Будгеопроект" на замовлення позивача (а.с. 87 т. 2).

За результатами технічної інвентаризації, проведеної ТОВ "Науково-дослідний інститут "Будгеопроект" на замовлення позивача, було виготовлено Технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) Майновий комплекс по вул. Зрошувальній, 17, м. Київ станом на 20.03.2017 (далі - Технічний паспорт), який містить, в тому числі, Схематичний план земельної ділянки вул. Зрошувальна, буд. 17 (далі - Схематичний план земельної ділянки) (копію Технічного паспорту позивачем долучено до матеріалів справи - а.с. 138-161 т. 4).

03.07.2018 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мосійчук О.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41938529 від 06.07.2018, було внесено запис про право власності: 26932743 від 03.07.2018 на об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, будинок 17, із зазначенням відомостей про складові частини цього об'єкта нерухомого майна , зокрема: будівля панельна збірна, літ. Ж, загальна площа 305,2 кв. м, № Х - гараж, № ХІ - гараж, № ХІІ - майстерня, № ХІІІ - трансформаторна підстанція КТП - 3007. Підставою виникнення права власності вказано Договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 462, виданий 26.03.2010, видавник: Маковецька О.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, власником вказано ТОВ "Транселектромонтажбуд" (позивача). Наведені відомості підтверджуються наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 159251489 від 12.03.2019 (а.с. 217-221 т. 1). Наведені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41938529 від 06.07.2018 та запис про право власності: 26932743 від 03.07.2018 є чинними, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Водночас, судом досліджено, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, така складова частина об'єкту нерухомого як будівля панельна збірна (літ. Ж) площею 305,2 кв.м , що була передана в складі майнового комплексу на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 10.08.2001 №526-В ЗАТ "Транселектромонтаж", а в подальшому придбана ТОВ "Транселектромонтажбуд" (позивачем) на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, не є тотожною майну, щодо якого позивачем фактично подано позов , що безпосередньо вбачається при порівнянні Абрису земельної ділянки (а.с. 101 т. 3, а.с. 65 т. 5), наявного в матеріалах інвентаризаційної справи № 46896 на майновий комплекс загальною площею 3654,8 кв.м на земельній ділянці по вул. Зрошувальній, 17, копії якої надано КП "Київський інститут земельних відносин" на вимогу суду (а.с. 17-186 т. 5)), та Схематичного плану земельної ділянки (а.с. 139 т. 4), наявного у Технічному паспорті на громадський (виробничий) будинок (приміщення) Майновий комплекс по вул. Зрошувальній, 17, м. Київ, копію якого надано позивачем (а.с. 138-161 т. 4)). Вказану нетотожність майна, на яку звернув увагу відповідач-1 у письмових поясненнях (а.с. 16 т. 4), позивач не заперечив та жодним чином не спростував. Зокрема, згідно Абрису земельної ділянки та інвентаризаційної справи № 46896, - будівля літ. "Ж" зазначена як "склад", план за поверхами на будівлю літ. "Ж" (підвал та І поверх) - а.с. 86 т. 5, тоді як згідно Схематичного плану земельної ділянки та Технічного паспорту - будівля літ. "Ж" зазначена як "будівля панельна збірна" загальною площею 305,2 кв. м, план за поверхами поверх І літ. "Ж" - а.с. 146 т. 4.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується набуття позивачем на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010 права власності на будівлю панельна збірна (літ. Ж) загальною площею 305,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17.

Водночас, як зазначалось, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку у визначений позивачем спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

За доводами позивача, факт порушення прав позивача підтверджується листом ТОВ ІІ "Санворд-Україна" (відповідача-1) № 109 від 06.12.2016 (а.с. 52 т. 1), в якому останнім зазначено:

"… На земельній ділянці (код 63:324:0010) на вул. Зрошувальній, 17 у Дарницькому районі м. Києва розташовані будівлі та споруди, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" відповідно до ухвали суду, серія та номер 7/74 виданий 21.02.2006 Господарським судом Дніпропетровської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2016 № 57260699 та № 57256544, які використовуються з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель і споруд …

Крім того на земельній ділянці знаходяться:

А) некапітальні споруди І - ІІ категорії складності, що влаштовані господарський способом, а саме:

- Арочний ангар власного виробництва (2 шт)

- легкі будівлі тимчасового призначення (4 шт)

- тимчасова капітальна будівля господарського призначення

Б) обладнання ТП-3007, яке знаходиться в металевій шафі, що є власністю ТОВ "Санворд-Україна". Об'єкти права власності третіх осіб на земельній ділянці Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" відсутні".

Проте, позивач стверджував, що вищезазначені некапітальні споруди І - ІІ категорії складності - легкі будівлі тимчасового призначення є власністю позивача та є складовими частинами об'єкта нерухомого майна: Гараж (X), Майстерня (XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII), як зазначено у Технічному паспорті від 20.03.2017 та відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач також стверджував, що об'єкт, вказаний як "тимчасова капітальна споруда господарського призначення" є будівлею панельною збірною, літ. Ж, загальною площею 305,2 кв.м, що також належить позивачу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо обладнання ТП-3007 позивач стверджував, що це Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII), яка є власністю позивача, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Натомість, судом по матеріалам справи встановлено наступне:

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (далі - Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 13.04.2016 № 57260699 (а.с. 53-54 т. 1) вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29229802 від 13.04.2016 внесено запис про право власності 14141466 від 12.04.2016, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на склад-ангар літера 2Д, загальна площа 1404 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17, за Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (відповідач-1);

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2016 № 57256544 (а.с. 56-57 т. 1) вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29229016 від 13.04.2016 внесено запис про право власності 14140720 від 12.04.2016, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на гараж літера 2Г, загальна площа 126 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17, за Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна";

Вказані записи про право власності 14141466 від 12.04.2016 та 14140720 від 12.04.2016, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29229016 від 13.04.2016 та індексний номер 29229802 від 13.04.2016, не були скасовані в судовому порядку, докази протилежного в матеріалах справи відсутні;

В якості підстави виникнення права власності на вказані об'єкти нерухомості (склад-ангар літера 2Д (1404 кв.м), гараж літера 2Г (126 кв.м), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17) зазначено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74.

З матеріалів даної справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Укрстальконструкція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" про зобов`язання звільнити та повернути офісні приміщення загальною площею 232,6 кв.м на суму 174450 доларів США в будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-в; виробничі приміщення загальною площею 324 кв. м на суму 56420 доларів США в приміщенні закритого складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, а також про стягнення вартості частини майна відповідача пропорційну частці позивача у статутному фонді відповідача, що дорівнює 7% та стягнення належної позивачу частки прибутку, одержаного відповідачем в 2004 році. За вказаною позовною заявою Господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі 7/74.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74 затверджено мирову угоду, укладену 09.02.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Укрстальконструкція" та Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" в редакції, яка узгоджена сторонами. Провадження у справі припинено.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74 набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.01.2019 року, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 року.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74, Приватне акціонерне товариство "Транселектромонтаж" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу повністю та відмовити в затвердженні мирової угоди від 09.02.2006.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 7/74 Приватному акціонерному товариству "Транселектромонтаж" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2019 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж" задоволено, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №7/74 скасовано, а справу передано до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №7/74 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Транселектромонтаж" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74.

Отже, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74 є чинною, тобто є чинним рішення суду, на підставі якого у відповідача-1 виникло право власності на об'єкти нерухомості - склад-ангар літера 2Д (1404 кв.м), гараж літера 2Г (126 кв.м), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17.

Суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що об'єкт, вказаний відповідачем-1 у листі № 109 від 06.12.2016 як "тимчасова капітальна споруда господарського призначення" є саме будівлею панельною збірною, літ. Ж, загальною площею 305,2 кв.м, є суб'єктивною думкою позивача, що не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому відхиляються судом.

Доводи позивача щодо складових частин майнового комплексу позивача - Гараж (X), Майстерня (XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII), - судом відхиляються, оскільки вказані об'єкти нерухомого майна не є предметом даного позову (позивачем заявлено вимогу про визнання права власності позивача виключно на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17).

Враховуючи наведене у сукупності, здійснивши аналіз змісту листа відповідача-1 № 109 від 06.12.2016, судом не встановлено факту порушення відповідачем-1 прав власності позивача на будівлю панельну збірну (літ. Ж) загальною площею 305,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17.

Таким чином, відповідач-1 не оспорює та не заперечує право власності позивача на будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м (яка є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 3654,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, який набутий позивачем у власність на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010), тоді як норми статті 392 ЦК України вимагають доведення порушення (оспорювання або невизнання) права власності, за захистом якого звертається позивач. Між тим судом не було встановлено таких обставин з боку відповідача-1. Не встановлено судом таких обставин і з збоку відповідачів-2 та 3.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів як власника будівлі панельної збірної (літ. Ж) загальною площею 305,2 кв.м , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 відповідачами-1, 2, 3 , у зв'язку із чим у позивача відсутні матеріально-правові підстави заявляти про порушення права власності на вказану будівлю панельну збірну та відсутні підстави завертатись за захистом цього права, у тому числі шляхом його визнання.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності позивача на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, - задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в Державному земельному кадастрі, здійсненої 22.09.2017 державним кадастровим реєстратором відповідача-3 (вимога 2) та щодо вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача-2 щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва, яка була затверджена директором ОСОБА_2 та Заступником директора сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_1 (вимога 3).

Як зазначалось позивачем у позовній заяві, скасування спірної державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (вимога 2) є похідною вимогою від вимоги про визнання права власності позивача на нерухоме майно (вимога 1). Похідною від вимоги 1 є також вимога 3.

Отже, оскільки вимоги 2 та 3 є похідними від основної вимоги 1, виходячи з обставин даної справи та з урахуванням відсутності підстав для задоволення основної вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог 2 та 3, врахувавши при цьому також таке.

Щодо вимоги 2.

Позивач стверджує, що розроблена КП "Київський інститут земельних відносин" (відповідачем-2) Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва (далі - Технічна документація) містила чимало помилок, неправдиві відомості, не було враховано інтересів суміжних землекористувачів (зокрема, позивача).

Згідно статті 57 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності);

в 1 ) рішення органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади про інвентаризацію земель (у разі проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення);

г) копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час інвентаризації земель;

ґ) матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

д) переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини;

е) пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі;

є) робочий і зведений інвентаризаційні плани;

ж) матеріали погодження технічної документації із землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

Матеріали справи містять копію Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва (а.с. 80-133 т. 4), надану відповідачем-2.

Судом встановлено, що Технічна документація, виготовлена КП "Київський інститут земельних відносин" (відповідачем-2), була розглянута та погоджена висновком Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.08.2017 № 19-26-0.31-1345/35-17 та висновком Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.04.2017 № 3222/0/12-4/19-17 (а.с. 140, 142-144 т. 2, а.с. 128, 129 т. 4), у зв'язку з чим твердження позивача про відсутність таких висновків є безпідставними. Вказані висновки про погодження Технічної документації у судовому порядку не скасовані, є чинними.

Судом враховано, що при виконанні робіт з інвентаризації земель, які виконувались КП "Київський інститут земельних відносин" у 2015-2016 роках були сформовані тільки ті ділянки, на які фактичні користувачі надали необхідні документи та забезпечили доступ до земельних ділянок.

В кварталі 63:324, були лише два користувачі, в тому числі ТОВ ІІ "Санворд-Україна", що надали копії установчих документів та документів щодо правового статусу майна. При проведені кадастрової зйомки та в подальшому формуванні земельної ділянки 63:324:0230 враховувалась відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо якого проводилась державна реєстрація права, та лист-підтвердження ТОВ ІІ "Санворд-Україна" від 06.12.2016 № 109 про майнову належність на тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на вказаній земельній ділянці. В результаті виконаних робіт відповідачем-2 було встановлено, що в межах кварталу 63:324, обмеженого вул. Зрошувальна та вул. Ремонтна у Дарницькому районі м. Києва, на одну земельну ділянку (код 63:324:0010) на звернення ЗАТ "Транселектромонтаж" рішенням Київської міської ради від 29.04.2010 № 610/4048 припинено право користування земельною ділянкою, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна за договором купівлі-продажу. На частину вищезгаданої земельної ділянки, власник придбаних будівель ТОВ ІІ "Санворд-Україна" надав правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, що дало можливість сформувати земельну ділянку (код 63:324:0230).

Доводи позивача про те, що він є власником нерухомого майна на спірній земельній ділянці та суміжним землекористувачем спірної земельної ділянки, спростовуються, зокрема, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 7/74, якою залишені без змін ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006, на підставі яких TOB II "Санворд Україна" набуло право на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Зрошувальній, 17 у Дарницькому районі Києва.

Земельного кодексу України), орендарем якої з 12.07.2007 є ТОВ "Блюз". Інші зареєстровані у встановленому законодавством порядку земельні ділянки із оформленими правами (власності чи користування) на них, які межували б із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230 на Публічній кадастровій карті були відсутні. Доказів наявності в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, користувачем якої є ТОВ "Транселектромонтажбуд", у формі витягу з Державного земельного кадастру позивачем суду не надано, в матеріалах справи такий витяг відсутній.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він є землекористувачем земельної ділянки, яка є суміжною зі спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230.

Судом також враховано, що з моменту набуття позивачем права власності на майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв.м (на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010, згідно якого до позивача також перейшло право користування на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:324:010) площею 2,8339 га в обсязі та на умовах, встановлених для продавця договором оренди земельної ділянки) рішення про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,8339 га Київською міською радою не приймалось, договір оренди з позивачем не укладався, а позивач не здійснив жодних дій щодо виконання вимог закону відносно оформлення права користування земельною ділянкою, в межах якої розташоване належне йому нерухоме майно, та отримання в оренду сформованої земельної ділянки. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, позивачем суду не надані.

Відтак, суд дійшов висновку, що КП "Київський інститут земельних відносин" підготувало Технічну документацію відповідно до вимог чинного законодавства, в т.ч. статті 57 Закону України "Про землеустрій", права позивача при проведенні інвентаризації земель в межах кварталу 63:324 обмеженого вулицями Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі міста Києва та складанні Технічної документації не порушені, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача-2 щодо складання такої технічної документації незаконними.

Щодо вимоги 3.

Позивач зазначив, що згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 02.11.2018, до регіонального фонду документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у м. Києві не передавалась копія технічної документації із землеустрою по вищезазначеній земельній ділянці. Враховуючи відсутність у ГУ Держгеокадастру у м. Києві (відповідач-3) технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вулиці Зрошувальній 17, позивач вказав, що не відомо, яким чином державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, площею 0,7617 га, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", згідно яких Державний кадастровий реєстратор, зокрема, перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства, ч. 4 ст. 24 вказаного Закону, згідно яких для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються, зокрема, оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа, позивач вважає, що державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві не було перевірено відповідності поданих документів вимогам законодавства, вимогам, що звичайно ставляться до документів такого роду та стосовно не порушення прав сусідніх землекористувачів, що відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як встановлено судом, твердження позивача про відсутність Технічної документації у Державному фонді документації із землеустрою спростовуються матеріалами справи, а саме Актом приймання передачі документації до Державного фонду документації із землеустрою від 31.10.2017 (а.с. 6 т. 2), згідно якого Комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин" відповідно до Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний фонд документації із землеустрою передало вказану технічну документацію до Державного фонду документації із землеустрою.

Судом досліджено, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами невідповідність Технічної документації із землеустрою вимогам чинного законодавства,

Оскільки Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва відповідала вимогам чинного законодавства, а підстави, передбачені частиною 6 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", для відмови у здійсненні такої реєстрації були відсутні, 22.09.2017 Державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230.

Державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена виключно у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, без порушення встановленої процедури, у зв'язку з чим права та охоронювані законом інтереси позивача ГУ Держгеокадастру у м. Києві (відповідачем-3) не порушено.

Крім того, скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві можливо виключно у спосіб та на підставах, визначених частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Аналогічні підстави визначені у пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Проте, жодної підстави, встановленої наведеними приписами, позивач не навів та не долучив до матеріалів справи доказів, які б підтверджували наявність підстав для скасування такої реєстрації.

Суд здійснює оцінку доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку передбаченому приписами статті 86 ГПК України.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК країни).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику

При ухваленні даного рішення судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 129 ГПК України встановлено порядок розподілу судових витрат, згідно якого, зокрема, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 1 частини 1 статті 129).

Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 103, 104, 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.11.2019

Суддя О. В. Гумега


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	11.11.2019
Оприлюднено	21.11.2019
Номер документу	85777700
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —910/1566/19

Постанова від 19.10.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 20.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Постанова від 20.07.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 20.07.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 29.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 31.05.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 07.05.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 28.04.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Постанова від 24.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 15.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.11.2019 по справі 910/1566/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/1566/19

Рішення
від 11.11.2019 по справі 910/1566/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА