Ухвала

від 19.11.2019 по справі 906/506/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2019 року

м. Київ

cправа № 906/506/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: не з`явились,

ГПУ: Титарчук О.В.,

за касаційною скаргою Заступника прокурора Рівненської області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019

у справі № 906/506/18

за позовом Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до:

1) Народицької селищної ради Житомирської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське"

про визнання незаконним та скасування рішення від 11.04.2018 № 773, визнання недійсним попереднього договору оренди землі від 01.05.2018 № 15, зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 56,400 га,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Керівник Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Народицької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" про: визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області від 11.04.2018 №773 "Про надання ТОВ "Норинцівське" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі площею 56,400 га із земель реформованого КСП ім. Горького на території Народицької селищної ради"; визнання недійсним попереднього договору оренди землі №15 від 01.05.2018, укладеного між Народицькою селищною радою та ТОВ "Норинцівське", зареєстрованого Народицькою селищною радою в реєстрі земель за №15 від 01.05.2018; зобов`язання ТОВ "Норинцівське" повернути земельну ділянку загальною площею 56,400 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів, до земель резерву у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано у користування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачами укладено попередній договір №15 від 01.08.2018 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 56,4 га без розробленої та затвердженої землевпорядної документації, та за відсутності відповідного рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою на передачу земельної ділянки в оренду. Прокурор наголошує, що Народицька селищна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, розпорядившись земельною ділянкою державної форми власності. Посилаючись на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прокурор вважає, що укладення між відповідачами попереднього договору не відповідає вимогам чинного законодавства, тому згаданий договір слід визнати недійсним та зобов`язати ТОВ "Норинцівське" повернути земельну ділянку до Народицької селищної ради.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.09.2018 (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 (колегія суддів у складі: Мельник О.В.- головуючий, Грязнов В.В., Розізнана І.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку з тим, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, не наведено обставин нездійснення уповноваженим органом наданих йому повноважень у сфері земельних відносин та причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом владних повноважень. Крім цього, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів у підтвердження активної чи пасивної бездіяльності позивача щодо звернення до суду з відповідним позовом.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2019 (колегія суддів у складі: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.) постанову апеляційного господарського суду скасовано повністю, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї позиції колегія суддів Верховного Суду зазначила, що апеляційний суд: не вказав правових підстав саме для відмови в позові в даному випадку, а не залишення позову без розгляду; не вказав, які інші заходи щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах міг вжити позивач, крім самостійної подачі позову з аналогічними позовними вимогами; не зазначив, якими саме доказами може підтверджуватися саме не виконання чи не належне виконання повноважень позивача щодо звернення до суду з відповідним позовом, тобто по суті повна бездіяльність з його подачі, і яким чином така бездіяльність може свідчити саме про наявність бажання позивача самостійно захищати інтереси держави. Поряд з цим, з постанови не вбачається чіткого висновку апеляційного суду щодо законності та обґрунтованості (чи навпаки) рішення місцевого суду по суті позовних вимог.

За результатами нового розгляду справи постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 (колегія суддів у складі: Петухов М.Г. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове, яким позов залишено без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що як Кабінет Міністрів України, так і Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області мають право звертатися до суду з позовом, предметом якого є вимоги, заявлені у даній справі. Крім того, прокурором не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, як уповноважений орган не здійснював чи не належним чином здійснював захист інтересів держави в даному випадку. Також матеріали справи не містять повідомлення прокурора в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень) як Кабінету Міністрів України, так і Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором було визначено уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак не доведено пасивної поведінки вказаного органу та не повідомлено його про звернення до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції посилаючись на те, що останній дійшов помилкового висновку про доведеність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даному випадку та щодо неповідомлення суб`єкта владних повноважень про звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалою від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 (за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн.) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів у зазначеній ухвалі зазначила, що виключну правову проблему становить, зокрема, питання - які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою від 07.11.2019 Великою Палатою Верховного Суду прийнято справу № 912/2385/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки оскаржуваною постановою у справі № 906/506/18 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з метою дотримання єдності судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 906/506/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 906/506/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.