Рішення

від 04.11.2019 по справі 638/13285/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13285/17

Провадження № 2/638/477/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Дзержинський районний судом м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

за участю секретарів судового засідання Самогньозд О.І., Котяш Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати,

У С Т А Н О В И В:

05.09.2017 року позивач - Харківська міська рада звернувся до ОСОБА_1 про стягнення 318 955, 04 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Харківською міською радою відповідно до вимог ст. 189 Земельного кодексу України здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.08.2017 № 94218863 право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 загальною площею

239.9м.кв. по АДРЕСА_1 з 11.07.2013року зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 21.05.2013 № 1225. Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 15.07.2016 № 19-20.08-3-3179/20-16 речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані. Однак, на час звернення до суду був укладений договір тимчасового користування землею площею 0,0285 га. В період з 01.09.2014 року по 31.08.2017 року позивач не сплачував за користування земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

В судовому засіданні уповноважений представник позивача вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в обгрунтування. В судове засідання 04.11.2019 року не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Уповноважений представник відповідача вимоги позивача не визнав та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що земельна ділянка надавалась для будівництва нежитлової споруди, яка на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2003 року перейшла у власність відповідача. Разом із будівлею, відповідно до положень ст. 377 Цивільного кодексу України, до відповідача перейшло й право користуватися земельною ділянкою. Окрім цього, між ОСОБА_2 та Харківською міською радою 03.04.1998 року було укладено договір № 1596 на право тимчасового користування землею строком дії до 01.12.2022 року. Предметом договору є земельна ділянка площею 0,1026га за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача наголошував на факті існування договірних відносин, а тому вважає, що стягнення суми заборгованості в позадоговірний спосіб є незаконним. Вказує, що Харківська міська рада не є власником майна - земельної ділянки, яка належить територіальній громаді, а міська рада наділена повноваженнями розпоряджатися нею. Саме до повноважень міської ради належить формування земельної ділянки і надання її в оренду, однак із часу виникнення правовідносин земельне законодавство суттєво змінилося і проектні документи які виготовлялися на час надання втратили свою актуальність і без відповідних рішень - дозволів міської ради ОСОБА_1 не може самостійно сформувати та належним чином використовувати земельну ділянку. Обраний спосіб захисту захищає права власника, територіальної громади членом якої є і ОСОБА_1 .

Право на отримання орендної плати відповідно до Земельного кодексу України та Податкового кодексу України виникає з моменту оформлення земельної ділянки і укладення відповідного договору.

Представник відповідача наголошує на факті відсутності заподіяних збитків, оскільки земельна ділянка під належним відповідачу об`єктом нерухомого майна була сформована як об`єкт цивільних прав після укладення договору, відповідач приймав всіх заходів для оформлення прав на земельну ділянку. Крім того, розмір збитків є незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що підставою для розрахунку був розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 318 955,04 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю, при цьому порушено строки стягнення і розрахунок відбувався не на підставі нормативно грошової оцінки.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно, повному, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судовим розглядом справи встановлено та не заперечується сторонами, що 03.04.1998 року укладено договір № 1596 на право тимчасового користування землею строком дії до 01.12.2022 року між Харківською міською радою та ОСОБА_2 . Предметом договору є земельна ділянка площею 0,1026 га за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка надавалась для будівництва нежитлової споруди, яка на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2003 перейшла у власність Відповідача, однак останній не оформив правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою.

Статтею 157 ЗК України передбачено відшкодування збитків власникам землі землекористувачами, порядок визначення та відшкодування збитків визначений Постановою КМУ від 19.04.1993 року №284. Харківською міською радою акту про визначення розміру збитків складено не було.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

В п.63-65 Постанови Великої Палати Верховного суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 сформований правовий висновок, що за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач є землекористувачем земельної ділянки, а тому є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст.ст. 1212- 1214 Цивільного кодексу України. Щодо посилання представника відповідача про те, що на даний час земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав (не зареєстрована у встановленому законом порядку, не присвоєний кадастровий номер тощо) суд вважає, що це не має визначального значення, оскільки саме з розміру земельної ділянки 0,0285 га виходив позивач при здійсненні розрахунку суми коштів, що стягуються.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України і частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Положеннями пункту 2 частини 1 статті13, частини 1 статті15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 27 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку,встановленого розділом ПК України. У Харківської міської ради відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки, отже відсутня підстава для визначення розміру орендної плати за земельну ділянку.

Земельні ділянки в межах населеного пункту надаються в користування на підставі рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в користування (оренду).

Верховний суд в рішенні від 03.07.2019 року у справі № 280/1597/16-ц сформував позицію якою визначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки, яка не є вільною не дає права отримати її в користування.

Земельна ділянка площею 0,0285га зайнята будівлею входить до складу земельної ділянки площею 0,1026га. яка передана в тимчасове користування ОСОБА_2 , а тому не є вільною і до вилучення в останнього не може бути передана іншій особі.

Згідно з п.2.1. Договору №1596 умов договору Плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку у розмірі 194,94 гривні (сто дев`яносто чотири гривні дев`яносто чотири копійки) на рахунок Дзержинського райфінвідділу № НОМЕР_1 р 037 п. 01 у Дзержинський ХРМ УАК ПІБ, МФО 351395 код 02316307 не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

Таким чином міська рада за відсутності витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0285га могла отримати дохід, а ОСОБА_1 безпідставно зберегла в себе майно яким розпоряджається Позивач в розмірі плати визначеної Договором № 1596 від 03.04.1998, зареєстрований 19.05.1998. в сумі 194,94*36=7017,84 гривень (сім тисяч сімнадцять гривень вісімдесят чотири копійки). З урахування наявного в матеріалах справи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

За приписами ст..89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт використання відповідачем в період з 01.09.2014 по 31.08.2017 року земельної ділянки площею 0,0285 га. за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючих документів недоведеним, необґрунтованим розмір та розрахунок безпідставно збережених коштів в сумі 318 955,04грн., заявлених до стягнення позивачем, як такий що не грунтується на нормах чинного законодавства, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Також суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України , стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 4,5, 12, 13,76- 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України , ст..ст. 1212-1214 ЦК України, ст.. 125, 206 Земельного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Харківської міської ради (місцезнаходження: м-н Конституції 7м. Харків 61003, ЄДРПОУ 04059243) до ОСОБА_1 (, місце проживання: АДРЕСА_2 НОМЕР_2 ) про стягнення 318 955, 04грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний номер 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 7 017,84 гривень (сім тисяч сімнадцять гривень вісімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний номер 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) судові витрати по справі в розмірі 1600,00 грн .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І.О.Грищенко