Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 638/13285/17
провадження № 61-18228ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.
Частиною третьою статті 390 ЦПК Українипередбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з інших поважних причин.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 просить поновити строк на касаційне оскарження та зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано представником 03 листопада 2020 року, однак жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надає.
Таким чином, наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
У відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв`язку з наведеним вище, заявникові слід направити до суду касаційної інстанції належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертоїстатті 392 ЦПК України до неї не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, отримує пенсію в сумі 1 712,00 грн, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів заявник не надає.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою .
Разом з тим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження розміру її річного доходу за попередній календарний рік, з урахуванням якого суд може звільнити особу від сплати судового збору, а також доказів відсутності у неї іншого доходу, окрім пенсії, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Окрім того, аналіз змісту статті 8 Закону України Про судовий збір дає підстави для висновку про те, що відповідачі у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1 600,00 грн.
На підставі зазначеного, виходячи з ціни заявленого позову, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 9 568,65 грн (318 955,04 грн х 1,5% х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
На підтвердження сплати судового збору заявникові необхідно надати до суду відповідний документ, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові строк для виправлення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого представником ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 18.12.2020 |
Номер документу | 93595687 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Кузнєцов Віктор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні