Постанова

від 21.11.2019 по справі 159/1257/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа №159/1257/18

адміністративне провадження №К/9901/3064/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 159/1257/18

за позовом ОСОБА_1 до Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі - Зеленська сільрада) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Зеленської сільради

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018, ухвалене у складі головуючого судді Волдінера Ф.А. та

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л.П., суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 14.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про скасування рішення від 27.11.2014 № 34/17 Про розгляд заяв на постановлення на чергу для надання земельних ділянок під будівництво житлових будинків та про скасування рішення від 17.04.2015 про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 224 особам, просив:

визнати неправомірними дії Зеленської сільради щодо відмови у задоволенні клопотання та ненадання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська;

стягнути з відповідача 300 000, 00 грн моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він, як учасник бойових дій відповідно до статті 5, пункту 14 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-ХІІ) неодноразово протягом 2015-2018 років звертався до Зеленської сільради із заявами про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська. Проте, рішеннями Зеленської сільради йому було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель Зеленської сільради в селі Воля-Ковельська, у зв`язку із невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля-Ковельська. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.

2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 25.07.2018 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав неправомірними дії Зеленської сільради щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання та ненаданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська;

зобов`язав Зеленську сільраду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська з врахуванням правових позицій та висновків викладених у даному рішенні;

стягнув з Зеленської сільради на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Зеленської сільради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська з урахуванням правових позицій та висновків викладених у даному рішенні та ухвалив в цій частині нову постанову, якою задовольнив позовну вимогу:

зобов`язав Зеленську сільраду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська;

в решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 - залишив без змін.

4. 21.01.2019 Зеленська сільрада звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

5. Протоколом розподілу справи від 21.01.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи, де головуючим суддею визначено Гриціва М.І.

6. Верховний Суд ухвалою від 01.02.2019 поновив строк на касаційне оскарження за вказаною вище касаційною скаргою та залишив її без руху для усунення її недоліків.

7. Ухвалою від 26.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

8. 18.03.2019 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Зеленською сільрадою судові рішення - без змін.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №790/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10 . Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 та довідкою від 27.03.2015 № 74.

ОСОБА_1 неодноразово, починаючи з 2014 року, звертався до Зеленської сільради із заявами про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території села Воля-Ковельська, однак отримував відмову.

Зокрема, рішенням Зеленської сільради від 23.12.2016 № 15/13.14 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 за його заявами від 27.10.2016 та повторно від 15.11.2016 відмовлено в наданні земельної ділянки в с. Воля-Ковельська та запропоновано останньому земельну ділянку з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Зелена, де попередньо розроблено план детального планування території житлового кварталу Гори.

Не погоджуючись із вказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду. За результати розгляду справи № 159/751/17 Ковельський міськрайонний суд Волинської області постановою від 17.05.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 : скасував рішення Зеленської сільради від 23.12.2016 № 15/13.14 про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою на відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та зобов`язав вказану раду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 .

У справі № 159/751/17 суди встановили, що ОСОБА_1 звертаючись до відповідача 27.10.2016 та 15.11.2016 із заявами надати йому дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Воля-Ковельська Ковельського району Волинської області у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, надав графічні матеріали із зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки, а саме, по вул. Воля, неподалік трансформаторної станції.

При цьому, рішенням Зеленської сільради від 26.07.2017 №21/7.1 Про розгляд постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області на виконання судового рішення у справі № 159/751/17 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель Зеленської сільради, не наданих у власність та користування в селі Воля-Ковельська у зв`язку з невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля-Ковельська; запропоновано ОСОБА_1 земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 га на території села Зелена та села Воля-Ковельська орієнтовною площею 0,06 га.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв`язку з невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля-Ковельська, тобто з підстав не передбачених Земельним кодексом України, що в свою чергу свідчить про протиправність відмови відповідача надати такий дозвіл. При цьому суд першої інстанції визнав належним та таким, що забезпечить відновлення порушеного права позивача такий спосіб захисту, як зобов`язання Зеленської сільради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Водночас, зважаючи, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження фізичного погіршення якихось здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, а також не наведено будь яких фактичних обставин, в яких би знайшли своє відображення завданні йому фізичні чи душевні страждання, суд першої інстанції дійшов висновку, що розумним та справедливим розміром відшкодування завданої неправомірними діями відповідача моральної шкоди є 10 000 (десять тисяч) гривень, оскільки моральна шкода, як правило, супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, а в даному випадку неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в реалізації його цивільного права, яке встановлене законом, встановлена судом.

14. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 неодноразово протягом тривалого періоду часу (з 2014 до 2017 року ) звертався до Зеленської сільради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак кожного разу отримував відмову, яка не ґрунтується на вимогах закону. Також судом враховано, що судовим рішенням у справі № 159/751/17 (постанова Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2017, яка набрала законної сили 26.09.2017) встановлено протиправність відмови у наданні дозволу та зобов`язано сільську раду повторно розглянути заяву позивача, а тому належним способом захисту, необхідним для поновлення порушених прав позивача, є зобов`язання Зеленської сільради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель Зеленської сільради на території села Воля-Ковельська, оскільки в даному випадку відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або ні. Суд зазначив, що правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга Зеленської сільради мотивована, зокрема тим, що остання не обмежує позивача в його праві на безоплатне отримання у власність земельної ділянки як учасника бойових дій. ОСОБА_1 було запропоновано земельну ділянку на території села Воля-Ковельська, проте він так і не звернувся із відповідним клопотанням до Зеленської сільради. При цьому судом апеляційної інстанції не враховано, що на вільну площу земель не наданих у власність чи в користування в с. Воля-Ковельська накладаються обмеження та обтяження, зокрема така знаходиться в зоні обмеження кабельних ліній зв`язку та ліній електропередач, відноситься до земель водного фонду (заболочені землі, болото) та розташована в охоронній зоні соснового лісу, що унеможливлює використання земельної ділянки для житлових потреб. При цьому відповідач вказує на те, що позивач вправі замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку вважає вільною та такою, що може бути передана йому за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, оскільки саме проект землеустрою є доказом того, що земельна ділянка на яку претендує останній є вільною.

16 . У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує на те, що посилання відповідача не відсутність вільних земельних ділянок відповідного цільового призначення є необґрунтованим, оскільки згідно із інформацією Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, яка міститься у листі від 20.12.2016 № 31-3-0.21-8397/2-16, загальна площа земель запасу Зеленської сільради складає 4, 95 га.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Пунктом 14 статті 12 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом

20. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

21. За основним цільовим призначенням відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України поділяються на певні категорії, серед яких до різних категорій віднесено землі житлової та громадської забудови (підпункт б ).

22. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).

23. Згідно із статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

24. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 ЗК України)

25. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

26. Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

27. Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

28. Приписами абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

29. Отже, ЗК України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

30. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв`язку з невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля-Ковельська.

31. Невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів є підставою для відмови у наданні такого дозволу згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, отже така відмова передбачена ЗК України.

32. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що рішення відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля-Ковельська, на виконання судових рішень у справі № 159/751/17, є протиправним, оскільки відмова у наданні дозволу повинна бути вмотивована.

33. Недостатньо вказати у рішенні, що у дозволі відмовлено у зв`язку з невідповідністю викопіювання генеральному плану села Воля -Ковельська і запропонувати позивачу земельну ділянку у іншому місці.

34. ОСОБА_1 вказав місце, де він бажає отримати земельну ділянку і надав відповідні графічні матеріали. У рішенні має бути конкретно, з посиланням на документи і нормативні акти, вказано, що бажана для позивача ділянка не є вільною, чи не може бути передана під будівництво та обслуговування земельної ділянки у зв`язку із наявними обмеженнями, встановленими генеральним планом, іншою містобудівною документацією, які забороняють будівництво. Цього у рішенні немає, що порушує право позивача на отримання мотивованої, вичерпної відповіді на його звернення.

35. Щодо доводів касаційної скарги про те, що позивач вправі замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку вважає вільною та такою, що може бути йому передана за цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і без згоди відповідача, то такі не заслуговують на увагу, оскільки таке право надано у разі якщо відповідний орган протягом місяця не вчинив жодної з дій передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України (не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні).

36. При цьому визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення особи щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

37. З огляду на наведене, невмотивована відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, не може вважатись такою, що прийнята на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Водночас колегія суддів зазначає, що частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

39. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

40. Оскільки судом не досліджувалися докази, зокрема щодо розміру земельної ділянки, її місцезнаходження, її меж, кадастрового номера, тощо, тому правильним є висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку із прийняттям відповідного владного рішення.

41. Щодо вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, колегія суддів зазначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

42. Проте, судами не встановлено причинний зв`язок між заподіяною позивачу моральною шкодою і неправомірними діями відповідача. У справі немає доказів, які б вказували на це, так само як і розрахунку її розміру. Позивач обґрунтовує завдання йому моральної шкоди посиланням на Статут Всесвітньої організації здоров`я, при цьому не вказуючи на будь-які обставини, що підтверджують спричинення йому страждань чи інших втрат немайнового характеру.

43 Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

44. За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає задоволенню, тому рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню із ухваленням нового - про відмову у задоволенні цих вимог.

45. Також підлягає скасуванню рішення суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання Зеленської сільради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська, оскільки воно в цій частині не ґрунтується на правильному правозастосуванні. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

46. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 343, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 в частині зобов`язання Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська та залишити в силі в цій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018, яким зобов`язано Зеленську сільську раду Ковельського району Волинської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська з врахуванням правових позицій та висновків викладених у даному рішенні.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 в частині залишення без змін рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 про стягнення з Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. Скасувати в цій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 та ухвалити нове- про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у нескасованій частині у справі № 159/1257/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду