Справа № 428/9411/16-ц
Провадження № 22-ц/810/535/19
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
21 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Луганської В.М. (суддя-доповідач), Дронської І.О., Коновалової В.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року
за позовом керівника Сєвєродонецької міської прокуратури Луганської області Григорова Сергія Віталійовича, який діє в інтересах держави в особі Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року позов керівника Сєвєродонецької міської прокуратури Луганської області Григорова С.В., який діє в інтересах держави в особі Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задоволено.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року ОСОБА_1 01.07.2019 року звернувся з апеляційною скаргою та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
В клопотанні про поновлення строку скаржник посилається на те, що протягом десяти останніх років мешкає за кордоном та час від часу приїздить до м. Сєвєродонецька. В січні 2017 року він з`явився на новорічні свята в Україну та дізнався, що в Сєвєродонецькому міському суді розглядається справа. 04 січня 2017 року він заключив угоду з адвокатом Заїкою В.К. і сам виїхав за кордон. В січні 2019 року він в телефонному режимі звернувся до представника, щодо справи, який повідомив, що направив письмовий запит в грудні 2018 року до суду і, що не має жодного повідомлення. В лютому представник його повідомив, що тимчасово зупинив свою діяльність у зв`язку з виборами Президента України та не може в подальшому приймати участь у цій справі, передавши усі матеріали, які скаржник зміг отримати після приїзду до України в червні 2019 року.
До клопотання про поновлення строку додано повідомлення з Сєвєродонецького міського суду на адресу ОСОБА_2 про надання копій судових рішень від 22 січня 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що представник скаржника - ОСОБА_2 , який представляв інтереси скаржника у суді першої інстанції, 18.12.2018 року звернувся до Сєвєродонецького міського суду із заявою про надання копії рішення суду та ухвали Сєвєродонецького суду про перегляд заочного рішення по вказаній справі.
22.01.2019 року на адресу представника скаржника судом направлено копія заочного рішення суду, копія ухвали суду від 19.01.2018 року про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.01.2018 року. Тобто представником скаржника у січні 2019 року отримано копію оскаржуваного судового рішення і копію ухвали Сєвєродонецького міського суду від 19.01.2018 року про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення.
Скаржником не надано письмових доказів того, що його представник ОСОБА_2 зупиняв свою адвокатську діяльність та доказів, що саме у червні 2019 року скаржник отримав від свого представника копії судових рішень.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Скаржнику було запропоновано надати суду докази того, що на час розгляду справи у суді першої інстанції ( ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 січня 2018 року) ОСОБА_1 перебував за межами України, докази того, що його представник ОСОБА_2 зупиняв свою діяльність, надання доказів отримання скаржником в червні 2019 року документів у свого представника (зазначивши дату отримання).
Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 08 липня 2019 року Луганським апеляційним судом на адресу скаржника було направлено 09 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, 12 вересня 2019 року, 25 вересня 2019 року, 04 жовтня 2019 року, 12 листопада 2019 року.
19 листопада 2019 року на адресу Луганського апеляційного суду повернулося поштове відправлення від 12 листопада 2019 року з відміткою про невручення - адресат відсутній .
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та права на суд , гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року не можуть бути визнані поважними, оскільки не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року слід залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, а саме: скаржнику необхідно зазначити інші причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарженнязаочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Луганська
І.О. Дронська
В.А. Коновалова
Суд | Луганський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2019 |
Оприлюднено | 24.11.2019 |
Номер документу | 85833873 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Луганський апеляційний суд
Луганська В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні